Постанова

від 04.12.2018 по справі 917/51/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. Справа № 917/51/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Дучал Н.М. , суддя Терещенко О.І. ,

при секретарі судового засідання Стойки В.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Купріянов О.В., директор згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємстців та громадських формувань,

від відповідача: Остапенко О.П., адвокат за ордером,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за вх. №202 П/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2018 (суддя Семчук О.С., повний текст рішення складено 21.06.2018) у справі № 917/51/18

за позовом Приватного підприємства "ПМДК-19", м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс", м.Харків,

про стягнення 43 750, 67 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство ПМДК-19 звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавбудсервіс плюс 43 750,67 грн, в тому числі 31 000 грн заборгованість по орендній платі, 905 грн річних, 7957,24 грн пені, 3888, 43 грн інфляційних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди комплексу будівель та споруд асфальтобетонного заводу від 01.01.2016 р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.06.2018 р. по справі № 917/51/18 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Полтавбудсервіс плюс на користь Приватного підприємства ПМДК-19 - 31 000 грн основного боргу, 905 грн 3% річних, 3889,56 пені, 3888,43 інфляційних, 1598.18 грн судового збору. Стягнуто з ПП ПМДК-19 на користь ТОВ Полтавбудсервіс плюс 1356,23 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2018 р. по справі №917/51/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог про стягнення 43 750 грн 67 коп відмовити повністю. Посилається, на відсутність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати за листопад, оскільки, по-перше, він з незалежних від нього причин не міг користуватися орендованим майном. По-друге, позивач на час звернення з позовом до суду не був власником переданого в оренду майна, оскільки рішенням суду на передане в оренду майно було здійснено звернення стягнення шляхом передання цього майна у власність банку.

Крім того, просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу і витрати по сплаті судового збору. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права. Вважають, що обставини, що мають значення для справи є недоведеними, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

27.07.2018 р. системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи № 917/51/18 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 р. було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавбудсервіс плюс та надано позивачу строк до 13.08.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 р. у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя ( суддя-доповідач) Істоміна О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Россолов В.В.

Колегія суддів, у зміненому складі, 13.08.2018 повторно розпочала розгляд справи. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 р. розгляд апеляційної скарги було призначено на 13.09.2018 р.

15.08.2018 р. на адресу Харківського апеляційного господарського суду від ПрАТ ПМДК-19 надійшла відповідь на апеляційну скаргу, в якій позивач просить рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2018 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від відповідача ТОВ Полтавбудсервіс плюс надійшли пояснення в обґрунтування правової позиції (вх. № 6942 від 06.09.2018 р.)

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 клопотання ТОВ Полтавбудсервіс плюс було задоволено і розгляд справи відкладено на 02.10.2018 р.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2018 р. у зв'язку з припиненням повноважень судді Білоусової Я.О., Россолова В.В., які входять до складу колегії суддів для розгляду даної справи сформовано колегію суддів : головуючий по справі ( суддя-доповідач) Істоміна О.А., судді Сіверін В.І., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2018 р. розгляд справи № 917/51/18 відкладено на 23.10.2018 р.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах , постановлено ліквідувати Харківський апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Розділу Х1 Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України , до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційній суди у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

На підставі Указу Президента України від 28.09.2018 р. № 295/2018 Про переведення суддів переведено суддів, зокрема до новоутвореного Східного апеляційного господарського суду

Приписами частини 5 та 7 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні невідкладно передаються до суду. визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цієї статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання розпорядження керівника апарату суду Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018 Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційних господарських судів відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи № 917/51/18 до Східного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Склярук О.І. (суддя -доповідач), суддя Терещенко О.І., суддя Дучал Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2018 р. справа №917/51/18 прийнята до провадження. Розгляд справи призначено на 13.11.2018 р.

В судовому засіданні призначеному на 13.11.2018 р. оголошувалася перерва до 04.12.2018 р.

В судових засіданнях представник відповідача наполягав на своїх вимогах, викладених у апеляційній скарзі.

Представник позивача просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Стаття 270 ГПК України встановлює, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Заслухавши доповідь головуючого по справі (судді доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що 01.01.2016 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди комплексу будівель та споруд асфальто-бетонного заводу (т.с. 1, а.с.13-15 т.с.1)

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець брав на себе зобов'язання передати орендареві в тимчасове платне користування комплекс будівель та споруд асфальто-бетонного заводу в с. Мильці.

Факт передачі майна орендодавцем орендареві підтверджується актами прийому-передачі, копії яких знаходяться у справі (т.с.1 а.с.16-22).

