Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 318/1305/18
провадження № 61-77св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи :
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Кам`янсько-Дніпровська міська рада Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області,
третя особа - Комунальне підприємство Камя`нсько-Дніпровський міський ринок Кам`янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янсько-Дніпровького районного суду Запорізької області від 16 липня 2018 року у складі судді Петрова В. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року у складі суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа - Комунальне підприємство Кам`янсько-Дніпровський міський ринок Кам`янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області (далі - КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок ), про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що 01 серпня 2003 року на підставі наказу № 30/3 його було призначено директором КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок . У 2008 році між ним та головою Кам`янсько-Дніпровського районної ради був укладений контракт про прийняття на роботу на посаду директора КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок з 15 квітня 2008 рок по 15 квітня 2013 року. 15 квітня 2013 року вказаний контракт був переукладений на той самий строк, а саме, згідно підпункту 6.1 контракту від 15 квітня 2013 року строком на 5 років з 16 травня 2013 року до 16 травня 2018 року, включно.
16 лютого 2018 року Кам`янсько-Дніпровською районною радою Запорізької області було прийнято рішення № 3 про передачу КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок зі спільної власності територіальних громад сіл, Кам`янсько-Дніпровського району у власність Кам`янсько-Дніпровської міської об`єднаної територіальної громади Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області. 15 травня 2018 року розпорядженням міського голови м. Кам`янська-Дніпровська № 109-К його звільнено із займаної посади, у зв`язку із закінченням строку дії контракту з 16 травня 2018 року.
Вказував, що його звільнення є незаконним, оскільки відповідно до вимог трудового законодавства контракт є однією із форм трудового договору, а тому у відповідності до частини першої статті 39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Крім того, у порушення пункту 24 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору , відповідач не сповістив його про те, що не бажає продовжити договір на новий строк. Ураховуючи, що позивач продовжив виконувати свої посадові обов`язки після закінчення строку дії трудового договору, він фактично є пролонгованим на той самий строк, а саме на п`ять років. Крім того зазначав, що відповідач має сплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Посилаючись на викладені обставини, просив суд визнати незаконним звільнення з посади директора КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок Кам`янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області та поновити його з 17 травня 2018 року на вищевказаній посаді, продовжити дію контракту до 2023 року; стягнути з КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок Кам`янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 травня 2018 року та по день прийняття рішення судом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача з роботи з підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, не належить до підстав припинення трудового договору за ініціативою роботодавця та по суті не є розірванням трудового контракту, а є припиненням контракту у зв`язку із закінченням строку його дії. Звільнення позивача здійснено відповідачем з дотриманням норм трудового законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 липня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача з роботи за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України здійснено відповідачем з дотриманням норм трудового законодавства. При цьому суд виходив із того, що позивач погодився на умови укладеного з відповідачем контракту, в тому числі і на його строковий термін. Контрактом передбачено, що протягом двох останніх місяців строку дії контракту сторони можуть укласти угоду про продовження дії контракту на новий строк, якщо така угода до дня закінчення дії контракту не буде укладена, контракт вважається припиненим. Таким чином контракт діяв строком до 16 травня 2018 року. У встановленому законом порядку позивачем контракт не оспорювався та не визнавався недійсним. Розпорядженням голови позивача звільнено з посади директора ринку на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України з 16 травня 2018 року у зв`язку із закінченням строку дії контракту. Із зазначеним розпорядженням позивач був ознайомлений, що підтверджується матеріалами справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що контракт було укладено між позивачем та головою Кам`янсько-Дніпровської районної ради Крамаренко В. Г., а розірвання контракту та звільнення позивача з посади директора КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок було здійснено на підставі розпорядження міського голови Кам`янсько-Дніпровської районної ради Антоненко В. В., тобто розірвання контракту здійснено органом, який не є стороною укладеного контракту. Крім того, позивача не було ознайомлено належним чином з розпорядженням про звільнення. Ураховуючи, що відповідачем не було обмежено доступ позивача до виконання своїх трудових обов`язків після звільнення, тому строковий договір слід вважати таким, що є переукладеним на невизначений строк у розумінні статті 39-1 КЗпП України. Крім того, в день звільнення відповідачем не було проведено повного розрахунку з позивачем та не було видано належно оформленої трудової книжки, що також підтверджує продовження трудового договору.
Доводи Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області
У відзиві на касаційну скаргу Кам`янсько-Дніпровська міська рада Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області зазначила про те, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вірно встановили фактичні обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди установили, що ОСОБА_1 на підставі контракту, що був укладений 14 квітня 2013 року між ним та Кам`янсько-Дніпровською районною радою Запорізької області в особі голови районної ради, перебував на посаді директора комунального підприємства Кам`янсько-Дніпровський ринок Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області з 15 серпня 2003 року. Згідно розділу 6, контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 16 травня 2013 року до 16 травня 2018 року, строком на 5 (п`ять) років включно. Контракт може бути за згодою сторін продовжений або переукладенний на новий термін (за наявності позитивного висновку щодо виконання умов контракту) за два місяці до закінчення строку дії контракту. Пунктом 5.2. розділу 5 контракту, визначено, що цей контракт припиняється після закінчення строку його дії.
Рішенням Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області № 3 від 16 лютого 2018 року КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області передано зі спільної власності територіальних громад сіл, міста Кам`янсько-Дніпровського району у власність Кам`янсько-Дніпровської міської об`єднаної територіальної громади Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області.
Рішенням Кам`янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області № 3 від 07 березня 2018 року було затверджено акт приймання-передачі зі спільної власності територіальних громад сіл, міста Кам`янсько-Дніпровського району до комунальної власності Кам`янсько-Дніпровської міської ради об`єднаної територіальної громади, в особі Кам`янсько-Дніпровська міської ради Комунального підприємства Кам`янсько-Дніпровський ринок Кам`янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області зміну засновника, назви та затвердження статуту у новій редакції.
13 березня 2018 року виконавчий комітет Кам`янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області направив на адресу КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок повідомлення про те, що вони не мають наміру на продовження або переукладення на новий термін контракту з ОСОБА_1 .
Згідно акту від 19 квітня 2018 року вказане розпорядження було оголошено ОСОБА_1 вголос та вручено особисто, проте від ознайомлення та підпису відмовився.
Факт того, що відповідач повідомив про звільнення позивача, також підтверджується доповідною запискою комісії з питань контролю за дотриманням умов контракту керівниками комунальних підприємств, установ та закладів, що належать до комунальної власності Кам`янсько-Дніпровської міської об`єднаної територіальної громади від 15 травня 2018 року (а.с. 57).
Розпорядженням міського голови Кам`янсько-Дніпровської міської ради № 109-к від 15 травня 2018 року звільнено ОСОБА_1 з посади директора КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок .
Розпорядженням міського голови Кам`нсько-Дніпровської міської ради № 116-к від 18 травня 2018 року на посаду директора КП Кам`янсько-Дніпровський міський ринок призначено ОСОБА_2 . Зазначене розпорядження було направлено на адресу позивача, що підтверджується матеріалами справи. Контракт між міським головою та ОСОБА_2 було підписано 18 травня 2018 року. Даний факт підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 05297909 від 23 травня 2018 року.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.
Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України , так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/98контракт, як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність. Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (стаття 9 КЗпП України) (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини).
На момент прийняття Конституційним Судом України Рішення від № 12-рп/98 положення частини третьої статті 21 Кодексу передбачали, що сфера застосування контракту визначається законодавством. Надаючи офіційне тлумачення цій нормі Конституційний Суд України зазначив, що терміном законодавство охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Згідно з пунктом 9 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій формі. Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
У вказаній нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк, а саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку з закінченням строку.
Контракт, у якому передбачено термін дії, який неодноразово переукладався, не вважається таким, що укладений на невизначений строк, оскільки за два місяці до закінчення строку дії контракту за згодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.
Відповідно до частини другої статті 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 цього Кодексу.
Якщо сторони при переукладенні контракту серед підстав його розірвання вказали закінчення строку, враховуючи, що працівник належним чином інформований про умови укладеного договору, контракт розглядається як встановлене законом виключення з правила частини другої статті 39-1 КЗпП України.
Звільнення у зв`язку із завершенням дії контракту, по суті, не є розірванням трудового контракту, а є припиненням контракту у зв`язку із закінченням строку його дії.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 погодився з умовами контракту від 16 травня 2013 року, строк дії якого закінчився 16 травня 2018 року, припинення трудових відносин між Кам`янсько-Дніпровською міською радою Запорізької області та ОСОБА_1 відповідає вимогам закону. Звільнення ОСОБА_1 проведене з дотриманням вимог трудового законодавства.
Оскільки контракт з позивачем було укладено на певний строк, колегія суддів вважає, що за відсутності укладення між сторонами до дня закінчення строку дії контракту угоди щодо продовження його дії на новий строк роботодавець, на підставі умов контракту та у зв`язку з припиненням строку його дії, правомірно припинив трудові правовідносини з позивачем на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Крім того, закінчення терміну дії контракту і видання у зв`язку із цим розпорядження про звільнення не є ініціативою про розірвання трудового договору, а лише доводить відсутність ініціативи переукласти або продовжити трудовий контракт, тобто відсутність ініціативи встановити трудові відносини.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають та не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Камянсько-Дніпровького районного суду Запорізької області від 16 липня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. А. Калараш
В. М. Сімоненко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2020 |
Оприлюднено | 19.02.2020 |
Номер документу | 87672158 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Штелик Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні