Рішення

від 29.11.2018 по справі 2040/8223/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 р. № 2040/8223/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0007031315 від 12 червня 2018 р., яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 було нараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на суму 74728,00 грн., та нараховано штрафні санкції на суму 18682,00 грн. (загальна сума нарахованого зобов'язання зі сплати ПДВ та штрафних санкцій складає - 93410,00 грн.), як таке, що винесене із порушеннями вимог чинного законодавства України на підставі необґрунтованих та не підтверджених висновків вказаних у акті перевірки №1904/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 14.05.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення №0007031315 від 12.06.2018 р. ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладено в акті перевірки, про нереальність здійснення господарських операцій зі спірним контрагентом, наполягав на правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень вимог Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки №1904/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 14.05.2018 р., висновки якого стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 29.11.2018 р. о 16.16 год. за згодою сторін на розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу від 29.03.2018 р. №2154, проведено документальну позапланову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом постачальником ТОВ Прем'єр Папір (код 32932642) за квітень-червень, серпень 2016 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

Результати перевірки викладені в акті №1904/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 14.05.2018 р.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3:

- п.44.1 ст.44, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за квітень, травень, червень, серпень 2016 року на загальну суму 74728,0 грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0007031315 від 12 червня 2018 р., яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 було збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на суму 93410,00 грн., з них за податковими зобов'язаннями в сумі 74728,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 18682,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач надав до Державної фіскальної служби України скаргу, проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 27.08.2018 податкове повідомлення - рішення №0007031315 від 12.06.2018 р. залишено без змін.

Судом встановлено, що підставою для встановлення вказаних висновків, викладених в акті перевірки, слугував висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір при наявності матеріалів податкової інформації іншого контролюючого органу щодо контрагента позивача.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З наданого до суду представником позивача ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом діяльності позивача є виробництво інших виробів з паперу та картону (КВЕД 17.29), друкування іншої продукції (КВЕД 18.12), виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг (КВЕД 18.13).

Судом встановлено, що податковий кредит з податку на додану вартість в перевіряємому періоді сформовано на підставі господарської операції ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Прем'єр Папір з придбання паперу офсетного. Здійснення господарської операції відбувалось на підставі видаткових накладних та рахунків-фактур.

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 16.06.16 р. №Пр-0000232, від 16.06.2016 №Пр-0000231, від 08.06.16р. №Пр-0000220, від 01.06.16 р. №Пр-0000210, від 24.05.16 р. №Пр-0000195, від 17.05.16 р. №Пр-0000186, від 21.04.2016 р. №Пр-0000163, від 21.04.2016 р. №Пр-0000162, від 13.04.16 р. №Пр-0000149, від 30.08.16 р. №Пр-0000369, від 01.08.16 р. №Пр-0000300, від 01.08.2016 р. №Пр-0000301 та рахунками-фактурами від 16.06.16 р. №Пр-0000237, від 16.06.16 р. №Пр-0000238, від 08.06.16 р. №Пр-0000227, від 01.06.16 р. №Пр-0000215, від 24.05.16 р. №Пр-0000200, від 17.05.16 р. №Пр-0000189, від 21.04.16 р. №Пр-0000166, від 21.04.16 р. №Пр-0000165, від 13.04.16 р. №Пр-0000153, від 30.08.16 р. №Пр-0000385, від 01.08.16 р. №Пр-0000309, від 01.08.2016 р. №Пр-0000310.

Розрахунки за товар, поставлений на адресу позивача ТОВ Прем'єр Папір було здійснено ФОП ОСОБА_3 у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №45 від 21.04.2016 р., №46 від 21.04.2016 р., №103 від 16.06.2016 р., №102 від 16.06.2016 р., №94 від 08.06.2016 р., №81 від 01.06.2016 р., №71 від 24.05.2016 р., №66 від 17.05.2016 р., №31 від 13.04.2016 р., №167 від 30.08.2016 р., №130 від 01.08.2016 р., №129 від 01.08.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Транспортування придбаного товару (паперу офсетного) здійснювалось контрагентом позивача, ТОВ Прем'єр Папір , що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними від 16.06.16 р. №0416062016, від 08.06.16 р. №0208062016, від 01.06.16 р. №0101062016, від 24.05.16 р. №0424052016, від 17.05.16 р. №0217052016, від 21.04.16 р. №0321042016, від 13.04.16 р. №0413042016, від 30.08.16 р. №0330082016, від 01.08.16 р. №0301082016.

