Рішення

від 19.11.2018 по справі 910/9908/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 19.11.2018Справа № 910/9908/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл" про стягнення 466 945,78 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсним договору поставки та повернення тендерного забезпечення Представники учасників процесу згідно протоколу від 19.11.2018, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі – позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, Укрзалізниця)  звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл" (далі – відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, Товариство) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 466 945,78 грн, з яких 389 764,66 грн – пеня, 77 181,12 грн – штраф. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ЦУП-04/0153/17 від 12.07.2017 в частині поставки товару. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9908/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.08.2018. 17.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду (далі – канцелярія суду) представником відповідача подано відзив на позовну заяву. 20.08.2018 через канцелярію суду представником Товариства подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору поставки та повернення тендерного забезпечення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсним договору поставки та повернення тендерного забезпечення, зустрічні позовні вимоги об'єднано в одне провадження з первісним позовом по справі № 910/9908/18 та відкладено підготовче засідання в справі на 03.09.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 було оголошено перерву до 24.09.2018 для надання можливості сторонам подати додаткові докази та пояснення у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 було продовжено підготовче провадження у справі № 910/9908/18 на 30 днів до 01.11.2018 включно, відкладено підготовче засідання на 18.10.18 та запропоновано сторонам подати додаткові докази та пояснення у справі. У підготовчому судовому засіданні 18.10.2018 було долучено до матеріалів справи пояснення по справі  від ТОВ "Максмед Інтернешнл"  та документи від організації філії "Центр управління промисловістю "Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/9908/18 до судового розгляду по суті на 08.11.2018. За наслідками судового засідання 08.11.2018 судом постановлена ухвала про відкладення розгляду справи на 19.11.2018 у зв'язку із неявкою Укрзалізниці до судового засідання. Під час судового засідання 19.11.2018 представник Укрзалізниці надав пояснення по суті заявленого первісного позову та просив його задовольнити, посилаючись на обставини та факти, викладені у первісному позові та відповіді на відзив. Також проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечував з підстав, викладених у відзиві. Представник Товариства у призначеному судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на первісний позов. Водночас, представник просив задовольнити зустрічний позов, посилаючись на обставини, викладені у зустрічному позові. Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 12.07.2017 між Публічним акціонерним товариством “Укрзалізниця” в особі регіональної філії “Центр управління промисловістю”, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Максмед Інтернешнл”, як постачальником, був укладений договір поставки № ЦУП-04/0153/17 (далі – договір). Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2017 році поставити і передати у власність покупцю продукцію виробничого-технічного призначення: шпали дерев'яні до залізничних колій, не просочені (код ЄЗС 03410000-7 Деревина (Шпали та бруси дерев'яні) (далі – товар), найменування, асортимент, кількість та ціни якої вказуються у додатку до договору (специфікації), що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату відповідно до умов договору. Пунктами 1.2, 1.3 договору визначені найменування товару – шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 5 600 шт. та шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 2 400 шт. (всього 8 000 шт.), а також виробник – ТОВ “Порттехінвест”. Положеннями пункту 3.1 договору визначено, що сума договору становить 3 087 244,80 грн, в тому числі ПДВ 20% - 514 540,80 грн. Відповідно до пункту 3.2 договору ціна за одиницю товару включає: вартість товару, усі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, витрати по навантаженню на транспортний засіб, інші додаткові збори, пов'язані з відправленням вантажу, транспортні витрати пов'язані з доставкою товару на адресу вантажоодержувача, та становить: - шпала дерев'яна 1 тип не просочена – 391,50 грн (з ПДВ); - шпала дерев'яна 2 тип не просочена – 372,85 грн (з ПДВ). Згідно з пункту 5.4 договору відвантаження товару здійснюється тільки після письмової заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару (партії товару). Заявка на поставку товару надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку на номер +380(044)364-39-86 або через мережу електронного зв'язку (Інтернет) на адресу maksmedinter2014@gmail.com. Надіслання покупцем заявки з застосуванням факсимільного зв'язку або через мережу електронного зв'язку (Інтернет) є достатньою підставою для початку перебігу строку, визначеного п. 5.1 договору (пункт 5.5.1 договору). Згідно пункту 5.5.2 у заявці повинно бути вказано: номенклатура, кількість партії товару, що підлягає поставці, вантажоодержувачі товару та їх реквізити. Пунктом 5.1 договору визначений строк (термін) поставки товару: поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки. Відповідно до пункту 5.6 договору товар вважається поставленим з дати підписання акту приймання-передачі товару на складах вантажоодержувача. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов укладеного сторонами договору Укрзалізниця направила Товариству лист № ЦУП -8/4398 від 19.07.2017 з графіком відвантаження продукції в загальній кількості 8000 шт. Так, протягом строку з 20.07.2017 по 31.07.2017 передбачалось відвантаження 1400 шт. шпал 1 типу та 600 шт. шпал 2 типу (всього 2000 шт.), протягом строку з 01.08.2017 по 31.08.2017 передбачалось відвантаження 2800 шт. шпал 1 типу та 1400 шт. шпал 2 типу (всього 4000 шт.), протягом строку з 01.09.2017 по 01.10.2017 передбачалось відвантаження 1400 шт. шпал 1 типу та 600 шт. шпал 2 типу (всього 2000 шт.). Вказаний лист був скерований на адресу відповідача за первісним позовом 19.07.2017 поштою на адресу, погоджену сторонами в договорі, а саме: aksmedinter2014@gmail.com. 14.08.2017 Укрзалізниця звернулась до Товариства із претензією № ЦУП-8/5182, в якій вимагали сплати пені за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару. Факт направлення вказаної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення 23.08.2017. У подальшому 29.08.2017 Товариство звернулось до позивача за первісним позовом із заявою про односторонню відмову від договору за вихідним номером 08-158, в якій просило вважати спірний правочин розірваним з 18.09.2017 та повернути грошове забезпечення протягом п'яти банківських днів з моменту розірвання. Вказана заява була направлена адресу Укрзалізниці електронною поштою на погоджену сторонами адресу: druppuz@ukr.net. У свою чергу 12.09.2017 позивач за первісним позовом направив на адресу Товариства лист № ЦУП-8/6049 з додатковою угодою від 05.09.2017 про розірвання спірного договору з 21.09.2017. На підтвердження факту направлення вказаного листа та додаткової угоди до матеріалів справи Укрзалізницею наданий опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 12.09.2017 про оплату послуг поштового зв'язку. Оскільки Товариство не здійснило поставку товару, пеню не сплатило, а договір на день розгляду даного спору є розірваним, що не заперечується обома сторонами, Укрзалізниця звернулась із даним позовом до суду в межах якого просить, стягнути пеню за період з 01.08.2017 по 21.09.2017 в розмірі 389 764,66 грн та 77 181,12 грн штрафу. Заперечуючи проти задоволення первісного позову, Товариство стверджує, що не мало місце прострочення зобов'язання оскільки строк поставки товару становить протягом двох місяців з дня надходження заявки, тобто з 19.07.2017. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щодо первісного позову господарський суд дійшов висновку про наступне. Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Положення вказаної статті кореспондуються з нормами статті 265 ГК України. У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Як судом встановлено вище умовами пункту 5.1 договору сторони погодили строк поставки протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору (12.07.2017) та отримання заявки (19.07.2017). Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Матеріали справи свідчать, що відповідач за первісним позовом замовлений позивачем за первісним позовом товар не поставив у строк, вказаний у заявці строк. Водночас суд не погоджується з доводами Укрзалізниці про те, що непоставлення товару в строк, вказаний в заявці є підставою стверджувати про порушення строку виконання зобов'язання з поставки товару за договором. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що умовами спірного договору, а саме пунктом 5.5.2, передбачено вичерпний перелік того, що має міститься в заявці - номенклатура, кількість партії товару, що підлягає поставці, вантажоодержувачі товару та їх реквізити. Тобто, умовами укладеного договору сторони не передбачали порядку зміни строку поставки, у тому числі шляхом направлення заявки. Таким чином поставка товару мала бути здійснена протягом двох місяців з дня укладення договору та направлення заявки, а саме не пізніше 20.09.2017. Водночас як встановлено судом вище, 31.08.2017 Товариством на адресу позивача за первісним позовом направлена заява про розірвання договору. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений положеннями статті 188 ГК України. За приписами частини 2 вказаної статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3 статті 188 ГК України). Керуючись нормами вказаної статті, беручи до уваги, що пропозиція про розірвання договору Укрзалізницею отримана 31.08.2017, суд дійшов висновку, що спірний правочин є розірваним з 21.09.2017. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України). Положеннями статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що не мало місце прострочення зобов'язання з поставки товару, суд дійшов висновку про відсутність підстав застосування до Товариства штрафних санкцій, а тому у задоволенні первісного позову слід відмовити. Судові витрати за первісним позовом з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача за первісним позовом в повному обсязі. Щодо зустрічного позову про визнання недійсним договору поставки № ЦУП-04/0153/17 від 12.07.2017 та повернення тендерного забезпечення в розмірі 96 617,34 грн суд зазначає наступне. Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву ТОВ “Максмед Інтернешнл” зазначило, що умови договору поставки № ЦУП-04/0153/17 від 12.07.2017 не відповідають умовам, викладеним у тендерній пропозиції (документації), в частині встановлених строків поставки товару. Так, у тендерній документації передбачалось встановлення строку поставки товару протягом 3-х місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримати продукцію, або згідно графіку, у той час, як у спірному договорі передбачена поставка товару протягом 2-х місяців з того ж моменту. Відтак, позивач за зустрічним позовом вважав вказаний договір таким, що суперечить вимогам ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, що в силу приписів статті 37 вказаного Закону має наслідком його нікчемність. У свою чергу, Укрзалізниця, заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, зазначає, що укладений між сторонами договір не є таким, що суперечить вимогам тендерної документації, а також є за своїм змістом ідентичним тому проекту договору, який був доданий Товариством до тендерної пропозиції. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щодо зустрічного позову господарський суд дійшов висновку про наступне. Приписами статті 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” № 9 від 06.11.2009. При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін. Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону. Частиною 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті. Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладений сторонами спірний договір № ЦУП-04/0153/17 від 12.07.2017 укладений з порушенням частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”. Судом встановлено, що пунктом 4.4 загальних положень тендерної документації на закупівлю: код ЄЗС 03410000-7 Деревина (Шпали та бруси дерев'яні) встановлений строк (термін) поставки товару: поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 3 (трьох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.   Поряд з наведеним пунктом 5.1 договору № ЦУП-04/0153/17 від 12.07.2017 визначений строк (термін) поставки товару: поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.   Щодо викладеного суд зазначає, що проект договору, який сторони без внесення змін до нього зобов'язані укласти за результатами проведення процедури закупівлі, є частиною тендерної документації, а особа, що має намір взяти участь у електронних торгах, має можливість завчасно ознайомитись зі змістом зобов'язань, які набуде у випадку визнання її переможцем торгів. З проекту договору, який є частиною тендерної документації на закупівлю: код ЄЗС 03410000-7 Деревина (Шпали та бруси дерев'яні), вбачається, що у п. 5.1 визначений строк (термін) поставки товару: поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки. Таким чином, укладений сторонами спірний договір № ЦУП-04/0153/17 від 12.07.2017 не суперечить тендерній документації на закупівлю: код ЄЗС 03410000-7 Деревина (Шпали та бруси дерев'яні), його умови не відрізняються від змісту проекту договору, який є частиною вказаної тендерної документації. Суд також зазначає, що відповідно до частини 1 статті 23 Закону України “Про публічні закупівлі” фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Таким чином, положеннями статті 23 Закону України “Про публічні закупівлі” позивачу за зустрічним позовом надано право звернутися до замовника закупівель за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Однак, матеріали справи не містять доказів таких звернень позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом, як замовника закупівель. Суд зазначає, що укладаючи спірний договір позивач за зустрічним позовом був ознайомлений з його умовами та погодив такі умови. При цьому, матеріали справи не містять належних доказів того, що Товариство зверталось до Залізниці із пропозицією внести зміни до договору в частині строку поставки товару. Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. За таких обставин суд вважає, що заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про визнання недійсним договору № ЦУП-04/0153/17 від 12.07.2017 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Судові витрати за зустрічним позовом з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача за зустрічним позовом в повному обсязі. Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. У задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл" про стягнення 466 945,78 грн – відмовити повністю. 2. Судові витрати, пов'язані з розглядом первісного позову, покладаються на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". 3. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсним договору поставки та повернення тендерного забезпечення – відмовити повністю. 4. Судові витрати, пов'язані з розглядом зустрічного позову, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл". Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складене 07.12.2018. СУДДЯ                                                                                          В. В. ДЖАРТИ