Постанова

від 31.10.2018 по справі 677/1865/16-ц

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 677/1865/16-ц

Провадження № 14-407 цс 18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д. А.,

суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула справу за позовом заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління (далі також - ГУ) Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) Лампка-Агро про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельних ділянок

за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 квітня 2018 року, ухвалену колегією суддів судової палати у цивільних справах у складі Грох Л. М. , Костенка А. М. , Ярмолюка О. І.

Учасники справи:

позивач: Старокостянтинівська місцева прокуратура Хмельницької області;

відповідачі: ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_3, ТзОВ Лампка-Агро

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 29 листопада 2016 року заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької областізвернувся до суду в інтересах держави з позовом.

2. Стверджував, що 24 березня 2014 року ГУ Держземагентства у Хмельницькій області видало накази № ХМ/6822780800:07:009/00001383, № ХМ/6822782400:11:001/00001386, № ХМ/6822780800:08:007/00001384 та № ХМ/6822780800:07:012/00001385 про надання ОСОБА_3 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення загальною площею 140 га, розташованих за межами населених пунктів Великозозулинецької та Глібківської сільських рад Красилівського району Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

3. 8 та 16 травня 2014 року ГУ Держземагентства у Хмельницькій області видало накази № 22-502/14-14-СГ, № 22-499/14-14-СГ, № 22-496/14-14-СГ, № 22-492/14-14-СГ, № 22-736/14-14-СГ про затвердження ОСОБА_3 документації із землеустрою та передання в оренду для ведення фермерського господарства земельних ділянок загальною площею 112,7385 га, які розташовані за межами населених пунктів Великозозулинецької та Глібківської сільських рад Красилівського району Хмельницької області.

4. 10 жовтня 2014 року ГУ Держземагентства у Хмельницькій області уклало зі ОСОБА_3 договори оренди, а саме:

4.1. Договір оренди № 1 земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1, площею 9,5353 га, розташованої за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського районуХмельницької області;

4.2. Договір оренди № 2 земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_2, площею 19,2694 га, розташованої за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського районуХмельницької області;

4.3. Договір оренди № 3 земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_3, площею 21,3774 га, розташованої за межами населених пунктів Великозозулинецької сільської ради Красилівського районуХмельницької області;

4.4. Договір оренди № 4 земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_4, площею 8,0605 га, розташованої за межами населених пунктів Глібківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області;

4.5. Договір оренди № 5 земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_5, площею 54,4959 га, розташованої за межами населених пунктів Глібківської сільської ради Красилівського районуХмельницької області.

5. 1 липня 2015 року ОСОБА_3 передав вищевказані земельні ділянки загальною площею 112,7385 га в суборенду ТзОВ Лампка-Агро .

6. Прокурор доводив, що ОСОБА_3 звертався із заявами до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих не єдиним масивом, а таких, що перебувають на деякій відстані одна від одної, а саме: за межами населених пунктів Великозозулинецької (3 масиви - 70 га) та Глібківської (1 масив - 70 га) сільських рад Красилівського району Хмельницької області, тоді як наказами ГУ Держземагентства у Хмельницькій області ОСОБА_3 були затверджені проекти землеустрою та передані в оренду 5 земельних ділянок за межами населених пунктів Великозозулинецької (3 масиви - 50,1821 га) та Глібківської (2 масиви - 62,5564 га) сільських рад Красилівського району Хмельницької області.

7. Вказував на те, що згідно з інформацією Держсільгоспінспекції у Хмельницькій області № 9-1403 від 25 жовтня 2016 року в уніфікованій електронно-обліковій системі трактори та сільськогосподарська техніка за ОСОБА_3 не зареєстровані, а фермерське господарство ним не створене.

8. Зазначав, що ОСОБА_3 отримав в оренду земельні ділянки поза передбаченою законодавством процедурою земельних торгів і не для створення фермерського господарства, а для подальшого їх передання у користування ТзОВ Лампка-Агро , працівником якого він був.

9. Стверджував, що всупереч вимогам статті 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, переданих в оренду ОСОБА_3, не затверджувалася.

10. Вважав, що вартість земельної ділянки площею 54,4959 га (кадастровий номер НОМЕР_5) мала би становити щонайменше 2 108 404,95 грн, а не 67 805,22 грн, як вказано у відповідному договорі оренди цієї земельної ділянки.

11. З огляду на вказане прокурор просив:

11.1. Визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держземагентства в Хмельницькій області від 24 березня 2014 року № ХМ/6822780800:07:009/00001383, № ХМ/6822782400:11:001/00001386, № ХМ/6822780800:08:007/00001384 і № ХМ/6822780800:07:012:00001385;

11.2. Визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держземагентства в Хмельницькій області від 8 травня 2014 року № 22-502/14-14-СГ, № 22-499/14-14-СГ, № 22-496/14-14-СГ; № 22-492/14-14-СГ і від 16 травня 2014 року № 22-736/14-14-СГ;

11.3. Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 10 жовтня 2014 року, укладені ГУ Держземагентства в Хмельницькій області зі ОСОБА_3 № 1 (рішення про державну реєстрацію № 7932965 від 3 грудня 2014 року), № 2 (рішення про державну реєстрацію № 7933720 від 3 грудня 2014 року), № 3 (рішення про державну реєстрацію № 7934857 від 3 грудня 2014 року), № 4 (рішення про державну реєстрацію № 7937970 від 4 грудня 2014 року), № 5 (рішення про державну реєстрацію № 7938431 від 4 грудня 2014 року);

11.4. Визнати недійсними договори суборенди земельних ділянок від 1 липня 2015 року, укладені ОСОБА_3 з ТзОВ Лампка-Агро № 1 (рішення про державну реєстрацію № 10471879 від 17 липня 2015 року); № 2 (рішення про державну реєстрацію № 10772025 від 17 липня 2015 року); № 3 (рішення про державну реєстрацію № 10472168 від 17 липня 2015 року); № 4 (рішення про державну реєстрацію № 10472303 від 17 липня 2015 року); № 5 (рішення про державну реєстрацію № 10472450 від 17 липня 2015 року).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

12. 25 жовтня 2017 року Красилівський районний суд Хмельницької області ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

13. Мотивував тим, що в оспорюваних договорах оренди земельних ділянок відсутні визначені законом істотні умови, а саме: щодо збереження стану об'єкта оренди; кадастрові номери земельних ділянок; яка продукція та якої якості в натуральній формі має видаватись орендодавцеві; місце, умови та строки її поставки.

14. Суд першої інстанції вважав, що до оспорюваних договорів не додані такі невід'ємні їх частини як кадастрові плани земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні, встановлених земельних сервітутів, й акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

15. 10 квітня 2018 року Апеляційний суд Хмельницької області ухвалив постанову, якою скасував рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2017 року, а провадження у справі закрив. Роз'яснив, що спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

16. Суд апеляційної інстанції вважав, що спірні земельні ділянки були надані ОСОБА_3 в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності шляхом створення фермерського господарства, яке було зареєстроване 26 липня 2017 року під час розгляду справи у суді - Фермерське господарство (далі також - ФГ) Калита-Гранд (код ЄДРПОУ 41480954). Тому у правовідносинах з користування наданими ОСОБА_3 земельними ділянкам відбулася фактична заміна орендаря: обов'язки землекористувача земельних ділянок перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. А тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи.

17. Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, то спір щодо землекористування з іншою юридичною особою чи прокурором, який діє в інтересах держави, є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності. А тому на такий спір поширюється юрисдикція господарського суду. Постанову апеляційний суд також мотивував висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. 18 травня 2018 року заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування цим судом норм матеріального права.

19. Просить скасувати постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 квітня 2018 року, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

20. 29 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

21. Обґрунтував тим, що заступник прокурораХмельницької області оскаржує постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 квітня 2018 року з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22. Прокурор вважає, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Мотивує тим, щофізичні та юридичні особи є самостійними учасниками цивільних правовідносин, не відповідають за зобов'язаннями один одного та самостійно реалізують їхні права.

23. Вказує, що оскаржені накази стосувалися фізичної особи, з якою пізніше були укладені відповідні договори оренди. А подальше використання ОСОБА_3 земельних ділянок не змінило правовідносин, які виникли між сторонами.

24. Зазначає, що ФГ Калита-Гранд створене та зареєстроване лише через вісім місяців після звернення з позовом до суду. І до статутного капіталу цього фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 112,7385 га , що були надані ОСОБА_3 в оренду, не увійшли.

25. Стверджує, що у разі визнання недійсними договорів оренди та суборенди у ФГ Калита-Грант не виникне обов'язку повернути земельні ділянки, оскільки за актом приймання-передачі останні були передані громадянину ОСОБА_3

Позиції інших учасників справи

26. 13 липня 2018 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області подало відзив на касаційну скаргу, в якому підтримало висновки суду апеляційної інстанції щодо підвідомчості справи господарському суду.

27. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не подали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

28. Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

29. Згідно з частинами першою та другою статті 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанцій, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

30. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України).

31. Тобто, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

32. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

33. Отже, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до предметного та суб'єктного критеріїв. Крім спорів, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними публічно-владних управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, земельні спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

34. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

35. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України Про фермерське господарство у вказаній редакції земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

36. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що на підставі заяви ОСОБА_3 наказами ГУ Держземагенства в Хмельницькій області йому були надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення загальною площею 140 га, розташованих за межами населених пунктів Великозозулинецької та Глібківської сільських рад Красилівського району Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. А у подальшому ГУ Держземагенства в Хмельницькій області видало накази, якими затвердило розроблені ОСОБА_3 проекти землеустрою та передало йому в оренду відповідні земельні ділянки загальною площею 112,7385 га для ведення фермерського господарства. Їх оренда була оформлена договорами, згідно з якими земельні ділянки передані для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (пункт 1 договорів оренди).

37. Після укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

38. Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана, зокрема, з укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

39. Відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

40. За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконуєфермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

41. Після державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування земельними ділянками, наданими на підставі Закону України Про фермерське господарство , відбувається фактична заміна орендаря , й обов'язки користувача земельної ділянки переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

42. З огляду на це необґрунтованими є твердження прокурора про те, що оскільки земельні ділянки були передані в оренду фізичній особі, а не фермерському господарству, яка надалі передала їх у суборенду, то після державної реєстрації фермерського господарства правовідносини щодо землекористування не змінилися. Крім того, для фактичної заміни орендаря та переходу обов'язків користувача земельної ділянки до фермерського господарства має значення факт державної реєстрації останнього, а не внесення земельних ділянок до його статутного капіталу.

43. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

44. Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц , які застосував суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі.

45. Проте питання про юрисдикцію спору вирішується на момент відкриття провадження у справі.

46. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній на момент відкриття провадження у цій справі).

47. Тобто, для відмови у відкритті провадження у цій справі через те, що позовну заяву прокурора не можна розглянути за правилами цивільного судочинства, необхідно було встановити, що державна реєстрація фермерського господарства на цей час вже відбулася (див. пункти 41-42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц).

48. Суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції).

49. Вказаний припис може бути застосований тоді, якщо під час розгляду за правилами цивільного судочинства справи щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, суд встановить, що на момент відкриття провадження у цій справі фермерське господарство вже було зареєстрованим (див. пункти 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц).

50. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

51. Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_3 створив ФГ Калита-Гранд 26 липня 2017 року, тобто під час розгляду справи у суді.

52. На момент вирішення питання про відкриття провадження у справі фермерське господарство створене не було. А тому у правовідносинах користування відповідними земельними ділянками на момент відкриття провадження стороною залишався ОСОБА_3 Відтак, за предметним і суб'єктним критеріями цей спір на час відкриття провадження у справі мав розглядатися за правилами цивільного судочинства.

53. Висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, не могли бути застосовані для закриття провадження у справі 677/1865/16-ц, оскільки, на відміну від останньої, на час відкриття провадження у справі № 348/992/16-цфермерське господарство вже існувало.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

54. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

55. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

56. Враховуючи те, що ця справа має розглядатися за правилами цивільного, а не господарського судочинства, Велика Палата Верховного Суду вважає касаційну скаргу обґрунтованою. Отже, постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 квітня 2018 року необхідно скасувати, а справу надіслати для продовження розгляду до апеляційного суду.

(2.2) Щодо судових витрат

57. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 409, частиною шостою статті 411, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА :

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

2. Постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 квітня 2018 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко В. І. ДанішевськаЛ. І. Рогач О. С. ЗолотніковІ. В. Саприкіна О. Р. КібенкоО. М. Ситнік В. С. КнязєвВ. Ю. Уркевич Л. М. ЛобойкоО. Г. Яновська Повний текст постанови підписаний 5 грудня 2018 року.