Крім того, на підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем долучені до матеріалів справи податкові накладні, складені ТОВ Прем'єр Папір , №2000315 від 01.08.2016 р., №2003316 від 01.08.2016 р., №2000246 від 16.06.2016 р., №2000247 від 16.06.2016 р., №2000235 від 08.06.2016 р., №2000223 від 01.06.2016 р., №2000206 від 24.05.2016 р., №2000195 від 17.05.2016 р., №2000170 від 21.04.2016 р., №2000169 від 21.04.2016 р., №2000157 від 13.04.2016 р.

Суд зазначає, що отримані товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 361, 631, 201, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, факт внутрішнього переміщення товару та здійснення господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи картками складського обліку матеріалів №1 - №9. (а.с.164-195 т.1).

Судом встановлено, що придбані ТМЦ були використані позивачем для власної господарської діяльності, а саме, для виготовлення поліграфічної продукції (пакування до лікарських препаратів та інструкції-вкладиші з правилами їх застосування).

У підтвердження наявності ресурсів для переробки придбаних у ТОВ Прем'єр Папір ТМЦ Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 надано до матеріалів справи договір оренди технологічного обладнання №01/02-04 від 01.02.2016 р., укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю КАРАТ разом із актом приймання-передачі об'єкту оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове орендне користування технологічне обладнання, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Юр'ївська, 17 та договір оренди №01/02-01 від 01.02.2016 р., укладеного з ТОВ КАРАТ , відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати Орендарю в строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування частину нежилого приміщення №53,46,46-Г,62 загальною площею 181,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Юр'ївська, 17 з актом прийому-передачі об'єкту оренди. (а.с. 97- 102 т.1).

Судом встановлено, що в подальшому придбаний у ТОВ Прем'єр Папір папір був перероблений та реалізований за договором поставки №1 від 01.04.2016 р., укладеним з ТОВ Дослідний завод ГНЦЛС , на підтвердження виконання умов якого долучено до матеріалів справи видаткові накладні від 11.04.16р. №РН-0000002, від 12.04.16 р. №РН-0000003, від 13.04.16 р. №PH-0000004, від 14.04.16 р. №РН-0000005, від 15.04.16 р. №РН-0000006, від 18.04.16 р. №PH-0000007, від 26.04.16 р. №РН-0000009, від 26.04.16 р. №РН- 0000010, від 28.04.16 р. №РН-0000012, від 17.05.16 р. №РН-0000015, від 18.05.16 р. №PH- 0000016, від 20.05.16 р. №РН-0000018, від 23.05.16 р. №РН-0000019, від 24.05.16 р. №PH-0000020, від 25.05.16 р. №РН-0000022, від 30.05.16 р. №РН-0000023, від 16.06.16 р. №PH-0000025, від 17.06.16 р. №РН-0000026, від 21.06.16 р. № РН-0000027, від 22.06.16 р. №PH-0000028, від 23.06.16 р. №РН-0000029, від 24.06.16 р. №РН-0000030, від 29.06.16 р. №PH- 0000032, від 30.06.16 р. №РН-0000033, від 04.07.08.16 р. №РН-0000042, від 08.08.16 р. №РН-0000044, від 09.08.16 р. №РН-0000045, від 10.08.16 р. №РН-0000046, від 22.08.16 р. №PH-0000047, від 25.08.16 р. №РН-0000048, від 26.08.16 р. №РН-0000049, від 29.08.16 р. №PH- 0000050, від 31.08.16 р. №РН-0000051.(а.с.103-139 т.1).

Таким чином, господарські операції Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", та які були долучені до матеріалів справи.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Однак, в даному випадку виконання господарської операції та договору поставки між позивачем та його контрагентами підтверджується податковими та видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме, податковими накладними.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку контролюючого органу в акті перевірки відсутні.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ Прем'єр Папір , ТОВ Дослідний завод ГНЦЛС належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки №1904/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 14.05.2018 р. не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0007031315 від 12 червня 2018 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61157, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області №0007031315 від 12 червня 2018 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61157, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) суму сплаченого судового збору у розмірі 934,11 грн. (дев'ятсот тридцять чотири гривні 11 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06 грудня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин