Рішення

від 02.07.2007 по справі 14/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"02" липня 2007 р.                                                                            Справа  № 14/238

за позовом         Приватна агрофірма "Селекціонер"  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанон плюс"

про розірвання угоди (договору) купівлі-продажу № 71 від 01.03.2005 р. тастягнення в сумі 66482 грн. 19 коп.

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :    не з"явився    

Від відповідача : не з"явився   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Позивач звернувся в господарський суд з позовом до ТзОВ «Тріанон Плюс» в якому просить розірвати угоду (договір) купівлі-продажу товару від 01 березня 2005 року №71 укладений між ним та відповідачем та стягнути з відповідача 53 000, 00 грн. основного боргу, 10028,00 грн. збитків від інфляції, 3% річних в сумі 3454,19 грн., та судові витрати в тому числі на юридичну допомогу в сумі 1500 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на основі угоди купівлі-продажу товару від 01 березня 2005 року №71 він в якості передоплати за аміачну селітру перерахував відповідачу платіжним дорученням №1 від 01.03.2005р. 38240,99 грн. та поставив цукру за накладною №99 від 03.03.2005р. на загальну суму 33240,00 грн., однак відповідач поствив йому селітри тільки на суму 15480,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак це не перешкоджає розгляду справи так як його явка не визнавалася обов"язковою.

Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав, представник його в судове  засідання не з»явився. До господарського суду повернулися ухвали про порушення провадження у справі і про призначення розгляду справи на 02.07.2007р., які направлялися на адресу відповідача, вказану в угоді купівлі-продажу з відміткою органу зв»язку про те, що організація за вказаною адресою відсутня. Будь-яка інша адреса відповідача ні позивачу, ні суду невідома. За таких обставин суд вважає, що відповідач  повідомлений про дату, час і місце розгяду справи належним чином.

Керуючись ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає чачтковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

01 березня 2005 березня між ТзОВ «ТРІАНОН ПЛЮС» /Продавець/ та ПАФ» Селекціонер» /Покупець/ укладено угоду купівлі-продажу за № 71 аміачної селітри.

За даною угодою Відповідач зобов'язувався продати Позивачу 64 (шістдесят чотири) тонни аміачної селітри по ціні 875,00 грн. за 1 тонну на суму 56000,00 грн. (доставка залізницею) та 18 (вісімнадцять) тонн аміачної селітри по ціні 860,00 грн. за 1 тонну на суму 15480,00 грн. (самовивозом).

Загальна вартість селітри по названій угоді купівлі-продажу склала 71480,00 грн.

Згідно п.2 угоди  обов"язковою умовою відпуску товару була її попередня оплата.

У вказаному пункті угоди обумовлені строки поставки аміачної селітри : товарна партія в кількості 64 т підлягала поставці на станцію призначення Покупця протягом десяти банківських днів після попередньої оплати загальної суми купівлі на р/рахунок Продавця, згідно виставленого рахунку, а партія в кількості 18 т- самовивозом в той же термін.

У разі неможливості відгрузки аміачної селітри в граничний термін / 10 робочих днів після надходження коштів на р/рахунок/, Відповідач зобов'язувався в п'ятиденний термін повернути отримані кошти на розрахунковий рахунок Покупця.

На виконання умов угоди позивачем 01 березня 2005 р. платіжним дорученням № 63  перераховано Продавцю 38240,99 грн. грошових коштів та 03 березня 2005 р. в якості оплати за аміачну селітру відпущено товарно-матеріальних цінностей - цукру на суму 33240,00 грн. за накладною № 99 через Пашко В.В. по довіреності № 656315 , а всього на загальну суму 71480,00 грн., тобто в повному об"ємі згідно умов угоди, що повністю відповідало наданому Відповідачем рахунку-фактурі від 28 лютого 2005р.

З березня 2005р. ТзОВ «ТРІАНОН ПЛЮС» поставило позивачу 18т аміачної селітри на суму 15480,00 грн. і припинили подальше виконання договірних зобов'язань. Аміачної селітри на суму 56000,00 грн., згідно умов угоди від 1 березня 2005р. позивачу не поставлено. Сплачених коштів Відповідач позивачу також не повернув.

ПАФ «Селекціонер» неодноразово зверталася до Відповідача з пропозицією про передачу товару - аміачної селітри або повернення суми сплачених коштів в добровільному порядку.

Однак, Відповідач ухилявся від виконання взятих на себе зобов'язань по вказаній угоді купівлі-продажу від 01.03.2005р. і коштів не повертав.

З цього приводу ПАФ «Селекціонер» зверталася із заявами в   УМВСУ в Рівненській області    та    прокуратуру    Рівненської    області.    Факт    невиконання    зобов'язання    за вищевказаним договором купівлі-продажу підтверджено проведеними перевірками (копії V постанови про закриття кримінальної справи від 18.06.2005р. та листа УМВСУ в Рівненській області від 10.03.2006р. наявні в матеріалах справи).          

Після втручання правоохоронних органів Відповідач частково повернув позивачу частину коштів, сплачених за аміачну селітру, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 3000,00 грн., а саме:

-          пл. дорученням № 764 від 07.10.2005р. - 1000,00 грн.,

-          пл. дорученням № 770 від 10.11.2005р. - 1000,00 грн.,

-          пл. дорученням № 775 від 28.12.2005р. - 1000,00 грн. .

З 28.12.2005р. сума не повернутої предоплатиу залишається незмінною, і станом на 21.05.2007р. складає 53000,00 грн., що свідчить про небажання Відповідача виконувати умови угоди в добровільному порядку.

Згідно із ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. Відповідач не вжив ніяких заходів до поновлення наших законних прав в добровільному порядку, не повідомив про неможливість виконання зобов'язання, не повернув належні нам кошти.

Таким чином Відповідач істотно порушив умови договору від 1.03.2005р..

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.  Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При укладенні угоди купівлі-продажу від 01.03.2005 року №71 позивач розраховував отримати від відповідача аміачну селітру на суму здійсненої передоплати. Однак в зв"язку з істотним порушенням вказаної угоди зі сторони відповідача позивач позбавився того на що він розраховував.

Таким чином наявні всі підстави для розірвання угоди купівлі-продажу від 01.03.2005 року №71, укладеної між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч.5 ст.653 ЦК України, якщо договір розірваний у зв"язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

В даному випадку збитки позивача полягають в перерахованіх відповідачу та не повернутих останнім сум передоплати в розмірі 53000.00 грн..

Крім того обов"язок відповідача по поверненню сум передоплати позивачу в разі невідгрузки товару протягом 10 робочих днів після отримання грошових коштів передбачений розділом 2 угоди купівлі-продажу.

Отже вимоги позивача про розірвання угоди купівлі-продажу від 01.03.2005 року №71 та стягнення з відповідача 53 000, 00 грн. ґрунтуються на законі є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 625 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування правомірності вказаних вимог, сплатити індекс інфляції та 3% річних зобов"язаний боржник, який прострочив виконання саме грошового  зобов"язання.

В даному випадку, відповідно до умов угоди купівлі-продажу товару від 01 березня 2005 року №71, у боржника (відповідача) існує зобов"язання по поставці позивачу аміачної селітри на суму отриманої передоплати, а не грошове зобов"язання.

Таким чином до даних правовідносин застосування ст..625 ЦК України є необґрунтованим.

Суд же стягує з відповідача на користь позивача 53 000, 00 грн.не як основний борг, а як відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по слати державного мита та інформаційно-технічних витрат на забезпечення судового процесу пропорціно до розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Витрати позивача на юридичну допомогу в сумі 1500 грн. не підлягають відшкодування так як відповідно до ст.44 ГПК України вони не відносяться до судових витрат.       

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

 1.Позов задоволити частково.

2. Розірвати угоду купівлі-продажу від 01.03.2005 року №71, укладену між ТзОВ "Тріанон Плюс" та ПАФ "Селекціонер".

3.Стягнути з рахунку Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанон Плюс" (вул. Д.Галицького 19 ,Рівне,33028 р/р 26004010920980 Філія КБ "Фінанси та кредит" МФО 333603 ЗКПО 32089488 на користь Приватна агрофірма "Селекціонер" с.Скоморохи,Сокальський район, Львівська область,80022) 53 000, 00 грн. збитків, 615,00 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити в задоволенні.     

          Суддя                                                                 Марач В.В.

підписано "09" липня 2007 р.