Ухвала

від 10.12.2018 по справі 922/1698/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

10.12.2018 Справа № 922/1698/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - на підставі ордеру про надання правової допомоги серії ПТ №103107 від 30.11.2017р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 23.10.2018р. серії ПТ №2425,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Філії "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", Харківська область, Нововодолазький район, с.Охоче, (вх.№1018 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2018р. у справі №922/1698/18 (суддя Аюпова Р.М., ухвалене в м.Харків о 13:52год., дата складення повного тексту - 19.10.2018р.)

за позовом: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Астар Оіл", м. Харків,

до відповідача: Філії "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", Харківська область, Нововодолазький район, с.Охоче,

про стягнення 341219,28грн.,

ВСТАНОВИЛА:

22.06.2016р. ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Астар Оіл" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Філії "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", в якій просило суд стягнути з відповідача суму основного зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів від 16.03.2018р. №107-Н у розмірі 119810,14грн., 2% від суми боргу за кожен день прострочки, що є сплатою за користування чужими коштами в розмірі 220450,66грн., інфляційні у розмірі 958,48грн.; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за поставлений товар за договором поставки нафтопродуктів від 16.03.2018р. №107-Н укладеного між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Астар Оіл" та Філією "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес".

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2018р. у справі №922/1698/18 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Філії "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Астар Оіл" суму основної заборгованості в розмірі 119810,14грн., 2% від суми боргу за кожен день прострочки, що є сплатою за користування чужими грошовими коштами в розмірі 220450,66грн., інфляційні в розмірі 958,48грн. та судові витрати в розмірі 11118,29грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані обґрунтованістю та правомірністю позовних вимог, що і стало підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Філія "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2018р. у справі №922/1698/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, апелянт просить суд направити справу за підсудністю до господарського суду м.Києва та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на його думку, позовні вимоги не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як на підставу для направлення даної справи за підсудністю до господарського суду м.Києва, апелянт посилається на те, що Філія "Харківська" ПНВК "Інтербізнес" є відокремленим підрозділом Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", проте не має повноважень на представництво інтересів юридичної особи в суді, що підтверджується Положенням про Філію "Харківську" ПНВК "Інтербізнес", а саме, частиною 7 пункту 3.1. зазначеного Положення, яким встановлено, що філія має право на підставі довіреності Компанії вести претензійно-позовну роботу. Проте, як зазначає апелянт, вказаної довіреності на ведення претензійно-позовної роботи Філії не видавалось, а отже, оскільки адресою юридичної особи - Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" є м. Київ, то розгляд даної справи, на його переконання, відноситься до територіальної підсудності господарського суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, а саме господарський суд м. Києва.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Філії "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2018р. у справі №922/1698/18; встановлено сторонами у справі строк до 03.12.2018р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 10.12.2018р.

30.11.2018р. позивачем подано до апеляційного господарського суд відзив на апеляційну скаргу (вх.№1773), в якому просить суд відмовити в задоволені апеляційної скарги Філії "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2018р. у справі №922/1698/18 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.12.2018р.

представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2018р. у справі №922/1698/18 залишити без змін.

Представник апелянта у судове засідання Східного апеляційного господарського суду 10.12.2018р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повернутим на адресу апеляційного господарського суду повідомленням про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №6326200067465 (т.1 а.с.178).

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття провадження у даній справі з наступних підстав.

Так, у відповідності до приписів статті 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами першою та другою статті 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

У статті 55 Господарського кодексу України зазначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (частини 2 та 4 статті 64 Господарського кодексу України).

Згідно частини 1 та 3 статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Пунктом 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 роз'яснено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

Окрім того, судова колегія наголошує, що господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Астар Оіл" при зверненні до суду з позовом, було визначено відповідачем - Філію "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" одноосібно (яка не є юридичною особою) без зазначення юридичної особи.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Філія "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" не є окремою юридичною особою, а є відокремленим підрозділом юридичної особи Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" код ЄДРПОУ 01200244.

Отже, Філія "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" до якої було заявлено позов, у відповідності до викладених вище норм чинного законодавства не має статусу юридичної особи, а відтак не є юридичною особою, та відповідно не може набути процесуального статусу відповідача у справі.

Колегія суддів зазначає, що стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на вищевикладене, що відповідач у даній справі Філія "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" не має статусу юридичної особи, а відтак не є юридичною особою, та відповідно не може набути процесуального статусу відповідача у справі, судова колегія вважає, що провадження у справі №922/1698/18 повинно бути закрито на підставі до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано зазначених вище обставин, що призвело до помилкових висновків, які були покладені в основу судового рішення у даній справі, рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2018р. у справі №922/1698/18 підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі №922/1698/18 підлягає закриттю, на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга Філії "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись приписами ст.ст. 231, 234, п.4 ч.1 ст.275, 269 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Філії "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2018р. у справі №922/1698/18 визнати нечинним.

Провадження у справі №922/1698/18 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя І.А. Шутенко