Рішення

від 28.11.2018 по справі 0540/7455/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 р. Справа№0540/7455/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Горічевій С.В.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 02.11.2016 року)

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 05.03.2018 року №38484/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ`ЄДНАННЯ "ВЕК" (ЄДРПОУ: 32091916, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2018 року №0002891413,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБ`ЄДНАННЯ "ВЕК" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2018 року №0002891413.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 01.03.2018 року здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо фінансової діяльності ТОВ"ОБ`ЄДНАННЯ "ВЕК" з ТОВ ЛОРДФІЛК , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ АГРОФЛЕКСГРУП 2015 , ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС , ТОВ АЛШІО (ТОВ РІДКОДУБ ), ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , ТОВ ТГ ДОНТОРГ .

За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 року №0002891413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 283 725 грн., з яких 226 980 грн. за податковим зобов`язанням, 56 745 грн. - штрафна санкція.

Позивач вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач вважає висновки податкового органу про порушення порядку формування податкового кредиту за наслідками відображення в податковому обліку здійснення господарських операцій необґрунтованими, оскільки в ході перевірки ним надані всі документи первинного бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивач зазначає, що на підтвердження правомірності задекларованих показників податкової звітності, реальності настання правових наслідків та наявності господарської мети по правочинам, ним надано до податкового органу оригінали та копії первинних документів та інших документів. Крім того, позивач посилається на те, що висновки акту перевірки про неможливість здійснення контрагентом господарської діяльності не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Також, позивач вказав на те, що недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 13.09.2018 року.

13.09.2018 року оголошено перерву підготовчого засідання до 02.10.2018 року, для надання додаткових пояснень представником позивача.

02.10.2018 року в судовому засіданні оголошена перерва до 10.10.2018 року.

10.10.2018 року розгляд справи перенесено на 24.10.2018 року, у звязку із клопотанням позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2018 року.

20.11.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 28.11.2018 року, для ознайомлення позивача з документами, наданими відповідачем до матеріалів справи.

Представник позивач у судовому засідання підтримав викладені у позовній заяві обставини та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що на підставі наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 01.03.2018 року №321, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ"ОБ`ЄДНАННЯ "ВЕК" з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ "ЛОРДФІЛК" за березень 2016 року, ТОВ "ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС за квітень-травень 2016 року, ТОВ"АГРОФЛЕКСГРУП 2015" за серпень 2016 року, ТОВ "ОСОБА_3 СЕРВІС" за жовтень 2016 року, ТОВ"АЛІВІО" за грудень 2016 року, ОСОБА_4" за грудень 2016 року, ТОВ "ТГ ДОНТОРГ" за серпень 2017 року.

Представником відповідача зазначено, що платники податків ТОВ "ЛОРДФІЛК" у березні 2016 року, ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС у квітні-травні 2016 року, ТОВ АГРОФЛЕКСГРУП 2015 у серпні 2016 року, ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС у жовтні 2016 року, ТОВ АЛІВІО (ТОВ „РІДКОДУБ» ) у грудні 2016 року, ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП у грудні 2016 року, ТОВ ТГ ДОНТОРГ у грудні 2016 року здійснювали діяльність, пов'язану з нереальним постачанням товарів (робіт) та формуванням неправомірної вигоди на користь ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК". Надані позивачем до перевірки акти виконаних робіт не мають сили первинних документів. Таким чином, ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі вищезазначених первинних документів. Фінансово-господарська діяльність ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "ЛОРДФІЛК", ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ АГРОФЛЕКСГРУП 2015 , ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС , ТОВ АЛІВІО (ТОВ „РІДКОДУБ» ), ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , ТОВ ТГ ДОНТОРГ не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє позивача права на формування податкового кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю « ОБ`ЄДНАННЯ "ВЕК » , зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 32091916, місцезнаходження: 84301, АДРЕСА_2. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.

Головним управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ"ОБ`ЄДНАННЯ "ВЕК" з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ "ЛОРДФІЛК" за березень 2016 року, ТОВ "ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС за квітень-травень 2016 року, ТОВ"АГРОФЛЕКСГРУП 2015" за серпень 2016 року, ТОВ "ОСОБА_3 СЕРВІС" за жовтень 2016 року, ТОВ"АЛІВІО" за грудень 2016 року, ОСОБА_4" за грудень 2016 року, ТОВ "ТГ ДОНТОРГ" за серпень 2017 року.

