Рішення

від 28.11.2018 по справі 527/1561/17

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1561/17

провадження 2/527/31/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 листопада 2018 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря судових

засідань - ОСОБА_1,

позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Броварківська сільська рада Глобинського району, Державний нотаріус Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, Глобинська районна державна адміністрація Полтавської області про визнання заповіту недійсним, про визнання свідоцтв на право на спадщину за заповітом недійсними про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2017 року позивачі звернулися з позовом до суду про визнання заповіту недійсним, про визнання свідоцтв на право на спадщину за заповітом недійсними про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним.

В своєму позові в обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони є рідними сестрами, 14 липня 2002 року померла їх мати ОСОБА_8, після смерті якої залишилося спадкове майно. З метою прийняття спадщини вони звернулися до Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області із відповідними заявами, де їх прийняли, однак їм повідомили про те, що ОСОБА_8 за життя склала заповіт на житловий будинок у с. Броварки Глобинського району, а тому права на це спадкове майно вони не мають. При цьому, в сільраді їм не повідомили про зміст заповіту, посилаючись на його тайну, яка охороняється законом. У 2016 році їм стало відомо, що до складу спадщини, яка відкрилася після ОСОБА_8, померлої 14.07.2002р., також входило право на земельну частку (пай) у розмірі 6,26 га. Крім того, в 2016 році нам стало відомо, що розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 01.07.2005 №622 Про надання у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам на території Броварківської сільської ради Глобинського району ОСОБА_5 було надано у власність земельні ділянки №124 та № 125 загальною площею 6,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видано державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 6,24 га серії ПП №189827 від 08.02.2006 р. В 2017 році при ознайомленні в Глобинському районному суді Полтавської області з витягом зі спадкової справи №17 на майно їх матері, вони дізналися, що в спадковій справі знаходиться заповіт, в тексті якого зазначено, що він складений 30.11.1998 року ОСОБА_8, на зворотному боці якого міститься штамп посвідчувального напису та підпис секретаря Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області ОСОБА_9 Крім того, на цьому примірнику заповіту на штампі посвідчувального напису вказано, що він зареєстрований в реєстрі за №83. Цим заповітом все майно, яке належало їх мамі, заповідається внуку ОСОБА_5 повністю. Заповіт надрукований на друкарській машинці, складений в двох примірниках, один з яких зберігається в справах виконавчого комітету Броварківської сільської ради, а другий виданий заповідачу ОСОБА_8 20.06.2017р. при ознайомленні в суді з цим заповітом ними виявлено, що підпис у ньому вчинений не матір'ю, а невідомою особою, а тому вважають, що заповіт складений і посвідчений посадовою особою виконкому сільської ради без відома їх матері, без врахування її волі і волевиявлення. Крім того, форма цього заповіту не відповідає вимогам статті 541 ЦК Української РСР, яка діяла на момент вчинення заповіту, оскільки в ньому не зазначені місце і час його укладення. Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №9861934, наданим Броварківською сільською радою 24.02.2017р. Глобинському районному суду, спірний заповіт був зареєстрований в Спадковому реєстрі лише 31.07.2007 р., однак заповідач в ньому вказаний як ОСОБА_10, номер в реєстрі нотаріальний дій 83, місце посвідчення і зберігання - Броварківська сільська рада Глобинського району. Крім того, державний нотаріус Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 на підставі цього заповіту видала ОСОБА_5 чотири свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме: 21.01.2003 р. на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності Ленінець Глобинського району Полтавської області, розміром 3, 13га, свідоцтво зареєстроване нотаріусом в реєстрі за №107; 21.01.2003 року на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності Ленінець Глобинського району Полтавської області, розміром 3,13 га,свідоцтво зареєстроване нотаріусом в реєстрі за №108; 21.01.2003 року на спадкове майно, яке складається з майнового паю в розмірі 4523 грн., свідоцтво зареєстроване нотаріусом в реєстрі за №109; 27.01.2004р. на спадкове майно, яке складається з житлового будинку та господарчих будівель, розташованих в селі Броварки Глобинського району Полтавської області по вул. Чапаева, буд. 26, свідоцтво зареєстроване нотаріусом в реєстрі за №133. На підставі виданих перших двох свідоцтв про право на спадщину за заповітом на дві земельні частки (пай) за розпорядженням голови Глобинської державної райадміністрації від 01.07.2005р. №622 ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №189827 від 08.02.2006р. площею 6,24 га, яка розташована на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цей державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №010655300585. На підставі двох останніх свідоцтв про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 отримав майновий пай та зареєстрував право власності на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями по вулиці Чапаева, 26 в с.Броварки Глобинського району Полтавської області.

Посилаючись на викладене, позивачі просили суд, визнати недійсним заповіт ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5, посвідчений секретарем Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області 30 листопада 1998 року та зареєстрований у реєстрі за №83. Визнати недійсними свідоцтва Державного нотаріуса Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, видані на ім'я ОСОБА_5: від 21.01.2003р. (зареєстроване нотаріусом в реєстрі за №107) на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності Ленінець Глобинського району Полтавської області, розміром 3, 13га, що належав ОСОБА_8 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ПЛ №0248538, виданого на її імя Глобинською районною державною адміністрацією 18.03.1997р., зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів за №245; від 21.01.2003р. (зареєстроване нотаріусом в реєстрі за №108) на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності Ленінець Глобинського району Полтавської області, розміром 3, 13га, що належав ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Градизькою державною нотаріальною конторою 21.07.200р. за р. 1289 та сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ПЛ №0248231, виданого на її ім'я Глобинською районною державною адміністрацією 27.07.2000р., зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів за №876; від 21.01.2003р. (зареєстроване нотаріусом в реєстрі за №109) на спадкове майно, яке складається з майнового паю в розмірі 4523 грн., що належало ОСОБА_11, спадкоємцем якого була ОСОБА_8, що перебуває у колективній власності ім. Ленінець ПСП Броварки Глобинського району Полтавської області на підставі свідоцтва про право на майновий пай, виданого на імя ОСОБА_11 від 27.01.2004р. (зареєстроване нотаріусом в реєстрі за №133) на спадкове майно, яке складається з житлового будинку літ.А,а, житловою площею 17.6 кв.м та господарчих будівель: сарай літ.Б, сарай літ.В розташованих в селі Броварки Глобинського району Полтавської області по вул. Чапаева, буд. 26 на земельній ділянці державного фонду, що належало померлій ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Глобинською ДНК 4.11.1998р. за р 1-729 зареєстрованого в Кременчуцькому МБТІ Полтавської області в реєстрову книгу 1 за №2. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №189827, виданий 08.02.2006р. на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 6,24га, яка розташована на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали із наведених в позові підстав. Крім того пояснили, що їх мати була неграмотною та неписьменною, також вони бачили заповіт написаний від руки, а суду надано примірники заповітів надрукованих, що свідчить про те, що їх підробили.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що відповідач спадкодавцю є рідним онуком, з 2000 року відповідач постійно проживав з померлою ОСОБА_8, яка заповіла усе своє майно йому. Відповідач не погоджується з доводами, що інша особа підписувала заповіт. Заповіт було складено з дотриманням вимог законодавства, яке діяло на момент складання, жодних порушень зі сторони службової особи не відбувалося, позов є необґрунтованим.

Представник третьої особи - Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що обставини посвідчення спірного заповіту їй невідомі, оскільки його було посвідчено секретарем сільської ради, який на даний час не працює та лише може надати документи, які збереглися в сільській раді. В судове засідання призначене на 28.11.2018 року не з'явилася, подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи у відсутність представника третьої особи.

Третя особа - Державний нотаріус Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в просила розгляд справи проводити у її відсутність та зазначила, що не погоджується з позовними вимогами.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України,якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до заповіту посвідченого секретарем Броварківської сільської ради 30 листопада 1998 року, зареєстрованого в реєстрі за № 83, ОСОБА_8, жителька села Броварки Глобинського району Полтавської області на випадок своєї смерті зробила таке заповідальне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона матиме право, заповіла внуку ОСОБА_5 повністю (т. 1 а.с. 66, 125).

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Державним нотаріусом Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 21.01.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 107, спадкоємцем майна, у виді права на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності Ленінець Глобинського району Полтавської області, розміром 3,13 га, на підставі заповіту посвідченого Броварківською с/радою Глобинського району Полтавської області 30 листопада 1998 року за р. 83, після померлої 14 липня 2002 року ОСОБА_8 є онук ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 17, 78).

Згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Державним нотаріусом Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 21.01.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 108, спадкоємцем майна, у виді права на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності Ленінець Глобинського району Полтавської області, розміром 3,13 га, на підставі заповіту посвідченого Броварківською с/радою Глобинського району Полтавської області 30 листопада 1998 року за р. 83, після померлої 14 липня 2002 року ОСОБА_8 є онук ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 18,79).

Як вбачається з копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Державним нотаріусом Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 21.01.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 109, спадкоємцем майна, у виді майнового паю в розмірі 4523 грн., на підставі заповіту посвідченого Броварківською с/радою Глобинського району Полтавської області 30 листопада 1998 року за р. 83, після померлої 14 липня 2002 року ОСОБА_8 є онук ОСОБА_5 (а.с. 19, 80).

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Державним нотаріусом Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 27.01.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 133, спадкоємцем майна, у виді житлового будинку та господарчих будівель, розташованих в селі Броварки Глобинського району Полтавської області по вул. Чапаева, буд. 26, на підставі заповіту посвідченого Броварківською с/радою Глобинського району Полтавської області 30 листопада 1998 року за р. 83, після померлої 14 липня 2002 року ОСОБА_8 є онук ОСОБА_5 (а.с. 20, 86).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 189827, виданого на підставі розпорядження голови Глобинської райдержадміністрації від 01 липня 2005 року № 622, Глобинським районним відділом відділом земельних ресурсів 08 лютого 2006 року, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки 6,24 га, кадастровий номер: 5320680700:00:001:0087 (а.с.21).

В своєму позові позивачі зазначають, що заповіт було підписано не їх матір'ю, оскільки вона не мала освіти та була неписьменною.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1, 3,4 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом .

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні за клопотанням позивачів було допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_13, пояснила суду, що знає з дитинства позивачів, а також знала їх маму ОСОБА_8 та знає, що вона була неграмотною та неписьменною.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що знав родину ОСОБА_11 та ОСОБА_8 під час того, як був агітатором на виборах, йому стало відомо, що ОСОБА_8 не вміє читати і писати.

За клопотанням відповідача в судовому засіданні було допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_15 пояснила, що знала ОСОБА_8 з 1986 року та особисто від неї чула, що вона усе своє майно заповіла онуку.

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що працювала листоношею та носила пенсію в тому числі ОСОБА_8, пенсію їй віддавала особисто в руки і вона за неї розписувалася особисто.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що з 2002 року проживала з ОСОБА_5 і доглядала за ОСОБА_8 до її смерті, остання їй особисто розповідала, що зробила на онука заповіт.

Свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що проживала з 1999 року по сусідству з ОСОБА_8 та чула як остання говорила, що її онук та його дружина за нею доглядають.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19, пояснив суду, що після того, як помер його батько, мати - ОСОБА_8 сказала йому, що хоче переписати хату на онука, після чого за її проханням він повіз її в сільраду, де він чекав на матір в коридорі та чув як секретар довго розмовляла з його матір'ю, як матір читала заповіт, потім їй секретар запропонувала підписатися тричі. Після того як приїхали додому бабуся показала заповіт ОСОБА_5 і віддала його йому на зберігання.

Ухвалою суду від 29 березня 2018 року, за клопотанням представника позивача судом було призначено почеркознавчу експертизу.

17 жовтня 2018 року на адресу суду надійшло Повідомлення № 14832 про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи від 12.09.2018 складеного судовим експертом Харківського науково дослідного інституту ім. заслуженого професора ОСОБА_20, в якому зазначено, що в зв'язку з тим, що клопотання експерта від 27.06.2018 року про надання вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_8 не виконано, а також в зв'язку з тим, що рахунок вартості робіт по проведенню почеркознавчої експертизи станом на 10.09.2018 року не сплачений, матеріали справи повернуто без виконання (т. 2 а.с. 18-19).

