Рішення

від 20.11.2018 по справі 804/3775/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Справа № 804/3775/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Голобутовського Р.З.

за участі секретаря судового засідання - Вербного Д.С.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіс Інвестмент" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Девіс Інвестмент" (далі - ТОВ "Девіс Інвестмент", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.06.2016 року № НОМЕР_1 щодо нарахування грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 177 787,41 грн. (основний податок - 142 229,93 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 35557,48 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2016 року № НОМЕР_2 щодо нарахування грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 2 963 454,14грн. (основний податок - 2 370 763,31 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 592 690,83грн.).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню, оскільки висновки в акті від 24.05.2016 року № 212/04-31-14-12/14356290, складеному за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару меблі та аксесуари за митними деклараціями: №305080002/2014/000131 від 28.01.2014 року, №305080002/2014/000289 від 20.02.2014 року, №305080002/2014/000419 від 14.03.2014 року, №305080002/2014/000442 від 18.03.2014 року, №305080002/2014/000499 від 25.03.2014 року, № 305080002/2014/000636 від 17.04.2014 року, №305080002/2014/000859 від 26.05.2014 року, №305080002/2014/000956 від 11.06.2014 року, проведеної відповідно до наказу ДФС у Дніпропетровській області від 18.04.2016 року № 379 та згідно зі ст. 336, ст. 345 п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного Кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VІ, щодо заниження вартості товарів не відповідають дійсності, так як митне оформлення здійснене на підставі належних та достовірних даних, у зв'язку із чим донарахування податку на додану вартість і ввізного мита на підставі даних про вартість вантажу, отриманими від митних органів Угорської Республіки, є неправомірними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2016 року (суддя Царікова О.В.) провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року (суддя Царікова О.В.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіс Інвестмент" про призначення товарознавчої експертизи в адміністративній справі №804/3775/16, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року про призначення товарознавчої експертизи в адміністративній справі № 804/3775/16 - залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року залишено без змін.

11.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 5881-16 по адміністративній справі № 804/3775/16.

Постановою Верховного Суду від 21.08.2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року у справі № 804/3775/16 - залишено без задоволення.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року (в частині зупинення провадження у справі) - залишено без змін.

10.10.2018 року адміністративна справа №804/3775/16 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду після касаційного розгляду.

Відповідно до Розпорядження № 2563д від 10.10.2018 року у зв'язку із закінченням повноважень у судді Царікової О.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 804/3775/16.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №804/3775/16 розподілено судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовському Р.З..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року адміністративна справа № 804/3775/16 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіс Інвестмент" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень прийнята до свого провадження суддею Голобутовським Р.З..

15.12.2017 року набули чинності зміни до положень Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, суд розглядає дану адміністративну справу за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу, згідно п. 10 ч. 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року провадження у справі поновлено та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, додатково надала пояснення, в яких обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №5881-16 від 15.11.2017 року, вказала про визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною контракту, і резервним методом, відповідно до раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, що було без будь-яких сумнівів прийнято митним органом під час митного контролю та випущено товар у вільний обіг, зазначила про недоведеність твердження відповідача про заниження митної вартості, що підтверджується у тому числі і висновком експерта, згідно з яким неможливо визначити, що товари, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю Девіс Інвестмент в ВМД №305080002/2014/000131 від 28.01.2014 року, №305080002/2014/000289 від 20.02.2014 року, №305080002/2014/000419 від 14.03.2014 року, № 305080002/2014/000442 від 18.03.2014 року, №305080002/2014/000499 від 25.03.2014 року, №305080002/2014/000636 від 17.04.2014 року, №305080002/2014/000859 від 26.05.2014 року, №305080002/2014/000956 від 11.06.2014 року, та надані ОСОБА_4 митниці ДФС є саме тими товарам, що зазначені в копіях митних декларацій, наданих митними органами Угорської Республіки, що отримані ГУ ДФС у Дніпропетровській області з листом від 06.02.2015 року № 07-70-26.1-3.19/763-п Закарпатської митниці ДФС та були надіслані останній на її запит іноземною державою.

