Рішення

від 27.11.2018 по справі 904/3262/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3262/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Батова Р.Р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тіско Україна", 49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 4

до Приватного акціонерного товариства "Дніпроплімермаш", 49033, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 147

про стягнення суми боргу в розмірі 44727,67 грн.

Представники:

від позивача: Платонова Є.О. дов.№б/н від 06.09.2018р. -представник

від позивача: Пантелєєв В.М. протокол заг.зборів учасників №1 від 17.11.2010р. -директор

від відповідача: Варган А.О. дов.№05-101 від 31.10.2018р. -представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тіско Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпроплімермаш" про стягнення суми боргу в розмірі 44 727,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №474 від 10.11.2016р., в частині оплати поставленого товару металопрокату вагою 418 кг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 06.09.2018р.

31.08.2018р. до господарського суду Дніпропетровської області відповідачем подано відзив на позов, в якому проти позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що між сторонами підписані наступні документи: договір № 474 від 10.11.2016р., Специфікація №1 від 19.03.2018р. видаткова накладна №700 від 25.04.2018р., товаро-транспортна накладна 25.04.2018р. Зазначив, що згідно підписаної сторонами Специфікації №1 від 19.03.2018р. до Договору Позивач зобов'язаний був поставити Відповідачу наступний товар: лист 321/08Х18Н10Т 30,0*1510*650 N01 вагою 236 кг; лист 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1152 кг; лист 321/08X18Н1 ОТ 16,0*2000*6000 N01 вагою 1536 кг; лист 321/08 Х18Н10Т 10,0*2000*6000 N01 вагою 1960 кг на загальну суму 522 607,54 грн., однак за даною специфікацією поставлено Лист 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1536 кг, а нші позиції, передбачені Специфікацією, Позивачем не поставлені. 25.04.2018 позивач разом з листом 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1536 кг поставив передбачені специфікацією №1 від 19.03.2018р., зокрема: лист 321Н/12Х18Н/12Х18Н10Т *6000 вагою 1960 кг, лист 321Н/12Х18Н10Т 16,0*2000N01 вагою 1570 кг (який було прийнято частковою вагою 1152 кг), лист 321Н/12Х18Н10Т 30,0*1510*8730 N01 вагою 236 кг. Відповідачем були прийняті вказані листи, оскільки Відповідач є машинобудівним підприємством і постійно відчуває нагальну потребу у металопрокаті. Крім того, звертає увагу суду на те, що ТТН №Р700 та видаткова накладна №700 за підписом перевізника є неналежними доказами по справі, оскільки підпис, зазначений на цих документах не належить представнику перевізника ОСОБА_4 Також, відповідач зазначає, що Позивачем були виписані рахунки №531 від 05.03.2018р. та №558 від 07.03.2018р. номенклатурі, зазначеній у специфікації №1 від 19.03.2018р. Вказані рахунки були направлені на електронну адресу відповідача 07.03.2018р. І на підставі цих рахунків і здійснювалася оплата. А рахунки, на які посилається Позивач є неналежними доказами по справі, оскільки Позивачем не надано доказів їх вручення Відповідачу. Також, відповідач зазначає, що на сьогоднішній день, в Господарському суді Дніпропетровської області перебуває справа 4/2300/18 за позовом ПрАТ Дніпрополімермаш до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тіско Україна" про стягнення неустойки за прострочення поставки Листа 321/08Х18Н10Т 2000*6000 N01 вагою 1536 кг та непоставку листів 321/08Х18Н10Т 30,0*1510*650 N01 вагою кг, 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1152 кг; 321/08 Х18Н10Т 10,0*2000*6000 N01 вагою 1960 кг. Відповідач також наголошує на тому, що не прийняв металопрокат вагою 418 кг вартістю 44 727,67 грн. Стосовно посилання Позивача на висновки експертних установ щодо порівняння різних марок сталі, відповідач зазначає, що ні Договором №474 від 10.11.2016р., а ні Специфікацією №1 від 19.03.2018р. до нього, не передбачена можливість поставки аналогів або замінників металопрокату. Саме тому позивач повинен був виконувати умови Специфікації.

06.08.2018р. до господарського суду Дніпропетровської області позивачем подано відповідь на відзив від 05.09.2018р. на позовну заяву. У відзиві він зазначає, що якби товар було поставлено Відповідачу з надлишком, то відповідно до умов укладеного Договору між сторонами, а саме до п.5.4, претензії стосовно кількості поставленого Товару пред'являються Покупцем Постачальнику в момент прийомки Товару Покупцем за видатковою накладною. Крім того, здійснення поставки металопрокату за замовленням Відповідача та прийняття даного товару Відповідачем саме у повному обсязі підтверджується: товаро-транспортною накладною №Р700, підписаною заявленим перевізником від Позивача в день завантаження товару 25.04.2018р.; видатковою накладною №700, підписаною заявленим перевізником від Позивача в день завантаження товару 25.04.2018р.; товаро-транспортною накладною №Р700 від 25.04.2018р., підписаною власноручно представником Позивача ОСОБА_5 тільки 18.05.2018р. при представниках ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТІСКО УКРАЇНА та із внесенням неправомірних правок по отриманій вазі та вартості позиції металопрокату лист 321Н/12х18Н10Т 16,0x2000x6000 N01; видатковою накладною №700 від 25.04.2018р., підписаною власноручно представником Позивача ОСОБА_5 тільки 18.05.2018р при представниках ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТІСКО УКРАЇНА та із внесенням неправомірних правок по отриманій вазі позиції металопрокату лист 321Н/12х18Н10Т 16,0x2000x6000 N01. Також 25.04.2018р. Відповідачем було доплачено останні 50% вартості замовленого та поставленого металопрокату 25.04.2018р. на підставі рахунків №531 від 05.03.2018р. та №558 від 07.03.2018р. перед завантаженням товару на складі Постачальника, що в свою чергу було підставою для Позивача відвантажити замовлений Відповідачем металопрокат. Крім того, факт повної поставки замовленого Відповідачем металопрокату також підтверджується самим Відповідачем в направленій до Позивача 11.05.2018р. претензії вих. №05-125 від 27.04.2018р., в якій зазначено, що замовлена продукція поставлена 25.04.2018р., проте із простроченням.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2018р., відкладено підготовче засідання на 03.10.2018 р.

У судовому засіданні 03.10.2018р. оголошено перерву до 01.11.2018р.

10.10.2018р. від відповідача надійшли заперечення № 0310-01 від 03.10.2018. У своїх запереченнях відповідач посилався на те, що ним не замовлявся металопрокат вагою 418 кг вартістю 44 727,67 грн. та не приймався цей Товар від Позивача 25.04.2018р., зазначивши про це у видатковій накладній №700 від 25.04.2018р. та товаро-транспортній накладній №Р700 від 25.04.2018 р. До того ж, Відповідач при прийманні товару 25.04.2018р. просив Позивача забрати залишок листа вагою 418 із складу ПрАТ Дніпрополімермаш , про що зазначено у відповіді на претензію вих.№05-164 від 05.07.2018р. Крім того, представник ОСОБА_5, який здійснював приймання товару підписав і видаткову накладну і товаро- транспортну накладну із зауваженнями, зазначивши фактично прийняту вагу листа 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01, яка склала 1152кг. Таким чином, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про замовлення та прийняття Відповідачем металопрокату вагою 418 кг. Також, вказує на те, що з долучених позивачем листа ТОВ Поліфарб та сторінки журналу не вбачається, підписи на ТТН №Р700 та видатковій накладній №700 належать ОСОБА_4, а в наданому позивачем журналі підпис вказаної особи взагалі відсутній.

Ухвалою суду від 01.11.2018р. підготовче засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті на 27.11.2018р.

В порядку статті 240 ГПК України у судовому засіданні 27.11.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тіско Україна" (постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Дніпроплімермаш" (покупець,відповідач) укладено договір поставки №474. від 10.11.2016.

Відповідно до п. 1.1.договору, постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) покупцю металопрокат, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість та ціна якого визначається специфікаціями (Специфікація), які додаються до договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.1. договору, ціна товару вказується у специфікації, які додаються до договору та є його невід'ємною частиною.

