Ухвала

від 04.12.2018 по справі 548/1978/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/1978/18 Номер провадження 11-сс/814/116/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді залишено без задоволення клопотання слідчого СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про арешт майна - врожай с/г культури - кукурудзи, яка знаходяться на полі площею 18,6207 га (рілля) за кадастровим номером № 5324885400:00:047:0057 і на саме дане поле та на три поля: площею 42,2512 га (рілля ) з кадастровим номером 5324885400:00:028:0095, площею 10,0194 га (рілля) з кадастровим номером 5324885400:00:018:0067 , площею 19,5110 га (рілля ) з кадастровим номером №5324885400:00:004:0044.

Згідно з клопотанням та ухвалою слідчого судді, 26.09.2018 року із Головного управління держгеокадастру у Полтавській області до Хорольського ВП надійшли матеріали про те, що ТОВ АФ «Хорольська» самовільно використовує земельні ділянки на території Староаврамівської сільської ради шляхом посіву сільськогосподарських культур.

26.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170330000439 слідчим відділом ГУНП в Полтавській області внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

В подальшому, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ТОВ АФ «Хорольська» самовільно використовує 4 земельні ділянки згідно актів обстеження земельних ділянок управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління держгеокадастру у Полтавській області, а саме:

1) земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 5324885400:00:028:0095 площею 42,2512 га ріллі, яка на момент огляду від 09.10.2018 року убрана, маються лише залишки стерні кукурудзи;

2) земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 5324885400:00:018:0067 площею 10,0194 га ріллі, яка на момент огляду від 09.10.2018 року убрана, маються лише залишки стерні соняшника;

3) земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером № 5324885400:00:047:0057 площею 18,6207 га ріллі, яка на момент огляду від 09.10.2018 року не убрана, мається врожай с/г культури кукурудза;

4) земельна ділянка сільського господарського призначення державної власності з кадастровим номером №5324885400:00:004:0044 площею 19,5110 га ріллі, яка на момент огляду від 09.10.2018 року убрана, відсутні залишки стерні с/г культур на даній земельній ділянці, однак видніється проростання багаторічної трави люцерни.

Згідно відомостей з Державного земельного кадастру вищевказані земельні ділянки знаходились в оренді ТОВ Сільськогосподарське товариство «Зоря» (код ЄРДПОУ 03770265), речове право користування зареєстроване 18.01.2012 року строком на 5 років.

За результатами перевірки виявлено, що вищезазначені земельні ділянки самовільно використовуються ТОВ Агрофірма «Хорольська» в особі генерального директора ОСОБА_8 шляхом посіву сільськогосподарських культур, чим порушено вимоги статті 125 Земельного кодексу України. Мотивуючи рішення, слідчий суддя вказав, що в поданому клопотанні предметом арешту є зерно, а саме врожай с/г культури - кукурудзи, яка знаходиться на полі площею 18,6207 га (рілля) за кадастровим номером № 5324885400:00:047:0057 і на саме дане поле та на три поля: площею 42,2512 га (рілля ) з кадастровим номером 5324885400:00:028:0095, площею 10,0194 га (рілля) з кадастровим номером 5324885400:00:018:0067 , площею 19,5110 га (рілля ) з кадастровим номером №5324885400:00:004:0044, які на момент огляду вже убрані від урожаю. Тож суд дійшов висновку, що накладення арешту на вказане майно призведе до псування або знищення останнього, оскільки врожай знаходиться на етапі зберігання.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, до апеляційного суду з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження звернувся прокурор Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 .

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно врожай с/г культури кукурудзи, яка знаходиться на полі площею 18.6207 га (рілля) за кадастровим номером № 5324885400:00:047:0057 і на саме дане поле та на три поля: площею 42,2512 га (рілля) з кадастровим номером 5324885400:00:028:0095, площею 100194 га (рілля) з кадастровим номером 5324885400:00:018:0067, площею 19,5110 га (рілля) з кадастровим номером № 5324885400:00:004:0044, які на момент огляду вже прибрані від урожаю, з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких дій до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

На обгрунтування вимог вказує, що є достатні підстави вважати, що врожай засіяний на вказаних полях, є предметом кримінального правопорушення, має значення речового доказу у кримінальному провадженні та з метою його збереження, а також збереження інших слідів злочину та недопущення заподіяння збитків державі, встановлення всіх обставин вчиненого злочину, необхідно накласти арешт на зазначене майно.

Посилається на те, що у ТОВ АФ «Хорольська» були повністю відсутні правові підстави законного використання зазначених 4 земельних ділянок.

Окрім цього, заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки ухвала слідчого судді отримана відділом прокуратури 26 жовтня 2018 року.

Прокурор в судове засідання не з`явився, просив розглядати апеляційну скаргу без його участі.

Представник ТОВ АФ «Хорольська» в судове засідання не з`явився, хоча про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення чи перенесення апеляційного розгляду не надходило.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступного висновку.

Враховуючи, що клопотання слідчого розглядалося у відсутність прокурора, а копію ухвали останній отримав 26.10.2018р., колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170, 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя перевірив вказані обставини та дійшов правильного висновку про те, що законні підстави для накладення арешту відсутні.

Так, цивільний позов в рамках кримінального провадження не пред`являвся, санкцією ч.1 ст.197-1 КК України конфіскація майна не передбачена. В матеріалах клопотання відсутні дані про масу кукурудзи, яка знаходиться на полі та її вартість, що позбавляє суд можливості оцінити співмірність арештованого майна та спричиненої майнової шкоди.

Крім того, диспозицією ч.1 ст.197-1 КК України передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди власнику або законному володільцю. Враховуючи це, доказове значення врожаю кукурудзи для доведення факту вчинення зазначених у диспозиції статті дій, є сумнівним. При цьому слідчим належним чином не мотивовано мету їх зберігання в якості речових доказів. Більше того, жодних пояснень про те, яким саме чином буде збережено сільгосппродукцію, яка є такою, що псується, слідчий у клопотанні не навів.

Таким чином, твердження прокурора в апеляційній скарзі про необхідність накладення арешту на врожай кукурудзи та поля, які зібрані від врожаю, з метою збереження речових доказів та недопущення заподіяння збитків державі не підтверджуються матеріалами провадження.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не вбачає підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно, отже ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст., 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2018 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4