Рішення

від 04.12.2018 по справі 681/1187/18

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/1187/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Горгулько Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Будника Д.О.,

позивача ОСОБА_1,

його представника - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

єдиний унікальний номер справи: 681/1187/18;

номер провадження 2/681/718/2018;

сторони та інші учасники справи:

-позивач - ОСОБА_1

-відповідач - сільськогосподарське приватне підприємство Лад ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського приватного підприємства Лад про визнання наказу №10 від 1 квітня 2017 року недійсним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

в с т а н о в и в :

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

27 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача сільськогосподарського приватного підприємства Лад (далі ОСОБА_4) про визнання наказу №10 від 1 квітня 2017 року недійсним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 19 жовтня 2011 року його було прийнято на роботу на ОСОБА_4 на посаду водія вантажного автомобіля. Приблизно через два місяці йому в усному порядку було повідомлено, що він буде тимчасово працювати на тракторі і виконувати різні польові роботи. З того часу він майже 6 років працював трактористом, виконував різні польові роботи, вносив ядохімікати, працював без будь-яких засобів захисту, та у вихідні та святкові дні, а заробітна плата нараховувалася як водію автомобіля. Коли почав вимагати від керівника показати йому табель його робочого часу та назву посади, йому було відмовлено та він одразу написав заяву на звільнення з роботи за ч.3 ст.38 КЗпП України, так як йому не виплачують заробітної плати два рази на місяць як того вимагає законодавство, не виконується норми техніки безпеки при роботі з ядохімікатами. Його заяви про звільнення директор не прийняв. Але працювати трактористом в той час як його було прийнято водієм він відмовився. Після отримання трудової книжки він побачив в ній запис, що його 01.04.2017 р. переведено на посаду тракториста, але про таке переведення йому відомо не було, згоди він не давав. Повідомлення про своє звільнення він отримав поштою 27 липня 2018 р. Трудову книжку та розрахунок - 30.07.2018 р.

Вважає, що звільненням його за прогули ОСОБА_4 завдало йому моральної шкоди, яку він оцінює в 10000 грн., яка полягає в тому, що був звільнений за те, що вимагав інформації, яку має право знати.

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд визнати недійсним та скасувати наказ №10 від 1 квітня 2017 року про його переведення на посаду тракториста, визнати недійсним та скасувати наказ №17 від 17 липня 2018 року про його звільнення та поновити його на роботі. Крім того, просить стягнути з відповідача середній заробіток за вимушений прогул та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розгляд справи проводиться у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач у своєму відзиві позов не визнав, посилаючись на те, що 19.10.2011 р. наказом №21 позивача було прийнято на посаду водія на ОСОБА_4. 01.04.2017 року , згідно поданої заяви позивача ОСОБА_4 було видано наказ №9а Про переведення на іншу роботу , відповідно до якого позивача було переведено з посади водія на посаду тракториста. Підставою для переведення стала заява позивача. Станом на 30.07.2018 року, цю заяву було втрачено, про що складено відповідний акт. Саме з моменту переведення і до моменту звільнення позивач працював трактористом і отримував заробітну плату саме за роботу на тракторі, обов'язків водія не виконував. З вимогою надати інформацію щодо обліку часу, щодо посади на якій він працює до ОСОБА_4 не звертався, заяву на звільнення не подавав. Оригінал заяви від 06.07.2018 р. про звільнення з роботи за ч.3 ст.38 КЗпП України, як додаток до листа від 30.07.2018 р. ОСОБА_4 отримало лише 15.08.2018 р. Тобто, вважає, що таку заяву він написав після того як його звільнили. 17.07.2018 р. у зв'язку з тим, що позивач без поважних причин був відсутній на робочому місці повні робочі дні - 07.07.2018 р., з 09.07.2018 р. по 16.07.2018 р. включно, при цьому не повідомивши про свою відсутність та причини відсутності, було видано наказ №17 від 17.07.2018 р. Про звільнення за прогули без поважних причин на підставі якого звільнено позивача з посади тракториста відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України.

17.07.2018 р. поштовим зв'язком для позивача було направлено наказ про звільнення та супровідний лист, в якому повідомлено про те, що його звільнено за прогули і рекомендовано йому звернутися на ОСОБА_4 для отримання трудової книжки та розрахункових виплат, які позивач отримав 30.07.2018 р. особисто.

Просить відмовити у позові ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали з зазначених у ній підстав. Просили задоволити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та надавав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

03.10.2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін.

08.10.2018 р. від позивача до суду надано відповідь на відзив відповідача.

18.10.2018 р. сільськогосподарським приватним підприємством Лад подано до суду заперечення.

04 грудня 2018 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення у справі.

3. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження та задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до даних наказу №21 від 19.10.2011 р. ОСОБА_1 прийнято на роботу водієм в сільськогосподарське приватне підприємство Лад (а.с.28)

Наказом №9а від 01.04.2017 р. ОСОБА_1 переведено з посади водія на роботу тракториста, згідно поданої заяви. (а.с.29)

Відповідно до даних акту про втрату заяви на переведення від 30.07.2018 р., заступником директора ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_6 виявлено втрату заяви про переведення ОСОБА_1 з посади водія на посаду тракториста-машиніста. (а.с.30)

Відповідно до даних доповідної записки від 16.07.2018 р., головний агроном ОСОБА_7 повідомив директора ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в такі робочі дні: 07.07.2018 р., 09.07.2018 р., 10.07.2018 р., 11.07.2018 р., 12.07.2018 р., 13.07.2018 р., 14.07.2018 р., 16.07.2018 р. Причина відсутності невідома, на телефонні дзвінки не відповідає. (а.с.31)

Актом №1 від 16 липня 2018 р. зафіксовано, що ОСОБА_1 в період з 07.07.2018 р. по 16.07.2018 р. був відсутній на робочому місці. Причина відсутності невідома, про свою відсутність нікого не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідає. (а.с.32)

Відповідно до акту №2 від 17.07.2018 р. в цей день надійшов дзвінок від тракториста ОСОБА_1 на мобільний телефон ОСОБА_8 В телефонній розмові ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_8 про те, коли можливо забрати трудову книжку і отримати розрахунок, причини своєї відсутності на роботі не повідомив. (а.с.33)

В табелі обліку робочого часу в період з 7 по 16 число включно навпроти прізвища ОСОБА_1 значиться прогул. (34-35)

Відповідно до даних наказу №17 від 17.07.2018 р. ОСОБА_1 звільнено з посади тракториста за прогули без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України. (а.с.36)

Листом за вих.№67 від 17.07.2018 р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв'язку з відсутністю на роботі без поважних причин його звільнено за прогули, а також повідомлено, що для отримання розрахунку та трудової книжки йому потрібно звернутися до ОСОБА_4. (а.с.3)

Відповідно до книги обліку руху трудових книжок ОСОБА_1 отримав трудову книжку 30.07.2018 р. (а.с.38-40)

Відповідно до даних видаткового касового ордеру від 30 липня 2018 р. ОСОБА_1 отримав 7594 грн. компенсації за невикористану відпустку та зарплату за 2018 р. (а.с.41)

30.07.2018 р. ОСОБА_1 написав заяву на ім'я директора ОСОБА_4, яка отримана відповідачем 15.08.2018 р., в якій просив надати йому копії його особового рахунку по нарахуванню та виплаті йому заробітної плати на протязі 2012-2018 року, копії табелів його робочого часу на протязі 2012-2018 р. Крім того зазначено, що до заяви долучається копія заяви про звільнення від 6 липня 2018 р. (а.с.42), яка міститься в матеріалах справи на аркуші 43.

Відповідно до протоколу №1 (а.с.49), 16.07.2018 року відбулося засідання загальних зборів трудового колективу СПП Лад відповідно до якого рекомендовано звільнити ОСОБА_1 з посади тракториста з 17.07.2018 р. за прогули без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до листа Держпраці Управління Держпраці у Житомирській області під час здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у СПП Лад встановлено відносно ОСОБА_1 порушення пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення і звільнення позивача не ознайомлено під розпис. Інших порушень, про які вказує позивач у своїй позовній заяві не встановлено. (а.с.81-82)

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

Доводи позивача що до поновлення його на роботі, скасування наказів про звільнення та переведення не знаходять свого підтвердження та не підлягають задоволенню.

Як показував в судовому засіданні позивач, йому було відомо, що працюючи на тракторі він отримує більшу заробітну плату і це його влаштовувало.

Доказів того, що він подавав ОСОБА_4 заяву про своє звільнення ним не надано. Хоча в судовому засіданні позивач повідомляв, що надсилав таку заяву поштою і у нього є квитанція та повідомлення про отримання цієї заяви підприємством, однак ні до матеріалів справи під час подання позовної заяви ні в судовому засіданні таких не надав.

З чого суд робить припущення про правдивість показань представника відповідача про надсилання оригіналу такої заяви 30.07.2018 р. після отримання повідомлення та наказу про звільнення.

Матеріалами справи, а саме доповідною запискою, актами №№1,2 підтверджується та самим позивачем не заперечується факт його відсутності на роботі без поважних причин. Як пояснював сам позивач, він втомився.

Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за п. 4 ст. 40 КЗпП, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази.

Будь яких доказів поважності причин відсутності на роботі позивачем не надано.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Оскільки позивачем не доведено в суді незаконності наказів про переведення та звільнення, суд важає, що в задоволенні його позовних вимог про визнання недійсним та скасування наказу №10 від 1 квітня 2017 року про його переведення на посаду тракториста, визнання недійсним та скасування наказу №17 від 17 липня 2018 року про його звільнення та поновлення на роботі, стягнення з відповідача середнього заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди в сумі 10000 грн. задоволенню не підлягають в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 263-265, 279,280 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського приватного підприємства Лад про визнання наказу №10 від 1 квітня 2017 року недійсним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП-3198707210, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 30534;

Відповідач - сільськогосподарське приватне товариство ЛАД , код ЄДРПОУ - 31347002, місце розташування вул. Солом'яна, 46 с.Кодня Житомирського району Житомирської області, поштовий індекс 12452.

Повний текст рішення виготовлено 08.12.2018 р.

Головуюча Н.А.Горгулько