Ухвала

від 17.01.2019 по справі 916/1861/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1861/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Берднік І.С., Мачульський Г.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 (повний текст складено 07.05.2018)

за позовом Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський", в якій просила:

- витребувати від ТОВ "Альпійський" на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 0,0850 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1089234751101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення після набрання ним законної сили є підставою для реєстрації права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на земельну ділянку площею 0,0850 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1089234751101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 року у справі №916/1861/17, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018, позов Одеської міської ради задоволено частково, витребувано від ТОВ "Альпійський" на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,0850 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1089234751101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

01.11.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпійський" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі №916/1861/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018 року у справі № 916/1861/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Берднік І.С.

Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2018 для розгляду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження витребувано матеріали справи №916/1861/17 з Господарського суду Одеської області.

26.11.2018 до Касаційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1861/17.

Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський" залишено без руху до 08.01.2019 на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, оскільки скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; та на підставі частини 3 статті 292 ГПК України, оскільки підстави, наведені у заяві про поновлення строку, визнані неповажними; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альпійський" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

27.12.2018 скаржник направив до суду квитанцію № 0.0.1224787175.1 від 27.12.2018 про сплату судового збору у розмірі 1 205 грн. та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 916/1861/17.

В обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначив, що ні відповідач ні представник відповідача (адвокат ОСОБА_5.) не були присутніми у судовому засіданні при проголошенні вступної та резолютивної частини та не отримували копію оскаржуваної постанови, крім того, не відмовлялися та не ухилялися від отримання поштової кореспонденції від представників "Укрпошти".

Розглянувши вищевказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 916/1861/17, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ст.288 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу."

Згідно ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення."

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду прийнята 03.05.2018 , повний текст підписано 07.05.2018 , та відповідно до відмітки про відправлення на оригіналі процесуального документа копія постанови була направлена учасникам справи 07.05.2018 . Тому останнім днем строку подання касаційної скарги на зазначену постанову було 29.05.2018 .

Проте, скаржником касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 подано 01.11.2018 , про що свідчить поштовий штемпель на конверті, тобто, скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпійський", звернувшись до Касаційного господарського суду із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначило, що представник відповідача у судовому засіданні при проголошенні вступної та резолютивної частини не був присутнім, та копію оскаржуваної постанови не отримував, що на думку скаржника, є поважними причинами пропуску строку.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до правових позицій, сформованих Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

2. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення."

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

2. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

3. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Доступ до окремих думок суддів через Реєстр забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку."

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень":

"1. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

3. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин."

Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Колегія суддів, розглянувши заяву про поновлення строку касаційного оскарження та оцінивши зазначені заявником причини на предмет їх поважності, дійшла висновку, що такі причини є неповажними, оскільки:

1) постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 916/1861/17 була оприлюднена в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.05.2018 ;

2) постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 916/1861/17 була направлена учасникам справи 07.05.2018 .

Вказані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк, а не через п'ять місяців з моменту прийняття оскаржуваного судового рішення, залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, оскільки останній, звертаючись до апеляційного суду зі скаргою на судове рішення, повинен був слідкувати за розглядом останньої, а тому мав можливість своєчасно подати касаційну скаргу.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

При цьому, суд враховує, що скарга фактично подана більше ніж через 5 місяців після оприлюднення та направлення сторонам вищевказаної постанови апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

За таких обставин, колегія суддів відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 916/1861/17.

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський" про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 916/1861/17.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпійський" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 916/1861/17 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді І. Берднік

Г. Мачульський