Рішення

від 19.11.2018 по справі 202/33339/13-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 202/33339/13-ц

Провадження № 2/202/893/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 листопада 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.,

за участю представника АТ КБ Приватбанк - ОСОБА_1, представника ОСОБА_2. - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк , ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в вересні 2013 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № 1/077725Д від 09.07.2007 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 14 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.07.2017 року. Відповідачка ОСОБА_4 порушила умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користуванням кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, в зв'язку з чим станом на 20.05.2013 року виникла заборгованість за сумою кредиту у розмірі 237 347,58 дол. США, що відповідно до курсу НБУ складає 1 897 119,24 грн. Вимоги до відповідачки ОСОБА_4, що випливають зі вказаного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ Акцент-Банк та ОСОБА_2 договорів поруки. Просив суд, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 236 096,02 дол. США, що відповідно до курсу НБУ складає 1 887 119,24 грн. за кредитним договором № 1/077725Д від 09.07.2007 року, стягнути з ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 3 200 грн. 00 коп., стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ Приват Банк суму 10 000 грн. 00 коп., та сплачений судовий збір.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ Приватбанк були задоволені частково.

Ухвалою суду від 17 січня 2018 року заочне рішення суду було скасовано та справу призначено до розгляду у загальному порядку.

При новому розгляді справи ОСОБА_2 подала зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, в якому посилається на те, що відповідно до договору поруки № OS2D/1 від 09/07/2007 вона є поручителем перед банком за виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором № 1/077725Д від 09.07.2007 року. Банк до поручителя не надсилав жодної письмової вимоги про наявність заборгованості та погашення її поручителем. Банк звернувся до суду із пропуском 6-ти місячного терміну. Також, предметом договору було надання кредиту у сумі 140000 дол. США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 09.07.2007 року склало 707000,00 грн., тобто курс становить 5,05 грн. за один долар США, а в позовній заяві вказаний курс 7,99 грн. за один долар США, що є зміною зобов'язання, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності, оскільки таке збільшення відбулось без його згоди, тому просив визнати поруку за договором поруки № OS2D/1 від 09/07/2007 року, предметом якого було надання поруки ОСОБА_2 перед ЗАБ КБ Приватбанк за виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором від 09.07.2007 року № 1/077725Д припиненою, а сам договір поруки недійсним та стягнути з банка понесені судові витрати.

11 вересня 2018 року ПАТ КБ Приватбанк надав відзив на зустрічний позов, у якому зазначив, що договір поруки було укладено 09 липня 2007 року, тому саме з цієї дати ОСОБА_2 було відомо про порушення її прав та з цього часу розпочався перебіг позовної давності, який сплив 09 липня 2010 року. Відповідач звернулась до суду із зустрічним позовом у 2018 року, тобто після спливу позовної давності. Договором поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель, підписавши угоду надав згоду на виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник. Відповідно до договору поруки, ОСОБА_2 була ознайомлена зі всіма істотними умовами та з умовами кредиту. Зазначив, що виконання своїх зобов'язань за кредитним договором тягне для відповідача витрати абсолютно рівні сумі збитку для банку в разі невиконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань. Тому співвідношення майнових інтересів сторін кредитного договору фактично не змінилось у зв'язку із зазначеними відповідачем валютними коливаннями. Зростання/ коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі ст. 652 ЦК України, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладання договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливості отримання кредиту у національній валюті. Також згідно умов договору, строк виконання зобов'язань спливає 08 липня 2017 року, а тому строк звернення до суду із позовом є не пропущеним.

Представник позивача ПАТ КБ Приватбанк у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Зазначив, що з 15 лютого 2011 року почала утворюватись заборгованість за кредитним договором. Пеня та штрафи за невиконання умов кредитного договору нараховувалась на підставі п. 6.1 та п. 6.2 кредитного договору. Нарахування штрафу (фіксована частина) та штрафу (процентна складова) проводились на підставі п. 6.6 кредитного договору. Кредит надавався на придбання магазину. Письмова вимога із зазначенням невиконаних обов'язків поручителю не направлялась.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ Приватбанк не визнав, просив застосувати строк позовної давності, у зв'язку із чим просив відмовити в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Строк позовної давності відраховується від дати порушення зобов'язання, а саме з першого місяця, оскільки погашення не відповідало графіку. 18 червня 2008 року банк почав нараховувати подвійну процентну ставку, тобто йому вже було відомо про порушення виконання умов договору. Однак позов було подано 27 вересня 2013 року. Також стосовно договору поруки зазначив, що було порушено п.п.5,6 договору поруки, а саме вимога на погашення заборгованості на адресу поручителя не направлялась, та банк звернувся до суду після спливу п'яти років, в порушення п. 12 договору поруки.

Представник відповідача ПАТ Акцент-Банк у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги первісного позову підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 1/077725Д від 09.07.2007 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 14 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.07.2017 року.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому відповідно до частин першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. (ст. 259 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно кредитного договору, строк виконання зобов'язання спливає 08 липня 2017 року, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що при зверненні до суду позивачем було дотримано строк позовної давності.Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Право кредитора, в даному випадку, вимагати від боржника повернення кредиту, передбачене ст. 1050 ЦК України.

Відповідачка ОСОБА_4 порушила умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користуванням кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, в зв'язку з чим станом на 20.05.2013 року виникла заборгованість за сумою кредиту у розмірі 237 347,58 дол. США, що відповідно до курсу НБУ складає 1 897 119,24 грн., де 108 926,38 дол. США - заборгованість за кредитом; 85 269,79 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 31 819,36 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,28 дол. США - штраф (фіксована частина); 11 300,78 дол. США - штраф (процентна складова).

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору № 1/077725Д від 09.07.2007 при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачені графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, а також п.п.2.2.2., 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору, а також п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3, даного договору, винагороди передбачені п.п. 4.5, 4.6, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пенею у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору № 1/077725Д від 09.07.2007 при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, цього договору, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється у гривні. . У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Оскільки, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1/077725Д від 09.07.2007, в порушення п.п. 6.1 та 6.2 договору розмір заборгованості по пені та штрафам нараховувався не в гривневому еквіваленті, а у доларах США, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 31 819,36 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,28 дол. США - штраф (фіксована частина); 11 300,78 дол. США - штраф (процентна складова) та часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ КБ Приватбанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 194196,17 доларів США, що за курсом 27,57 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.11.2018 року складає 5353988,41 грн., що складається з: 108926,38 доларів США - заборгованість за кредитом, 85269,79 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 за зустрічним позовом до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 12 договору поруки строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється у 5 років. З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку,з якого саме часу даний строк слід рахувати. Тобто відповідачем не пропущено строк на подання зустрічного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно частин 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить вимогу до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

В п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин зазначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Якщо кредитним договором не визначені інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком може бути несплата чергового платежу. В разі пред'явлення вимоги до поручителя, кредитор має звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК є преклюзивним (припиняючим). Його закінчення є підставою для припинення поруки, цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених статтями 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України. Враховуючи те, що строк поруки не є строком порушеного права, а строком існування самого зобов'язання поруки, права кредитора і обов'язок поручителів по його закінченню припиняються, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого за межами передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України строку, бо з його закінченням припиняється матеріальне право.

Вимоги до відповідача що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання договору поруки № 0S2D від 09.07.2007 року з відповідачкою ОСОБА_2

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором почала виникати з лютого 2011 року. Представник ПАТ КБ Приватбанк не надав суду доказів направлення письмової вимоги до поручителя з приводу погашення заборгованості за кредитним договором № 1/077725Д від 09.07.2007. З даним позовом до суду банк звернувся 27 вересня 2013 року. Таким чином, є достатні підстави для визнання припиненими правовідношень за договорами поруки, укладеними між банком та ОСОБА_2

Щодо позовних вимог про визнання договору поруки недійсним суд керується наступним.

Правочин може бути визнаний судом недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч.1ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленіст. 203 ЦК України .

Частиною 1статті 203 ЦК України , якою обґрунтовано позов, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Твердження ОСОБА_5 щодо зміни обсягу зобов'язань, а саме зростання курсу іноземної валюти не є підставою для розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову в цій частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на його користь пропорційно задоволеним вимогам. Також підлягають стягненню понесені відповідачами судові витрати у зв'язку із задоволенням зустрічних позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 549, 551, 553, 554, 559, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк , ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 1/077725Д від 09.07.2007 року у розмірі 194196,17 доларів США, що за курсом 27,57 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.11.2018 року складає 5353988,41 грн., що складається з: 108926,38 доларів США - заборгованість за кредитом, 85269,79 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, та судові витрати у розмірі 3211,6 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 1/077725Д від 09.07.2007 року у розмірі 10000 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн., всього 10229,40 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою задовольнити частково.

Визнати поруку за договором поруки № OS2D/1 від 09 липня 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк та ОСОБА_2 припиненою.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя С.Г. Зосименко