Постанова

від 05.12.2018 по справі 922/4416/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2018 р. Справа № 922/4416/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С. , суддя Склярук О.І.

за участю секретаря судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Янковський С.А.

відповідача - Крайник К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вх.№ 112Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/4416/16 (повний текст якого складено 13.08.2018 в приміщенні зазначеного суду суддею Жигалкіним І.П.)

за позовом ТОВ сільськогосподарське підприємство "Родіна", с. Крисине

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків

про визнання укладеними угод,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Родіна" (далі ТОВ СП "Родіна") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі Управління), з урахуванням уточнень до позовної заяви, які ухвалою суду від 21.02.2017 прийняті до розгляду, про визнання укладеними додаткових угод від 21.07.2016 про поновлення терміну дії договорів оренди земельних ділянок від 26.07.2006 № 040668600005 (площею 15,1298 га, кадастровий номер 6320855300:01:006:0167), від 26.07.2006 № 040668600004 (площею 14,0292 га, кадастровий номер 6320855300:01:006:0168), від 26.07.2006 № 040668600007 (площею 11,2772 га, кадастровий номер 6320855300:01:006:0169), від 26.07.2006 № 040668600006 (площею 22,7444 га, кадастровий номер 6320855300:01:005:0216), якими внести зміни до пунктів 6 цих договорів та викласти у наступній редакції: "Договір укладено на строк до "20" липня 2021 року включно".

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.03.2017 (суддя Шарко Л.В.) позов задоволено повністю, визнано укладеними додаткові угоди від 21.07.2016 про поновлення терміну дії договорів від 21.07.2006 оренди земельних ділянок, якими внесено зміни до пунктів 6 договорів "Строк дії договору" у наступній редакції: "Договір укладено на строк до "20" липня 2021 року включно".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 20 лютого 2018 року по справі №922/4416/16 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2017 у справі № 922/4416/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано укладеною додаткову угоду від 21.07.2016 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки № 040668600005 від 26.07.2006 (площею 15,1298 га, кадастровий номер 6320855300:01:006:0167), якою внесені зміни до пункту 6 "Строк дії договору" в наступній редакції: Договір укладено на строк до "20" липня 2021 року включно;

Визнано укладеною додаткову угоду від 21.07.2016 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки № 040668600004 від 26.07.2006 (площею 14,0292 га, кадастровий номер 6320855300:01:006:0168), якою внесені зміни до пункту 6 "Строк дії договору" в наступній редакції: Договір укладено на строк до "20" липня 2021 року включно;

Визнано укладеною додаткову угоду від 21.07.2016 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки № 040668600007 від 26.07.2006 (площею 11,2772 га, кадастровий номер 6320855300:01:006:0169), якою внесені зміни до пункту 6 "Строк дії договору" в наступній редакції: Договір укладено на строк до "20" липня 2021 року включно;

Визнано укладеною додаткову угоду від 21.07.2016 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки № 040668600006 від 26.07.2006 (площею 22,7444 га, кадастровий номер 6320855300:01:005:0216), якою внесені зміни до пункту 6 "Строк дії договору" в наступній редакції: Договір укладено на строк до "20" липня 2021 року включно.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, під'їзд 1, поверх 6,7, код ЄДРПОУ 39792822) в дохід державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31211256026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030106) 4134,00 грн. судового збору.

Відповідач, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/4416/16 скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Крім того, скаржник просить стягнути з позивача на свою користь 6201,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, на те, що під час розгляду цієї справи господарським судом Харківської області не враховані висновки та зауваження, викладені у Постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по цій справі. Так, апелянт в даному випадку у суду були відсутні правові підстави для визнання в судовому порядку укладеними додаткових угод від 21.07. 2016 з позивачем, оскільки ТОВ СП Родіна , уклавши із орендодавцем земельної ділянки додаткову угоду до вказаного договору оренди землі у 2012 році, повинне було зареєструвати таку додаткову угоду (а не право оренди) у встановленому законодавством порядку відповідно до положень Постанови КМУ №1021 від 09.09.2009. Так, господарський суд Харківської області, здійснюючи судовий розгляд справи та дійшовши висновку про продовження строку договорів оренди земельних ділянок від 26.07.2006 на підставі додаткових угод від 06.03.2012, укладених між ТОВ СП "Родіна" та Богодухівською РДА, за відсутності відомостей щодо набрання ними чинності у порядку, передбаченому законодавством на час їх укладення, не з'ясовував питання щодо здійснення державної реєстрації вказаних додаткових угод у відповідності до норм діючого на той момент законодавства, а також помилково ототожнив поняття "державна реєстрація договору" та "державна реєстрація речового права" (на вказане звертав Верховний Суд у Постанові від 20.02.2018 по цій справі). Як зазначає апелянт, зі змісту наданих ТОВ СП Родіна до Головного управління документів слідує те, що строк дії договорів оренди землі від 26.07.2006 закінчився 26.07.2011 і ТОВ СП Родіна не надано Головному управлінню відомостей стосовно реєстрації в установленому порядку додаткової угоди про продовження строку договорів оренди землі до 2016 року, тож у відповідача були відсутні правові підстави для поновлення договорів оренди землі із ТОВ СП Родіна .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 у справі відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено позивачу строк до 30.10.2018 для надання відзиву.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 призначено справу до розгляду на 14.11.2018.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 оголошено про перерву у розгляді справи до 05.12.2018.

Позивачем 05.12.2018 надані додаткові пояснення по суті позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26.07.2006 між ТОВ СП "Родіна" та Богодухівською районною державною адміністрацією (Богодухівська РДА) були укладені договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Гутянської селищної ради, за межами населеного пункту.

Відповідно до пунктів 1, 2 договору зареєстрованого за № 040668600005 в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 15,1298 га, кадастровий номер 6320855300:01:006:0167.

Відповідно до пунктів 1, 2 договору зареєстрованого за № 040668600004 в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 14,0292 га, кадастровий номер 6320855300:01:006:0168.

Відповідно до пунктів 1, 2 договору зареєстрованого за № 040668600007 в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 11,2772 га, кадастровий номер 6320855300:01:006:0169.

Відповідно до пунктів 1, 2 договору зареєстрованого за № 040668600006 в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 22,7444 га, кадастровий номер 6320855300:01:005:0216.

Згідно даних договорів ТОВ СП "Родіна" є орендарем вищезазначених земельних ділянок, що також підтверджується складеними актами прийому-передач від 26.07.2006 між ТОВ СП "Родіна" та Богодухівською РДА щодо вищезазначених земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи 06.03.2012 між ТОВ СП "Родіна" та Богодухівською РДА були укладені додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, відповідно до яких були внесені зміни до пунктів 6 та 7 вищезазначених договорів щодо строків дії договорів та розмірів орендної плати.

Відповідно до матеріалів справи, з яких вбачається, що строк дії договорів оренди земельної ділянки площею 15,1298 га, 14,0292 га, 11,2772 га та 22,7444 га був встановлений до 20.07.2016 "з правом пролонгації", про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 37116901, № 37118745, № 37120493 від 05.05.2015 та № 38633677 від 05.06.2015.

Позивачем, ТОВ СП "Родіна", була отримана відповідь № 01-25/1615 від 12.05.2016 на запит до Богодухівської РДА (№ 934/7 від 22.04.2016) стосовно незаперечення поновлення договорів оренди землі на території Гутянської селищної ради за межами населеного пункту кадастрові номери, 6320855300:01:006:0167, 6320855300:01:006:0168, 6320855300:01:006:0169, 6320855300:01:005:0216, в якій було зазначено, що для продовження дії договорів оренди потрібно укласти додаткові угоди до чинних договорів оренди, але для цього потрібно звернутись з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Так на підставі довідки Богодухівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 12.05.2016 за № 309-17 надано до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області вбачається про відсутність заборгованості ТОВ СП "Родіна" станом на 12.05.2016 із сплати податків, зборів, платежів.

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області був затверджений висновок державної експертизи землевпорядної документації №1708 від 09.06.2016.

Рішенням Богодухівської РДА № 214-VII від 24.06.2016 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ СП "Родіна" (у кількості - 4 ділянки) з метою подовження терміну дії оренди земельних ділянок, що розташовані на території Гутянської селищної ради.

