Постанова

від 05.12.2018 по справі 756/10030/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 року м. Київ

Справа № 756/10030/14-ц

Резолютивна частина постанови оголошена 05 грудня 2018 року

Повний текст постанови складено 06 грудня 2018 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Довгополої А.В.

сторони: позивач Публічне акціонерне товариство Енергобанк ,

відповідач ОСОБА_3,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю

Компанія Енерготрейд в особі ОСОБА_4

Справа № 756/10030/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/1451/2018 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_5 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення Оболонського районного суду м. Києва, ухваленого суддею Васалатій К.А. 21 квітня 2015 року, повний текст рішення виготовлено 21 квітня 2015 року в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Енергобанк до ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Енерготрейд в особі ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року позивач ПАТ Енергобанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ТОВ Компанія Енерготрейд в особі ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 14 вересня 2010 року між ПАТ Енергобанк та ТОВ Компанія Енерготрейд укладено кредитний договір №1009-07 згідно умов якого ПАТ Енергобанк відкрило позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 6150000,00 грн. на строк до 05 вересня 2012 року на поточні потреби.

Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ОСОБА_3 та ПАТ Енергобанк укладено договір іпотеки № 1680, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. Згідно умов договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 229,60 кв.м, житловою площею 118,30 кв.м. Вказана квартира належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. 20 жовтня 2004 року за реєстровим № 2486.

Позичальник належним чином не виконав умови кредитного договору, у зв'язку із чим станом на 08 липня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 16 108 313,79 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 6 150 000,00 грн, заборгованість по відсотках - 7 624 966,09 грн ., пеня за прострочення сплати кредиту - 45 038,59 грн/ , пеня за прострочення сплати відсотків - 1 659 826,03 грн, 3 % річних, нарахованих за прострочення процентів - 289 306,37 грн . , 3 % річних, нарахованих за прострочення кредиту - 339 176,71 грн.

Враховуючи те, що станом на час звернення до суду з цим позовом заборгованість за кредитним договором не погашена, позивач ПАТ Енергобанк , з урахуванням уточнень, просив в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ Компанія Енерготрейд за кредитним договором від 14 вересня 2010 року № 1009-07 в розмірі 5 415 000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14 вересня 2010 року № 1680, шляхом визнання за ПАТ Енергобанк право власності на п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 229,60 кв.м, житловою площею 118,30 кв.м, вартістю 5 415 000,00 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено.

В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ Компанія Енерготрейд за кредитним договором від 14 вересня 2010 року № 1009-07 в розмірі 5 415 000,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14 вересня 2010 року, шляхом визнання за ПАТ Енергобанк право власності на п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 229,60 кв.м, житловою площею 118,30 кв.м, вартістю 5 415 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ Енергобанк 3 654,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту узгоджується з умовами договору іпотеки та положеннями Закону України Про іпотеку . Тому суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому вказав, що ПАТ Енергобанк має переважне право (вищий пріоритет) на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно інших осіб. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителів та відкриття виконавчого документу на виконання цього судового рішення за наявності непогашеного заборгованості за кредитним договором, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

У вересні 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в які просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Аргументи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції визнано право власності іпотекодержателя на іпотечне майно внаслідок неправильного застосування ст. ст. 328, 335, 392 ЦК України та ст. ст. 36, 37 Закону України Про іпотеку .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

29 жовтня 2018 року до Київського апеляційного суду від ПАТ Енергобанк надійшов відзив, в якому заявник просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_4- ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Відзив мотивовано тим, що представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 зловживає процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставних апеляційних скарг.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач по справі ПАТ Енергобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ Енергобанк , в судове засідання явку свого представника не забезпечив, до суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки позивач, будучи юридичною особою, будучи завчасно повідомлений про день та час розгляд справи 16 листопада 2018 року (т.2 а.с.113) тобто майже за місяць до дня розгляду справи, не був позбавлений можливості забезпечити явку іншого представника для розгляду справи з метою дотримання судом строків розгляду апеляційної скарги, що є вимогою ст.371 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, врахувавши аргументи наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14 вересня 2010 року між ПАТ Енергобанк та ТОВ Компанія Енерготрейд укладено кредитний договір № 1009-07 згідно умов якого ПАТ Енергобанк відкрило позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 6 150 000,00 грн на строк до 05 вересня 2012 року на поточні потреби.

