Постанова

від 10.12.2018 по справі 821/781/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/781/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Волна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

24.04.2018 публічне акціонерне товариство "Волна" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2018 № 0000921422 та № 0000931422, якими позивачу визначена сума грошового зобов'язання відповідно з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій по поставці селітри від ТОВ "Крайслін" та ТОВ "Дантлін", а також зерноочисного комплексу від ТОВ "Астікс" є необґрунтованими, оскільки позивач отримав товар та використав його у своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними документами.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що в ході проведення перевірки встановлена дефектність товарно-транспортних накладних по поставці товару, підприємства відсутні за податковою адресою, не встановлено походження товару у ланцюгу постачання. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки доводам податкового органу щодо не підтвердження реального характеру господарських операцій позивача із вказаними контрагентами-постачальниками.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Волна" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2016 рік та податку на додану вартість за лютий 2016 року по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ "Крайслін", ТОВ "Дантлін", ТОВ "Астікс" та подальшого використання придбаного товару, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої 16.02.2018 складено акт № 32/21-22-147-06/03785444, встановлені порушення:

- п.44.1 ст.44, пп.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України ПАТ "Волна", що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 18) за лютий 2016 на загальну суму ПДВ 1 143 667,0 грн.;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135 ст.135 ПК України, п.11, 19 ПСБО 16 "Витрати", п.6, п.9 ПСБО 9 "Запаси", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 666 594,0 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій по поставці позивачу селітри від ТОВ "Крайслін" та ТОВ "Дантлін", а також зерноочисного комплексу від ТОВ "Астікс".

На підставі акту перевірки 27.03.2018 року ГУ ДФС прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 0000921422 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 833 242,5 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 666 594,0 грн. та штрафними санкціями - 166 648,5 грн.,

- № 0000931422 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 429 583,75 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 1 143 667,0 грн. та штрафними санкціями - 285 916,75 грн.

Задовольняючи позовну заяву в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з недоведення податковим органом нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Крайслін", ТОВ "Дантлін" та ТОВ "Астікс.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок формування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, врегульований ст.198 ПК України, відповідно до п.198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пункт 44.1 ст.44 ПК України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З акту перевірки вбачається, що позивач 22.02.2016 уклав з ТОВ "Дантлін" та ТОВ "Крайслін" договори купівлі-продажу, відповідно до яких останні, як продавці, зобов'язуються передати у власність позивача селітру у кількості відповідно 200т та 250т.

На підтвердження виконання умов договорів позивачем як до перевірки, так і до суду першої інстанції надані видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні, подорожні листи акти здачі-приймання робіт, довіреності на отримання товару, банківські виписки, що підтверджують факт повної оплати поставленого товару (стор.6-7 акту перевірки).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, виписаних ТОВ "Дантлін" та ТОВ "Крайслін" , та інших первинних документів по поставкам з цими контрагентами, а також не заперечує проти того факту, що вказані контрагенти на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних, оскільки були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Судова колегія враховує, що основним видом діяльності ПАТ "Волна" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11) (стор.4 акту перевірки).

В ході перевірки позивачем надані документи обліку та використання придбаної селітри в власній господарській діяльності, а саме: оприбуткування даного товару в бухгалтерському обліку шляхом відображення по рахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" від вказаних контрагентів-постачальників, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив за березень 2016, з яких вбачається призначення - під врожай озимої пшениці 2016 року і спосіб застосування добрив - підживлення (стор. 14,20 акту перевірки).

Підставою для висновків про непідтвердженність операцій позивача із зазначеними контрагентами стала податкова інформація ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 11.03.2016 № 36ДПІ/26-53-21-03 щодо незнаходження ТОВ "Дантлін" за податковою адресою, недостатність штатної чисельності працівників, неподання декларації з податку на прибуток за 2016 рік, фінансової звітності за 2016 рік; дані Єдиного реєстру податкових накладних за лютий 2016 року, з яких не вбачається придбання ТОВ "Дантлін" та ТОВ "Крайслін" аміачної селітри.

Судова колегія вважає, що доводи ДФС, які викладені у податковій інформації, рівно як і довід відповідача щодо неможливості встановлення походження товару у другому ланцюгу постачання, не можуть бути покладені у вину позивачу та бути достатніми підставами для висновку про непідтвердженість тієї чи іншої операції.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Згідно даних, встановлених в ході перевірки, ані ТОВ "Дантлін", ані ТОВ "Крайслін" за даними АІС "СФП" не занесені до реєстру суб'єктів фіктивного підприємництва, знаходяться за основним місцем обліку (стор.15,21 акту перевірки).

Крім того, неспеціалізована оптова торгівля є основним видом діяльності ТОВ "Дантлін" та ТОВ "Крайслін" та передбачає посередницьку діяльність у такій торгівлі.

Посередництво у торгівлі не потребує наявності у контрагентів-постачальників спеціального штату, основних засобів та виробничих потужностей. Тому доводи податкового органу, що відсутність у контрагентів-постачальників товару умов для ведення господарської діяльності, в т.ч. трудових ресурсів, впливає на спроможність контрагента позивача виконати умови договору поставки, судова колегія вважає непідтвердженими.

Щодо доводів податкового органу про не встановлення походження товару - аміачної селітри, реалізованої ТОВ "Дантлін" та ТОВ "Крайслін" на адресу позивача, судова колегія звертає увагу, що в ході перевірки здійснений аналіз даних ЄРПН лише за лютий 2016 року, що є недостатнім для висновку про невідповідність придбаного та реалізованого товару зазначеними контрагентами-постачальниками.

Вірними є висновки суду, що наявність певних недоліків у товарно-транспортних накладних, а саме: у графі пункт навантаження зазначено лише залізнична станція, що унеможливлює встановити конкретну адресу, не може бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту та валових витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

З наданих як до перевірки, так і до суду першої інстанції первинних документів вбачається, що транспортування селітри відбувалось автотранспортом позивача, які перебувають в нього на обліку - автомобілях ЗИЛ ММЗ НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 та МАЗ 53371 НОМЕР_3 З ПРИЧЕПОМ НОМЕР_2 за маршрутом м.Генічеськ - станція - автопарк ПАТ "Волна", що підтверджується подорожніми листами (стор.9-11, 18-9), угодами від 25.02.2016 про виконання разової роботи з ОСОБА_2 та від 29.02.2016 - з ОСОБА_3, актами приймання передачі виконаної роботи.

За виконану роботу ПАТ "Волна" розрахувалась з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пшеницею у кількості відповідно 100 кг. на суму 335 грн. та 120 кг. на суму 425 грн., що підтверджується відповідними накладними (стор.13,19 акту перевірки).

Щодо господарської операції позивача з ТОВ "Астікс" з приводу покупки зерноочисного комплексу ЗАВ-400, судова колегія враховує надані позивачем до перевірки первинні документи на підтвердження реальності зазначеної господарської операції: копію договору купівлі-продажу від 29.02.2016, видаткову та дві товарно-транспортні накладні, подорожні листи, картку рахунку, з якої вбачається відсутність кредиторської заборгованості, дані обліку придбаного комплексу на рахунку 10 "Основні засоби".

Підставою для висновку про не підтвердження реальності зазначеної операції стала податкова інформація ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 25.03.2016 № 153/ДПІ/26-53-21-03 щодо відсутності підприємства за податковою адресою, порушення ТОВ "Астікс" фінансової дисципліни - неподання податкової звітності з ПДФО за 1 квартал 2016 року, по податку на прибуток за 2016 рік, недостатність трудових ресурсів; недоліки у ТТН: у пункті навантаження зазначено лише Н-Александрівка, що унеможливлює встановлення конкретної адреси, не встановлення походження товару.

Зазначені доводи відповідача та апелянта спростовуються аналогічними висновками, що і по операціям з ТОВ "Дантлін" та ТОВ "Крайслін".

Крім того, доводи податкового органу щодо не введення зерноочисного комплексу в експлуатацію, на думку судової колегії не свідчить про фіктивність зазначеної операції та пояснюється наявністю договірних відносин позивача з ТОВ "Агростеп" щодо прийняття останнім боргу за придбання зерноочисного комплексу та передачу комплексу від ТОВ "Агростеп" на зберігання позивачу (стор 25-26 акту перевірки).

Виходячи з наведеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами-постачальниками мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат по взаєморозрахунках з "Крайслін", ТОВ "Дантлін" та ТОВ "Астікс за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 10 грудня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко