Постанова

від 29.11.2018 по справі 380/888/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 380/888/16-ц

провадження № 61-23954св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Кашперівський бурякорадгосп ,

відповідачі: ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5,

треті особи: Тетіївське районне управління юстиції в Київській області, Головне територіальне управління юстиції в Київській області, Тетіївська районна державна адміністрація Київської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року у складі судді Архангельського А. М. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 травня 2017 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Коцюрби О. П., Мережко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство Кашперівський бурякорадгосп (далі - ПАТ Кашперівський бурякорадгосп ) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 29 травня 2015 року між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, недійсним і скасувати його державну реєстрацію, оскільки зазначений договір був укладений під час дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 26 червня 2007 року між ПАТ Кашперівський бурякорадгосп та ОСОБА_4, який товариством належним чином виконувався. Також позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року позов ПАТ Кашперівський бурякорадгосп задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки площею 3,1266 га, укладений 29 травня 2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4, недійсним, скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Кашперівський бурякорадгосп з кожного по 1 689,00 грн понесених судових витрат.

Стягуючи з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Кашперівський бурякорадгосп з кожного по 1 689,00 грн понесених судових витрат, суд першої інстанції виходив із того, що ці витрати є документально підтвердженими.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 оскаржив його в цій частині в апеляційному порядку.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2016 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутих судових витрат змінено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Кашперівський бурякорадгосп з кожного по 689,00 грн на відшкодування судових витрат.

У решті - рішення суду залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат та стягуючи з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Кашперівський бурякорадгосп з кожного по 689,00 грн на відшкодування судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_7 на підставі довіреності, наданої йому ПАТ Кашперівський бурякорадгосп від 22 березня 2016 року, надавав документи до справи від імені позивача, як представник позивача, а не як особа, яка надає правову допомогу. Відомості про те, що адвокатське бюро Євстігнєєва було допущено до участі в розгляді справи ухвалою суду як особа, що надає правову допомогу, відсутні. При цьому ні ОСОБА_7, ні адвокатське бюро Євстігнєєва участі в судових засіданнях у справі не приймали, розрахунок вартості юридичних послуг відповідно до пропорційного часу роботи адвоката у зв'язку з наданням правової допомоги у справі також відсутній.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року касаційну скаргу ПАТ Кашперівський бурякорадгосп задоволено.

Рішення апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2016 року в частині стягнення судових витрат скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 травня 2017 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відхилено.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року у частині стягнення судових витрат залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та залишаючи рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в цій частині.

13 червня 2017 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 травня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Аргументи касаційної скарги зводяться до не згоди з висновком судів першої та апеляційної інстанцій. Вказується на те, що матеріали справи не містять документально підтверджених витрат, які поніс позивач.

В решті частин позовних вимог рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року та ухвала апеляційного суду Київської області від 18 травня 2017 року не оскаржуються, а тому судом касаційної інстанції не переглядається.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Судом установлено, що 04 липня 2016 року до суду надійшла позовна заява ПАТ Кашперівський бурякорадгосп , підписанагенеральним директором товариства ОСОБА_8 До позовної заяви додано довіреність від 22 березня 2016 року, відповідно до якої ПАТ Кашперівський бурякорадгосп в особі генерального директора ОСОБА_8 уповноважило ОСОБА_7 представляти його інтереси в судах (а. с. 21). Після відкриття провадження у справі від ОСОБА_7, як представника позивача ПАТ Кашперівський бурякорадгосп на підставі довіреності, надійшло клопотання про розгляд справи без позивача та клопотання про включення до судових витрат позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн (а. с. 41 - 42).

Згідно зі статтею 79 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Відповідно до положень статті 84 ЦПК України(в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях) витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір таких витрат встановлений законом.

Зазначені витрати, фактично понесені сторонами, підлягають розподілу між ними за правилами, встановленими статтею 88 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях).

За умовами статті 627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У пункті 1.1. договору про надання послуг адвоката передбачено, що клієнт - ПАТ Кашперівський бурякорадгосп , у порядку та на умовах, визначених договором, доручає, а адвокатське бюро Євстігнєєва зобов'язується надати послуги адвоката з приводу представлення інтересів клієнта, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору про надання послуг адвоката послуги бюро, крім представництва клієнта у суді першої інстанції, полягають у наступному: підготовка адвокатом бюро або помічником адвоката бюро правової позиції, надання усіх роз'яснень, підготовка проектів письмових процесуальних документів, необхідних для повноцінного представлення інтересів клієнта по справі в суді першої інстанції (у разі необхідності); представництво клієнта адвокатом або помічником адвоката бюро у судових засіданнях по справі.

Пунктом 1.4. договору про надання послуг адвоката передбачено, що оплата за цим договором клієнтом бюро є формою витрат на правову допомогу у розумінні положень статті 84 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях).

Відповідно до пункту 3.1 договору про надання послуг адвоката загальна сума винагороди (гонорару) за вчинення дій по наданню правової допомоги, що вчиняються бюро за цим договором, становить 2 тис. грн, які клієнт зобов'язується сплатити бюро протягом семи робочих днів з дати укладення цього договору.

Договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін з 25 лютого 2016 року та діє до моменту оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції по справі, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2016 року.

Отже, позивачем укладено договір з адвокатським бюро Євстігнєєва про надання послуг адвоката, яким передбачено перелік послуг і розмір оплати за виконання цих послуг, а дія якого поширюється виключно на розгляд справи судом першої інстанції.

Правова допомога надавалась на підставі договору про надання послуг адвоката (а. с. 49 - 50), є докази сплати таких витрат (а. с. 51) і перевірці підлягають обставини того, чи є представник, який надавав правову допомогу позивачу, адвокатом чи фахівцем в галузі права та обставини щодо граничного розміру таких витрат.

Так, судові витрати - це фактичні грошові витрати, які несуть особи, які беруть участь у справі, у зв'язку зі зверненням до суду та розглядом справи в суді.

Необхідно враховувати, що правова допомога надається не тільки в судовому засіданні, а й при виконанні окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також для надання правової допомоги вчиняються й інші дії, необхідні для розгляду справи, а саме складаються позовні заяви, є знайомлення з матеріалами справи, надаються консультації, несуться витрати у зв'язку з відрядженнями тощо.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (стаття 57 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях).

Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що судові витрати позивача по справі склали 3 378,00 грн ( 1 378,00 грн (судовий збір за подання позовної заяви) + 2 000,00 грн (витрати пов'язані з наданням правничої допомоги), дійшли правильного висновку про стягнення з відповідачів по 1 689,00 грн з кожного, оскільки ці витрати є документально підтвердженими.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року, в частині вирішення судових витрат, та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 травня 2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 25 липня 2016 року, в частині вирішення судових витрат, та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська