Постанова

від 27.11.2018 по справі 826/6225/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6225/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 у справі за адміністративним позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної регуляторної служби України , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Український центр поводження з відходами про визнання протиправними та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось до суду з позовом до Державної регуляторної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Український центр поводження з відходами про скасування розпорядження Державної регуляторної служби України від 07.04.2017 №51 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, видане за результатом скарги ТОВ УЦПВ від 14.12.2016.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не було враховано всіх доводів позивача при розгляді справи, та того, що оскаржуване рішення ухвалене експертно-апеляційною радою з питань ліцензування з порушенням встановленого строку.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Мінприроди від 20.09.2016 №345 "Про затвердження Плану-графіку планових перевірок додержання ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами на IV квартал 2016 року" та Посвідчення (направлення) на право проведення перевірки від 10.11.2016 №34/16 було проведено планову перевірку з дотримання ТОВ УЦПВ Ліцензійних умов провадження господарської діяльності х поводження з небезпечними відходами.

Під час проведення перевірки за фактичним місцем провадження ліцензійної діяльності було виявлено невідповідність матеріально-технічної бази заявленої при отриманні ліцензії з наявною на підприємстві, а саме відсутність: Дробарки ZМК 50/2x18.5 кВт; Апарат Керхер 1,181-300,0 К5,700, штаблера ручного гідравлічного.

На підставі викладеного 18.11.2016 складено акт №34/16-1 про виявлення недостовірних даних у документах, поданих ТОВ УЦПВ разом із заявою про отримання ліцензії та акт №34/16 про проведення планової перевірки ТОВ УЦПВ .

На підставі вказаних актів, Мінприроди на підставі п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності видало наказ від 23.11.2016 № 434, яким анулювало ліцензію ТОВ УЦПВ .

В подальшому, ТОВ Український центр поводження з відходами 14.12.2016 подано скаргу до експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при державній регуляторній службі України.

Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при державній регуляторній службі України 04.04.2017 скаргу ТОВ Український центр поводження з відходами задовольнила та прийняла рішення про визнання наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 434 від 23.11.2016 про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ Український центр поводження з відходами , ліцензія № 371 від 19.10.2015 таким, що був прийнятий з порушенням вимог законодавства у сфері ліцензування.

Так, Державна регуляторна служба України відповідно до ч. 11 ст. 5 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності на підставі Рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України від 04.04.2017 № 4.2 (протокол № 05-17) прийняла розпорядження від 07.04.2017 № 51, яким встановила порушення Міністерством екології та природних ресурсів України:

- вимог Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ Про ліцензування видів господарської діяльності , а саме:

1) пункту 7 частини другої, частини третьої статті 16: органом ліцензування не правомірно, та необґрунтовано застосовано підставу для анулювання, оскільки в акті перевірки не зазначено детальних фактів, їх обґрунтування, з посиланням на порушення вимог законодавства щодо виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії, на момент подання суб'єктом господарювання заяви про отримання ліцензії (не є виявленням недостовірних даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії, зазначення у акті перевірки про не подання відомостей щодо приведення діяльності підприємства у відповідність до вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 446, та зазначення порушення вимог вказаних Ліцензійних умов);

2) частини шостої статті 16: щодо оформлення рішення про анулювання ліцензії: в наказі Мінприроди від 23.11.2016 № 434 не вказано:

реквізити рішення про видачу ліцензії; вид господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія;

підстави анулювання ліцензії (зазначено лише пункт 7 частини другої статті 16, але не вказано підставу: Акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії з реквізитами);

- вимог абзацу 2 частини другої статті 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в частині обов'язку органу контролю повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Не погоджуючись з вказаним розпорядженням Державної регуляторної служби України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що розпорядження від 07.04.2017 №51 видане Державною регуляторною службою України на підставі, в межах та у спосіб, визначених ч. 1 ст. 4 та ч. 11 ст. 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 724, ДРС є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Приписами ст. 4 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", передбачено, що спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, серед іншого: здійснює нагляд за додержанням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування; утворює Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування та забезпечує її діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", державна політика у сфері ліцензування ґрунтується, зокрема, на принципі дотримання законності шляхом того, що повноваження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування - Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування та порядок набрання чинності рішеннями органу ліцензування поширюються на сферу ліцензування всіх видів господарської діяльності, визначаються виключно цим Законом і не можуть бути обмежені іншими законами.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" встановлено, що Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування та діє за регламентом, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України не здійснює владні управлінські функції та не є юридичною особою.

Регламент Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України від 14.07.2015 №783/40, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2015 за №847/27292.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, зокрема, видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування та відхилення або задоволення апеляцій чи скарг з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування; порушує питання щодо відповідальності посадових осіб органів ліцензування, які прийняли рішення, скасоване на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Частиною одинадцятою статті 5 цього Закону встановлено, що рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування щодо розгляду апеляцій або інших скарг здобувачів ліцензії чи ліцензіатом, проектів нормативно-правових актів та/або пропозицій про запровадження чи скасування ліцензування виду господарської діяльності є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування у триденний строк з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування і є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про задоволення апеляції або про відхилення апеляції, про розгляд скарг, про погодження чи відхилення проектів нормативно-правових актів та/або усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Суд першої інстанції вірно вказав, що рішенням у адміністративній справі №826/18792/16, за позовом ТОВ Український центр поводження з відходами до Міністерства екології та природних ресурсів України визнано протиправними дії відповідача стосовно проведення перевірки з 14.11.2016 року по 18.11.2016; визнано протиправним та скасовано наказ від 20.09.2016 № 345 Про затвердження плану-графіку планових перевірок додержання ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами на IV квартал 2016 року та визнано протиправним та скасовано наказ від 23.11.2016 №434 Про анулювання ліцензії , яке набрало законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, станом на момент розгляду адміністративної справи наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 434 від 23.11.2016 про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами Товариству з обмеженою відповідальністю Український центр поводження з відходами є таким, що скасований в судовому порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про прийняття Державною регуляторною службою України розпорядження від 07.04.2017 № 51 на підставі, в межах та у спосіб, визначених ч. 1 ст. 4 та ч. 11 ст. 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Крім цього, Державною регуляторною службою України не порушено права та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з виданням розпорядження №51, позаяк останнім не скасовано виданий Міністерством екології та природних ресурсів України наказ від 23.11.2016 №434, а лише зобов'язано позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, в тому числі скасувавши наказ від 23.11.2016 № 434 в частині анулювання ліцензії, який вже наразі є скасованим в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 по справі №К/800/50463/14, К/800/52405/14.

В частині доводів апелянта щодо порушення строку розгляду апеляції, яка, на переконання апелянта, мала бути розглянута до 20.02.2017, натомість рішення було ухвалено 07.04.2017, то відповідачем спростовано такі посилання, адже згідно з ч. 8 ст. 5 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , апеляції розглядаються на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у строк, що не перевищує десяти календарних днів з дня одержання від органу ліцензування запитуваних документів стосовно оскаржуваного рішення. Разом з тим, Мінприроди запитувані документи щодо перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Український центр поводження з відходами надало лише 21.03.2017, що підтверджується вхідним номером ДРС № 2707/0/19-17 від 21.03.2017 на супровідному листі Мінприроди від 20.03.2017 № 5/26-7/2101-17. А отже, зазначені посилання апелянта не відповідають обставинам справи, та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 03.12.2018)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук