Ухвала

від 06.12.2018 по справі 916/1861/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1861/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Берднік І.С., Мачульський Г.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 (повний текст складено 07.05.2018)

за позовом Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський", в якій просила:

- витребувати від ТОВ "Альпійський" на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 0,0850 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1089234751101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення після набрання ним законної сили є підставою для реєстрації права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на земельну ділянку площею 0,0850 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1089234751101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 року у справі №916/1861/17, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018, позов Одеської міської ради задоволено частково, витребувано від ТОВ "Альпійський" на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,0850 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1089234751101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

01.11.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпійський" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі №916/1861/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018 року у справі № 916/1861/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Берднік І.С.

Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2018 для розгляду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження витребувано матеріали справи №916/1861/17 з Господарського суду Одеської області.

26.11.2018 до Касаційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1861/17.

Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 15.12.2017) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 15.12.2017) встановлено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Предметом касаційного оскарження є перегляд судових рішень в частині задоволення позовних вимог щодо витребувати від ТОВ "Альпійський" на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельної ділянки.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги), судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 4 404,42 грн (146 814 (вартість майна згідно договору купівлі -продажу від 17.03.2017) х 1,5 % x 200%).

Разом з тим, додане до касаційної скарги долучено квитанцію № 0.0.1174595830.1 від 01.11.2018 на суму 3 200,00 грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Таким чином, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у розмірі 1 204,42 грн.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду прийнята 03.05.2018, повний текст постанови складено 07.05.2018, та відповідно до відмітки про відправлення на оригіналі процесуального документа копія постанови була направлена учасникам справи 07.05.2018. Таким чином, останнім днем строку подання касаційної скарги на зазначену постанову було 29.05.2018.

Скаржником касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 подано 01.11.2018 , про що свідчить про що свідчить відбиток календарного штемпелю на поштовому конверті, тобто скаржником пропущено двадцятиденний строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на її подання, яке обґрунтовано тим, що представник відповідача у судовому засіданні при проголошенні вступної та резолютивної частини не був присутнім, та копію оскаржуваної постанови не отримував, що на думку скаржника, є поважними причинами пропуску строку.

Дослідивши доводи скаржника, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження є необґрунтованим, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно зі ст.288 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу."

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до наведеної норми суд касаційної інстанції має оцінити доводи заявника, інші можливі обставини, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду прийнята 03.05.2018, повний текст підписано 07.05.2018, та відповідно до відмітки про відправлення на оригіналі процесуального документа копія постанови була направлена учасникам справи 07.05.2018.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

2. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення."

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

2. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

3. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Доступ до окремих думок суддів через Реєстр забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку."

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

3. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин."

Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 у справі № 916/1861/17 була оприлюднена в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.05.2018.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Вищевказане свідчить, що можливість подання касаційної скарги без порушень норм чинного законодавства залежала виключно від самого скаржника, а отже причини пропуску строку не є поважними.

З огляду на викладене, оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та наведені у заяві про поновлення строку підстави причин пропуску строку визнані неповажними, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський" залишити без руху до 08.01.2019.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альпійський" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Альпійський" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді І. Берднік

Г. Мачульський