Постанова

від 02.07.2007 по справі 4/92

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/92

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2007 року                                                                                   Справа № 4/92  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. (доповідач)

суддів:               Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 27.06.2007р. № 410)

при секретарі: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:  

ліквідатор –Христенко В.В., паспорт серії ЕА № 189670;  

відповідача –Коноваленко В.І., дов. № 2 від 20.03.2007р.;  

третьої особи –не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (поштове повідомлення № 9751632 від 25.06.2007р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу ліквідатора відкритого акціонерного товариства “Гайворонський комбінат хлібопродуктів” м.Гайворон Кіровоградської області

на  рішення  господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2007 року

у справі    №  4/92                         

за позовом   відкритого акціонерного товариства “Гайворонський комбінат хлібопродуктів”, Кіровоградська область, м.Гайворон

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Філкон”, м.Кіровоград

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Гайворонську міжрайонну державну податкову інспекцію, Кіровоградська область, м.Гайворон

про  визнання недійсним акту приймання-передачі

          За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).    

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2007р. (суддя Хильки Ю.І.) по справі № 4/92 за позовом відкритого акціонерного товариства “Гайворонський комбінат хлібопродуктів” м.Гайворон Кіровоградської області (далі –ВАТ “Гайворонський комбінат хлібопродуктів”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Філкон” м.Кіровоград (далі –ТОВ “Філкон”) та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Гайворонської  міжрайонної державної податкової інспекції (далі –Гайворонської МДПІ) про визнання недійсним акту приймання-передачі в задоволенні позову було відмолено.

          Рішення господарського суду Кіровоградської області мотивовано пропуском позивачем строків позовної давності, ст.ст.80, 71 ЦК УРСР, а також тим, що акт приймання-передачі майна в якості частини до статутного фонду відповідача не є договором в розумінні ст..153 ЦК України, тому підстави для письмового узгодження з податковими органами відсутні.   

          Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду Кіровоградської області, його оскаржує в апеляційному порядку позивач по справі –ліквідатор ВАТ “Гайворонський комбінат хлібопродуктів” Христенко В.В., посилається на невідповідність висновків, викладених в рішенні, матеріалам, обставинам справи, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема:

          - господарським судом порушено вимоги ст..77 ГПК України, оскільки рішення судом було прийнято за відсутності ліквідатора, а суд не відклав розгляд справи в межах строків, передбачених ст..69 ГПК України;

          - господарським судом порушено вимоги ст..41 ЦК УРСР, оскільки акт приймання-передачі є дією, спрямованою на встановлення цивільних прав та обов'язків стосовно переданого майна у відповідача та припинення їх у скаржника;

          - господарським судом не було дано належної правової оцінки факту знаходження всього майна та майнових прав позивача в податковій заставі, про що 12.02.2002р. до Державного реєстру застав рухомого майна було внесено запис 1033-1365; отже, угода між сторонами суперечить п.8.6.1 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, оскільки згоду на відчуження майна позивачем не було отримано;

          - господарським судом порушено вимоги п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст..76 ЦК УРСР, оскільки ліквідатор скаржника дізнався про порушення порядку укладення договору 15.03.2007р. від Гайворонської МДПІ, отже, саме з цього періоду часу і починається обчислення строку позовної давності;

          - господарським судом безпідставно було відхилено клопотання ліквідатора про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору –Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області та Гайворонської МДПІ, а посилання господарського суду на те, що спір не підлягає розгляду в судах адміністративної юрисдикції є безпідставним, так як сторони по справі не є суб'єктами владних повноважень.

          Відповідач по справі –ТОВ “Філкон”, м.Кіровоград, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись  на відповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2006р. по справі № 11/65 визнано банкрутом відсутнього боржника –ВАТ “Гайворонський комбінат хлібопродуктів” (26300, Кіровоградська область, м.Гайворон, вул..Воєводіна, 1, код ЄДРПОУ 00951913) та відкрито ліквідаційну процедуру даного підприємства, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Христенко В.В. (а.с.9-12).

Ліквідатор Христенко В.В. звернувся з позовом по цій справі у відповідності до ст..25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як особа, яка здійснює повноваження керівника підприємства.

Рішенням зборів акціонерів позивача 26.09.2002р. було відчужено до статутного фонду ТОВ “Філкон” майно, що було власністю позивача, на суму 2 760 372 грн. 24 коп., відповідно до акту приймання-передачі майна (додатку № 1 до протоколу зборів засновників ТОВ “Філкон”) від 26.09.2002р. (а.с.19-24).

