Постанова

від 26.02.2019 по справі 2340/3491/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/3491/18 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Седика Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_19 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_20 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,ОСОБА_19 (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просили суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, допущену при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 46,7431га у власність громадянам - членам ФГ "Одинокий" для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 46,7431га у власність громадянам- членам ФГ "Одинокий" для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту та передати земельні ділянки позивачам у власність відповідно до проекту землеустрою:

ОСОБА_3 площею 2,6469га кадастровим номером НОМЕР_1;

ОСОБА_2 площею 2,6689га кадастровим номером НОМЕР_2;

ОСОБА_4 площею 2,5038га кадастровим номером НОМЕР_3;

ОСОБА_6 площею 2,3321га кадастровим номером НОМЕР_4;

ОСОБА_5 площею 2,7497га кадастровим номером НОМЕР_5;

ОСОБА_7 площею 2,3103га кадастровим номером НОМЕР_6;

ОСОБА_8 площею 1,9119га кадастровим номером НОМЕР_7;

ОСОБА_9 площею 2.5492га кадастровим номером НОМЕР_8;

ОСОБА_10 площею 2.1095га кадастровим номером НОМЕР_9;

ОСОБА_11 площею 2.6592га кадастровим номером НОМЕР_10;

ОСОБА_12 площею 2.6788га кадастровим номером НОМЕР_11;

ОСОБА_13 площею 2.6030га кадастровим номером НОМЕР_12;

ОСОБА_14 площею 2.6376га кадастровим номером НОМЕР_13;

ОСОБА_15 площею 2.8308га кадастровим номером НОМЕР_14;

ОСОБА_17 площею 2.8312га кадастровим номером НОМЕР_15;

ОСОБА_16 площею 2.7990га кадастровим номером НОМЕР_16;

ОСОБА_18 площею . 2.2100га кадастровим номером НОМЕР_17;

ОСОБА_19 площею 1,7046га кадастровим номером НОМЕР_18;

ОСОБА_21 площею 2,0066га кадастровим номером НОМЕР_19.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, у неприйнятті рішення при розгляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 46,7431га у власність громадянам - членам ФГ "Одинокий" для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області прийняти рішення по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 46,7431га у власність громадянам - членам ФГ "Одинокий" для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, звертає увагу, що проект землеустрою щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) по Мошнівській сільській раді за рахунок земель, переданих у користування ФГ Одинокий погоджений, надано позитивний висновок від 22.03.2018 р. Стверджує, що при затвердженні проекту землеустрою відповідач не міг обирати варіант рішення, оскільки відповідно до положень п.9 ст.118 ЗК України має один варіант: прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати її у власність, а тому, на думку апелянта, є помилковими висновки суду першої інстанції щодо дискреційних повноважень відповідача при затвердженні проектів землеустрою.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване в частині рішення суду прийняте за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково та оскаржується позивачем лише в частині, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, 27.10.2014 між Головним управлінням та ОСОБА_20 укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_20 площею 55.5827 га сільськогосподарських угідь - рілля, пасовища, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району строком на 10 років.

22.08.2017 позивачі звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявами щодо передачі їм у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) по Мошнівській сільській раді за рахунок земель, переданих в користування ОСОБА_20 До заяв позивачами додано перелік документів: копії договору оренди та витягу з ДРРПНМ про реєстрацію договору, копії статуту, викопіювання з плану меж земельних ділянок, довідки з державної статистичної звітності за формою 6-зем, довідки про розмір земельного паю по Мошнівській сільській раді, нотаріально посвідчена згода ОСОБА_20, копія паспорта та ідентифікаційного коду.

Листами від 25.09.2017 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило позивачів про відсутність можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим що надані позивачами документи не містять інформації що у користуванні ФГ "Одинокий" наявна земельна ділянка пл. 55,5827 га.

11.10.2017 позивачами укладено договори з ФОП ОСОБА_22 (сертифікованим інженером-землевпорядником) на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт а саме - розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

13.10.2017 позивачами було направлено до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повідомлення з копіями договорів на виконання землевпорядних робіт від 11.10.2017.

26.10.2017 відповідач надав відповідь на повідомлення гр. ОСОБА_2, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 в якому зазначив що з врахуванням відмови ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 25.09.2017 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у позивачів відсутні підстави для замовлення розробки проекту землеустрою.