Відділом Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області 06.07.2016 були складені витяги №27-20.12-0.4-691/14-16, №19-20.12-0.4-692/14-16, №27-20.12-0.4-693/14-16, №27-20.12-0.4-690/14-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастрові номери: 6320855300:01:006:0167, 6320855300:01:006:0168, 6320855300:01:006:0169, 6320855300:01:005:0216, що знаходяться у користуванні у ТОВ СП "Родіна".

ТОВ СП "Родіна" звернувся 16.06.2016 до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з лист-повідомлення про поновлення договорів оренди землі №376 від 14.06.2016 з проектами додаткових угод про поновлення договорів оренди землі.

На підставі відповіді №19-20-14-21349/0/19-16 від 14.07.2016 відповідачем було відмовлено позивачу у поновленні договорів оренди землі, оскільки, на його думку, строк дії договорів оренди землі від 26.07.2006 закінчився 26.07.2011.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом про визнання укладеними додаткових угод на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, колегія суддів виходить з наступного:

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

Колегією суддів в ході вирішення даного спору, на виконання вказівок, які містились у Постанові ВС від 20.02.2018 у даній справі, встановлено, що позивач підтримує свої вимоги в тій їх частині, яка ґрунтується на приписах ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Колегією суддів також встановлено, що позивач після закінчення строку їх дії, продовжував користуватися земельними ділянками та сплачував орендну плату за них.

Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що строк дії договорів оренди витік ще в 2011 році, а пізніше відповідач зазначав, що позивачем не вчинено реєстрації договорів оренди в порядку, передбаченому Постановою КМУ №1021 від 09.09.2009 Про затвердження порядків введення Поземельної книги … , що, на думку відповідача, свідчить про неналежне виконання договорові оренди позивачем.

Так, в своїй відповіді №19-20-14-21349/0/19-16 від 14.07.2016 відповідачем було відмовлено позивачу у поновленні договорів оренди землі, оскільки, на його думку, строк дії договорів оренди землі від 26.07.2006. закінчився 26.07.2011.

Колегія суддів, дослідивши обставини справи і надавши їм правову оцінку, вважає, що заперечення відповідача не ґрунтуються на законі.

Так, заперечення відповідача щодо витікання строку дії договору в 2011 році не відповідають дійсності.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було вчинено дії щодо проведення державної реєстрації додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Гутянської селищної ради за межами населеного пункту, кадастрові номери 6320855300:01:006:0167, 6320855300:01:006:0168, 6320855300:01:006:0169, 6320855300:01:006:0216, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. № 46-49).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положенням статей 125,126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 п. 2 ч. 1ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення осіб під час укладення додаткових угод до договорів оренди, набули чинності після відповідної державної реєстрації, тобто з 28.04.2015 року (а.с. № 46-49).

Аналогічна позиція викладена у правовому висновку Верховного Суду України по справі № 6-643цс16 від 13.06.2016.

Щодо невиконання вимог щодо реєстрації договорів оренди відповідно до вимог Постанови КМУ №1021 від 09.09.2009 (реєстрації в Поземельній книзі), колегія суддів зазначає, що відсутність такої реєстрації, по-перше, не тягне недійсності або нікчемності правочину, по-друге, не є обставиною невиконання договору, оскільки не входить до предмету договору оренди.

Щодо нетотожності реєстрації договору оренди і реєстрації відповідного права колегія суддів зазначає, що встановлені колегією суддів безспірні факти реєстрації права оренди свідчать про те, що право оренди виникло і існує незалежно від виконання приписів Постанови КМУ №1021 від 09.09.2009. За таких умов колегія суддів не вбачає правових наслідків невиконання вимог Постанови КМУ №1021 від 09.09.2009, які б перешкоджали застосуванню до спірних правовідносин положень ч.6 ст. 33 Закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заперечень відповідача.

У відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не надав жодних доказів того, що Головному управлінню станом на час розгляду ним питання про поновлення договорів оренди землі було відомо про продовження строку оренди землі за такими договорами до 20.07.2016.

Однак, дані посилання відповідача не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки договори оренди землі та додаткові угоди до них були зареєстровані у встановленому законом порядку, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 37116901, № 37118745, № 37120493 та № 38633677, тому відповідач, виконуючи свої функції не міг не знати про дані державного реєстру, а ризик необізнаності із даними офіційного державного реєстру лежить на самому відповідачі.

В подальшому, після витікання строку дії договорів оренди у 2016 році, відповідачем не направлялось позивачу листа - повідомлення про заперечення у поновленні орендних відносин відповідно до ч.6 ст. 33 Закону.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що оскільки після закінчення строку дії вищезазначених договорів оренди землі протягом місяця (з 21.07.2016 по 20.08.2016) до ТОВ СП "Родіна" не надійшло листа-повідомлення від відповідача стосовно заперечення у поновленні договорів оренди землі при тому, що позивач продовжував правомірно користуватися вищезгаданими земельними ділянками, договори оренди вважаються поновленими.

Так, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено одну з підстав поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Саме це право захисту застосував позивач у своєму позові.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: - орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; - орендодавець письмово не повідомив протягом місяця орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Колегією суддів встановлено, що вищевказані вимоги закону були виконані орендарем у повному обсязі, що підтверджується письмовими доказами у справі, а саме довідкою № 309-17 від 12.05.2016 Богодухівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області для надання до Держгеокадастру про те, що у ТОВ СП "Родіна" немає жодної заборгованості із сплати податків, зборів та платежів перед державним бюджетом, в тому числі і з орендної плати.

Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 09.06.2016 № 1708, в якому позивач визначений як орендар земельних ділянок, складений та підписаний відповідачем та не заперечується останнім (а.с. № 44).

Оцінюючи заперечення відповідача щодо того, що позивачем не подавались відповідачу докази належного виконання договорів оренди , колегія суддів зазначає, що така вимога порушує принцип диспозитивності, а також принцип розумності. Діюче законодавство не передбачає спеціального порядку інформування другої сторони договору в тому, що інша сторона договору виконує його належним чином.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідач відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" протягом місяця з дати закінчення вищезазначених договорів оренди землі (з 21.07.2016 по 20.08.2016 ) не надіслав на адресу позивача лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договорів оренди землі, колегія суддів дійшла висновку, що ці договори вважаються поновленими на той самий строк (п'ять років, тобто до 20.07.2021 року) і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди землі.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Позивачем 16.09.2016 був надісланий відповідачу лист № 618 з додатковими угодами до договорів оренди землі у 2-х примірниках для їх підписання.

Проте, у відповіді № 19-20-14-31252/0/19-16 від 12.10.2016 відповідачем було відмовлено у підписанні додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.

Згідно ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Частиною 11ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Дослідивши умови додаткових угод, які позивач просить визнати укладеними колегія суддів дійшла висновку, що відповідно їх змісту договір поновлюється на тих же умовах та на той же строк.

Цивільне законодавство передбачає загальний принцип свободи договору (пункт 3 статті 3 Цивільного кодексу України) і не встановлює такого способу захисту цивільного права чи інтересу як зобов'язання примусового укладення договору.

В той же час можливість вимагати укладення договорів у судовому порядку законодавчо закріплюється лише в зобов'язаннях по укладенню господарських договорів. Так, згідно частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком суб'єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно ж до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) містить пряму вказівку щодо обов'язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

Отже, враховуючи, що нормами законодавства України, які були чинними під час виникнення спірних правовідносин, прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренду землі для оформлення факту його поновлення і виникнення за орендарем права оренди (стаття 640 Цивільного кодексу України, стаття 125 Земельного кодексу України), колегія суддів вважає, що позивачем правильно обрано спосіб захисту свого цивільного права чи інтересу, який відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України.

Колегією суддів встановлено вище обов'язкові умови, за наявності яких позивач має право на поновлення договору оренди на той же строк та на тих же умовах: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, орендар належно виконує обов'язки за договором та відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, орендар вчинив необхідні дії для укладення додаткової угоди на виконання частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/4416/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/4416/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 10.12.2018.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.І. Склярук