Приймаючи до уваги те, що пояснення свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 спростовуються показами свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, еспертизу проведено не було, інших належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_8 не підписувала спірний заповіт позивачами суду не надано, суд дійшов висновку, що твердження позивачів стосовно того, що ОСОБА_8 не підписувала заповіт є лише їх припущенням.

Підставою для визнання заповіту недійсним позивачі також зазначають те, що у витязі про реєстрацію заповіту у спадковому реєстрі, заповідачем зазначено ОСОБА_10 замість ОСОБА_8.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, № 9861934 від 31.05.2007 року, Полтавською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України до Спадкового реєстру внесено реєстраційний напис, параметрами якого є: заповіт, номер в реєстрі нотаріальних дій: 83, місце посвідчення: Полтавська обл., Броварківська сільська рада Глобинського району, дата посвідчення: 30.11.1998, місце зберігання: Броварківська сільська рада Глобинського району, заповідач: ОСОБА_10, архівний документ (т. 1 а.с. 14).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України Про затвердження положення про спадковий реєстр зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2000 р. за N 714/4935, було створено спадковий реєстр.

Отже, на момент посвідчення заповіту, норми чинного законодавства не передбачали внесення відомостей стосовно посвідчення заповітів до Спадкового реєстру, натомість, судом встановлено, що відомості про спірний заповіт було внесено 31.05.2007 року Полтавською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України та допущена під час реєстрації помилка в зазначенні по-батькові заповідача не свідчить про відсутність волевиявлення у заповідача на час складання останнього, оскільки місце його складання, номер в реєстрі нотаріальних дій, місце та дата посвідчення, місце зберігання співпадають з відомостями зазначеними в оригіналах заповітів, оглянутих в ході судового розгляду.

Крім того, позивачі в ході судового розгляду зазначали, що заповіт було підроблено, оскільки вони бачили під час звернення до Броварківської сільської ради примірник заповіту написаного від руки, а суду надано надруковані заповіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР (на час складання заповіту), кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно ст. 541 Цивільного кодексу Української РСР (на час складання заповіту), заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про нотаріат (в редакції на час складання заповіту), у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема посвідчують заповіти (крім секретних).

Як зазначено п.п.2 п. 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. № 22/5 (в редакції та чинної на час складання заповіту), (далі Інструкція) у відповідності зі статтею 37 Закону "Про нотаріат", у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів (далі - посадові особи виконавчих комітетів) вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема посвідчують заповіти.

Відповідно до п. 18 Інструкції, нотаріальне посвідчення заповітів та довіреностей, засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, які підписуються посадовою особою виконавчого комітету з прикладенням гербової печатки виконавчого комітету Ради народних депутатів . Текст посвідчувального напису може бути надрукований на друкарській машинці або написаний чорнилом від руки ясно, чітко, без підчисток, вільні місця повинні бути прокреслені, дописки та інші виправлення - застережені. Для вчинення посвідчувальних написів можуть застосовуватися штампи з текстом відповідного напису.

Згідно п. 27 Інструкції, заповіти і довіреності, що посвідчуються в нотаріальному порядку, подаються посадовій особі виконавчого комітету не менш, ніж у двох примірниках, один з яких залишається у виконавчому комітеті Ради народних депутатів.

Як встановлено судом під час судового розгляду, спірний заповіт було посвідчено секретерем Броварківської сільської ради в двох примірниках, він містить місце його складання, а саме: село Броварки Глобинського району Полтавської області, зазначено дату його складання: тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року листопада місяця тридцятого дня, містить текст посвідчувального напису, а також гербову печатку.

Відповідно до п. 21 Інструкції, примірники всіх нотаріально посвідчених заповітів чи довіреностей, повідомлень установ банку, підприємств і організацій з написом про накладення заборони відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна залишаються у справах виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.

Згідно опису з копії Справи Нотаріально завірені заповіти за 1998 рік Броварківської сільської ради, за порядковим номером 49 наявний запис про посвідчення 30.11.1998 року заповіту від імені ОСОБА_8, номер аркушу 49 (т.1 а.с. 164-166).

Судом в судовому засіданні було оглянуто та надано на огляд учасникам процесу оригінал Справи Нотаріально завірені заповіти за 1998 рік Броварківської сільської ради, в якому на аркуші справи номер 49 міститися оригінал заповіту.

Згідно п. 19 Інструкції, всі нотаріальні дії, які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій. Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначається в посвідчу вальному написі документа, що посвідчується чи засвідчується посадовою особою виконавчого комітету.

Як вбачається з копії Журналу для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Броварківської сільської ради Глобинського району 1998-1999 рік, в ньому наявний запис стосовно нотаріальної дії за № 83 від 30.11.1998 року, про посвідчення заповіту від імені ОСОБА_8, міститься підпис про отримання нотаріально оформленого документа (а.с.167-172).

Судом в судовому засіданні було оглянуто та надано на огляд учасникам процесу оригінал Журнал для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Броварківської сільської ради Глобинського району 1998-1999 рік.

Крім того, в судовому засіданні було оглянуто та надано на огляд учасникам процесу оригінал спадкової справи № 17 на майно померлої 14.07.2002 року ОСОБА_8, в якій на 14 арк. міститься другий примірник заповіту, який за своїм змістом є ідентичним оригіналу заповіту наданого Броварківською сільською радою Глобинського району Полтавської області.

Проаналізувавши викладені обставини та досліджені в ході судового розгляду докази, суд дійшов висновку, що твердження позивачів стосовно того, що заповіт було підроблено також ґрунтується на припущеннях, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Однією з підстав для визнання заповіту недійсним позивачі зазначають відсутність алфавітної книги обліку заповітів.

Відповідно до п. 38 Інструкції, заповіти, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів, записуються до алфавітної книги обліку заповітів.

Суду надано два оригінальних примірника заповіту, оригінал Журналу для реєстрації нотаріальних дій, а також оригінал Справи нотаріально посвідчених заповітів, усі ці надані докази не містять протиріч між собою, тому суд дійшов висновку, що відсутність алфавітної книги реєстрації заповітів не свідчить про те, що такий заповіт посвідчено не було.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачами не доведено факт відсутності волевиявлення у ОСОБА_8 під час складання заповіту, тому позовні вимоги в частині визнання заповіту недійсним до задоволення не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку, що заповіт не підлягає визнанню недійсним, тому позовні вимоги в частині визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, а також державного акту також до задоволення не підлягають.

В зв'язку з відмовою у задоволенні позову позивачам, не підлягають стягненню з відповідача також судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 524, 541Цивільного кодексу Української РСР, ст. 37 ЗУ Про ноатріат , ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 259, 263-265 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Броварківська сільська рада Глобинського району, Державний нотаріус Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, Глобинська районна державна адміністрація Полтавської області про визнання заповіту недійсним, про визнання свідоцтв на право на спадщину за заповітом недійсними про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним - відмовити .

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області.

Позивач: ОСОБА_2 (39600, АДРЕСА_1, рнокпп: НОМЕР_1).

Позивач: ОСОБА_3 (39600, АДРЕСА_2, рнокпп: НОМЕР_2).

Відповідач: ОСОБА_5 (39026, Полтавська обл., Глобинський р-н., с. Броварки, вул. Чорновола, буд. 49, рнокпп: НОМЕР_3).

Треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору:

Броварківська сільська рада Глобинського району (39026, Полтавська обл., Глобинський р-н., с. Броварки, вул. Гагаріна, буд. 29, код ЄДРПОУ: 21062933);

Державний нотаріус Градизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 (39071, Полтавська обл., Глобинський р-н., смт. Градизьк, вул. Київська, буд. 51, код ЄДРПОУ: 22548187);

Глобинська районна державна адміністрація Полтавської області (39000, Полтавська обл., м. Глобине, вул. Центральна, буд. 281, код ЄДРПОУ: 04057310).

Повний текст рішення складено 07 грудня 2018 року.

Суддя А. О. Олефір