Рішення

від 10.12.2018 по справі 524/1663/18

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.12.2018 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

524/1663/18

2/533/194/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2018 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Науменко Н.Д., за участі секретаря судового засідання Кругловецького Ю.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Козельщина Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39600 до Товариства з обмеженою відповідальністю Маг-Інвест-2012 , що знаходиться за адресою: місто Кременчук, вулиця Кірова, будинок 53, 39600, треті особи Козельщинська районна державна адміністрація, що знаходиться за юридичною адресою: селище Козельщина, вулиця Монастирська, 5, Полтавської області, 39100, Комунальне підприємство Реєстраційна служба Оржицького районного управління юстиції , що знаходиться за юридичною адресою селище Оржиця, вулиця Центральна, 22 Полтавської області 37700 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

в с т а н о в и в:

21.05.2018 позивач ОСОБА_3 звернулась до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області , із позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати договір оренди земельної ділянки недійсним, посилаючись на недійсний договору, який був укладений 12.12.2013 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Маг-Інвест-2012 , а також прохала вилучити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо договору оренди земельної ділянки площею 4,7900 га (цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), кадастровий номер: 5322084600:00:001:0237, розташованої на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області та покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Маг-Інвест-2012 судові витрати, понесені по справі.

Посилаючись на те, що при укладенні договору оренди не було враховано його волевиявлення, договір зареєстрований після смерті власника земельної ділянки - орендодавця, що є порушенням вимог закону щодо реєстрації, а тому позивач просить суд визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 12.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Маг-Інвест та ОСОБА_5 за кадастровим номером 5322084600:00:001:0237, розташованої на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, недійсним та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді від 03.04.2018 року справа передана Козельщинському районному суду Полтавської області за підсудністю в порядку ст. 31 ЦПК України

В судовому засіданні представник позивачаЄрмоленко О.В. позов підтримав повністю та просив його задовольнити, в своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в позовній заяві, та показав, що 15.02.2017 року помер ОСОБА_5, який належну йому земельну ділянку передав в оренду відповідачу та за життя не зареєстрував зазначений договір та відповідно до вимог закону договір не набув законної сили, що є підставою для визнання його недійсним. Також посилався на порушення прав позивача відмовою відповідача повернути спадкоємцю померлого успадковану земельну ділянку.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позову не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на укладання договір оренди з позивачем, який виявив бажання укласти договір оренди, що підтвердив своїм приходом в контору товариства з дружиною. Він вказував, що позивач власноручно підписав спірний договір оренди, про що свідчить підпис позивача на екземплярі спірного договору оренди, що зберігався у відповідача та був наданий суду, представник відповідача вказував, що позивач, отримуючи орендну плату від відповідача, фактично визнавав наявність відповідних договірних відносин та умови договору.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не зявився, направив до суду пояснення в якому вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розпоряджається тільки вільними землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів та не розпоряджається землями, які знаходяться у приватній власності. Представник просив розглянути справу без його участі та при винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представник апозивача, представників відповідача, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що за життя чоловік позивача ОСОБА_4 мав у власності земельну ділянку площею 4,7900га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, зареєстровану за кадастровим номером 5322084600:00:001:0237.

ОСОБА_4 12.12.2013 року уклав договір оренди вищевказаної земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю Маг-Інвест-2012 .

За видатковим касовим ордером від 06.02.2013 року ОСОБА_4 виплачено авансом 30000грн в рахунок погашення орендної плати та за видатковим касовим ордером від 20.03.2013 року - 20000грн, що підтверджується копіями наданих розрахункових документів.

ОСОБА_4 належну йому земельну ділянку 12.03..2013 року заповів засновнику ТОВ Маг-інвест-2012 .

15.02.2017 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданимКременчуцьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, актовим запис про смерть № 429.

Згідно із листом 3413/108/17 від 18.09.2017 року Відділом Держгеокадастру у Полтавській області повідомлено позивача про реєстрацію Реєстраційною службою Оржицької районної ради 04.08.2017 року вищевказаного договору оренди земельної ділянки.

Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з приватизованої земельної ділянки площею 4,79га (цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходиться на території Пригарівської сільської Ради Козельщинського району, Полтавської області (кадастровий номер земельної ділянки: 5322084600:00:001:0237).

На підставі рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 30.11.2017 року за ОСОБА_3 визнано право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування (справа №533/1242/17, рішення набрало законної сили від 16.12.2017 року).

Дане рішення суду зареєстровано Управлінням державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 16.01.2018 року, що підтверджується витягом №111289181 від 22.01.2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За статтею 13 цього ж закону, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 статті 14 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми, що і є моментом укладення договору.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, зробленому у постанові від 18 грудня 2013 року у справі №6-127цс13, в якому зазначено, що своє волевиявлення на укладання договору учасник (сторона) правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

З наведеного випливає, що договір вважається укладеним з моменту його підписання.

Одночасно відповідно до статті 6 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто на день підписання договору оренди, державній реєстрації підлягало саме право оренди земельної ділянки,яке зареєстрував орендар, а не сам договір оренди.

Згідно ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 15 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальнее настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Зазначеним вимогам договір від 12.12.2013 року відповідає.

Відповідно до ст.18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, якщо договір оренди землі не зареєстрований у встановленому порядку, то він вважається таким, що не набрав чинності. Тобто, у такому випадку у сторін договору жодних цивільних прав і обов язків не виникає.

Статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В постанові Верховного Суду України від 19.02.2014 року у справі №6-162ц13 зазначено, що цивільні права та обов язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Будь-яких підстав для визнання спірного договору недійсним судом не встановлено, зміст правочину не суперечить ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Сторони мали необхідний обсяг повноважень. Правочин вчинено у письмовій формі, без обов язкової державної реєстрації, яка проведена після його укладання і до набуття права власності позивача на неї. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків і реально виконувався і виконується сторонами, особи, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину було вільним і відповідало їх волі.

До того ж, у відповідності до п.36 Договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи не є підставою для зміни умов, або розірвання договору.

Укладений ОСОБА_4 договір оренди мав на меті набуття прав і обов язків, а тому продовжує свою дію і правонаступники померлого повинні його також дотримуватися. Попередній власник земельної ділянки не оскаржував дію даного договору, що підтверджує його справжність намірів та волевиявлення. Заборгованість по орендній сплаті відсутня, більше того вона сплачена авансом і повернення її сторонами не обумовлено.

Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Обов язковим наслідком визнання недійсним договору відповідно до п.1 ч.3 ст. 1212 ЦК України є застосування двохсторонньої реституції, що неможливо через відсутність однієї із сторін договору, яка повинна повернути отримане по договору.

Іншої підстави для визнання договору оренди земельної ділянки від 12.12.2013 року позивачем не заявлено.

Згідно положень ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ним Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту визначені ст.16 ЦК України.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що договір оренди земельної ділянки від 12.12.2013 року відповідає вимогам закону, а тому суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про визнання його недійсним. Відповідно і відсутні підстави для задоволення похідної вимоги про вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо договору, що оспорюється.

Керуючись ст.ст. 4, 12,14, 258-260, 354 ЦПК України ст. 15, 203, 207, 215, 216, 626, 628, 638 ЦК України, ст. 1,13,14, Закону України Про оренду землі , суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю Маг-Інвест-2012 , що знаходиться за адресою: місто Кременчук, вулиця Кірова, будинок 53, треті особи Козельщинська районна державна адміністрація, що знаходиться за юридичною адресою: селище Козельщина, вулиця Монастирська, 5, Полтавської області, Комунальне підприємство Реєстраційна служба Оржицького районного управління юстиції , що знаходиться за юридичною адресою селище Оржиця, вулиця Центральна, 22 Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 10.12.2018 року.

Суддя Н.Д. Науменко