Постанова

від 04.12.2018 по справі 920/1154/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 920/1154/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБК Сумиводстрой"

на рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2018 (суддя Спиридонова Н. О.) і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 (головуючий - Ільїн О. В., судді Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБК Сумиводстрой"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ТЕПЛО-СВІТ",

про стягнення 571 216,67 грн,

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СБК Сумиводстрой" (далі - ТОВ "СБК Сумиводстрой") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення в солідарному порядку з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна") і Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ТЕПЛО-СВІТ" (далі - ТОВ НВП "ТЕПЛО-СВІТ") 430 048,39 грн страхового відшкодування, 89 755,79 грн пені, 11 030,12 грн - 3 % річних, 40 382,37 грн інфляційних збитків, що разом становить 571 216,67 грн.

2. Позовну заяву із посиланням, зокрема, на положення статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 525, 526, 530, 543, 554, 625, 629, 990, 997 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статей 16, 25 Закону України "Про страхування" аргументовано неналежним виконанням ПрАТ "СК "Провідна" умов договору добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12.12.2014 № 06/0674462/1936/14 (далі - договір страхування), укладеного між ТОВ "СБК Сумиводстрой" і ПрАТ " СК "Провідна".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалася судами неодноразово.

4. За результатами нового розгляду справи останнім рішенням Господарського суду Сумської області від 24.04.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.

5. Судові рішення аргументовано тим, що ПрАТ "СК "Провідна" правомірно відмовило у виплаті страхового відшкодування, оскільки на день настання страхової події договір страхування припинив свою дію у зв'язку із несплатою відповідачем чергової частини страхового платежу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішенням і постановою, ТОВ "СБК Сумиводстрой" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Підставами для скасування рішення і постанови ТОВ "СБК Сумиводстрой" вважає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема положень пункту 3 частини 2 статті 28 Закону України "Про страхування" та пунктів 23.2, 31.4, 32.6.3 договору страхування.

8. Скаржник наголошує, що після настання першого страхового випадку, відповідно до умов пункту 31.4 договору страхування змінився строк сплати страхового платежу. Отже, на думку скаржника, втратили чинність умови договору страхування, визначені у пункті 23.2 договору страхування, які передбачали сплату страхового платежу частинами.

9. Скаржник акцентує, що пунктом 31.4 договору встановлено зміну строків сплати страхових платежів та визначено правові наслідки порушення таких строків, до яких припинення дії страхового договору не належить. Зазначене, як вважає скаржник, повністю кореспондується з положеннями пункту 32.6.3 договору та відповідає змісту статті 28 Закону України "Про страхування". Отже, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно розтлумачили та застосували положення пункту 3 частини 2 статті 28 Закону України "Про страхування".

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. ПрАТ "СК "Провідна" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення і постанову - без змін, наголошуючи, що відповідно до пунктів 32.4 - 32.5 договору страхування зміни до умов договору за згодою сторін вносяться шляхом укладення додаткового договору до договору страхування. Проте сторони змін до договору страхування не вносили, а додаткових договорів укладено не було. Доказів протилежного ТОВ "СБК Сумиводстрой" не надано, тому, твердження скаржника про припинення дії умов договору страхування, викладених у пункті 23.2, є припущенням та не може бути взято до уваги Верховним Судом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.12.2014 між ПрАТ "СК "Провідна" (страховик) і ТОВ "СБК Сумиводстрой" (страхувальник) укладено договір страхування, за умовами якого застрахованим вважається автомобіль НОМЕР_1, 2014 року випуску, який належить ТОВ "СБК Сумиводстрой", за варіантом "А" (повне КАСКО).

12. Пунктами 18, 19, 22, 23 договору страхування визначено, що розмір страхового тарифу становить 4,42 %, а розмір страхового платежу - 38 160 грн; строк дії договору встановлено тривалістю в один рік; загальний страховий платіж за договором становить 38 360 грн.

13. У пункті 23.2 договору страхування сторони погодили такий графік сплати страхового платежу частинами: частина 1 - 9 590,00 грн по 12.12.2014 включно (п. 23.2.1); частина 2 - 9 590,00 грн. по 12.03.2015 включно (п. 23.2.2); частина 3 - 9 590,00 грн по 12.06.2015 включно (п. 23.2.3); частина 4 - 9 590,00 грн по 12.09.2015 включно (п. 23.2.4).

