Ухвала

від 04.12.2018 по справі 910/19331/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.12.2018Справа № 910/19331/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації

Феміна

до 1) Київської міської ради

2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської

міської ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Комунальне підприємство Київська міська стоматологічна поліклініка

про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Фомова Х.В., угода № 25 від 01.11.2018

від відповідача Ваховська І.Б., довіреність № 225-КМГ-3616 від 04.10.2018

від відповідача-2 Ваховська І.Б., довіреність № 062/01/10-579 від 22.01.2018

від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

02.11.2017 на розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна до Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про внесення змін до п. 3.1. договору № 2468 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.06.2017 в наступній редакції: орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ 68,81 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2017 року 16.375,00 грн. без ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19331/17 та призначено її до розгляду.

Позивачем 27.11.2017 подано до суду заяву по збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд: 1. визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 140/2362 від 06.04.2017 в частині не застосування до ТОВ Родинний центр реабілітації Феміна орендної ставки, визначеної пунктом 11 рішення Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015; 2. внести зміни до п. 3.1. договору № 2468 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.06.2017 в наступній редакції: орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ 68,81 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2017 року 16.375,00 грн. без ПДВ.

Позивачем 07.12.2017 подано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд: 1. визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 140/2362 від 06.04.2017 в частині не застосування до ТОВ Родинний центр реабілітації Феміна орендної ставки, визначеної пунктом 11 рішення Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015; 2. внести зміни до п. 3.1. договору № 2468 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.06.2017 в наступній редакції: орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ 68,81 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2017 року 16.375,00 грн. без ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19331/17 від 29.01.2018, у зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, справу відповідно до ст. 247 цього Кодексу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19331/17 від 19.02.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачем 16.04.2018 до суду подано заяву про відмову від позовної вимоги про внесення змін до п. 3.1. договору № 2468 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.06.2017 в наступній редакції: орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ 68,81 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2017 року 16.375,00 грн. без ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19331/17 від 16.04.2018 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про внесення змін до п. 3.1. договору № 2468 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.06.2017 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в зв'язку відмовою позивача від частини позовних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/19331/17 від 16.04.2018 позов задоволено повністю та визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 06.04.2017 № 140/2362 Про передачу в оренду нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва єдиному претенденту на право оренди в частині не застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна орендної ставки, визначеної пунктом 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва .

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/19331/17 від 26.06.2018 рішення Господарського суду міста Києва № 910/19331/17 від 16.04.2018 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 910/19331/17 скасовано повністю; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/19331/17 отримані Господарським судом міста Києва 02.10.2018.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 за № 05-23/1731 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018 для розгляду справи визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 підготовче засідання призначено на 06.11.2018.

В підготовчому засіданні 06.11.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 15.11.2018.

Позивачем в підготовчому засіданні 15.11.2018 подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд: 1. визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 140/2362 від 06.04.2017 в частині не застосування до ТОВ Родинний центр реабілітації Феміна орендної ставки, визначеної пунктом 11 рішення Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015; 2. внести зміни до п. 3.1. договору № 2468 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.06.2017 в наступній редакції: орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ 68,81 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2017 року 16.375,00 грн. без ПДВ.

В підготовчому засіданні 15.11.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 04.12.2018.

16.11.2018 до суду відповідачами подано спільні додаткові пояснення по справі, в яких відповідачі просять в позові відмовити повністю.

Суд розглянувши матеріали справи відзначає наступне

Верховний Суд в постанові від 04.09.2018 у даній справі зазначив, що судами залишено поза увагою дотримання позивачем положень ст. 46 Господарського процесуального кодексу України в частині подачі позивачем заяви про відмову від частини позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.03.2018. У судовому засіданні 29.03.2018 оголошено перерву до 16.04.2018.

Позивачем заяву про відмову від частини позовних вимог щодо внесення змін до пункту 3.1 договору подано до суду 16.04.2018.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу .

Отже, позивачем дотримано положення ст. 46 Господарського процесуального кодексу України в частині подачі заяви про відмову від частини позовних вимог.

Верховний Суд в постанові від 04.09.2018 у даній справі зазначив, що судами не надано належної оцінки заявам позивача про збільшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову, в яких позивач заявив окрему позовну вимогу та навів її правове обґрунтування, на яке не посилався у первісній позовній заяві. Крім того, заява позивача про збільшення розміру позовних судами не розглядалася.

Звертаючись із позовом до суду ТОВ Родинний центр реабілітації Феміна просив внести зміни до пункту 3.1 договору про передачу в оренду майна територіальної громади м. Києва № 2468 від 21.06.2017 щодо розміру орендної плати за нежитлові приміщення, посилаючись на положення статей 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 2 Закону України Про оренду державного і комунального майна вважаючи неправомірним незастосування до позивача положень пункту 11 рішення Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 щодо сплати 50 % встановленого розміру орендної плати.

В подальшому ТОВ Родинний центр реабілітації Феміна подало до суду 27.11.2017 заяву про збільшення позовних вимог і 07.12.2017 заяву про зміну предмета позову. Зокрема, позивачем доповнено позовні вимоги вимогою про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради № 140/2362 від 06.04.2017 у частині незастосування до ТОВ Родинний центр реабілітації Феміна орендної ставки, визначеної пунктом 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, посилаючись на положення статей 13, 41, 142, 143 Конституції України, статті 21 Цивільного кодексу України, статей 9, 155 Земельного кодексу України та частини 1, 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та наголошуючи на невідповідності оспорюваного рішення Київської міської ради нормам чинного законодавства.

Вимоги та правове обґрунтування, наведені у заяві про зміну предмета спору (поданої 07.12.2017), аналогічне викладеному у заяві про збільшення розміру позовних вимог (поданої 27.11.2017).

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017) встановлено форму і зміст позовної заяви, у якій має бути зазначено, у тому числі, зміст позовних вимог, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; докази, що підтверджують позов; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017) передбачалося право позивача на зміну предмета або підстави позову до початку розгляду господарським судом справи по суті у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви. Натомість процесуальним законодавством було передбачено, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VІІI, згідно з підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень до якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом статті 162 Господарського процесуального кодексу України (у редакції з 15.12.2017, яка діяла на час розгляду справи) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017, яка діяла на час розгляду справи) визначено процесуальні права та обов'язки сторін і, серед іншого, передбачено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 3 цієї норми до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Отже положеннями процесуального законодавства у редакції, чинній на час розгляду справи також не передбачено право на одночасну зміну предмета і підстав позову.

Суд приходить до висновку, що подані позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог та про зміну предмету позову за своїм змістом є заявами про зміну предмету та підстав позову.

Оскільки одночасна зміна підстав та предмету позову в силу положень ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (у редакції з 15.12.2017, яка діяла на час розгляду справи) не передбачена, суд приходить до висновку, що в прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна про збільшення позовних вимог, поданої до суду 27.11.2017 та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна про зміну предмету позову, поданої до суду 07.12.2017, слід відмовити.

Згідно з ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Під час розгляду справи на новому розгляді позивачем 15.11.2018 подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій містяться вимоги про: 1. визнання незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 140/2362 від 06.04.2017 в частині не застосування до ТОВ Родинний центр реабілітації Феміна орендної ставки, визначеної пунктом 11 рішення Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015; 2. внести зміни до п. 3.1. договору № 2468 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.06.2017 в наступній редакції: орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ 68,81 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2017 року 16.375,00 грн. без ПДВ.

Фактично позивачем у заяві про уточнення позовних вимог знову заявлено окрему позовну вимогу та наведено її правове обґрунтування, на яке позивач не посилався у позовній заяві, а отже розцінюється судом як заява про зміну предмета і підстав позову.

Окрім цього позивачем у поданій заяві не наведено жодних фактичних обставин зміна яких має наслідком необхідності захисту прав позивача шляхом заявлення окремої вимоги та не наведено обставин, що дана вимога не може бути предметом окремого позовного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи положення ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що в прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна про уточнення позовних вимог в частині вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 06.04.2017 № 140/2362 в частині не застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна орендної ставки, визначеної пунктом 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, поданої до суду 15.11.2018, слід відмовити.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі ухвалою від 16.04.2018 закрито провадження у справі в частині вимоги про внести зміни до п. 3.1. договору № 2468 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.06.2017 в наступній редакції: орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ 68,81 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2017 року 16.375,00 грн. без ПДВ.

Враховуючи те, що є ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/19331/17 від 16.04.2018 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, то за таких обставин провадження у справі № 910/19331/17 підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. В прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна про збільшення позовних вимог, поданої до суду 27.11.2017, відмовити.

2. В прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна про зміну предмету позову, поданої до суду 07.12.2017, відмовити.

3. В прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна про уточнення позовних вимог в частині вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 06.04.2017 № 140/2362 в частині не застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Родинний центр реабілітації Феміна орендної ставки, визначеної пунктом 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, поданої до суду 15.11.2018, відмовити.

4. В іншій частині провадження у справі № 910/19331/17 закрити.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 06.12.2018.

СуддяВ.В Сівакова