Рішення

від 19.11.2018 по справі 2340/3491/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року справа № 2340/3491/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача ОСОБА_1Г.(за довіреністю),

представника відповідача- ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_20 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_21 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулися з позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,ОСОБА_20до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просять:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, допущену при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 46,7431га у власність громадянам - членам ФГ «Одинокий» для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 46,7431га у власність громадянам- членам ФГ «Одинокий» для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту та передати земельні ділянки позивачам у власність відповідно до проекту землеустрою:

ОСОБА_4 площею 2,6469га кадастровим номером 7124985000:02:004:0096;

ОСОБА_3 площею 2,6689га кадастровим номером 7124985000:02:004:0095;

ОСОБА_5 площею 2,5038га кадастровим номером 7124985000:02:004:0094;

ОСОБА_7 площею 2,3321га кадастровим номером 7124985000:02:004:0093;

ОСОБА_6 площею 2,7497га кадастровим номером 7124985000:02:004:0092;

ОСОБА_8 площею 2,3103га кадастровим номером 7124985000:02:004:0091;

ОСОБА_9 площею 1,9119га кадастровим номером 7124985000:02:004:0090;

ОСОБА_10 площею 2.5492га кадастровим номером 7124985000:02:004:0089;

ОСОБА_11 площею 2.1095га кадастровим номером 7124985000:02:004:0088;

ОСОБА_12 площею 2.6592га кадастровим номером 7124985000:02:004:0087;

ОСОБА_13 площею 2.6788га кадастровим номером 7124985000:02:004:0086;

ОСОБА_14 площею 2.6030га кадастровим номером 7124985000:02:004:0084;

ОСОБА_15 площею 2.6376га кадастровим номером 7124985000:02:004:0085;

ОСОБА_16 площею 2.8308га кадастровим номером 7124985000:02:004:0083;

ОСОБА_18 площею 2.8312га кадастровим номером 7124985000:02:004:0082;

ОСОБА_17 площею 2.7990га кадастровим номером 7124985000:02:004:0081;

ОСОБА_19 площею . 2.2100га кадастровим номером 7124985000:02:004:0080;

ОСОБА_20 площею 1,7046га кадастровим номером 7124985000:02:004:0079;

ОСОБА_22 площею 2,0066га кадастровим номером 7124985000:02:004:0077.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачі є членами фермерського господарства «Одинокий» які, у відповідності до положень Земельного кодексу України, ЗУ «Про фермерське господарство» , звернулись до відповідача із заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сількогосподарського призначення у власність для ведення фермерського господарства в розмірі частки (паю). Представник позивачів зазначила, що до заяв позивачами додано необхідний перелік документів, проте відповідачем у наданні такого дозволу відмовлено 3 з 19 позивачів у формі листа, з порушенням строку розгляду заяви а решта позивачів відповіді не отримали. Крім того, вказала, що з огляду на протиправну бездіяльність відповідача, позивачі, не отримавши рішення щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту, звернулись до сертифікованого інженера-землевпорядника для виготовлення проекту землеустрою про що повідомили відповідача. Також звернула увагу, що розроблений проект погоджено органом виконавчої влади у сфері земельних відносин в зв'язку з чим позивачі звернулись до органу Держгеокадастру про затвердження зазначеного проекту, проте отримали відмову. Вважаючи відмову протиправною, представник позивачів вказала, що відповідно до ст. 186 ЗК України, відповідачу заборонено вимагати додаткові документи не включені до проекту землеустрою а згідно ст. 56 ЗУ «Про землеустрій» , технічній документації із землеустрою достатньо містити нотаріально посвідчену згоду на поділ земельної ділянки користувача земельної ділянки, яка наявна у проекті землеустрою. Вважає що відмову прийнято з формальних підстав та з порушенням форми, оскільки її складено у формі листа а не індивідуально-правового акту - наказу. В зв'язку із зазначеним, вважає бездіяльність відповідача протиправною а позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов та просила суд залишити його без задоволення. В обгрунтування позиції зазначила, що позивачі звернулись до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявами про затвердження проекту землеустрою проте в задоволенні заяв відмовлено, оскільки у позивачів було відсутнє право на розробку проекту землеустрою, оскільки жодному з позивачів дозвіл на його розробку не надавався. Крім того, технічна документація містить ряд недоліків, зокрема на кадастрових планах відсутні позначки Державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Крім того, відстань між межовими знаками перевищує встановлену Інструкцією №376. Також, представник відповідача вказує на те що передача позивачам у власність земельних ділянок які перебувають у користуванні ОСОБА_21 є порушенням ст. 116 ЗК України, та можлива тільки після внесення відомостей щодо припинення права оренди ОСОБА_21 на земельну ділянку яка стала предметом звернення. Позовну вимогу про зобов'язання затвердження проекту землеустрою вважає необгрунтованою в зв'язку з дискреційністю повноважень відповідача в цій частині, на підставі чого позовні вимоги вважає такими що не підлягають до задоволення.