Зазначені вище обставини сторонами по справі визнаються та підтверджуються матеріалами справи

Пунктом 3.1. Договору встановлено розмір орендної плати, а саме

- в січні, лютому та березні 2016 р. - 7 000 грн (враховуючи сезонний характер робіт в дорожньому будівництві

- травні - листопаді 2016 р. - 31 000 грн за один календарний місяць

Відповідно до п.2.1. договору , орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування суми коштів на поточний рахунок орендодавця до 15 числа поточного місяця

До матеріалів справи додано копія акту здачі-приймання робіт № ОУ -0000036 (надання послуг оренди за листопад 2016р.) (т.с.1 а.с.24)

Позивачем також було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000024 від 14.11.2016 р. на суму 31 000 грн, який лишився не сплаченим.

У зв'язку з чим , позивач звернувся до господарського суду з зазначеним позовом.

Як зазначалося вище, позовні вимоги позивача задоволено частково. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права ( ч.1 ст.761 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладено на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений іншій строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. ( 763 ЦК України)

За користування майном з наймача справляється плата розмір якої встановлено договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. ( ст.762 ЦК України)

Предметом даного позову є , зокрема, стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати.

Як встановлено судом першої інстанції і не спростовано сторонами під час апеляційного провадження, між сторонами підписано договір оренди комплексу будівель та споруд асфальто-бетонного заводу та визначено строк його дії до 30.11.2016 р.

Сторони підтвердили, що орендна плата за договором сплачувалася відповідачем (орендарем) до жовтня 2016 р. включно. Орендна плата за листопад 2016 р. відповідачем не була сплачена.

В матеріалах справи відсутні докази, що сторони достроково припинили орендні правовідносини за договором, або орендовано майно було повернуто позивачу достроково.

Як зазначалося вище, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. (ст.762 ЦК України)

Таким чином, з огляду на приписи ст. ст. 11, 762 ЦК України у орендаря існує зобов'язання щодо сплати орендної плати орендодавцю за весь строк дії договору оренди.

Свої зобов'язання по сплаті орендної плати за листопад 2016 р. відповідач не виконав, оскільки , як він стверджує, був позбавлений можливості користуватися орендованим майном з 02.11.2016 р. у зв'язку з блокуванням його роботи працівниками ПАТ КБ Експобанк , державними виконавцями Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області та не встановленими третіми особами, які представилися новими власниками об'єкту оренди. Наполягає, що йому на огляд, працівниками ПАТ Експобанк , було надано кредитний договір № 17-КР за 2011р., Іпотечний договір №19-3 від 20.07.2011, інші банківські документи . Крім того, Державним виконавцем Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, за твердженням відповідача, також було надано на огляд постанови про відкритті виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.11.2016 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.11.2016 р.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. ст. 762 ЦК України, наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася, а відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно приписів ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що відповідач не використовував з незалежних від нього причин об'єкт оренди.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначена обставина не підтверджена відповідачем належними та допустимими доказами по справі, а тому посилання заявника апеляційної скарги на вище зазначені обставини, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції судовою колегіє не приймаються.

Як зазначалося вище, згідно п.3.1 договору оренди комплексу будівель та споруд асфальто-бетонного заводу від 01.01.2016 р. який було підписано між позивачем та відповідачем по цій справі, розмір орендної плати складає: в січні- лютому та березні 2016 р. - 7000 грн 00 коп (в тому числі ПДІВ -1166 грн 67 коп) (враховуючи сезонний характер робіт в дорожньому будівництві)

Розмір орендної плати в травні - листопаді 2016 р. становить 31 000 грн (в тому числі ПДВ 0 5 166 грн 67 коп) за один календарний місяць

Пунктом 3.2. договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування цієї суми на поточний рахунок Орендодавця в термін до 15 числа поточного місяця.

Тобто у орендаря (відповідача по цій справі) в силу приписів п.3.2. договору виникав обов'язок щомісячно сплачувати орендну плату до 15 числа поточного місяця. При цьому факт сплати орендної плати не пов'язувався з наявністю або відсутністю актів прийому-здачі виконаних робіт за договором оренди, а тому посилання сторін на акт здачі-приймання робіт ( надання послуг) № ОУ -0000036 , та ненадання оцінки зазначеного акту судом, не впливає на вирішення справи по суті.

Щодо не повідомлення на момент укладання договору оренди про права третіх осіб

Стаття 769 ЦК України встановлює, що передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Проте, з такими вимогами відповідач до позивача не звертався. В матеріалах справи також відсутні будь-які докази щодо повідомлення відповідачем позивача про неможливість користуватися об'єктом оренди.

Що стосується твердження заявника апеляційної скарги, про те, що з 13.07.2016 р. позивач перестав бути власником об'єкту оренди.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.02.2016 р. за ПАТ КБ Експобанк було визнано право власності на Комплекс асфальто-бетонного заводу. Зазначене рішення набуло чинності 13.07.2017р.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав їх виникнення перехід та припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державному реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень )

Речові права на нерухоме майно виникають з моменту такої реєстрації. ( ч.2 ст.2 Закону України Про державному реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень )

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо нерухомого майна № 122414801 від 01.05.2018 р., державну реєстрацію права власності за новим набувачем було здійснено лише 19.12.2016 р.

Судова колегія бере до уваги, що судове рішення за загальним правилом не є підставою виникнення права власності. Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Наприклад: відповідно до ст. 335 ЦК України про передачу за рішенням суду в комунальну власність безхазяйної нерухомої речі; в порядку, встановленому ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що вже після прийняття господарським судом Полтавської області рішення по справі № 917/894/15 від 12.02.2016 р., 21 жовтня 2016 відбулися відкриті торги з продажу права вимоги за кредитним договором № 17-КР укладеним з юридичною особою. Зазначена вимога була забезпечена заставою: комплексом асфальто-бетонний завод, місцезнаходження - Полтавська область, загальна площа 1744,3 кв.м., земельна ділянка площею 3.1673 га.

Зазначено свідчить, що право власності на об'єкт оренди не перейшло до Заставодержателя, бо, перехід права власності на об'єкт оренди до заставодержателя, унеможливлював подальший продаж права вимоги за кредитним договором, з одночасним правом вимоги за договором іпотеки, оскільки договір іпотеки припинив би свою дію, в силу приписів ст.17 Закону України Про іпотеку .

Крім того, як свідчать матеріали справи, в подальшому, а саме 03.11.2016 р. право вимоги за іпотечним договором, було відступлене за договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 20-3 фізичній особі - підприємцю Яковенко Олександру Михайловичу.

Що стосується твердження заявника апеляційної скарги на наявність в матеріалах справи двох позовних заяв та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 2, 7, 13 ГПК України.

Під час апеляційного провадження встановлено, що матеріали справи містять два документа, які мають назву Позовна заява .

При цьому, одна з Позовних заяв носить назву Позовна заява про стягнення заборгованості по договору оренди комплексу будівель та споруд асфальто-бетонного завод (т.с.1 а.с.96-98) та датована 09 квітня 2018 р. Інша Позовна заява , яка містить назву Позовна заява про стягнення заборгованості по договору підряду на проведення проектних робіт № 11-14 від 20.02.2014 р. (т.с.1 а. с. 2-4) та датована 17.01.2018 р.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття господарським судом Полтавської області позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі № 91751/18 стала саме позовна заява з назвою Позовна заява про стягнення заборгованості по договору підряду на проведення проектних робіт № 11-14 від 20.02.2014 р. (т.с.1 а. с. 2-4) та датована 17.01.2018 р.

З тексту зазначеної позовної заяви вбачається, що позивач , звертаючись до суду обґрунтовує свої позовні вимоги саме не виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавабудсервіс плюс своїх зобов'язань саме за договором оренди від 01 січня 2016 року, який було підписано між Приватним підприємством ПМД-19 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полтавабудсервіс плюс (орендар). У прохальній частині цієї позовної заяви також зазначено, що позивач просить порушити провадження у справі за позовом Приватного підприємства ПДМК-19 до Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавабудсервіс плюс про стягнення заборгованості по договору оренди б/н від 01.01.2016 р. в сумі 43 750 грн та стягнути з ТОВ Полтавабудсервіс плюс на користь Приватного підприємства ПМДК-19 заборгованість по договору у сумі 43 750 грн 67 коп.

До зазначеної заяви в якості додатків надано , зокрема копія договору оренди від 01.10.2016 р., копії рахунків, копія претензії та інше. Жодного посилання на наявність договору підряду на проведення проектних робіт № 11-14 від 20.02.2014р, а також наявність заборгованості за цим договором, текст позовної заяви не містить.

З огляду на наведене, предметом позову по цій справі, є саме стягнення заборгованості за договором оренди від 01.01.2016 р, яке дорече і розглянута суд першої інстанції, а не стягнення заборгованості по договору підряду, як зазначену у назві документа.

Що стосується позовної заява, яка має назву Позовна заява про стягнення заборгованості по договору оренди комплексу будівель та споруд асфальто-бетонного завод (т.с.1 а.с.96-98) та датована 09 квітня 2018 р., то вона взагалі не могла бути прийнята та розглянута судом, та і не розглядалася судом першої інстанції, оскільки не підписана представником позивача. Крім того, її текст, окрім назви, та дати виготовлення 09.04.2018 р. повністю співпадає з текстом позовної заяви, датованої 17 січня 2018 р.

З огляду на наведене, посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. ст. 2, 7, 13 ГПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Відповідно до приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права , у зв'язку з чим рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс", м.Харків, на рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2018 у справі № 917/51/18 - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2018 у справі №917/51/18 - залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.12.2018.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Терещенко