Перевіркою були встановлені порушення ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14. п. 188,1 ст. 188, пп185.1 ст. 185, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 226 980 гри., в тому числі по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року на суму 14 992 грн., за квітень 2016 року на суму 50 000 грн., за травень 2016 року на суму 27 583 грн., за серпень 2016 року на суму 20 160 грн., за жовтень 2016 року на суму 14 000 грн., за грудень 2016 року на суму 38 041 грн., за серпень 2017 року на суму 62 204 грн. що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету всього на суму 226 980 грн., в тому числі по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року на суму 14 992 грн., за квітень 2016 року на суму 46 633 грн., за травень 2016 року на суму 30950 грн., за серпень 2016 року на суму 20 160 грн., за жовтень 2016 року на суму 14 000 грн., за грудень 2016 року на суму 38 041 грн., за серпень 2017 року на суму 62 204 грн.

На підставі акту перевірки від 23.03.2018 року №282/05-99-14-32091916 про результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК , код за ЄДРПОУ 32091916 з питання дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ЛОРДФІЛК" (код за ЄДРПОУ 40103941) за період з 01.03.2016 по 31.03.2016, з ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС (код за ЄДРПОУ 40104133) за період з 01.04.2016 по 31.05.2016, з ТОВ АГРОФЛЕКСГРУП 2015 (код за ЄДРПОУ 39739640) за період з 01.08.2016 по 31.08.2016, з ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40234133) за період з 01.10.2016 по 31.10.2016, з ТОВ АЛІВІО (код за ЄДРПОУ 40438901) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016, з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП (код за ЄДРПОУ 40806552) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016, з ТОВ ТГ ДОНТОРГ (код за ЄДРПОУ 41391849) за період з 01.08.2017 по 31.08.2017 Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 16.04.2018 року №0002891413, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 226 980 грн. та за штрафними санкціями 56 745,00 грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що фінансово-господарська діяльність ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ"ВЕК" здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "ЛОРДФІЛК",ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ АГРОФЛЕКСГРУП 2015 , ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС , ТОВ АЛІВІО (ТОВ „РІДКОДУБ» ), ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , ТОВ ТГ ДОНТОРГ не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" права на формування податкового кредиту.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 180 Податкового кодексу України.

Порядок визначення бази оподаткування встановлений статтею 188 Податкового кодексу України.

Пунктом 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1. статті 200 Податкового кодексу України).

Отже, визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у звітному періоді залежить від розміру задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту

Згідно з пункту 14.1.27 статті 14 ПК України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статтею 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» . Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У ході судового розгляду справи встановлено, що податкові накладні оформлені належним чином, та їх недоліків при перевірці не виявлено.

На підтвердження реального відбуття господарської операції з постачання товарів на підставі умов договору №1403/16 від 11.03.2016 року позивачем надані наступні первинні документи: специфікація, рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні.

Судом встановлено, що 11.03.2016 року між ТОВ „ЛОРДФІЛК» (Постачальник) та ТОВ "ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" (Покупець) укладено договір поставки №1403/16.

Відповідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити і передати і власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Відповідно 1.2. Договору постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках замовленя (далі-заявках) покупця, що є невід»ємними частинами даного договору.

1.3.Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід»ємними частинами даного договору.

Згідно пп 6.1., 6.3 Договору постачальник зобов`язується:

- постачати покупцю товари в межах наявного у нього асортименту на умовах даного договору;

- забезпечувати покупця високоякісним і конкурентоздатним товаром;

- постачати товар у відповідній упаковці, що виключає псування та/або знищення його на період поставки до прийняття товару покупцем;

- надавати покупцю відповідну товаросупроводжувальну документацію (видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, документи, що підтверджують якість товару) при кожній поставці товару, а покупець зобов»язаний:

- прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного договору;

- забезпечувати постачальника копіями документів та інформацією, не обхідними для виконання договору, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника ПДВ, копія ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано: видаткова накладна № РН-0001376 від 14.03.2016 року на загальну суму 29952,00 грн.; видаткова накладна № РН-001404 від 14.03.2016 року на суму 60000,00 грн.; податкова накладна №653 від 14.03.2016 року на загальну суму 29952,00 грн.; податкова накладна №654 від 14.03.2016 року на загальну суму 60000,00 грн.; товарно - транспортна накладна №ТТН-28 від 14.03.2016 року на суму 14992,00 грн.; відомості обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв; платіжне доручення №82 від 14.04.2016 року на суму 9895,00 грн.; платіжне доручення №274 від 15.08.2017 року на суму 30000,00 грн.; платіжне доручення №269 від 02.08.2017 року на суму 50000,00 грн.

Між ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" (Покупець) та ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС (Постачальник) 04.04.2016 року укладено договір № 1104/16. На умовах даного договору постачальник зобов»язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п.1.2 цього договору (надалі іменується „продукція» ), а покупець зобов»язується прийняти та оплатити продукцію, що підтверджено специфікацією №1 від 11.04.2016р. до Договору №1104/16 від 04.04.2016 року, специфікацією №2 від 11.05.2016р. до Договору №1104/16 від 04.04.2016 року, видатковою накладною №1104 від 11.04.2016 року на загальну суму 300 00,00 грн., видатковою накладною №1405 від 11.05.2016 року на загальну суму 165500,00 грн., податковою накладною №507 від 11.04.2016 року на загальну суму 300 000,00 грн., податковою накладною №516 від 11.05.2016 року, товарно-траспортною накладною №00054 від 11.04.2015 року, товарно-транспортною накладною №00075 від 11.05.2016 року, накладні-вимоги на відпустку (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Розрахунки між ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" та ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС за виконані роботи проводились у безготівковій формі відповідно платіжних доручень від 11.05.2016 року №88 на суму 50 000,00 грн., від 10.07.2017 року №237 на суму 50 000,00 грн., від 24.07.2017 року №254 на суму 50 000,00 грн., від 25.07.2017 року №264 на суму 50 000,00 грн., від 12.07.2017 року №242 на суму 50 000,00 грн., від 17.07.2017 року №246 на суму 50 000,00 грн.

Відносини між ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" та ТОВ АГРОФЛЕКСГРУП 2015 підтверджується такими документами, як рахунок на сплату № 1208/011 від 12.08.2016 року, накладна № 1277 від 12.08.2016 року сплата за брус здійснена платіжним дорученням №108 від 12.09.2016р. в сумі 120960,00грн., податкова накладна №123 від 12.08.2016р. на суму 120960,00 грн., видаткова накладна №1277 від 12.08.2016 року на суму 120960,00 грн., товарно-транспортна накладна №00322 від 12.08.2016 року.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС . Між ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" та ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС був укладений договір куплі-продажу №ААС-000019 від 10.10.2016 року.

У жовтні 2016 року ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" було придбане вугілля в кількості 35,0 тн. на суму 84000,00 грн. у ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС по рахунку №ААС-000019 від 10.10.2016р. Сплата за вугілля здійснена згідно платіжного доручення №103 від 11.10.2016р. в сумі 84000,00 грн. Вугілля в кількості 35,0 тн. на сумму 92400,00 з урахуванням ПДВ реалізовано підприємству ТОВ „ДОНБАСЬКЕ ПРОМИСЛОВО-ТРАСНПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» .

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано видаткову накладну №000019 від 10.10.2016 року, податкову накладну №19 від 84000 грн., товарно-транспортну накладну №ТТН-003, довіреність від 12.10.2016 року №85.

Розрахунки між ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" та ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС за виконані роботи проводились у безготівковій формі відповідно платіжного доручення №103 від 11.10.2016 року на суму 84000,00 грн.

Відповідно договору поставки №02/12-16 від 01.12.2016 року укладеного між ТОВ "ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" (Покупець) та ТОВ „АЛІВІО» (Постачальник), постачальник зобов»язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Підтвердженням виконання умов договору є видаткова накладна №0216 від 02.12.2016 року на загальну суму 98095,0 грн., податкові накладні №1 від 02.12.2016 року на суму 98095,00 грн., товарно-транспортна накладна №ТТН1904 від 02.12.2016 року.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" (Замовник) та ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП (Підрядник) був укладений договір №14/16 від 01.10.2016 року. Відповідно до умов даного договору за дорученням замовника, підрядник зобов`язується на власний ризик виконати та здати йому роботи в установлений договору підряду строк закінчені роботи з ремонту залізничної колії. Замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, передати проект на роботи, прийняті від підрядника закінчені роботи та оплатити її.

