Ухвала

від 03.12.2018 по справі 910/1816/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/1816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк "Фінансти та Кредит" в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінансти та Кредит" Стрюкової І.О. (далі - Банк)

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018

за позовом Банку

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазнафтаком"

про розірвання договору та стягнення 295 187,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2018 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Банк звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 у справі № 910/1816/18, а рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2018 залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2018: касаційну скаргу Банку на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 у справі № 910/1816/18 залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); надано заявнику строк на усунення зазначеного недоліку до 03.12.2018; роз'яснено Банку, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Так, судом касаційної інстанції в ухвалі Верховного Суду від 12.11.2018 було зазначено, що: Банком подано касаційну скаргу після закінчення строку на касаційне оскарження; клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги скаржником не заявлялося; Судом наголошено на тому, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження , якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (стаття 288 ГПК України); скаржник має право подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення, проте саме по собі несвоєчасне отримання повного тексту ухвали не свідчить про автоматичне продовження строку на касаційне оскарження рішення . Крім того, суд касаційної інстанції звертав увагу Банку на те, що в матеріалах, доданих до касаційної скарги, відсутні докази, що підтверджують дату отримання (саме 11.10.2018) копії повного тексту оскаржуваної постанови.

21.11.2018 на адресу Касаційного господарського суду від Банку надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги. До клопотання додано докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови 11.10.2018. Крім того, у клопотанні Банк зазначає про те, що, на його думку, останнім днем процесуального строку для подачі касаційної скарги є 31.10.2018, оскільки повний текст постанови скаржником отримано 11.10.2018, а тому Банком не заявлялося клопотання про поновлення процесуального строку.

Дослідивши клопотання Банку про усунення недоліків касаційної скарги від 21.11.2018, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/1816/18 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України з огляду на таке.

Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення ; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження , якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вбачається з протоколу судового засідання Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018, у судовому засіданні було прийнято рішення та проголошено резолютивну частину оскаржуваної постанови. При цьому адвокат Цурка Н.О. (яка подавала касаційну скаргу) була присутня в судовому засіданні під час проголошення резолютивної частини постанови.

Повний текст постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/1816/18 підписано 27.09.2018, а тому строк на її оскарження закінчився 17.10.2018, відповідно до приписів ГПК України.

Положення статті 288 ГПК України надають право подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте, як вже було вказано судом касаційної інстанції в ухвалі від 12.11.2018, саме по собі несвоєчасне отримання повного тексту постанови не свідчить про автоматичне продовження строку на касаційне оскарження рішення.

Касаційна скарга Банком подана 31.10.2018, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Протягом встановленого Судом строку Банк не усунув всіх недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме не подав клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства Walchli v. France (№ 35787/03, §29, ЄСПЛ, від 26 липня 2007 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини Levages Prestations Services v. France (№ 21920/93, §48, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

З огляду на викладене та керуючись статтею 234, пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк "Фінансти та Кредит" в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінансти та Кредит" Стрюкової І.О на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 у справі № 910/1816/18

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков