Рішення

від 30.11.2018 по справі 812/1785/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1785/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.

при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Агрофірма Райгородська до Головного управління ДФС України у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурі Дата про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Агрофірма Райгородська (далі також - позивач, ПП Агрофірма Райгородська ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурі Дата (далі також - третя особа, ТОВ Меркурі Дата ), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області № 00000071413 від 15.02.2018 в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 952122,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 238030,50 грн., усього на суму 1190152,50 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що у період часу з 25.09.2017 по 24.10.2017 та з 15.01.2018 року по 25.01.2018 року Відповідачем була проведена документальна планова невиїзна перевірка ПП Агрофірма Райгородська з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.09.2014 року по 30.06.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 17.09.2014 року по 30.06.2017 року, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої був складений ОСОБА_1 перевірки № 87/12/32/14/13/39398507 від 01.02.2018 (далі також - ОСОБА_1 перевірки).

Відповідно до висновків ОСОБА_1 перевірки, у числі інших, було встановлено завищення податкового кредиту ПП Агрофірма Райгородська за податковими зобов'язаннями на суму 952122,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Меркурі Дата , предметом господарських операцій з яким було придбання мінеральних добрив (аміачна селітра в мішках та карбамід в мішках). Підставами для висновку перевіряючого органу було твердження суб'єкта владних повноважень про відсутність господарської операції як певної дії або події у визначенні абз. 5 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні через відсутність дійсного руху певного активу (товару).

Підтвердження відсутності господарської операції як певної дії або події контролюючим органом було визначено через кількість працюючих осіб на підприємстві, у зв'язку з чим зроблено висновок про неможливість виконання оформлених господарських операцій з придбання товарів наявним трудовим ресурсом. Крім цього, перевіркою не була встановлена інформація щодо зберігання, транспортування товарів, а також відсутності фондів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності. При вказаних обставинах, документальне підтвердження під час проведення перевірки знайшло лише наявність певної кількості сертифікатів якості амонію нітрату. Крім того, висновки щодо вказаних обставин стосовно ПП Агрофірма Райгородська перевіряючим органом були зроблені за фактами відсутності реальності господарських операцій з боку ТОВ Меркурі Дата .

У зв'язку з встановленням, начебто, у висновках ОСОБА_1 перевірки завищення податкового кредиту відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00000071413 від 15.02.2018, де вказана сума увійшла до визначеного податковим органом податкового зобов'язання (тіла податкового зобов'язання у розмірі 952122,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 238030,50 грн., усього - 1190152,50 грн.).

Вважають, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень прийнято всупереч вимог чинного законодавства без належного встановлення природи взаємовідносин позивача з ТОВ Меркурі Дата , а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на таке.

За даними податкової декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період ПП Агрофірма Райгородська відобразило операцію з придбання мінеральних добрив від ТОВ Меркурі Дата .

У перевіряємому періоді ПП Агрофірма Райгородська мало господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ Меркурі Дата . Позивач уклав з ТОВ Меркурі Дата Договір купівлі-продажу № 0220п1 від 20.02.2017, у відповідності до якого продавець зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач - прийняти і оплатити товар - аміачну селітру та карбамід на умовах, визначених вказаним договором. В межах вказаного договору поставки були проведені господарські операції з постачання товару (добрив), які було оформлено відповідними видатковими накладними та актами приймання-передачі товару. У зв'язку з придбанням товару ТОВ Меркурі Дата склало та надало позивачу податкові накладні. Зазначені податкові накладні (розрахунки коригування) зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно квитанцій про їх реєстрацію. Позивач повністю оплатив вартість поставленого товару згідно з платіжним дорученням.

Вказані обставини повністю підтверджуються доданими до адміністративного позову документами, а саме: Договором купівлі-продажу № 0220п1 від 20.02.2017 з додатками до нього № 1 від 20.02.2017, № 2 від 24.02.2017; видатковими накладними від 20.02.2017 № РН-00000002; від 20.02.2017 № РН-00000003; від 21.02.2017 року № РН-00000004; від 21.02.2017 № РН- 00000004; від 22.02.2017 № РН-00000006; від 22.02.2017 № РН-00000007; від 23.02.2017 № РН-00000008; від 24.02.2017 № РН-00000009; від 27.02.2017 № РН-00000010; від 15.03.2017 № РН-00000043; від 16.03.2017 № РН-00000044; від 17.03.2017 № РН-00000045; від 20.03.2017 № РН- 00000046; від 21.03.2017 № РН-00000047.

Крім того, між ФОП ОСОБА_2 (перевізник) та ТОВ Меркурі Дата (Замовник) був укладений Договір № ТР-01/1 про надання послуг по перевезенню вантажів від 10.01.2017 року, яким було визначено про порядок перевезення, супроводження вантажів Замовника тощо. Актом № 0009 виконання автотранспортних послуг від 28.02.2017 року було врегульоване виконання Договору № ТР-01/1 про надання послуг по перевезенню вантажів від 10.01.2017, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) та ТОВ Меркурі Дата (Замовник) у період часу з 10.01.2017 по 28.02.2017.

За фактом виконання Договору № ТР-01/1 про надання послуг по перевезенню вантажів від 10.01.2017 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (перевізник) та ТОВ Меркурі Дата (Замовник), були складені товарно-транспортні накладні від 20.02.2017 № 1, від 20.02.2017 № 2, від 21.02.2017 № 1, від 21.02.2017 № 2, від 22.02.2017 № 1, від 22.02.2017 № 2, від 23.02.2017 № 2, від 24.02.2017 № 2, від 27.02.2017 № 1, від 27.02.2017 № 2, від 28.02.2017 № 1, від 28.02.2017 № 2, та відомості про вантаж відповідно.

Актом № 0011 виконання автотранспортних послуг від 22.03.2017 було врегульоване виконання Договору № ТР-01/1 про надання послуг по перевезенню вантажів від 10.01.2017, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) та ТОВ Меркурі Дата (Замовник) у період часу з 07.03.2017 по 22.03.2017. У вказаний період, за фактом виконання Договору № ТР-01/1 про надання послуг по перевезенню вантажів від 10.01.2017 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (перевізник) та ТОВ Меркурі Дата (Замовник), були складені товарно-транспортні накладні від 01.03.2017 № 2, від 02.03.2017 № 2, від 16.03.2017 № б/н, від 20.03.2017 № б/н, від 20.03.2017 № б/н, від 21.03.2017 № б/н, від 21.03.2017 № б/н, та відомості про вантаж відповідно.

Крім того, між ФОП ОСОБА_3 (перевізник) та ТОВ Меркурі Дата (Замовник) був укладений Договір перевезення вантажу № 61 від 10.03.2017, яким був визначений порядок перевезення, супроводження вантажів Замовника (добрива, фасовані у мішки по 50 кг). Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 14.04.2017 було врегульоване виконання Договору перевезення вантажу № 61 від 10.03.2017.

За фактом виконання Договору перевезення вантажу № 61 від 10.03.2017, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (перевізник) та ТОВ Меркурі Дата (Замовник), були складені товарно-транспортні накладні від 29.03.2017 № б/н, від 30.03.2017 № б/н, від 30.03.2017 № б/н, від 31.03.2017 № б/н, від 31.03.2017 № б/н, та відомості про вантаж відповідно.

Крім того, виконання Договору купівлі-продажу № 0220п1 від 20.02.2017 з додатками до нього № 1 від 20.02.2017, № 2 від 24.02.2017, а також Договору № ТР-01/1 про надання послуг по перевезенню вантажів від 10.01.2017, Договору перевезення вантажу № 61 від 10.03.2017, знайшли своє відображення у зведеній таблиці, у якій також відображений рух товару у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Розрахунки за придбаний товар здійснювались платіжними дорученнями № 254 від 17.03.2017, № 257 від 20.03.2017, № 259 від 20.03.2017, № 261 від 21.03.2017, № 262 від 21.03.2017, № 263 від 22.03.2017, № 265 від 22.03.2017, № 266 від 23.03.2017, № 27 від 23.03.2017, № 280 від 24.03.2017, № 278 від 24.03.2017, № 286 від 30.03.2017, № 288 від 31.03.2017, № 287 від 31.03.2017, № 291 від 03.04.2017, № 289 від 03.04.2017, № 292 від 04.04.2017.

Дані документи залишились поза увагою перевіряючого органу через вади проведення документальної планової невиїзної перевірки ПП Агрофірма Райгородська , оскільки не ґрунтуються на повному дослідженні суб'єктом владних повноважень всіх обставин справи.

При вказаних обставинах підтвердженням можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання товарів наявним трудовим ресурсом підтверджується списком працівників ПП Агрофірма Райгородська , які задіяні на розвантаженні.

Як було вказано вище, видами діяльності ПП Агрофірма Райгородська згідно з відомостями ЄДРПОУ є, зокрема, вирощування сільськогосподарських культур. У зв'язку з цим, ПП Агрофірма Райгородська має зазначити, що працівники ПП Агрофірма Райгородська , які задіяні на розвантаженні, не є постійно працюючими особами, задіяними у господарській діяльності юридичної особи. Вказані особи залучаються для відрядної роботи (завантаження-розвантаження) за мірою необхідності, оскільки характер виконуваної роботи не передбачає необхідність залучення вказаних осіб на постійній основі.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

Стосовно порушення позивачем ст.22, ст.185, п.187.1 cт. 187, п. 198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ в частині заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 952 122 грн., пояснив, що позивач декларує суми податкового кредиту з ПДВ по нереальним господарським операціям з ТОВ Меркурі Дата . Нереальність господарських операцій пов'язується з наступним.

Між ПП Агрофірма Райгородська (Покупець) та ТОВ Меркурі Дата (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 20.02.2017 №0220п1, на виконання умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар - мінеральні добрива, номенклатура, асортимент, кількість та ціна якого визначаються в додатках - ОСОБА_4, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах цього договору.

Згідно з умовами зазначеного договору ціна однієї метричної тони товару (включаючи упаковку, в разі її наявності) та загальна вартість товару вказана в додатках до договору.

До вищезазначеного договору було складено додаток №1 від 20.02.2017 (ОСОБА_4), у відповідності до якої вартість партії товару становить загальну суму 4 448 100,00 грн., в т. ч. ПДВ - 741 350,00 грн. та додаток № 2 від 24.02.2017 (ОСОБА_4), у відповідності до якої вартість партії товару становить загальну суму 2 634 630,00 грн., у т.ч. ПДВ - 439 105,00 грн.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2010): склад Покупця, який знаходиться за адресою: Луганська обл., Сватівський район, село Райгородка, - шляхом поставки товару автотранспортом Продавця (перевізника Продавця).

Також, поставка товару за специфікацією (додаток № 1) здійснюється в термін до 28.02.2017 (включно) та за специфікацією (додаток № 2) - в термін до 31.03.2017 (включно). Датою поставки є дата видаткової накладної. Якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ, ТУ.

Покупець здійснює оплату по специфікації (додаток № 1) за товар у строк до 30.03.2017 (включно), а по специфікації (додаток № 2) - до 30.04.2017 (включно). Оплата може здійснюватися будь-яким з передбачених чинним законодавством способом, в тому числі, виконання зобов'язань можливе шляхом заліку однорідних зустрічних вимог.

Кількість товару, зазначеного у ОСОБА_4, так само як і сума, може змінюватися в більшу або меншу сторону в межах 5%.

Для виконання умов Договору купівлі-продажу від 20.02.2017 ТОВ Меркурі Дата з ОСОБА_5 Дмитрівною укладений Договір про надання послуг по перевезенню вантажів № ТР-01/1 від 10.01.2017, на підставі якого був транспортований товар Покупцю відповідно до товарно-транспортних накладних № 1 від 20.02.2017р., № 2 від 20.02.2017, № 1 від 21.02.2017, № 2 від 21.02.2017, № 1 від 22.02.2017, № 2 від 22.02.2017, № 2 від 23.02.2017, № 2 від 24.02.2017, № 1 від 27.02.2017, № 2 від 27.02.2017, № 1 від 28.02.2017, № 2 від 28.02.2017, № 2 від 01.03.2017, № 2 від 02.03.2017, б/н від 16.03.2017, б/н від 20.03.2017, б/н від 20.03.2017, б/н від 21.03.2017, б/н від 21.03.2017 та актів виконання автотранспортних послуг №0009 від 28.02.2017 та№ 0011 від 22.03.2017.