Відповідач процесуальним правом, в строк, встановлений ухвалою суду, надати відзив на позовну заяву та всі письмові і електронні докази не скористався. В судовому засіданні представник відповідача просили відмовити в задоволені позовної заяви з підстав, викладених в запереченні від 11.07.2016 року та пояснили, що підставою для призначення документальної невиїзної перевірки стали отримані ГУ ДФС у Дніпропетровській області з листом від 06.02.2015 року №07-70-26.1-3.19/763-п Закарпатської митниці ДФС копії митних декларацій, надані на її запит митними органами Угорської Республіки, в результаті проведення якої із застосуванням методу їх співставлення з митними деклараціями, наданими позивачем ОСОБА_4 митниці, встановлено недостовірність заявленої ТОВ «Девіс Інвестмент» митної вартості товару, що стало підставою для донарахування податкового зобов'язання.

Таким чином, предметом заявленого позову є питання правомірності збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем ввізне мито та податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктом господарювання шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення за результатами невиїзної документальної перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Девіс Інвестмент (код ЄДРПОУ 14356290) зареєстровано 23.06.1994 року рішенням Дніпропетровського міського управління юстиції №АОО418572 та перебуває на обліку як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності у Дніпропетровській області (облікова картка № 110/2012/0000333, обліковий номер UA 10014356290).

Між позивачем (Покупець) та компанією BARRONS LIMITED , США, (Продавець) укладений міжнародний договір купівлі-продажу №011213 від 02.12.2013 року.

Згідно із п. 1.1 договору Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти у власність та оплатити у порядку, визначеному цим договором товари, що перераховані в Додатках до цього договору (Специфікаціях), які є невід'ємною його частиною.

Поставка товару, відповідно до п. 3.1. договору, здійснюється на умовах CIP Інкотермс 2010, (якими передбачено, що експортні митні формальності покладені на Продавця, імпортні митні формальності покладені на Покупця; перевезення та страхування оплачені Продавцем до місця призначення - м. Дніпропетровськ).

Відправником товару за п. 3.4 договору є FLC LOGISTIC KFT (Угорщина).

Відповідно до ст. 4 договору, оплата за товар здійснюється позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів (валюта договору - ЕВРО) на рахунок продавця.

У період з 28.01.2014 року по 11.06.2014 року в зоні діяльності ОСОБА_4 митниці Міндоходів ТОВ Девіс Інвестмент через декларанта ТОВ СП Ревайвел -Експрес здійснене митне оформлення товарів за наступними митними деклараціями: № 305080002/2014/000131 від 28.01.2014 року; № 305080002/2014/000289 від 20.02.2014 року; № 305080002/2014/000419 від 14.03.2014 року; № 305080002/2014/000442 від 18.03.2014 року; № 305080002/2014/000499 від 25.03.2014 року; № 305080002/2014/000636 від 17.04.2014 року; № 305080002/2014/000859 від 26.05.2014 року; № 305080002/2014/000956 від 11.06.2014 року.

Для здійснення митних оформлень надані всі необхідні документи, у тому числі рахунки-фактури (інвойси), зовнішньоекономічний контракт, додатки до нього, CMR, специфікації до контракту, пакувальні листи, платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару.

Відправником товару є Угорська фірма FLC LOGISTIC KFT , експортером є компанія BARRONS LIMITED , США (графа 2), визначені країни походження - ІТ - Італія, Німеччина - DЕ, Іспанія - ES Данія - DK, Нідерланди - NL, Бельгія - ВЕ, Швеція - SE, Австрія - AT.