14. За змістом пункту 31.4 договору страхування у разі сплати страхового платежу частинами і настання страхового випадку до повної сплати страхувальником страхового платежу за договором вважається, що настав строк сплати усіх несплачених частин страхового платежу, які страхувальник повинен сплатити страховикові протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем настання події. Несплата страхувальником несплачених частин страхового платежу у зазначений строк не є підставою для відмови у здійсненні страховиком виплати страхового відшкодування (страхової виплати). При цьому страховик зменшує розмір страхового відшкодування (страхової виплати) на суму однієї або декількох несплачених частин страхового платежу, про що зазначається у страховому акті.

15. Згідно з пунктом 32 договору страхування, він набирає чинності за умови сплати страховикові та зарахування на його поточний рахунок страхового платежу або його першої частини у повному розмірі та у терміни, зазначені у пункті 23 договору.

16. Згідно з пунктом 32.6.3 договору страхування його дія припиняється та договір втрачає чинність у разі несплати позивачем чергової частини страхового платежу у встановлені договором строки або сплати у неповному обсязі (якщо договором передбачено сплату страхового платежу частинами), крім випадків, визначених у пункті 31.4 договору. Сторони дійшли згоди, що страховик не зобов'язаний пред'являти страхувальникові вимогу про необхідність сплатити страховий платіж та його чергову частину.

17. Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 12.12.2014 страхувальник перерахував першу частину страхового платежу в сумі 9 590,00 грн, а отже, договір набрав чинності у день його укладення - 12.12.2014 та, відповідно, мав діяти до 12.12.2015.

18. 03.02.2015, під час дії договору страхування, ТОВ "СБК Сумиводстрой" звернулося до ПрАТ "СК "Провідна" із заявою № 230007070267 про настання події (02.02.2015 виявлено подряпини на лобовому склі застрахованого автомобіля), яку визнано страховим випадком. За результатами розгляду цієї заяви ПрАТ "СК "Провідна" прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 14 878 грн, що підтверджується страховим актом від 04.03.2015 № 2300070267.

19. Крім цього, у листі від 10.02.2015 № 17-05/1685 ПрАТ "СК "Провідна" повідомило позивачеві, що страхову виплату в сумі 14 878 грн утримано страховиком як частку несплачених платежів за договором страхування, а також зазначило про необхідність сплатити частину третього страхового платежу в сумі 4 302,00 грн до 12.06.2015 та четверту частину в сумі 9 590,00 грн до 12.09.2015.

20. Згідно з платіжним дорученням від 15.06.2015 № 68 ТОВ "СКБ Сумиводстрой" сплатило частину третього страхового платежу в сумі 5 405,73 грн.

21. У подальшому, 03.11.2015 між 09:00 год. і 10:00 год. сталося загорання застрахованого транспортного засобу внаслідок підпалу, що підтверджується копією витягу із кримінального провадження № 12015200440005988 і довідкою Сумського міського відділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій України від 04.11.2015 № 1137.

22. Того ж дня ТОВ "СБК Сумиводстрой" перерахувало ПрАТ "СК "Провідна" в рахунок оплати страхового платежу 9 590,00 грн згідно з платіжним дорученням від 03.11.2015 № 337.

23. 04.11.2015 ТОВ "СБК Сумиводстрой" звернулося до ПрАТ "СК "Провідна" із заявою № 2300091266 про настання страхового випадку, а ПрАТ "СК "Провідна" надала страхувальникові інформацію про перелік документів, необхідних для відшкодування збитків за страховим випадком, направило відповідні запити до уповноважених органів щодо надання документів, зокрема копії постанови про відкриття кримінального провадження за фактом підпалу, копії акта про пожежу та інформації про причини пожежі; 05.11.2015 складено протокол огляду транспортного засобу.

24. 23.11.2015 на замовлення ПрАТ "СК "Провідна" суб'єктом оціночної діяльності ФОП Дядченком С. М. виготовлено звіт № 203-15, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок пошкодження, становить 483 200,44 грн без уврахування ПДВ.

25. У листі від 02.12.2015 № 17-10/14560 ПрАТ "СК "Провідна" повідомило ТОВ "СБК Сумиводстрой" про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки подія, яка відбулася 03.11.2015, не може вважатися страховим випадком, адже договір страхування припинив свою дію о 00:00 год. 13.09.2015 у зв'язку із несплатою чергової частини платежу до 12.09.2015.