Як вбачається із змісту позовної заяви, її прохальної частини, позивач просив визнати недійсним акт приймання-передачі майна (додаток № 1 до протоколу зборів засновників ТОВ “Філкон”) від 26.09.2002р., укладений між ВАТ “Гайворонський комбінат хлібопродуктів” та ТОВ “Філкон” (а.с.5). В якості правових підстав недійсності акту приймання-передачі майна від 26.09.2002р. позивач посилався на ст.ст.48-59 ЦК УРСР, п.8.6.1 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

У відповідно до п.8.6.1 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі в разі продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за їх звичайними цінами, повинен отримати погодження податкових органів на операції із заставними активами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2007р. (а.с.144) до участі у справі було залучено Гайворонську МДПІ, на підставі ст..26 ГПК України в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яку було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання (поштове повідомлення № 9751632), але Гайворонська МДПІ не скористалась як правом надання відзиву на апеляційну скаргу, так і правом участі в судовому засіданні, передбаченого ст..22 ГПК України.

Матеріалами справи, зокрема, листом Гайворонської МДПІ від 15.03.2007р. № 1196/24, витягами із Державного реєстру застав рухомого майна від 13.02.2002р., 11.02.2004р., листом від 28.03.2007р. (а.с.33-35, 38-39) підтверджується, що в період з 11.02.2004р. по 10.09.2006р. всі майнові активи ВАТ “Гайворонський комбінат хлібопродуктів” знаходились у податковій заставі та ВАТ “Гайворонський комбінат хлібопродуктів” не узгоджував з Гайворонською МДПІ передачу активів до статутного фонду ТОВ “Філкон” на суму 2 760 372 грн.

Докази такого узгодження відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

Також відсутні докази в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України, підтверджуючи факт визнання недійсним в встановленому законом порядку протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ “Гайворонський комбінат хлібопродуктів” від 09.08.2002р. та протоколу зборів засновників ТОВ “Філкон” від 26.09.2002р., такі докази відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами відповідно до ст..33 ГПК України в ході розгляду справи в судах обох інстанцій, тоді, як свідчать матеріали справи, акт приймання-передачі є лише додатком № 1 до протоколу від 26.09.2002р.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, підтверджуючи ті обставини, що саме неналежне виконання обов'язку самим позивачем по узгодженню відчуження майна порушує права позивача відповідно до ст..1 ГПК України.

Даючи правову оцінку наданому акту приймання-передачі майна, неможливо погодитись з тим, що за своєю правовою природою оспорюваний акт є саме угодою –договором в розумінні ст.ст.41, 153 ЦК УРСР, який діяв на час вчинення позивачем дій.

Відповідно до ч.1 ст.41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 153 ЦК УРСР було передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного вид, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Аналізуючи зміст оспорюваного акту приймання-передачі (додаток № 1) до протоколу зборів засновників відповідача від 26.09.2002р., слід зазначити, що акт складається із преамбули та переліку майна та не містить усіх істотних умов, які передбачені були законом, зокрема, діючим на той час Цивільним кодексом УРСР для договорів, які містять елементи відчуження в будь-який спосіб.

Отже, правові підстави щодо визнання лише оспорюваного акту недійсним за наведеними позивачем підставами відсутні.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що факт того, що ліквідатору стало відомо про факт існування оспорюваного акту 15.03.2007р. не є підставою, передбаченою ст..76 ЦК УРСР, а є лише підставою для звернення до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку позовної давності, чого зроблено не було, будь-які клопотання позивачем не заявлялись в судах обох інстанцій, відсутні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, також слід погодитись і з застосуванням строків позовної давності з урахуванням вимог п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України на підставі ст.ст.71, 80 ЦК УРСР, оскільки позивач звернувся з позовом після закінчення трьохрічного строку позовної давності (21.03.2007р. – а.с.3), навіть якщо і погодитись з доводами позивача про те, що оспорюваний акт є правочином, то як ні Цивільний кодекс УРСР, ні Цивільний кодекс України не вбачає таких підстав перерви строків позовної давності або зупинення строків позовної давності, як зміна керівництва підприємства, що має місце по цій справі.

Щодо доводів скаржника про порушення кримінальної справи за фактом відчуження майна, не підписання оспорюваного акту колишнім керівником ВАТ “Гайворонський комбінат хлібопродуктів”, то ці доводи не підтверджено жодним доказом відповідно до ст. ст.32, 33, 36 ГПК України та ч.3 ст.35 ГПК України (вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили), та позивач не позбавлений права, передбаченого ст.ст.112-113 ГПК України у випадку встановлення вини певних осіб вищевказаним вироком суду звернутись до господарського суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2007р. по справі № 4/92 –залишити без змін; а апеляційну скаргу ліквідатора відкритого акціонерного товариства “Гайворонський комбінат хлібопродуктів” м.Гайворон Кіровоградської області Христенко В.В. –залишити без задоволення.

Головуючий                                                                                                   О.М Виноградник

Судді                                                                                                               О.В Джихур

                                                                                                                О.М.Лисенко    

Дата виготовлення в повному обсязі 04.07.2007р.