Відповідно до міжнародних товарно - транспортних накладних CMR в графі 1 відправником зазначено нерезидента - FLC LOGISTIC KFT , 4031 Debrecen, Derek u. 113, Hungary By order of Bartons Limited, в графі 2 одержувач - ТОВ Девіс Інвестмент , проспект Кірова, 72, 49000 м. Дніпропетровськ, Україна, в графі 4 місце завантаження вантажу - Tomyospalca, Hungary.

За вказаними митними деклараціями позивачем задекларовано товарів фактурною вартістю 522480,29 євро та митною вартістю 7581532,45 грн., вагою брутто 75587,5 кг.

Митна вартість товарів, зазначених в ВМД: № 305080002/2014/000419 від 14.03.2014 року, №305080002/2014/000499 від 25.03.2014 року, №305080002/2014/000859 від 26.05.2014 року, № 305080002/2014/000956 від 11.06.2014 року визначена за ціною договору №011213 від 02.12.2013 року між ТОВ Девіс Інвестмент та компанією BARRONS LIMITED .

Частково за першим методом - основним, за ціною договору № 011213 від 02.12.2013 року між позивачем та компанією BARRONS LIMITED , була визначена митна вартість товарів, зазначених в ВМД №305080002/2014/000131 від 28.01.2014 року, №305080002/2014/000289 від 20.02.2014 року, №305080002/2014/000442 від 18.03.2014 року, №305080002/2014/000636 від 17.04.2014 року.

Визначення митної вартості товарів №№ 7, 14, 15, 17-36, 38, зазначених в ВМД №305080002/2014/000131 від 28.01.2014 року; №№ 2, 5, 6, 8, 12, 19 - 21, 25-48 зазначених в ВМД № 305080002/2014/000289 від 20.02.2014 року; №№ 1, 5, 7, 9-25 зазначених в ВМД № 305080002/2014/000442 від 18.03.2014 року; №№ 1, 2, 10, 13, 31 - 35 зазначених в ВМД № 305080002/2014/000636 від 17.04.2014 року було здійснено за резервним методом.

Визначена митна вартість товарів була перевірена та підтверджена митним органом на підставі поданих документів і відповідно завершено митне оформлення, а відтак товар було випущено у вільний обіг на митну територію України.

У період з 19.04.2016 року по 20.05.2016 року на підставі наказу № 379 від 18.04.2016 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ Девіс Інвестмент законодавства з питань державної митної справи при митному оформленні товару меблі та аксесуари за період з 28.01.2014 року по 11.06.2014 року.

Приводом для призначення перевірки стало отримання відповідачем листа Закарпатської митниці ДФС від 06.02.2015 року №07-70-26.1-3.19/763-п з відповіддю митних органів Угорської республіки щодо митних оформлень ТОВ Девіс Інвестмент товарів меблі та аксесуари за митними деклараціями №305080002/2014/000131 від 28.01.2014 року, №305080002/2014/000289 від 20.02.2014 року, №305080002/2014/000419 від 14.03.2014 року, №305080002/2014/000442 від 18.03.2014 року, №305080002/2014/000499 від 25.03.2014 року, №305080002/2014/000636 від 17.04.2014 року, №305080002/2014/000859 від 26.05.2014 року, №305080002/2014/000956 від 11.06.2014 року.

Перевіркою, шляхом співставлення даних, зазначених у відповіді митних органів Угорської Республіки, з даними, зазначеними у митних деклараціях, оформлених ОСОБА_4 митницею, встановлені порушення позивачем п. 1 ч. 1 ст. 279, ст. 295 Митного кодексу України, що призвело до заниження суми ввізного мита у розмірі 142229,93 грн., та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 2370763,31 грн., оскільки згідно отриманих від іноземних митних органів документів, експортовано в Україну товарів фактурною вартістю на суму 1375239,00 євро, митною вартістю 19293118,85 грн., вагою брутто 75587,05 кг.