На виконання умов договору ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП виконувало будівельні роботи для ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" відповідно наступних документів: акт приймання виконаних будівельних робіт від 09.12.2016 року; податкова накладна №105 від 09.12.2016 року.

Крім того, між ТОВ"ОБ'ЄДНАННЯ "ВЕК" (Замовник) та ТОВ ТГ ДОНТОРГ (Підрядник) був укладений договір №08/207 від 03.07.2017 року.

Відповідно 1.1. Договору за дорученням замовника, підрядник зобов`язується на власний ризик виконати та здати йому роботи в установлений договором підряду строк закінчені роботи з ремонту залізничної колії і переїзду №1 інв.№ 01000000747/0000 перегона ст..Роя-ст.Сортувальна.

Відповідно 1.3. Договору замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, передати проект на роботи, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

На виконання умов договору позивачем до суду надано акт приймання виконаних будівельних робіт від 16.07.2017 року, податкову накладну №1685 від 16.08.2017 року на загальну суму 373221,02 грн., рахунок-фактура №28 від 16.08.2018 року на суму 373221,02 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт наявності у позивача податкових накладних, що підтверджують його право на формування податкового кредиту, а також всіх необхідні первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт отримання та подальшого використання у господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, поставлених за договором з контрагентами позивача. Відтак, позивач наданими доказами підтвердив реальність господарських операцій згідно вищевикладених договорів та первинних документів.

При цьому слід врахувати, що поняття «добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. Відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідач наголошує на оформленні товарно-транспортних накладних з порушенням встановленого порядку та наявності недостовірних даних.

В матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні №0054 від 11.04.2016 року, №0075 від 11.05.2016 року, №28 від 14.03.2016 року, №00322 від 12.08.2016 року, №1904 від 02.12.2016 року, №0003 від 10.10.2016 року.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту № 363 від 14.10.1997 року основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Дійсно, надані позивачем товарно-транспортні накладні мають деякі дефекти заповнення.

Разом з цим для позивача товарно-транспортна накладна взагалі не є первинним бухгалтерським документом. Суд погоджується з доводами позивача, оскільки вищенаведеними Правилами перевезення вантажів встановлено, що товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Тобто товарно-транспортні накладні є обов'язковим первинним документом у випадку надання послуг перевезення, вона є обов'язковим документом для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування продукції в інших господарських операціях не може автоматично свідчити про безтоварність продажу такої продукції за наявності інших належних доказів. Тому певні недоліки складання цих ТТН або їх відсутність не тягне для позивача негативних наслідків.

Суд звертає увагу, що документами, які підтверджують право платника податку на податковий кредит є належним чином оформлені податкові накладні.

Приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і борів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 вищезазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши матеріалі справи судом встановлено, що видаткові накладні надані позивачу його контрагентами оформлені відповідно до вимог законодавства.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення суми податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Таким чином, первинні документи (договори, видаткові накладні, рахунки на оплату, товарно-транспортні та податкові накладні, платіжні доручення), надані позивачем для визначення суми податкового кредиту звітних (податкових) періодів, відповідають вимогам Закону № 996-ХІV та Податкового кодексу України, а від так, є належними та допустимими доказами.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на податковий кредит.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.09.2016 року по справі №646/7789/16-к досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими особами, за прикриття працівників УЗЕ в Харківській області НП України та співробітників ДФС у Харківській області, з метою відмивання грошових коштів та мінімізації оподаткування підприємств реального сектору економіки, утворено фіктивні суб`єкти господарювання ТОВ Алвіо (код ЄДРПОУ 40438901).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12.11.2018 року по справі №265/1306/18 зобов`язано надати тимчасовий доступ до речей і документів, що підтверджують звернення, виготовлення та видач сертифікатів відкритих ключів, в тому числі договорів, додаткових договорів, заявок на формування посиленого сертифіката підписувала ЕЦП, довіреностей, актів виконаних робіт, документів, що надані ТОВ Прімавера груп , ТОВ Інвест ОСОБА_5 , ТОВ АзовБізнесАльянс , ПП Реал-строй , ТОВ Індустріальна будівельна група , а також заявок, листів та документів, які пов`язані з отриманням посилених сертифікатів відкритих ключів за період з 014.09.2016 року по 30.04.2017 року, з можливістю вилучення.