14 вересня 2010 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ОСОБА_3 та ПАТ Енергобанк укладено договір іпотеки № 1680, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. Згідно умов договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 229,60 кв.м, житловою площею 118,30 кв.м. Вказана квартира належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. 20 жовтня 2004 року за реєстровим № 2486.

Відповідно до п.п.2.1.4 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з чинним законодавством у випадку, якщо основне зобов'язання не буде виконане в строк, передбачений його умовами, в тому числі відсотки, пеня, штрафні санкції, інші платежі, що забезпечені іпотекою, не будуть повернуті/сплачені у строки, встановлені основним зобов'язанням або достроково у випадку порушення умов основного зобов'язання, письмово попередивши про це іпотекодавця.

Відповідно до п.п.а) п.1.2. договору іпотеки для забезпечення своєчасного виконання основного зобов'язання, в тому числі по сплаті всіх сум по основному зобов'язанню, відшкодуванню збитків, завданих прострочкою виконання, сплаті пені, будь-яких інших платежів, іпотекодавець передає іпотекодержателю на умовах, передбачених цим договором в іпотеку нерухоме майно, зокрема п'ятикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 229,60 кв.м, житловою площею 118,30 кв.м, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. 20 жовтня 2004 року за реєстраційним номером № 2486.

Відповідно до п.1.4. договору іпотеки іпотекодавець гарантує, що він уповноважений розпоряджатися предметом іпотеки, яке не заставлено раніше, є виключною власністю іпотекодавця і укладання цього договору не суперечить угодам з третіми особами.

Пунктом 4.2 договору іпотеки сторони узгодили, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 4.3 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється:

- за рішенням суду;

- у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержавтеля;

- в інший спосіб, не заборонений чинним законодавством України.

Позичальник належним чином не виконав умови кредитного договору, у зв'язку із чим станом на 08 липня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 16 108 313,79 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 6 150 000,00 грн., заборгованість по відсотках - 7 624 966,09 грн., пеня за прострочення сплати кредиту - 45 038,59 грн., пеня за прострочення сплати відсотків - 1 659 826,03 грн, 3 % річних, нарахованих за прострочення процентів - 289 306,37 грн., 3 % річних, нарахованих за прострочення кредиту - 339 176,71 грн.

Ураховуючи те, що позичальник не виконав взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позивач ПАТ Енергобанк , з урахуванням уточнень, просив в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ Компанія Енерготрейд за кредитним договором від 14 вересня 2010 року № 1009-07 в розмірі 5 415 000,00 грн звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14 вересня 2010 року № 1680, шляхом визнання за ПАТ Енергобанк право власності на п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 229,60 кв.м, житловою площею 118,30 кв.м, вартістю 5 415 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ Енергобанк про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту узгоджується з умовами договору іпотеки та положеннями Закону України Про іпотеку .

Проте колегія суддів Київського апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суд першої інстанції.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказаним нормам процесуального права оскаржуване рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року не відповідає.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України Про іпотеку є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України Про іпотеку суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання право власності на нього за іпотекодержателем.

Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом апеляційної інстанції щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Системний аналіз договору іпотеки від 14 вересня 2010 року № 1680 в поєднанні зі ст.ст. 328, 335, 392 ЦК України та ст.ст. 36, 37 Закону України Про іпотеку , дає підстави дійти висновку про те, що сторони узгодили позасудове врегулювання спірних правовідносин, оскільки вказаним договором іпотеки, сторони узгодили те, що договором про задоволення вимог іпотекодержавтеля, який є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки є вказаний договір іпотеки, який в свою чергу є правовстановлюючим документом.

Ураховуючи наведене, судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду встановлено, що позивач не дотримався процедури набуття ним права власності на предмет іпотеки, який визначений в іпотечному договорі та в статті 37 Закону України Про іпотеку , що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні від 21 квітня 2015 року.

Отже, з огляду на вищевикладене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку про законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення.

Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а отже рішення суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Водночас, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та враховуючи вимоги ст.ст. 141, 382 ЦПК України, із ПАТ Енергобанк на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню сплачений останньою судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 481,00 грн (т. 2, а. с. 57).

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року - скасувати та ухвалити нове, наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Енергобанк до ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Енерготрейд в особі ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Енергобанк на користь ОСОБА_4 5 481,00 грн. (п'ять тисяч чотириста вісімдесят одну гривню) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови до Верховного Суду.

Суддя-доповідач А.М. Стрижеус

Судді Л.Д Поливач

О.І.Шкоріна