Також ТОВ Меркурі Дата з ФОП ОСОБА_3 був укладений договір перевезення вантажу № 61 від 10.03.2017, на підставі якого був транспортований товар Покупцю відповідно до товарно-транспортних накладних б/н від 29.03.2017, б/н від 30.03.2017, б/н від 30.03.2017, б/н від 31.03.2017, б/н від 31.03.2017 та акта здачі-прийняття робіт від 14.04.2017.

Отже, згідно зазначених вище документів, в лютому 2017 року ТОВ Меркурі Дата за наданими транспортними послугами ФОП ОСОБА_2 позивачу було відвантажено аміачної селітри в мішках - 290 тон, карбаміду в мішках - 102 тони; в березні 2017 року відвантажено: аміачної селітри в мішках - 87,3 тони, карбаміду в мішках - 126 тон.

Відповідно до акта виконання автотранспортних послуг № 0009 від 28.02.2017 та акта № 0011 від 22.03.2017, підписаного ТОВ Меркурі Дата та ФОП ОСОБА_2, останньою в лютому 2017 року надано послуги транспортування добрива на суму 137200,00 грн за транспортування 392 тони добрива, та в березні 2017 року надано послуги транспортування добрива на суму 74655,00 грн. за транспортування 213,3 тон добрива.

За наданими транспортними послугами ФОП ОСОБА_3 в березні 2017 року позивачу було відвантажено аміачної селітри в мішках - 71,7 тонн, карбаміду в мішках - 40 тонн.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт від 14.04.2017, підписаного ТОВ Меркурі Дата та ФОП ОСОБА_3, останнім в березні 2017 року надано послуги транспортування добрива на суму 27925,00 грн. за транспортування 111,7 тонн добрива.

У підтвердження факту постачання аміачної селітри та карбаміду в мішках ТОВ Меркурі Дата на адресу ПП Агрофірма Райгородська були складені податкові та видаткові накладні № РН-0000002 від 20.02.2017 на суму 493350,00 грн., № РН-0000003 від 20.02.2017 на суму 502320,00 грн., № РН-0000004 від 21.02.2017 на суму 484380,00 грн., № РН-0000005 від 21.02.2017 на суму 493350,00 грн., № РН-0000006 від 22.02.2017 на суму 466440,00 грн., № РН-0000007 від 22.02.2017 на суму 503460,00 грн., № РН- 0000008 від 23.02.2017 на суму 478800,00 грн., № РН-0000009 від 24.02.2017 на суму 513000,00 грн., № РН-0000010 від 27.02.2017 на суму 513000,00 грн., № РН-0000043 від 15.03.2017 на суму 497100,00 грн., № РН-0000044 від 16.03.2017 на суму 497100,00 грн., № РН-0000045 від 17.03.2017 на суму 497100,00 грн., № РН-0000046 від 20.03.2017 на суму 565500,00 грн., № РН-0000047 від 21.03.2017 на суму 577830,00 грн.

Розрахунки за аміачну селітру та карбамід здійснено у безготівковій формі. В рахунок оплати Позивачем перераховано ТОВ Меркурі Дата 7083230,00 грн., на підтвердження чого надані платіжні доручення № 254 від 17.03.2017 на суму 400000,00 грн., № 257 від 20.03.2017 на суму 410000,00 грн., № 259 від 20.03.2017 на суму 415000.00 грн., № 261 від 21.03.2017 на суму 420000,00 грн., № 262 від 21.03.2017 на суму 425000,00 грн., № 263 від 22.03.2017 на суму 422000,00 грн., № 265 від 22.03.2017 на суму 424000,00 грн.,. № 266 від 23.03.2017 на суму 426000,00 грн., № 275 від 23.03.2017 № 423000,00 грн., № 280 від 24.03.2017 на суму 256030,00 грн., № 278 від 24.03.2017 на суму 427000,00 грн., № 286 від 30.03.2017 на суму 450000,00 грн., № 288 від 31.03.2017 на суму 453000,00 грн., № 287 від 31.03.2017 на суму 452000,00 грн., № 291 від 03.04.2017 на суму 455000,00 грн., № 289 від 03.04.2017 на суму 454000,00 грн., № 292 від 04.04.2017 на суму 371200,00 грн.

Проте, під час проведення перевірки державними ревізорами-інспекторами встановлено, що 24.07.2017 порушено кримінальне провадження №32017130580000013 у відношенні посадових осіб ПП Агрофірма Райгородська , які при веденні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Меркурі Дата спричинили не надходження податку на додану вартість до державного бюджету на загальну суму 1180,4 тис. грн.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження № 32017130580000013 від 24.07.2017, що надане старшим слідчим СВ ФР Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_6 в ході проведення перевірки листом від 12.01.2018 № 11/8/12-30-09 згідно рапорту № 344/12-30-21 від 24.07.2017 старшого оперуповноваженого відділу ОСА ПДВ ОУ Старобільської ОДПІ, про що зазначено і в акті перевірки від 01.02.2018 № 87/12/32/14/13/39398507, встановлено: ...Згідно архіву електронної звітності ТОВ Меркурі Дата мінеральні добрива поставлені на адресу ПП Агрофірма Райгородська код ЄДРПОУ 39398507 фактично не придбавало, що вказує на підміну товару та реєстрацію податкових накладних без реального здійснення господарських операцій, що свідчить про порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

З метою опитування посадових осіб ТОВ Меркурі Дата було здійснено виїзд до м. Харкова. За місцем реєстрації даного підприємства знаходиться чотирьох поверхова будівля, де розташований спортивний комплекс Вирта . Адміністратор даного комплексу жінка, яка відмовилась надавати письмові пояснення, повідомила, що про ТОВ Меркурі Дата чує вперше, керівник даного підприємства ОСОБА_7 їй не відомий та на 4-му поверсі, де нібито зареєстроване дане підприємство, вона бачила тільки фізичних осіб, які укладали відповідні договори оренди. На час проведення заходів кімната № 411а була зачинена, будь яких зовнішніх позначок присутності ТОВ Меркурі Дата не виявлено. Встановити та опитати керівника даного підприємства не надалося можливим.

В подальшому було здійснено виїзд за адресою: м.Харків, вул.Алмазная, 1. Дана адреса вказана в товарно-транспортних накладних (надані ППА Райгородське ), як місце завантаження мінеральних добрив, що в подальшому були нібито доставлені ПП Агрофірма Райгородське . За вказаною адресою знаходиться ТОВ Главснабкомплект код ЄДРПОУ 00953148. Керівник даного підприємства ОСОБА_1 повідомив, що між ТОВ Главснабкомплект та ТОВ Меркурі Дата в грудні 2016 року було укладено типовий договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Алмазна, 1, але за період лютий-березень 2017 року будь-які вантажно-розвантажувальні роботи з мінеральними добривами не проводились. Відповідно до договору дані роботи повинні були виконати працівники ТОВ Главснабкомплект .

Відповідно до ТТН перевізниками мінеральних добрив є фізичні особи підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Згідно звітності 1 ДФ ТОВ Меркурі Дата в період 2016-2017 року не мало взаємовідносин з даними СГД, як само відсутні і доходи, отримані фізичними особами перевізниками від ТОВ Меркурі Дата .

Опитана директор ППА Райгородська ОСОБА_8 повідомила, що з лютого 2017 року офіційно звільнена з ППА Райгородське і тривалий час постійно проживає у м.Харків, надані їй для огляду копії первинних документів по стосунках ППА Райгородська та ТОВ Меркурі Дата вона бачить вперше, їх не складала та не підписувала, про ТОВ Меркурі Дата їй нічого не відомо, до податкової звітності ППА Райгородське за лютий та березень 2017 року (а саме: до податкових декларацій з ПДВ та 5 додатків, де відображені стосунки з ТОВ Меркурі Дата ), і взагалі до ведення господарської діяльності підприємства вона не має відношення.

ОСОБА_8 повідомила, що після її звільнення електронні ключі для подачі податкової звітності та реєстрації податкових накладних вона передала засновнику ОСОБА_9

ОСОБА_9 від надання пояснень відмовився, але повідомив, що мінеральні добрива нібито придбані у ТОВ Меркурі Дата вже внесені до землі під різні культури (озима пшениця, насіння соняшнику). Щодо вибору контрагента ТОВ Меркурі Дата повідомив, у зв'язку з великим дефіцитом мінеральних добрив, який склався на той час, він погодився на поставку даного товару від даного суб'єкту господарської діяльності. .

Пояснення директора ТОВ Головпостачкомплект стосовно надання в оренду ТОВ Меркурі Дата нежитлового приміщення та відсутності розвантажувально- завантажувальних робіт для ТОВ Меркурі Дата підтверджуються листом ТОВ Голвпостачкомплект від 18.09.2017 (Додаток 2), Договором оренди нежитлового приміщення № 37 від 01.12.2016, ОСОБА_1 прийняття-здачі від 01.12.2016, ОСОБА_1 прийняття-здачі від 01.01.2017, ОСОБА_1 прийняття-здачі від 01.02.2017, ОСОБА_1 прийняття-здачі від 01.03.2017, ОСОБА_1 прийняття-здачі від 30.04.2017, ОСОБА_1 надання послуг № 302 від 31.12.2016, ОСОБА_1 надання послуг № 37 від 28.02.2017, ОСОБА_1 надання послуг № 61 від 31.03.2017, ОСОБА_1 надання послуг № 88 від 30.04.2017, ОСОБА_1 надання послуг № 114 від 31.05.2017, ОСОБА_1 надання послуг № 141 від 30.06.2017, ОСОБА_1 надання послуг № 170 від 31.07.2017, ОСОБА_1 надання послуг № 194 від 31.08.2017.

В ході проведення аналізу діяльності ТОВ Меркурі Дата Головним управлінням ДФС у Харківській області відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України було зібрано податкову інформацію згідно зі ст.72 і 73 ПК, в тому числі, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів (ІС Податковий блок ; Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС Аудит та ін.) зібрано податкову інформацію ТОВ Меркурі Дата з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками за лютий-березень 2017 року від 19.04.2017 № 447/20-40-14-13- 12/40735068, який додається до відзиву з супровідним листом від 01.11.2017 № 19328/7/20-40-14-09-14.

Відповідно до зібраної ГУ ДФС у Харківській області податкової інформації від 19.04.2017 №447/20-40-14-13-12/40735068 з питань проведення ТОВ Меркурі Дата фінансово - господарських операцій з покупцями та постачальниками за лютий - березень 2017 року встановлено нереальність господарських операцій внаслідок: реалізації товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, відсутності можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсом, відсутності будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця), відсутності інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутності інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень, транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Зокрема, в податковій інформації від 19.04.2017 №447/20-40-14-13-12/40735068 зазначено, що в лютому - березні 2017 року ТОВ Меркурі Дата реалізовано товари за наступною номенклатурою: аміачна селітра в мішках; карбамід в мішках; нітроамофоска 15:15:15 (мішки 50 кг). Придбання жодного переліченого реалізованого товару відсутнє, що свідчить про нереальність господарських операцій з придбання/продажу товарів/ послуг за перевіряємий період.

Крім того, наявність трудових ресурсів в охоплених узагальненою податковою інформацією періодах відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4), поданого до Центральної ОДПІ м. Харкова за лютий 2017 року № НОМЕР_1 від 18.03.2017, - працювало 3 особи, за березень 2017 року № НОМЕР_2 від 18.04.2017 - працювало 3 особи. Враховуючи кількість працівників - 3 особи, об'єми та різноманітність придбаної та реалізованої продукції вбачається неможливість виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/ продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ Меркурі Дата вбачається відсутньою, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у підприємств-контрагентів не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

На підставі вище перелічених фактів, підтверджується відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за лютий - березень 2017 року по ланцюгу постачання. Отже, ТОВ Меркурі Дата здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а саме: ПП Агрофірма Райгородська , з метою штучного формування податкової вигоди.

Згідно з матеріалами кримінального провадження від 24.07.2017 №32017130580000013, наданими старшим слідчим СВ ФР Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_6, в ході проведення перевірки, листом від 12.01.2018 №11/8/12-30-09 відповідно до листа від 15.11.2017 №479/7/12-30-21, складеного в.о. начальника ОУ Старобільської ОДПІ встановлено, що зазначений в товарно-транспортних накладних автоперевізник ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку в Південній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Нововодолазьке відділення), платник податків за основним місцем обліку, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, основний вид діяльності - вантажний автомобільний транспорт, місце реєстрації: Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолаза, вул. Руднєва, 3.

За даними податкової звітності встановлено, що звіт форми 1 ДФ за 2017 рік за місцем реєстрації не подавався, що вказує на відсутність офіційно працевлаштованих громадян (водіїв), однак, в наданих товарно-транспортних накладних б/н від 30.03.2017р., б/н від 31.03.2017 водієм був ОСОБА_10, та в наданих товарно- транспортних накладних б/н від 29.03.2017, б/н від 30.03.2017, б/н від 31.03.2017 водієм був ОСОБА_11, а не ОСОБА_3.

Також, загальний обсяг доходу за 1 квартал 2017 року відповідно до податкової декларації платника єдиного податку складає лише 3 268,00 грн., а в ОСОБА_10 здачі- прийняття робіт (наданих послуг) від 14.04.2017, укладеного ФОП ОСОБА_3 з ТОВ Меркурі Дата , зазначено транспортування мінеральних добрив в кількості 111,7 тон на загальну суму 27925,00 грн., що свідчить про відсутність фактичних поставок мінеральних добрив на адресу ПП Агрофірма Райгородська .

У відповідності до наданих Регіональним сервісним центром МВС в Луганській області відповідей від 10.08.2017 №31/12/9-2509, №31/12/9-2508, які додаються до матеріалів справи, встановлено, що інформація щодо автомобіля з номерним знаком АХ5319АТ, який зазначений в товарно-транспортних накладних б/н від 30.03.2017, б/н від 31.03.2017, - відсутня, а за ОСОБА_3 транспортні засоби взагалі не зареєстровано.

У всіх товарно-транспортних накладних відсутні дані у графах розділу Вантажно-розвантажувальні операції , в яких зазначається маса навантаження - розвантаження, час прибуття - вибуття та відповідальні за це особи, що також свідчить про нереальність транспортування товару.

Згідно аналізу наданих до перевірки документів ПП Агрофірма Райгородська , про що зазначено в акті перевірки від 01.02.2018р. № 87/12/32/14/13/39398507, не встановлено документального підтвердження щодо оприбуткування та використання в господарській діяльності отриманих від ТОВ Меркурі Дата карбаміду в мітках та аміачної селітри в мішках.

До перевірки не були надані бухгалтерські документи, що дають можливість ідентифікувати операцію з придбання мінеральних добрив у ТОВ Меркурі Дата в лютому-березні 2017 року на загальну суму 7082730,00 грн. в бухгалтерському обліку ПП Агрофірма Райгородська , що підтверджується ОСОБА_10 про ненадання первинних документів від 13.10.2017 № 399/12-32-14-13/39398507, від 18.10.2017 № 362/12-32-14-13/39398507, від 23.10.2017 № 373/12-32-14-13/39398507, від 17.01.2018 № 52/12-32-14-13/39398507 (Додаток 26-29), в яких, зокрема, зазначено, що до перевірки не надані: звіти матеріально-відповідальних осіб по придбаним, виготовленим ТМЦ, лімітно заборні картки, акти використання мінеральних добрив, акти витрат насіння та насіневого матеріалу, накладні внутрігосподарського призначення, книги (картки) складського обліку за період з 17.09.2014 по 30.06.2017; книги обліку розрахунків з підзвітними особами, постачальниками та покупцями, розрахунки по виданим та отриманим займам; відомості по нарахуванню, видачі (виплаті) орендної плати за 2014-2017 роки та інші, що унеможливлює підтвердити реальність вчинення господарської операції з ТОВ Меркурі Дата . До позовної заяви зазначені документи також не додані.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ході аналізу наданих до перевірки договорів, перевіркою податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), табелів обліку робочого часу та відомостей по нарахуванню заробітної плати ПП Агрофірма Райгородська протягом з 01.01.2017 по 30.06.2017 не встановлено трудових відносин з ОСОБА_9, який згідно з довіреностями від 20.02.2017 №15 та від 15.03.2017 №22 був відповідальною особою, яка отримувала добрива від ТОВ Меркурі Дата . ОСОБА_9 відповідно до статуту є засновником, а до перевірки не було надано жодного документу, який би давав право засновнику здійснювати операції від імені посадових осіб ПП Агрофірма Райгородська чи осіб, які мають трудові відносини з цим підприємством.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ПП Агрофірма Райгородська до перевірки не надано сертифікати якості на селітру аміачну в мішках та карбамід в мішках, отриманих від ТОВ Меркурі Дата , що в свою чергу не дає можливості встановити ланцюг постачання, товару від постачальників (виробників) на адресу ТОВ Меркурі Дата , та свідчить про відсутність факту отримання ПП Агрофірма Райгородська селітри аміачної та карбаміду в мішках саме від ТОВ Меркурі Дата .

Крім того, слід зазначити, що за результатами перевірки ПП Агрофірма Райгородська податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-червень 2017 року не визнані податковими з урахуванням матеріалів кримінального провадження від 24.07.2017 №32017130580000013, наданого старшим слідчим СВ ФР Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_6. В порушення вимог п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.201.1, п.201.7 ст.201, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу, податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень 2017 року мають електронний цифровий підпис директора ОСОБА_8, яку відповідно до наказу ПП Агрофірма Райгородська від 28.02.2017 №3 було звільнено.

На підставі вище викладеного, можливо зробити висновок, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько- правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

ПП Агрофірма Райгородська відображено нереальні (безтоварні) господарські операції з одержання (придбання) / поставки (продажу) ідентифікованого товару, оскільки відсутній факт формування саме цього активу (товару), як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок власного виробництва або реального придбання у інших суб'єктів господарювання, тобто відсутня господарська операція як певна дія або подія, в основі якої має бути дійсний рух певного активу (товару).

Отже, ПП Агрофірма Райгородська здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних (безтоварних) господарських операцій з одержання (придбання) товару у ТОВ Меркурі Дата - неправомірно складено відповідні первинні документи, в тому числі дефектні, зокрема, накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

Таким чином, складені підприємством документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 ПК України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку для отримання податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, в акті перевірки зроблено правильний висновок, що ПП Агрофірма Райгородська неправомірно занижений податок на додану вартість на загальну суму 952 122,00 грн .

На підставі вищевикладеного, ГУ ДФС у Луганській області вважає податкове повідомлення-рішення від 15.02.2018 №№ 00000071413 таким, що прийнято у відповідності до норм Податкового кодексу та чинного законодавства.

Просить відмовити ПП Агрофірма Райгородська у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи підтримав позицію позивача та просив задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (том 1 а.с.245-246).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.09.2018 (том 1 а.с. 1-3).

12.09.2018 за клопотаннями представників сторін розгляд справи відкладено, підготовче засідання призначено на 17.10.2018 (том 2 а.с. 150).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі на шістнадцять днів (том 3 а.с. 32).

17.10.2018 відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 02.11.2018 (том 3 а.с. 33).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018 (том 3 а.с. 44-45).

26 листопада 2018 року за клопотанням представника позивача відкладено судове засідання на 30 листопада 2018 року (том 3 арк. спр.57).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.07.2018 за № НОМЕР_3 щодо ПП Агрофірма Райгородська , ідентифікаційний код юридичної особи 39398507, основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, перебуває на обліку як платник податків з 18.09.2014 у Сватівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області (том 1 а.с. 240-241).

Відповідно до плану-графіку проведення планових перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2017 року та наказу ГУ ДФС у Луганській області від 07.09.2017 № 528 державними ревізорами - інспекторами ГУ ДФС у Луганській області в порядку, встановленому п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.79 ПКУ, проведено документальну планову невиїзну перевірку ПП Агрофірма Райгородська з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.09.2014 по 30.06.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 17.09.2014 по 30.06.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (надалі - акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки встановлені порушення ПП Агрофірма Райгородська , зокрема, ст.22, ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п.1.1 п.1, п.п.1.2 п.1, п.2 16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 952 122,00 грн., у т.ч. у серпні 2016 року в сумі 2376,00 грн., у вересні 2016 року в сумі 4275,00 грн., у грудні 2016 року в сумі 31813,00 грн., у січні 2017 року в сумі 14404,00 грн., у лютому 2017 року в сумі 886447,00 грн., у березні 2017 року в сумі 12807,00 грн. (том 1 а.с. 18-136)

15.02.2018 ГУ ДФС у Луганській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 15.02.2018 № 00000071413 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 952 122,00 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 238 030,50 грн. (том 1 а.с. 138), яке було оскаржено позивачем.

Рішенням ДФС України у задоволенні скарги ПП Агрофірма Райгородська на податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області №№ 00000071413 від 15.02.2018 було відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають господарські операції між Приватним підприємством Агрофірма Райгородська з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Меркурі Дата , що зазначені в якості підстав для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно статті 5 Податкового кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу (п.5.1.).

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п.5.3.).

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 16.1.2 та 16.1.3 п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп.16.1.2.), а також подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп.16.1.3.).

Статтею 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 111.2. статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (п. 113.2. та 113.3. ст. 113 ПК України).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Такі терміни, як договір , господарський договір або істотні умови господарського договору не визначені Податковим кодексом України.

Як наслідок, в силу приписів п.5.3. ст. 5 Податкового кодексу України такий порядок повинен використовуватися у значенні, встановленому іншими законами, в даному випадку - Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.

Статтею 179 Господарського кодексу України (далі також - ГК України) визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 вказаної статті).

Статтею 180 Господарського кодексу України визначені істотні умови господарського договору.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 вказаної статті).

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг (ч. 4 вказаної статті).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (частина 7 вказаної статті).

Статтею 15 Господарського кодексу України передбачено, що у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.

Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов'язковим для:

- суб'єктів господарювання, якщо обов'язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами;

- учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики;

- виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів.

Так, згідно частини 1 вказаної статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (далі - також ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Такі терміни, як порядок обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів або облік доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів не визначені Податковим кодексом України.

Як наслідок, в силу приписів п.5.3. ст. 5 Податкового кодексу України такий порядок повинен використовуватися у значенні, встановленому іншим законом, в даному випадку - Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до статті 8 закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до статті 9 закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, податковий кредит ПП Агрофірма Райгородська сформований по операціях з контрагентом ТОВ Меркурі Дата .

Представником позивача в ході судового розгляду справи було надано суду первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит. Додаткових документів, окрім долучених до матеріалів справи, позивачем не надавалося та не повідомлялося про наявність інших додаткових первинних документів щодо господарської діяльності із зазначеним вище контрагентом.

В судовому засіданні встановлено, що між Позивачем та ТОВ Меркурі Дата укладений договір купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017 (том 1, а.с.159-160), відповідно до якого продавець - ТОВ Меркурі Дата зобов'язується передати у власність Покупця - Приватного підприємства Агрофірма Райгородська Товар - мінеральні добрива, номенклатура, асортимент, кількість та ціна якого визначаються в додатках - ОСОБА_4, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах цього договору.

Додатком № 1 від 20.02.2017 до Договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017 є ОСОБА_4, згідно якої Товаром є Аміачна селітра в мішках 290 тонн та Карбамід в мішках 162 тонни. Вартість партії товару становить 4448100 грн., в тому числі ПДВ - 741350 грн.

Поставка Товару по даній специфікації здійснюється в термін до 28.02.2017 (включно).

Якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ, ТУ.

ОСОБА_4 набирає чинності з дати її підписання Сторонами і є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017 (том 1, а.с.161).

Додатком № 2 від 24.02.2017 до Договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017 є ОСОБА_4, згідно якої Товаром є Аміачна селітра в мішках 159 тонн та Карбамід в мішках 106 тонн. Вартість партії товару становить 2634630 грн., в тому числі ПДВ - 439105 грн.

Поставка Товару по даній специфікації здійснюється в термін до 31.03.2017 (включно).

Якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ, ТУ.

ОСОБА_4 набирає чинності з дати її підписання Сторонами і є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017 (том 1, а.с.162).

Стандарт ДСТУ 7370:2013 Національний стандарт України. Амонію нітрат (селітра аміачна) поширюється на нітрат амонію (селітру аміачну, амоній азотнокислий), який одержують нейтралізацією азотної кислоти газоподібним аміаком з наступним гранулюванням продукту.

Нітрат амонію застосовують у сільському господарстві як мінеральне добриво, та як сировину у хімічній промисловості.

Відповідно до пункту 6.6 стандарту ДСТУ 7370:2013 складські будівлі і споруди для зберігання нітрату амонію мають відповідати вимогам ДБН В.2.2-7.

Відповідно до пункту 12.4 стандарту ДСТУ 7370:2013 у разі відвантаження нітрату амонію споживачеві продукцію супроводжують документом щодо якості.

Зміст цього документа наведено в додатку Г.

Згідно додатку Г документ щодо якості має містити:

- назву підприємства-виробника;

- назву продукту, марку, сорт;

- позначення щодо наявності органічних добавок;

- позначення цього стандарту;

- технічні вимоги цього стандарту;

- клас небезпеки згідно з ДСТУ 4500-3;

- номер партії;

- масу нетто;

- номер залізничного вагона чи іншого транспортного засобу;

- результати проведених випробувань або підтвердження відповідності якості продукту вимогам цього стандарту;

- дату виготовлення (місяць, рік);

- підпис і штамп спеціалізованого підрозділу підприємства-виробника.

Стандарт ДСТУ 7312:2013 Сечовина (карбамід) поширюється на прильовану, гранульовану та кристалічну сечовину (карбамід) (далі - сечовина), яку одержують з аміаку та оксиду вуглецю, і встановлює вимоги до сечовини, що виготовляють для використання в промисловості, сільському господарстві, тваринництві.

Сечовина призначена для використання в промисловості як сировина для виготовлення смол, клеїв, для використання в сільському господарстві як мінеральне азотне добриво, в тваринництві як кормова добавка.

Відповідно до пункту 6.7 стандарту ДСТУ 7312:2013 роботи, пов'язані з завантаженням та розвантаженням, має бути механізовано та їх потрібно проводити з дотримуванням вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.3.009.

Відповідно до пункту 12.4 стандарту ДСТУ 7312:2013 під час відвантаження сечовини споживачеві продукцію супроводжують документом щодо якості.

Документ щодо якості повинен містити:

- назву підприємства-виробника;

- назву продукту, марку, сорт;

- позначення щодо наявності і виду кондиціювальної добавки;

- для сечовини, призначеної для тваринництва, слова Для тваринництва ;

- позначення цього стандарту;

- технічні вимоги цього стандарту;

- номер партії;

- масу нетто;

- номер залізничного вагона чи іншого транспортного засобу;

- результати проведених випробувань або підтвердження відповідності якості продукту вимогам цього стандарту;

- дату виготовлення (місяць, рік);

- підпис і штамп спеціалізованого підрозділу підприємства-виробника.

Позивачем в якості доказів підтвердження транспортування товару надані до суду товарно-транспортні накладні та відомості про вантаж, в яких в якості супровідних документів на вантаж зазначений лише договір №0220п1 від 20.02.2017. Більше ніяких документів зовсім не зазначено.

Зазначене питання має значення, оскільки відповідно до ОСОБА_4 № 1 та № 2, які є невід'ємною частиною договору №0220п1 від 20.02.2017, якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ.

В свою чергу, Стандарти ДСТУ 7370:2013 та ДСТУ 7312:2013 обов'язково передбачають, що під час відвантаження Аміачної селітри та Карбаміду споживачеві продукцію супроводжують документом щодо якості, які містять зазначену вище інформацію, зокрема, відомості щодо якості товару та підприємства-виробника. Однак таких документів позивачем зовсім не надано та не зазначені причини їх відсутності.

Також зовсім відсутні відомості щодо розвантажувальних операцій та способу доставки Аміачної селітри та Карбаміду з урахуванням їх хімічного складу та спеціальних заходів їх завантаження/розвантаження, визначених Стандартами ДСТУ 7370:2013 та ДСТУ 7312:2013.

Таким чином, надані ТТН та відомості про вантаж визнаються судом неналежними доказами по справі на підтвердження виконання саме Договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017, оскільки в них зазначені неповні відомості, які не дають можливості ідентифікувати конкретну продукцію, яка перевозилася на автомобілі, та порушують вимоги, визначені у ОСОБА_4 № 1 та № 2.

На підтвердження належного виконання договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017 з обов'язковими додатками представником позивача не були надані наступні документи: в підтвердження виконання зазначених пунктів не надані документи щодо якості товару, не надані належним чином та в повній мірі оформлені товарно-транспорті накладні, подорожні листи, рахунки-фактури; зовсім не надані докази дотримання вимог ДБН В.2.2-7 стосовно складських будівель і споруд для зберігання нітрату амонію, зовсім не надані докази дотримання вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.3.009 стосовно робіт, пов'язаних з завантаженням та розвантаженням карбаміду.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач в порушення вимог ст. 15, ч. 4 ст. 180 ГК України, ст. ст. 626-629 ЦК України та відповідних пунктів укладеного договору купівлі-продажу неналежним чином оформлював результати поставки товару, що виявилося в наступному.

Всі документи, які надані позивачем в підтвердження реального виконання укладеного договору, містять лише відомості щодо виду товару, його кількості та ціни. При цьому позивачем не дотримувалися вимоги чинного законодавства щодо порядку прийомки за якістю товару. Зазначені порушення призвели до визнання судом певних документів, наданих позивачем, неналежними доказами по справі, про що зазначено вище за текстом.

Представником позивача надані докази оприбутковування товару, щодо придбання якого надані відповідні документи.

Однак з урахуванням того, що в судовому засіданні позивачем не надано належних доказів постачання цього товару саме за вказаним договором купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017 , в наявності підстави визнати неналежними доказами по справі податкові накладні, зазначені позивачем в якості підстави для формування податкового кредиту, оскільки вони складені на підставі не належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, та не відображають реальних господарських операцій з вказаним постачальником саме за договором купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017.

З урахуванням встановлених та вище зазначених порушень з боку позивача суд дійшов висновку про те, що позивач порушив положення пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України стосовно свого обов'язку як платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

В даному випадку мала місце протиправна бездіяльність платника податків, що призвела до неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством (Господарським та Цивільним кодексами України, ДСТУ, ДБН), контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (порушення вимог ст. 15, ч. 4 ст. 180 ГК України, ст. ст. 626-629 ЦК України, пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 ПК України, ДСТУ 7370:2013 та ДСТУ 7312:2013, ДБН В.2.2-7), а саме: неповне та неналежне ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, неналежне та неповне складення бухгалтерської та фінансової звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Як наслідок, позивачем було вчинене податкове правопорушення, поняття якого визначене ст. 109 ПК України, що тягне за собою відповідальність відповідно до положень ст. 110 ПК України.

Відповідно до положень п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З урахуванням встановлених по справі обставин та допущених позивачем порушень та не доведення виконання ним обов'язкових умов згідно договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017, по спірним правовідносинам відповідачем правильно встановлене порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки згідно наданих ПП Агрофірма Райгородська до перевірки документів неможливо у визначеному податковим та іншим законодавством порядку визначити договірну (контрактну) вартість товарів, які постачалися Товариством з обмеженою відповідальністю Меркурі Дата та надалі використовувалися позивачем у своїй господарській діяльності.

У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що дійсно за наявних та наданих до перевірки та до суду документів позивач відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням вимог, визначених іншим законодавством, не мав права визначати податковий кредит по господарським операціям з ТОВ Меркурі Дата на підставі договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017.

У зв'язку з вище зазначеним по вказаному договору відсутні події, передбачені п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг та дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, що вказує на відсутність при даних обставинах права позивача як платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, оскільки в судовому засіданні позивачем не надано, а судом не виявлено доказів списання коштів саме за товар, зазначений в договорі купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017, та встановлено, що позивач склав документи на отримання товару - мінеральні добрива, документи на який не відповідають характеристикам, визначеним в цьому договорі.

Однак при цьому встановлені в судовому засіданні документи на підтвердження наявності товару у позивача, на постачання якого він надав бухгалтерські документи, які не відображають повної інформації фактичного постачання саме цього товару (відповідно до договору ). Ці факти вказують на наявність того, що відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у позивача мали місце господарські операції як дії, які потягли за собою зміни в структурі активів. При цьому в порушення статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні позивачем не зазначено та не надано належним чином складених первинних документів, які б фіксували факти здійснення цих господарських операцій відповідно до договору, який зазначив сам позивач як підставу для отримання такого товару. Факт наявності товару без належних підтверджуючих бухгалтерських документів щодо його первинної поставки до позивача вказує на порушення ведення бухгалтерського обліку посадовими особами позивача, а не на фактичне виконання зазначеного договору купівлі-продажу, оскільки неможливий рух продукції у позивача без її фактичної доставки.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що відповідач в ОСОБА_10 перевірки невірно до наявних фактичних обставин зробив висновки про відсутність операцій з реалізації мінеральних добрив у ТОВ Меркурі Дата . Згідно наданих матеріалів встановлено неналежне оформлення бухгалтерських документів стосовно процедури придбання мінеральних добрив. Ці факти вказують на передчасність висновку податкового органу щодо нездійснення операцій з реалізації мінеральних добрив, придбаних у ТОВ Меркурі Дата . Однак, станом на момент перевірки відповідно до наданих податківцям документів, зміст та повнота яких була перевірена в ході судового розгляду справи, позивач внаслідок неналежного дотримання вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в частині повного відображення необхідних відомостей в первинних документах дійсно не мав права на підставі договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017 на складання податкових накладних та використовувати їх як підстави для формування податкового кредиту.

Посилання позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на судову практику Верховного Суду, викладену у постанові від 26.06.2018 у справі №808/2360/17 (касаційне провадження №К/9901/47560/18) та постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), є незмістовним, оскільки по даній адміністративній справі судом досліджується безпосередньо первинна документація, яка надана самим позивачем, а не факти наявності кримінальних проваджень.

Посилання відповідача в цій частині: наявності кримінальних проваджень, свідчення свідків тощо судом визнаються неналежними доказами, оскільки дійсно не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань, а лише мають вибірковий характер.

Саме на підставі документів, які надані безпосередньо позивачем по даній адміністративній справі, судом зроблений висновок, що позивачем порушені обов'язки, визначені пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 ПК України, та вчинене податкове правопорушення, поняття якого визначене ст. 109 ПК України, що тягне за собою відповідальність відповідно до положень ст. 110 ПК України.

Саме на підставі наданих позивачем документів судом зроблений висновок про відсутність подій, визначених п. 198.2 та 198.3 ст. 198 ПК України, для визначення податкового кредиту на підставі договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017.

Також є безпідставним посилання позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на судові рішення по справі № 812/407/18 (Т. №2, а.с.128-149), оскільки по цій справі зовсім не досліджувалися та не встановлювалися факти щодо господарських операцій між позивачем та третьою особою на підставі договору купівлі-продажу №0220п1 від 20.02.2017.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.

У зв'язку із відмовою у задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Агрофірма Райгородська до Головного управління ДФС України у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурі Дата про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Луганській області форми Р від 15.02.2018 № 00000071413 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість на суму 11 090 152,50 грн., а саме: 952122,00 грн. - основний платіж, штрафні санкції - 238030,50 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано у повному обсязі 10 грудня 2018 року.

Суддя ОСОБА_12