Ухвала

від 19.11.2018 по справі 488/6719/14-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/6719/14-ц

Провадження № 2/488/51/18

УХВАЛА

Іменем України

19.11.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі судового засідання - Криницькій Ю.О.,

за участю прокурора - Бавикіна В.В.,

та представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та Державного підприємства Миколаївське лісове господарство до Миколаївської міськради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень міськради, визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного акту на земельну ділянку, та витребування земельної ділянки, -

Встановив:

У грудні 2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та Державного підприємства Миколаївське лісове господарство , до відповідачів - Миколаївської міськради, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в обґрунтування якого вказав наступне.

Пунктами 40 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 47/43 від 25.06.2010 р. ОСОБА_5 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 820 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Менделєєва 2-в у м. Миколаєві.

Пунктами 2 та 2.2 розділу четвертого рішення Миколаївської міськради № 11/51 від 24.11.2011 р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 879 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Менделєєва 2-в/1 у м. Миколаєві.

На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_5 отримав Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 816826 від 16.01.2012 року, з кадастровим номером 4810136600:05:001:0082.

В подальшому, 04.11.2013 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, згідно якого останній став власником спірної земельної ділянки.

25.12.2013 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір № 2641 купівлі-продажу даної земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_4 набула право власності на спірну земельну ділянку, а Реєстраційна служба Миколаївського МУЮ 25.12.2013 р. здійснила реєстрацію за нею права власності на спірну земельну ділянку за № 4059165.

Прокурор вважає, що зазначені рішення Миколаївської міськради було прийнято із порушенням вимог чинного законодавства, та з перевищенням повноважень Миколаївської міськради, і з урахуванням наданих уточнень, просив:

- визнати незаконним та скасувати п. 40 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 47/43 від 25.06.2010 року;

- визнати незаконним та скасувати п. 2 та 2.2 розділу 4 рішення Миколаївської міськради № 11/51 від 24.11.2011 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04.11.2013 року, який був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 816826 від 16.01.2012 року, який був виданий ОСОБА_5;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав запис № 4059165 про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 1 000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0082, що розташована за адресою: м. Миколаїв, провул. Менделєєва 2-в/1;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 1 000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0082, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, провулок Менделєєва 2-в/1 в м. Миколаєві.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25.04.2018 р. було закрито провадження у даній справі в частині відповідача - ОСОБА_5 на підставі п.7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4, - ОСОБА_2 заявив клопотання про зупинення провадження у справі мотивуючи його тим, що в провадженні Верховного Суду (ОСОБА_6 Верховного Суду) наразі перебуває цивільна справа № 488/5027/14-ц, яка за змістом позовних вимог, способом захисту і суб'єктним складом є аналогічною даній справі, а правовідносини у цих справах є подібними. Посилаючись на таке, представник відповідача просив зупинити провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Заслухавши думку прокурора з приводу заявленого клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, ОСОБА_6 Палатою Верховного Суду.

За своїм змістом зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передба чити їх усунення.

Зупинення провадження у справі як процесуальна дія має загальні ознаки, які полягають утому, що:

а) підстави зупинення провадження, які є обов'язковими і необов'язковими (фа культативними), точно визначені законом (ст.ст. 251, 252 ЦПК);

б) строки зупинення провадження залежать від тривалості дії обставин, що стали підставою зупинення (ст. 253 ЦПК України);

в) якщо провадження зупинене, вчиняти будь-які процесуальні дії до його поновлення не можна;

г) ухвала про зупинення провадження може бути оскаржена (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК);

д) до поновлення провад ження у справі перебіг строків її розгляду зупиняється.

Залежно від обставин, що є підставами зупинення проваджен ня у справі, його можна поділити на обов'язкове і необов'язкове (факультативне).

Так, до підстав необов'язкового (факультативного) зупинення провадження у справі належать обставини, за яких можливий подальший розгляд. Однак якщо його продовжити, це може вплинути на встановлення дійсних правовідносин учасників процесу. Таке зупинення провадження відбувається за заявою особи, яке бере участь у справі, або з власної ініціативи суду у випадках, встановлених ст. 252 ЦПК України.

Аналізуючи доводи представника відповідача, суд приходить до висновку, що між вказаними ним справами, не існує тісного матеріально-правового зв'язку, а зібрані по даній справі докази дозволяють встановити та дати належну оцінку обставинам (фактам), які є предметом судового розгляду, а через це доводи представника відповідача не свідчать про необхідність зупинення провадження у даній справі.

Окрім того, відмовляючи в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, суд також враховує вимоги ст.ст. 2, 4, 11, 121, 210 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку, тому не зупиняє провадження у справі відповідно до принципу ефективності судового процесу, направленого на недопущення затягування розгляду справи.

Виходячи із такого суд вважає необхідним відмовити представнику відповідача у задоволенні його клопотання про зупинення провадження.

Керуючись ст. ст. 43, 251, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4, - ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Л.І. Селіщева