22.03.2018 експертом державної експертизи ОСОБА_23 складено висновок №3821/8218 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким погоджено вказаний проект щодо відведення земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 46.7431 га у власність позивачам-членам ФГ Одинокий , для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Земельні ділянки, що запроектовані для передачі у власність позивачам, та земельна ділянка, що залишилася в користуванні фермерського господарства, зареєстровані в Державному земельному кадастрі, їм присвоєні кадастрові номери.

20.06.2018 позивачі звернулися до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема:

ОСОБА_3, площею 2,6469га, кадастровий номер НОМЕР_1;

ОСОБА_2 площею 2,6689га кадастровий номер НОМЕР_2;

ОСОБА_4 площею 2,5038га кадастровий номер НОМЕР_3;

ОСОБА_6 площею 2,3321га кадастровий номер НОМЕР_4;

ОСОБА_5 площею 2,7497га кадастровий номер НОМЕР_5;

ОСОБА_7 площею 2,3103га кадастровий номер НОМЕР_6;

ОСОБА_8 площею 1,9119га кадастровий номер НОМЕР_7;

ОСОБА_9 площею 2.5492га кадастровий номер НОМЕР_8;

ОСОБА_10 площею 2.1095га кадастровий номер НОМЕР_9;

ОСОБА_11 площею 2.6592га кадастровий номер НОМЕР_10;

ОСОБА_12 площею 2.6788га кадастровий номер НОМЕР_11;

ОСОБА_13 площею 2.6030га кадастровий номер НОМЕР_12;

ОСОБА_14 площею 2.6376га кадастровий номер НОМЕР_13;

ОСОБА_15 площею 2.8308га кадастровий номер НОМЕР_14;

ОСОБА_17 площею 2.8312га кадастровий номер НОМЕР_15;

ОСОБА_16 площею 2.7990га кадастровий номер НОМЕР_16;

ОСОБА_18 площею . 2.2100га кадастровий номер НОМЕР_17;

ОСОБА_19 площею 1,7046га кадастровий номер НОМЕР_18;

ОСОБА_21 площею 2,0066га кадастровий номер НОМЕР_19.

06.07.2018 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надали відповідь гр. ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 листами за №2847/0/95-18, 2848/0/95-18, 2849/0/95-18 відповідно, згідно яких вказаним позивачам у затвердженні проекту землеустрою відмовлено оскільки у позивачів було відсутнє право на розробку проекту землеустрою, так як жодному з позивачів дозвіл на його розробку не надавався. Крім того, технічна документація містить ряд недоліків, зокрема Головним управлінням не погоджувалось та не видавалось розпорядчих документів щодо поділу земельної ділянки що є порушенням ст. 186 ЗК України, для земельних ділянок державної форми власності. Також, зазначається що передача позивачам у власність земельних ділянок які перебувають у користуванні ОСОБА_20 є порушенням ст. 116 ЗК України, та на час розгляду звернення право оренди ОСОБА_20 на земельну ділянку, що є предметом поділу, не припинено.

Позивачі вважаючи бездіяльність відповідача такою що порушує їхні права, звернулись з адміністративним позовом до суду.

Задовольняю частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у погодженні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до положень Земельного кодексу України, не може бути складена у формі листа, натомість відповідачем має бути затверджено висновок із зазначеного питання. При цьому, Черкаський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо прийняття рішення є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту "а" частини 1 статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Частиною 1 статті 116 ЗК України, зокрема, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, а згідно частини 2 вказаної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 31 ЗК України, землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно ч.1,2 статті 32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Частинами 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.6 ст. 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно чч.1, 5, 6 ст. 186 1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області було допущено протиправну бездіяльність, що полягає у неприйнятті рішення при розгляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 46,7431га у власність громадянам - членам ФГ "Одинокий" для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

При цьому, здійснюючи перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення по проекту землеустрою, колегія суддів враховує наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку

Між тим, колегія суддів зазначає, що затвердження проекту землеустрою є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.

Згідно з пп. 9-11 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

В контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що за умови, якщо відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою визнана судом протиправною, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити конкретні дії, які б гарантували захист законних прав і свобод позивачів.

Проте, як вище встановлено, Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області було допущено протиправну бездіяльність, що полягає у неприйнятті рішення при розгляді проекту землеустрою, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою, є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, є вірним висновок Черкаського окружного адміністративного суду про часткове задоволення позовних вимог.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 01.03.2019 року.