Згідно частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд зазначає, що контролюючий орган посилається на ухвали суду, проте відсутні відомості щодо розгляду кримінальної справи, наявності вироку з результатами розгляду, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності контрагенту, його посадових осіб, з якого б вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності контрагентів позивача.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем будь-яких доказів на предмет того, що позивач чи його контрагент був залучений до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту та валових витрат, чи доказів того, що йому було відомо або ж повинно було бути відомо про протиправну діяльність його постачальника не надано, а судом таких доказів не встановлено.

Враховуючи положення Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» , а також приведені норми податкового законодавства, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відтак, позивач наданими доказами підтвердив реальність господарських операцій згідно вищевикладених договорів та первинних документів.

Отже, в даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушення податкового законодавства контрагентами платника податків не може бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Суд звертає увагу на те, що позивач як платник податку не несе відповідальності у випадку заниження податкових зобов'язань іншими платниками податків. Зокрема розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагента не можуть свідчити про відсутність факту придбання позивачем послуг ТОВ ЛОРДФІЛК , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС , ТОВ АЛШІО (ТОВ РІДКОДУБ ), ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , ТОВ ТГ ДОНТОРГ і як наслідок, завишення податкового кредиту з ПДВ. Навпаки наявність належно оформлених первинних документів, а саме договорів, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних документів підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що обставини справи свідчать про те, що спірні господарські операції позивача з ТОВ ЛОРДФІЛК , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ОСОБА_3 СЕРВІС , ТОВ АЛШІО (ТОВ РІДКОДУБ ), ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , ТОВ ТГ ДОНТОРГ є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами, що наявні в матеріалах справи.

Разом з цим, контролюючим органом під час розгляду справи було надано вирок Вишгородського районного суду Київської області від 08.08.2018 року по справі №363/261/18 відповідно якого, в червні 2015 року ОСОБА_6, за матеріальну винагороду вступив у попередню злочинну змову з встановленою досудовим слідством особою, з метою придбання (перереєстрації) на своє ім`я суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Агрокомплексгруп 2015 .

Суд визнав доведеною вину ОСОБА_6 у фіктивному підприємстві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Наявність вказаного вироку безпосередньо впливає на визначення меж доказування в адміністративній справі. Обставини встановлені вироком, який набрав законної сили.

Як було зазначено вище вирок суду в кримінальному провадженні є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядав правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок.

Разом з цим, позивачем в підтвердження господарської діяльності не надано договору по господарських відносинах з ТОВ АГРОФЛЕКСГРУП 2015 .

При цьому судом встановлено, що бухгалтерські документи від імені ТОВ Агрокомплексгруп 2015 , надані до перевірки підписані від імені директора ОСОБА_6

Тобто в даному випадку не тільки вирок суду, а й інші документи підтверджують обґрунтування висновків податкового органу. Відтак в частині вимог скасування фінансових санкцій на суму 25200,00 грн. щодо донарахування ПДВ на суму 20160,00 грн. та штрафних санкції на суму 5040,00 грн. слід відмовити.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 16.04.2018 року №0002891413 в частині суми 258 525,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням з податку на додану вартість у розмірі 206820,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 51 705,00грн.

Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ`ЄДНАННЯ "ВЕК" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області судові витрати у розмірі 3877,89 грн.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ`ЄДНАННЯ "ВЕК" (ЄДРПОУ: 32091916, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2018 року №0002891413 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 16.04.2018 року №0002891413 в частині суми 258525,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням з податку на додану вартість у розмірі 206820,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 51 705,00грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь з обмеженою відповідальністю "ОБ`ЄДНАННЯ "ВЕК" (ЄДРПОУ: 32091916, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 3877,89 грн.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 28 листопада 2018 року.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. ч. 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.