За результатами перевірки складений акт від 24.05.2016 року № 212/04-31-14-12/14356290 на підставі якого 07.06.2016 року прийняті: податкове повідомлення рішення №0002141412 щодо нарахування грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 177787,41 грн. (основний податок - 142229,93грн. та штрафні (фінансові) санкції - 35557,48грн.); та податкове повідомлення-рішення №0002111412 щодо нарахування грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 2963454,14 грн. (основний податок - 2 370 763,31 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 592 690,83грн.).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із даною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

За пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

За правилами п. 5 ч.1 ст. 352 МК України, посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах (п. 54.4 ст. 54 ПК України).

Згідно з п.190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (п.123.1 ст.123 ПК України).

Згідно з ст.13 Закону України Про міжнародне приватне право документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 7 Угоди між Урядом України і Урядом Угорської Республіки про взаємну допомогу в митних питаннях від 19.05.1995 р. (набула чинності 31.03.1996 р.), митні власті однієї Договірної Сторони з власної ініціативи чи на запит надають митним властям іншої Договірної Сторони завірені копії документів, що містять усю наявну інформацію про дії, виявлені або заплановані, які становлять або вважаються такими, що становлять порушення митного законодавства, що діє на території держави цієї Договірної Сторони. Оригінали документів запитуються лише у випадках, коли доказова сила завірених копій є недостатньою. Надані документи підлягають поверненню в найкоротший термін.

За правилами ст. 14 Угоди, інформація, документи та інші відомості, одержані відповідно до положень цієї Угоди, не повинні використовуватися для інших цілей, ніж це зазначено в цій Угоді, без письмової згоди митних властей, що їх надали. Ця вимога не застосовується до інформації, документів та інших відомостей, пов'язаних з правопорушеннями чи злочинами, що стосуються наркотичних засобів і психотропних речовин. Уся інформація, передана у будь-якій формі відповідно до положень цієї Угоди, має конфіденційний характер. На неї поширюються вимоги законодавства щодо секретності, і вона одержує такий же захист, який передбачено для інформації та документів такого виду законодавством, що діє на території держави Договірної Сторони, яка цю інформацію отримала. Митні власті Договірних Сторін використовують як докази отримані відповідно до цієї Угоди інформацію та документи при проведенні перевірок, розслідувань, у судових або адміністративних розглядах у зв'язку з правопорушеннями, що розглядаються. Оцінка інформації, документів та інших відомостей, а також можливість і порядок їх використання у судових або адміністративних розглядах визначаються відповідно до законодавства Договірної Сторони, яку запитують.

За правилами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст. 74 КАС України).

Згідно із ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи докази на предмет належності, допустимості, достатності та достовірності суд зазначає наступне:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року відповідача зобов'язано надати суду лист Закарпатської митниці ДФС від 06.02.2015 року № 07-70-26.1-3.19/763-п з додатками до нього та всі документи, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

У зв'язку з невиконанням вимог вищевказаної ухвали, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.07.2016 року витребував у відповідача копії листа Закарпатської митниці ДФС від 06.02.2015 року № 07-70-26.1-3.19/763-п з додатками до нього та всіх документів, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

На підтвердження своїх доводів щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань відповідачем до суду в якості доказів надані ксерокопії листа Закарпатської митниці ДФС від 06.02.2015 року №07-70-26.1-3.19/763-п з додатками ксерокопій документів митних органів Угорської Республіки, посвідчені як копії з електронних копій.