03.10.2018 судом залучено до участі у справі ОСОБА_21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів.

16.10.2018 до суду надішли пояснення третьої особи, в яких ОСОБА_21 зазначив що не заперечує проти отримання позивачами земельних ділянок і просив суд позовні вимоги задовольнити. Розгляд справи просив провести без його участі.

23.10.2018 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.10.2014 між Головним управлінням та ОСОБА_21 укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7124985000:02:004:0053 площею 55.5827 га сільськогосподарських угідь - рілля, пасовища, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району строком на 10 років.

22.08.2017 позивачі звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявами щодо передачі їм у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) по Мошнівській сільській раді за рахунок земель, переданих в користування ОСОБА_21 До заяв позивачами додано перелік документів: копії договору оренди та витягу з ДРРПНМ про реєстрацію договору, копії статуту, викопіювання з плану меж земельних ділянок, довідки з державної статистичної звітності за формою 6-зем, довідки про розмір земельного паю по Мошнівській сільській раді, нотаріально посвідчена згода ОСОБА_21, копія паспорта та ідентифікаційного коду.

Листами від 25.09.2017 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило позивачів про відсутність можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим що надані позивачами документи не містять інформації що у користуванні ФГ «Одинокий» наявна земельна ділянка пл. 55,5827 га.

11.10.2017 позивачами укладено договори з ФОП ОСОБА_23 (сертифікованим інженером-землевпорядником) на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт а саме - розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

13.10.2017 позивачами було направлено до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повідомлення з копіями договорів на виконання землевпорядних робіт від 11.10.2017.

26.10.2017 відповідач надав відповідь на повідомлення гр. ОСОБА_3, ОСОБА_5, та ОСОБА_4 в якому зазначив що з врахуванням відмови ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 25.09.2017 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у позивачів відсутні підстави для замовлення розробки проекту землеустрою.

22.03.2018 експертом державної експертизи ОСОБА_24 складено висновок №3821/8218 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким погоджено вказаний проект щодо відведення земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 46.7431га у власність позивачам-членам ФГ Одинокий , для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Земельні ділянки, що запроектовані для передачі у власність позивачам, та земельна ділянка, що залишилася в користуванні фермерського господарства, зареєстровані в Державному земельному кадастрі, їм присвоєні кадастрові номери.

20.06.2018 позивачі звернулися до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема:

ОСОБА_4, площею 2,6469га, кадастровий номер 7124985000:02:004:0096;

ОСОБА_3 площею 2,6689га кадастровий номер 7124985000:02:004:0095;

ОСОБА_5 площею 2,5038га кадастровий номер 7124985000:02:004:0094;

ОСОБА_7 площею 2,3321га кадастровий номер 7124985000:02:004:0093;

ОСОБА_6 площею 2,7497га кадастровий номер 7124985000:02:004:0092;

ОСОБА_8 площею 2,3103га кадастровий номер 7124985000:02:004:0091;

ОСОБА_9 площею 1,9119га кадастровий номер 7124985000:02:004:0090;

ОСОБА_10 площею 2.5492га кадастровий номер 7124985000:02:004:0089;

ОСОБА_11 площею 2.1095га кадастровий номер 7124985000:02:004:0088;

ОСОБА_12 площею 2.6592га кадастровий номер 7124985000:02:004:0087;

ОСОБА_13 площею 2.6788га кадастровий номер 7124985000:02:004:0086;

ОСОБА_14 площею 2.6030га кадастровий номер 7124985000:02:004:0084;

ОСОБА_15 площею 2.6376га кадастровий номер 7124985000:02:004:0085;

ОСОБА_16 площею 2.8308га кадастровий номер 7124985000:02:004:0083;

ОСОБА_18 площею 2.8312га кадастровий номер 7124985000:02:004:0082;

ОСОБА_17 площею 2.7990га кадастровий номер 7124985000:02:004:0081;

ОСОБА_19 площею . 2.2100га кадастровий номер 7124985000:02:004:0080;

ОСОБА_20 площею 1,7046га кадастровий номер 7124985000:02:004:0079;

ОСОБА_22 площею 2,0066га кадастровий номер 7124985000:02:004:0077.