Загальна вартість договору визначається загальною вартістю поставленого та протязі строку дії даного договору товару у відповідності до специфікацій, які додаються до договору та є його невід'ємною частиною (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, асортимент та кількість товару, який поставляється за договором, повинен відповідати вказаним у специфікації.

Згідно з п. 4.1. договору, товар по даному договору поставляється партіями в об'ємах, строки та на умовах, вказаних у договорі та/або специфікації.

Датою поставки товару є дата відмітки про отримання товару покупцем у видатковій накладній (п.4.4. договору).

Строк оплати товару вказується у специфікації до даного договору (п. 7.1. договору).

Згідно з п. 7.2. договору, покупець оплачує товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за кожну окрему партію товару.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2016, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання (п. 11.2 договору).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості (ст. 669 ЦК України).

Специфікацією № 1 від 19.03.2018р. сторонами було узгоджено товар на загальну суму 522 607,54 грн.

25.04.2018р. Позивачем було передано за видатковою накладною №700 від 25.04.2018 р. (а.с.18) та товарно-транспортною накладною №Р700 від 25.04.2018 (а.с.19) перевізнику Відповідача нержавіючий металопрокат на загальну суму 567 335, 21 грн.

У розділі 3 умов оплати до Специфікації №1 від 19.03.2018р визначено, попередня оплата у розмірі 50 % загальної вартості товару, яка поставляється за цією специфікацією оплачується покупцем протягом 5 банківських днів з дати підписання даної специфікації. Залишок грошових коштів у розмірі 50% загальної вартості товару, який поставляється по цій специфікації, сплачується покупцем протягом 5 банківських днів з дати отримання товару покупцем за видатковою накладною.

Відповідачем було оплачено рахунки №531 від 05.03.2018р. та №558 від 07.03.2018р. на загальну суму 522 607,54 грн. Рахунок №906 від 24.04.2018р. на металопрокат вагою 418 кг вартістю 44 727,67 грн., відповідач не оплатив.

02.07.2018р. Позивачем була направлена Відповідачу претензія про сплату заборгованості у розмірі 44 727, 67 грн. за поставлений металопрокат, відповідно до рахунку №906 від 24.05.2018 р.

Відповідач направив позивачу відповідь на претензію 05.07.2018р. за № 05-164, в якій не погодився з заявленою позивачем заборгованістю. Та зазначив, що вимагає забрати з його складу залишок листа вагою 418 кг. В протилежному випадку буде нараховувати позивачу плату за зберігання вказаного листа.

Таким чином, між сторонами постало спірне питання щодо кількості товару, поставленого відповідачем на замовлення позивача та його оплати.

Відповідно до ч.2,3 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Під час розгляду справи відповідач товар вагою 418 кг на суму 44 727, 67 грн. не повернув і заборгованість за поставлений товар на суму 44 727,67 грн. не сплатив, огрунтовуючи це тим, що позивачем відвантажено йому товар на суму 522 607,54 грн., що підтверджується Товарно - транспортною накладною № Р700 від 25.04.2018 (а.с.20), яка ним підписана із виправленнями. А також видатковою накладною №700 від 25.04.2018 (а.с.21), яка містить зазначення "отримано лист 321Н/12X18H10T 16,0х2000х6000хN01. Вага: 1152 кг." При цьому, посилання представника відповідача на те, що ним отримано продукції у більшій кількості, відсутні.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що видаткова накладна №700 від 25.04.2018 (а.с.21) - це екземпляр, який не був підписаний представником відповідача в момент приймання товару, а підписаний потім і повернутий йому. Теж саме і зазначає про Товарно - транспортну накладну № Р700 від 25.04.2018 (а.с.20). Відтак, ці виправлення є недостовірними даними у кількості отриманого товару.

У відповідності до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення" рішення господарського суду має, зокрема, ґрунтуватись на повному з'ясуванні факту виявлення у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідно до п. 5.2 договору поставки, приймання товару за кількістю і якістю здійснюється покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо - технічного значення і товарів народного споживання з якості, затверджений постановою Держарбітражу при Раді Міністрів УРСР від 25.04.1966р. №П-7 та з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженій постановою Держарбітражу при Раді Міністрів УРСР від 15.06.1965р. №П-6.

Так, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженій постановою Держарбітражу при Раді Міністрів УРСР від 15.06.1965р. №П-6 (далі - Інструкція П-6) визначено, що у випадку якщо при прийманні продукції виявиться надлишок продукції навпроти транспортних та супроводжувальних документів відправника, то в акті повинні бути вказані точні данні про цей надлишок (п. 25).

Пунктом 5.4 договору поставки визначено, що претензії щодо кількості поставленого товару пред'являються покупцем постачальнику в момент приймання товару покупцем по видатковій накладній.

Доказів щодо надлишку товару у момент його приймання відповідачем до суду не надано. Однак, матеріалами справи підтверджується (претензія вих.№05-125 від 27.04.2018 (а.с.22) та відповідь на претензію №1 від 02.07.2018 за вих. 05-164 від 05.07.2018, а.с. 38), що надлишок товару знаходився у відповідача на складі і він просив позивача забрати товар зі складу його підприємства. Також, зазначає, що товар згідно Специфікації №1 від 19.03.2018 р. поставлений позивачем частково : Лист 321/08X18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1536 кг згідно видаткової накладної № 700 від 25.04.2018 р. та отриманий представником Позивача ОСОБА_5 згідно довіреності №2609 від 24.04.2018 р. Лист 321/08Х18Н10Т 30,0*1510*650 N01 вагою 236 кг; лист 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1152 кг та лист 321/08 Х18Н10Т 10,0*2000*6000 N01 вагою 1960 кг позивачем не поставлений. При цьому вказує на те, що у видатковій накладній №700 від 25.04.2018 р. представником ПрАТ Дніпрополімермаш зроблено відмітку про фактично прийняту вагу листа 321Н/12Х18Н10Т 16,0*2000*6000№1, яка склала 1152 кг. У зв'язку з чим, просить позивача внести відповідні корегування у податкові накладні стосовно зазначення ваги і ціни фактично відвантаженої продукції (лист електронної пошти а.с.32). Дана інформація підтверджує, що кількість товару та сума, яка підлягає оплаті отриманого відповідачем співпадає з даними видаткової накладної №700 від 25.04.2018 (а.с.18) та Товарно - транспортною накладною № Р700 від 25.04.2018 (а.с.19), за якою перевізник перевозив отриманий ним товар на адресу відповідача. Та який був відповідачем отриманий.

Пунктом 5 специфікації №1 від 19.03.2018 (а.с.33) умови поставки визначено, що EXW, склад постачальника за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 10 (вул. Буденного,10)( Інкотермс в редакції 2010 року).

Умови поставки EXW Інкотермс 2010 - розшифровка Ex Works named place - перекладається Франко завод (Франко склад) вказана назва місця (дослівний переклад Самовивезення ) означає, що продавець вважається, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому зазначеному місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі, магазині і т.п.).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором поставки №474 від 10.11.2016 виконав і надав товар відповідно до специфікації №1 від 19.03.2018 у розпорядження відповідача.

Твердження відповідача про те, що підпис у Товарно - транспортній накладній № Р700 від 25.04.2018 (а.с.19) та видатковій накладній №700 від 25.04.2018 (а.с.18) не належить представнику перевізника ОСОБА_4 судом відхиляється, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази таких тверджень відповідача. Крім того, в матеріалах справи містяться докази того, що представник відповідача ОСОБА_4 одержав перепустку при переміщенні через КПП станом на 25.04.2018, а значить знаходився на складі позивача (а.с.76-79).

Посилання відповідача на те, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів того, що він не замовляв металопрокат вагою 418 кг та вартістю 44 727 ,67 грн. суд також відхиляє, так як відповідач не повернув позивачу у встановлений договором та Законом строк цей металопрокат вагою 418 кг та вартістю 44 727 ,67 грн.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції" звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" є право на змагальне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з'ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, м. Дніпро, просп. Б. Хмельницького, буд. 147, код ЄДРПОУ 00218615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тіско Україна" (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 4, код ЄДРПОУ 37376273) суму боргу в розмірі 44 727,67 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн., про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.12.2018

Суддя С.П. Панна