26. 15.12.2015 позивач звернувся до ПрАТ "СК "Провідна" із заявою-претензією про перегляд прийнятого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, у відповідь на яку ПрАТ "СК "Провідна" у листі від 18.12.2015 № 17-12/15419 повторно відмовило у виплаті страхового відшкодування.

27. Наведені обставини, а також укладення 15.12.2014 між ТОВ "СБК Сумиводстрой" і ТОВ НВП "Тепло-Світ" договору поруки стали причиною звернення ТОВ "СБК Сумиводстрой" з позовом у цій справі про солідарне стягнення з ПрАТ "СК "Провідна" і ТОВ НВП "Тепло-Світ сум страхового відшкодування, пені, 3 % річних та інфляційних збитків, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням умов договору страхування.

Позиція Верховного Суду

28. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

29. За змістом частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Аналогічні положення містить стаття 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

30. Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

31. Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

32. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

33. При цьому, відповідно до положень статей 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору. Зміст договору складається з умов, які визначаються на власний розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір, підписаний сторонами, є обов'язковим для виконання кожною із сторін.

34. Так, сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору (статті 6 ЦК України): сторони у договорі мають право врегулювати і відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступу від передбачених ними положень або якщо обов'язковість для сторін положень актів законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

35. Як убачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами у цій справі виникли із договору добровільного комплексного автострахування.

36. Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

37. Частиною 1 статті 997 ЦК України передбачено, що договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.

38. За змістом пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про страхування" дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також, зокрема, у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

39. Отже, якщо договір страхування укладено, але перший (черговий) платіж не внесено, страховик не зобов'язаний здійснювати страхову виплату, навіть у разі настання страхового випадку.

40. Сторони, укладаючи договір страхування, погодили випадок припинення зобов'язань, зокрема у разі несплати або сплати не у повному обзісі чергової частини страхового платежу (дія договору вважається припиненою та договір втрачає чинність з 00:00 дати, наступної за встановленою датою сплати чергової частини страхового платежу).

41. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, страхувальник із простроченням на 1 банківський день, а саме 15.06.2016, здійснив доплату третьої частини страхового платежу в сумі 4 302,00 грн, однак, оскільки 12.06.2015 - останній за договором день для сплати страхувальником третьої частини страхового платежу, ця дата припадала на п'ятницю, а фактично третя частина страхового платежу надійшла на рахунок страховика на наступний перший банківський день (понеділок 15.06.2015), страховик в інтересах клієнта (страхувальника) не став вважати договір таким, що втратив чинність з 13.06.2015.

42. Водночас четверту частину страхового платежу перераховано страхувальником 03.11.2015, лише після настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом і майже через 2 місяці після зазначеного у погодженому сторонами договорі графіку дня сплати страхового платежу.

43. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що з огляду на погоджені сторонами умови договору страхування (пункт 32.3) та у зв'язку з невиконанням страхувальником своїх обов'язків щодо сплати чергової частини страхового платежу, дія договору страхування припинена з 00:00 год. 13.09.2015 (на наступний день після дати, встановленої для сплати останнього страхового платежу).

44. Отже, подія що відбулася 03.11.2015 між 09:00 год. і 10:00 год., не може бути визнана страховим випадком за договором , який припинив свою дію в силу умов договору страхування. На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками господарських судів про відмову у задоволенні позовних вимог.

45. Доводи скаржника (пункти 8- 9 постанови) про зміну строків сплати страхового платежу Касаційний господарський суд визнає необґрунтованими, адже умовами договору страхування не передбачено автоматичної зміни умов цього договору в частині проведення розрахунків, а навпаки, відповідно до пунктів 32.4 і 32.5 зміни до умов договору за згодою сторін вносяться шляхом укладення додаткового до нього договору, який є невід'ємною частиною договору страхування. Матеріали справи доказів укладення додаткового договору до договору страхування не містять.

46. Отже, аргументи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного провадження, визначені статтею 300 ГПК України.

47. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішення та постанови - без змін як таких, що ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовано судами з урахуванням встановлених ними фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

49. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

50. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат

51. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБК Сумиводстрой" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2018 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 920/1154/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков