Рішення

від 06.11.2018 по справі 0440/6085/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Справа № 0440/6085/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Симбол до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій та скасування рішення, картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Симбол» до Одеської митниці ДФС, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС в особі відділу митного оформлення № 6 відокремленого підрозділу Митний пост «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС, що полягають у прийнятті рішення про визначення митної вартості № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08435;

- скасувати рішення про визначення митної вартості № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08435, складені Одеською митницею ДФС в особі відділу митного оформлення № 6 відокремленого підрозділу Митний пост «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС;

- зобов'язати Одеську митницю ДФС в особі відділу митного оформлення № 6 відокремленого підрозділу Митний пост «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС здійснити митне оформлення товарів за митною вартістю, заявленою Товариством з обмеженою відповідальністю «Симбол» у митній декларації UA500060/2018/021845 від 17.07.2018 р.

Ухвалою суду від 16.08.2018р. відкрито провадження у справі №0440/6085/18 за даним адміністративним позовом та призначено розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 85 від 08.06.2018 р., укладеного між ТОВ «Симбол» та MG GAZLI AMORTIZOR SAN TIC. LTD. STI., Туреччина, придбано товар: силові установки та двигуни пневматичні: лінійної дії (циліндри), газові підйомники в асортименті, фурнітура для меблів з недорогоцінних металів, механізм для розкладання ліжка (ліва частина), механізм для розкладання ліжка (права частина), механізм для розкладання ліжка (комплект). Для декларування товару ТОВ «Симбол» 17.07.2018 р. подано до митного органу митну декларацію UA500060/2018/021845, в якій заявлено до митного оформлення товар за ціною контракту, що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). На підтвердження заявленої ціни товару до декларації були надані зовнішньоекономічний контракт, специфікація, рахунок-фактура (інвойс), платіжні документи, транспортні документи, договір про надання послуг митного брокера. Без наявних на те підстав відповідач протиправно запитав у декларанта додаткові документи на підтвердження митної вартості товару. Проте, відповідачем безпідставно не взято до уваги подані позивачем документи, а визначено митну вартість товару за резервним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 3,13 дол. США за кг. У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 р., відповідачем було направлено позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08435. Позивач вказав, що в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано неможливість застосування інших методів визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. Позивач вважає, що рішення та картка відмови є протиправними, Товариством з обмеженою відповідальністю «Симбол» , як декларантом, були надані усі необхідні документи для ідентифікації та визначення вартісних показників товару та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товару саме за методом № 1, сумніви ж відповідача щодо задекларованої ціни товару та розміру митних платежів безпідставні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. До суду надано відзив на адміністративний позов, заперечення на відповідь на відзив, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що при перевірці поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Симбол» митної декларації UA500060/2018/021845 та документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують вартість витрат на перевезення товару до митної території України та витрат на страхування, які є складовою митної вартості товару. Враховуючи, що декларант відмовився надавати додаткові документи, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08435 цілком обґрунтовані та підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Симбол» та компанією MG GAZLI AMORTIZOR SAN TIC. LTD. STI., Туреччина, укладено контракт № 85 від 08.06.2018 року, за яким продавець поставляє, а покупець купує мебельну фурнітуру (товар), відповідно до рахунків, що є невід'ємними частинами договору. За вказаним договором продавець зобов'язується поставити товар на умовах FOB, EXW, FCA Стамбул або інший порт Туреччини (пункт 3.2). Всі витрати, пов'язані з виконанням даного контракту в країні продавця, продавець здійснює у відповідності до умов поставки - пункту 3.2 (пункт 4.2).

Згідно інвойса № 026100 від 25.06.2018 року до контракту, продавець зобов'язується поставити товар на загальну суму 14325,00 дол.США:

- газовий підйомник 350N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1000 шт.;

- газовий підйомник 450N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1000 шт.;

- газовий підйомник 750N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1000 шт.;

- газовий підйомник 1000N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 500 шт.;

- газовий підйомник 1200N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1500 шт.;

- механізм для розкладання ліжка (ліва частина), торг. марка OZEKSAN, 2000 шт.;

- механізм для розкладання ліжка (права частина), торг. марка OZEKSAN, 2000 шт.;

- механізм для розкладання ліжка (комплект), торг. марка OZEKSAN, 2000 шт..

17.07.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Симбол» подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500060/2018/021845 на товар:

- газовий підйомник 350N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1000 шт.;

- газовий підйомник 450N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1000 шт.;

- газовий підйомник 750N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1000 шт.;

- газовий підйомник 1000N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 500 шт.;

- газовий підйомник 1200N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1500 шт.;

- механізм для розкладання ліжка (ліва частина), торг. марка OZEKSAN, 2000 шт.;

- механізм для розкладання ліжка (права частина), торг. марка OZEKSAN, 2000 шт.;

- механізм для розкладання ліжка (комплект), торг. марка OZEKSAN, 2000 шт..

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 375412,9510 грн. (14325,00 дол. США або 1,5 дол. США за кг.), що визначена за ціною, обумовленою контрактом. Вартість товару була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

Для митного оформлення позивачем були подані наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт № 85 від 08.06.2018 р.;

- рахунок-фактуру (інвойс) № 026100 від 25.06.2018 р.;

- коносамент (Bill of lading) SEA.EXP.F.18.06-5047 - 1 від 30.06.2018 р.;

- автотранспортна накладна № 048117 від 12.07.2018 р.;

- сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP) № 0450064 від 26.06.2018 р.;

- банківський платіжний документ № 180621/000016981 від 21.06.2018 р.;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару, № 0907-2018/3 від 09.07.2018 р.;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару;

- експертна довідка № Фц-18/614 від 17.07.2018 р.;

- договір про надання послуг митного брокера № 07/2018 від 05.07.2018 р.;

- копія митної декларації країни відправлення 18343100EX140636 від 26.06.2018 р.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 р., згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 3,13 дол. США за кг.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.07.2018 р. № UA500060/2018/08435.

Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД від 20.07.2018 року № UA500060/2018/022253 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 6 та 7 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Так, з рішення про коригування митної вартості № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 р. вбачається, що підставою для його прийняття є результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.

В результаті такого контролю встановлено:

1. у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митності товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. до митного оформлення не надано належних документів про підтвердження витрат на транспортування, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а надано лише довідку від 09.07.2018 р. № 0907-2018/3;

3. у наданому банківському платіжному документі від 21.06.2018 р. № 180621/000016981 наявне посилання на інвойс 201805_51 від 11.06.2018 р., який не надавався до митного оформлення. Інші документи для підтвердження заявленої митної вартості товару не надано.

Також, в даному рішенні зазначено, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, суд зазначає, що згідно з пунктом 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Так, згідно умов контракту № 85 від 08.06.2018 року, продавець поставляє, а покупець купує мебельну фурнітуру (товар), відповідно до рахунків, що є невід'ємними частинами договору. За вказаним договором продавець зобов'язується поставити товар, зокрема на умовах FOB. Всі витрати, пов'язані з виконанням даного контракту в країні продавця, продавець здійснює у відповідності до умов поставки.

Згідно інвойса № 026100 від 25.06.2018 року до контракту, продавцем поставлено товар на загальну суму 14325,00 дол.США, яка визначена позивачем під час митного оформлення товару.

Отже, зважаючи на умови контракту № 85 від 08.06.2018 року, можливо стверджувати, що вартість пакування, як послуг, так і вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, має сплачуватись продавцем, на якого за вказаним контрактом покадено обов'язок несення витрат, пов'язаних з виконанням даного контракту в країні продавця, продавець здійснює у відповідності до умов поставки.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем не наведено мотиву не врахування вартості задекларованого товару, яка відповідає вартості придбання спірного товару, що підтверджується інвойсом № 026100 від 25.06.2018 року.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 р. та під час розгляду справи відповідач не вказав, яким чином відсутність даних щодо складової митності товару унеможливлює визначення митної вартості товару за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Також судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Симбол» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ламан Шиппінг» було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 53 від 01.06.2018 року, предметом якого є транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних товарів та транзитних вантажів по території України та в міжнародному сполученні.

В рамках вказаного договору ТОВ «Ламан Шиппінг» надано послуги ТОВ «Симбол» з постачання товару.

Згідно наданих до митного оформлення ЕМД та товаросупровідних документів товар був поставлений на умовах FOB - порт Ambarli (Turkey), що відповідає умовам контракту.

Згідно довідки № 0907-2018/3 від 09.07.2018 р. ТОВ «Ламан Шиппінг» вартість доставки морським перевезенням на умовах FOB, по маршруту порт Ambarli (Turkey) до кордону України - порт Одеси, за коносаментом SEA.EXP.F.18.06-5047 - 1 від 30.06.2018 р., складає 4983,17 грн. Дані надані на підставі рахунка-фактури LS-4128470. При морському транспортуванні страховка вантажу не здійснювалась.

Згідно платіжного доручення № 85 від 09.07.2018 р., ТОВ «Симбол» здійснено оплату послуг транспортно-експедиційного обслуговування за рахунком № LS-4128470 від 09.07.2018 р.на суму 42176,00 грн.

Також, судом було досліджено наряд № 2814 від 09.07.2018 р., згідно якого ТОВ «Ламан Шиппінг» отримано, як вантажоодержувачем, вантаж ТОВ «Симбол» за документом: коносамент (Bill of lading) SEA.EXP.F.18.06-5047 - 1 від 30.06.2018 р.

Зі змісту Інкотермс 2010 Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі, FOB (Free on Board) - «вільно на борту» означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. За умовами FOB на покупця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для його експорту. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Отже, неподання декларантом транспортних (перевізних) документів, коли за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому випадку, коли орган доходів і зборів доведе, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів.

Суд зазначає, що митним органом при перевірці та контролі правильності обчислення декларантом митної вартості товару не надано належної оцінки умовам транспортування товару, розрахунку транспортних витрат та причин неврахування зазначених даних не обґрунтовано.

В матеріаліх справи міститься платіжне доручення (Swift) № 180621/000016981 від 21.06.2018 року, згідно якого ТОВ «Симбол» здійснено оплату на суму 14325 дол.США за контрактом № 85 від 08.06.2018 року, інвойс 201805 від 11.06.2018 року. Разом з тим, вказане платіжне доручення про сплату 100% вартості товару стосується виконання сторонами зовнішньоекномічного контракту № 85 від 08.06.2018 року своїх зобов'язань за ним та не впливає на визначення митності вартості імпортованого товару.

Такий документ лише підтверджує задекларовану ціну імпортованого товару - 14325 дол.США.

Представником позивача в ході розгляду справи наголошувалось, що платіжне доручення (Swift) № 180621/000016981 від 21.06.2018 року свідчить саме про сплату товару за договором № 85 від 08.06.2018 року та інвойсом № 026100 від 25.06.2018 року, а зазначення інвойсу 201805 від 11.06.2018 року в платіжному дорученні (Swift) № 180621/000016981 від 21.06.2018 року є помилкою.

Суд зосереджує увагу на тому, що наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься в цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов'язаних із цим документом.

Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Окрім того, слід зазначити, що в даному випадку одиницею виміру товару, що імпортується є штука. Тобто, митна вартість розраховується виходячи з кількості імпортованого товару в одиницях, а не його ваги, як вказує відповідач, коригуючи митну вартість товару.

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відповідачем не виявлено, а судом таких не встановлено.

Таким чином, зроблені відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 року (№ 26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень).

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу частини 1 статті 55 Митного кодексу України наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Стосовно визначення відповідачем вартості оцінюваного товару відповідно до МД від 18.05.2018 року № UA110110/2018/305859, що є вищою порівняно з контрактною ціною оцінюваних товарів, то суд звертає увагу, що сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому, на думку суду, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що товар, який ввозився за МД від 18.05.2018 року № UA110110/2018/305859, походить з тієї ж країни, має аналогічні характеристики.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08435, а тому вимоги про визнання їх протиправними та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимоги щодо визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС в особі відділу митного оформлення № 6 відокремленого підрозділу Митний пост «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС, що полягають у прийнятті рішення про визначення митної вартості № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08435, задоволенню не підлягають оскільки дії з прийняття рішення є складовою частиною самого рішення, а вірним в даному випадку способом захисту порушеного права позивача є саме скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.

Також вимоги щодо зобов'язання Одеську митницю ДФС в особі відділу митного оформлення № 6 відокремленого підрозділу Митний пост «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС здійснити митне оформлення товарів за митною вартістю, заявленою Товариством з обмеженою відповідальністю «Симбол» у митній декларації UA500060/2018/021845 від 17.07.2018 р., задоволенню не підлягають, оскільки митне оформлення спірного товару вже здійснено шляхом випущення у вільний обіг за МД від 20.07.2018 року № UA500060/2018/022253 та надання фінансових гарантій сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом у митній декларації UA500060/2018/021845 від 17.07.2018 р., та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.

Суд доводить до відома позивача, що в даному випадку, позивач може скористатись правом на повернення надміру сплачених сум митних платежів, що згідно частини 7 статті 298 Митного кодексу України здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Так, відповідно до частини 1 статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (ч. 2 статті 301 Митного кодексу України).

Частинами 3 та 4 статті 301 Митного кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до частини 5 статті 301 Митного кодексу України, повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо, зокрема у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим.

Згідно із частиною 6 статті 301 Митного кодексу України, повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного контракту, суд дійшов висновку, що позивач має та надав суду необхідні документи, за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, натомість доводи митного органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, митний орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару, а вартість витрат на перевезення товару до митної території України та витрат на страхування, які є складовою митної вартості товару, не врахована декларантом.

За сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 4405,00 грн. підлягає стягненню з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, ст.ст. 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Симбол» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій та скасування рішення, картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості № UА500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500060/2018/08435.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Симбол» (код ЄДРПОУ 41066859) судові витрати у розмірі 4405 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 16.11.2018 року.

Суддя ОСОБА_2