06.07.2018 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надали відповідь гр. ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 листами за №2847/0/95-18, 2848/0/95-18, 2849/0/95-18 відповідно, згідно яких вказаним позивачам у затвердженні проекту землеустрою відмовлено оскільки у позивачів було відсутнє право на розробку проекту землеустрою, так як жодному з позивачів дозвіл на його розробку не надавався. Крім того, технічна документація містить ряд недоліків, зокрема Головним управлінням не погоджувалось та не видавалось розпорядчих документів щодо поділу земельної ділянки що є порушенням ст. 186 ЗК України, для земельних ділянок державної форми власності. Також, зазначається що передача позивачам у власність земельних ділянок які перебувають у користуванні ОСОБА_21 є порушенням ст. 116 ЗК України, та на час розгляду звернення право оренди ОСОБА_21 на земельну ділянку, що є предметом поділу, не припинено.

Позивачі вважаючи бездіяльність відповідача такою що порушує їхні права, звернулись з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку при вирішення спору по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення фермерського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (пункт «а» частини 3 статті 22 ЗК України).

Згідно пункту «а» частини 1 статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Частиною 1 статті 116 ЗК України, зокрема, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, а згідно частини 2 вказаної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 31 ЗК України, землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно ч.1,2 статті 32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Частинами 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_25 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_25 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.6 ст. 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною ОСОБА_25 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно чч.1, 5, 6 ст. 186 1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Суд, після детального дослідження письмових доказів у справі, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, при вирішення справи по суті, виходить з наступного.

Так, з приводу позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, допущеної при затвердженні проекту землеустрою суд зазначає наступне.

З аналізу положень статті 186 1 ЗК України вбачається що існує два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про погодження проекту землеустрою:

а) надати висновок про його погодження;

б) надати висновок про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Таким чином, в контексті позовних вимог, суд вказує, що відмова у погодженні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у відповідності до положень Земельного кодексу України, не може бути складена у формі листа, натомість відповідачем має бути затверджено висновок із зазначеного питання.

На підставі вищевказаного, позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області яка допущена при затвердженні проекту землеустрою підлягає до задоволення.

З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо прийняття рішення є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_26 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_26 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Також Постановою ВАСУ від 21 жовтня 2010 року № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, зазначена позовна вимога в даному контексті, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області прийняти висновок по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання представника відповідача з приводу не дотримання позивачами п.6 ст. 79 1 , п. 12 ст. 186ЗК України, при подачі на погодження проекту землеустрою, підтверджуються при аналізі судом вказаних положень закону.

Так, п.6 ст. 79 1 ЗК України встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Відповідно до п. 12 ст. 186ЗК України, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок погоджується, зокрема, у разі якщо поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною ОСОБА_26 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ст. 56 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає, серед іншого, згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

З аналізу вищезазначеного вбачається що позивачами при подачі на погодження до органу Держгеокадастру проекту землеустрою не дотримано, в повній мірі, вимоги законодавства що регулює спірні правовідносини, оскільки відсутня згода відповідача, як розпорядника землі, на поділ земельної ділянки що є предметом спору та не погоджувалась технічна документація щодо поділу спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду обгрунтованість бездіяльності з приводу не складення висновку за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та прийняття відповідного рішення.

За таких обставин, на підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими частково та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд враховує ч. 3 ст. 139 КАС України, якою визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, на користь позивачів необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14,77, 139, 241-246, 255, 295, КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, у неприйнятті рішення при розгляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 46,7431га у власність громадянам - членам ФГ «Одинокий» для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області прийняти рішення по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 46,7431га у власність громадянам - членам ФГ «Одинокий» для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22 сплачений судовий збір в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. кожному.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 05.12.2018