Суд вважає такі докази в силу ст. 74 КАС України недопустимими, оскільки копії документів посвідчуються виключно з оригіналів, тоді як наявні в матеріалах справи документи свідчать, що надані до суду копії документів, що надійшли від митних органів Угорської Республіки посвідчені з копій, хоч би і наданих в електронному вигляді. Офіційний переклад на державну мову України відповідачем не наданий.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №5881-16, складеного 15.11.2017 року, враховуючи, що в TIR CARNET та експортних деклараціях Італії та Німеччини не зазначено даних, що дають змогу ідентифікувати товар, зокрема: щодо артикулу товарів, опису конструкції виробу, призначення, матеріалу, виготовлення, габаритних і функціональних розмірів, неможливо визначити, що товари, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю Девіс Інвестмент в ВМД №305080002/2014/000131 від 28.01.2014 року, №305080002/2014/000289 від 20.02.2014 року, №305080002/2014/000419 від 14.03.2014 року, №305080002/2014/000442 від 18.03.2014 року, №305080002/2014/000499 від 25.03.2014 року, №305080002/2014/000636 від 17.04.2014 року, №305080002/2014/000859 від 26.05.2014 року, №305080002/2014/000956 від 11.06.2014 року, та надані ОСОБА_4 митниці ДФС є саме тими товарам, що зазначені в копіях митних декларацій, наданих митними органами Угорської Республіки, що отримані ГУ ДФС у Дніпропетровській області з листом від 06.02.2015 року № 07-70-26.1-3.19/763-п Закарпатської митниці ДФС та були надіслані останній на її запит іноземною державою.

Довідково, експерт зазначив, що вага не є ознакою товару, що ідентифікує їх (тобто визначає чи є товари тими ж самими або відрізняються між собою).

Оцінюючи висновок експерта як належний та допустимий доказ, суд зазначає, що вказана експертиза проведена з дотриманням вимог закону про судову експертизу, на підставі ухвали суду, компетентним експертом, з попередженням експерта про кримінальну відповідальність, містить відповідні мотиви, а сама відповідь на поставлене питання чітка і зрозуміла.

Отже документи, на які покликається відповідач, не підтверджують висновки ГУ ДФС у Дніпропетровській області про заниження позивачем суми митної вартості товарів як бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість, а відтак контролюючим органом не доведено, що подані до митного оформлення ТОВ Девіс Інвестмент документи за митними деклараціями №305080002/2014/000131 від 28.01.2014 року, №305080002/2014/000289 від 20.02.2014 року, №305080002/2014/000419 від 14.03.2014 року, №305080002/2014/000442 від 18.03.2014 року, №305080002/2014/000499 від 25.03.2014 року, №305080002/2014/000636 від 17.04.2014 року, №305080002/2014/000859 від 26.05.2014 року, №305080002/2014/000956 від 11.06.2014 року, містять неправдиві дані з наданням належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення від 07.06.2016 року №0002141412 та №0002111412 є протиправними і як такі підлягають скасуванню.

При цьому суд враховує, що інформації про приховування товариством документів, зміст яких міг вплинути на визначення митної вартості акт не містить.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з викладеного, суд робить висновок, що дана позовна заява підлягає задоволенню, оскільки покладений на відповідача обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, останнім не виконано, а податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області форми від 07.06.2016 року №0002141412 та №0002111412 про стягнення сум податкового зобов'язання підлягають скасуванню, так як відповідач в даному випадку діяв не в межах та в спосіб визначений чинним законодавством, та не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд стягує з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіс Інвестмент" (49054, м. Дніпро, вул. Мечникова, 12, код ЄДРПОУ 14356290) витрати зі сплати судового збору в розмірі 47118 грн. (сорок сім тисяч сто вісімнадцять гривень), який сплачений згідно платіжного доручення № 1638 від 15.06.2016 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 73, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіс Інвестмент" (вул. Мечнікова, 12, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 14356290) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07.06.2016р. № НОМЕР_1 щодо нарахування грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 177 787,41грн. (основний податок - 142 229,93грн. та штрафні (фінансові) санкції - 35557,48грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2016р. № НОМЕР_2 щодо нарахування грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 2 963 454,14грн. (основний податок - 2 370 763,31 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 592 690,83грн.).

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіс Інвестмент" (49054, м. Дніпро, вул. Мечникова, 12, код ЄДРПОУ 14356290) витрати зі сплати судового збору в розмірі 47118 грн. (сорок сім тисяч сто вісімнадцять гривень), який сплачений згідно платіжного доручення № 1638 від 15.06.2016 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_5