Постанова

від 23.11.2018 по справі 908/3510/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 908/3510/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2018

(Суддя - Корсун В.Л.)

та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018

(Головуючий суддя - Чернота Л.Ф.; Судді - Попков Д.О., Стойка О.В.)

у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕОЛ-07"

про стягнення 531 998, 38 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2016 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області №10-22-07137 від 27.12.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕОЛ-07 (Далі - ТОВ ОРЕОЛ-07 ) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 53537,38 грн, пені в сумі 23230,86 грн, штрафу в сумі 5353,74 грн, збитків в розмірі 297584,40 грн, залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на суму 152292 грн. та витрат по сплаті судового збору..

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, тобто Державі.

1.3. Відповідно до п.8 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 №847. Зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.09.1997 за №446/2250, зі змінами) до державної частки майна в цілісному майновому комплексі орендованого підприємства на етапі інвентаризації і складання передавального балансу відноситься: - орендоване державне майно; - інше державне майно, передане орендареві державою протягом дії договору оренди; - майно. Придбане за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно, якщо інше не передбачено договором оренди; - залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше; - вартість невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем без погодження з орендодавцем.

1.4. Пунктом 15 вищенаведеного Порядку, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передаточним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендного підприємства.

1.5. Згідно з відомостями нарахування та використаних амортизаційних відрахувань на орендоване майно за період оренди по роках по Договору, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів станом на 2014 рік (остання інформація надана орендарем) становить 152 292 грн. Таким чином, після припинення договору невикористаний залишок амортизаційних відрахувань, нарахований на орендоване майно в розмірі 152 292 грн має бути , як вважає позивач, зарахований до Державного бюджету України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.03.2018, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕОЛ-07" на користь Державного бюджету України (стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280), одержувач: Державний бюджет Запорізького району, 22080100, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р № 31116092700122, код ЄДРПОУ 38025393) заборгованість з орендної плати в розмірі 53 537 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 38 коп., пеню в розмірі 23 204 (двадцять три тисячі двісті чотири) грн. 95 коп., штраф у розмірі 5 353 (п'ять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 74 коп., збитки в розмірі 297 584 (двісті дев'яносто сім тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 40 коп. та 5 694 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

3. В обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на суму 152 292 грн суд першої інстанції, із яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, (затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 №847) чітко не передбачено стягнення з орендаря амортизаційних відрахувань після розірвання договору оренди від 30.05.2008 №2361 та відповідного обов'язку орендаря не встановлено і договором.

3.1. Крім того, судами відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 25,91 грн, з посиланням на те, що позивач неправомірно включив в період прострочення вихідні дні, не врахувавши положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

4. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2018 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 з проханням скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 25,91 грн та залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на суму 152 292 грн, а постанову апеляційного господарського суду у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області в цій частині задовольнити та стягнути з ТОВ ОРЕОЛ-07 на користь Державного бюджету України пеню в сумі 25,91 грн та залишок невикористаних амортизаційних відрахувань на суму 152 292 грн шляхом перерахування грошових сум за відповідними реквізитами. В інший частині рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 у справі №908/3510/16 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права: зокрема, ст.ст. 254, 530, 549, 1212 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України), ст.23 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

5.1. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не було враховано усі обставини справи та не доведено обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими.

5.2. вважає, що з урахуванням ст.23 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачене право власності орендаря на амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а у даному випадку відповідач не є власником орендованого майна.

5.3. Наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 №847 затверджено Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.1997 №446/2250, зі змінами (Порядок №847).

5.4. Відзначає, що відповідно п.15 Порядку №847, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передаточним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства.

5.5. Сума невикористаного залишку амортизаційних відрахувань станом на 2014 рік становить 152 292 грн, доказів використання амортизаційних відрахувань на відновлення орендованих основних фондів відповідачем не було надано.

5.6. Згідно з ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

5.7. У підсумку, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області вважає, що відповідач зобов'язаний повернути власнику майна (позивачу) набуті у користування під час дії договору грошові кошти (амортизаційні відрахування), що не використані на відновлення орендованих основних фондів, оскільки з розірванням договору та повернення об'єкту оренди за рішенням господарського суду Запорізької області від 26.04.2016 у справі №908/764/16 відпала підстава, у відповідності до якої амортизаційні відрахування були набуті.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.08.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

7.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі №908/3510/16 за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у даній справі (в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 25, 91 грн та залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на суму 152 292 грн) у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

9. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

10. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

11. Відповідно до пункту 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

13.1. Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) в особі начальника регіонального відділення Горьового Миколи Андрійовича, який діє на підставі Положення Про регіональне відділення Фонду державного майна України , з одного боку і Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРЕОЛ-07" (орендар), в особі директора Візірського Івана Володимировича, що діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області 01.08.2007 за №10851020000000713 з іншого боку, на підставі заяви орендаря від 08.08.2007 №7 щодо передачі йому в оренду цілісного майнового комплексу регіонального навчально-оздоровчого комплексу Звязківець - підрозділу Запорізької дирекції УДППЗ Укрпошта та листа Генеральної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (лист від 11.07.2007 №310-1032) на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.02.2008 у справі 10/117/08 та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.05.2008, в цілях збереження цілісного майнового комплексу та забезпечення ефективності використання державного майна, керуючись положеннями Закону України Про оренду державного та комунального майна 30.05.08 було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу навчально-оздоровчого комплексу "Зв'язківець" - підрозділу ЗД УДППЗ "Укрпошта" за № 2361.

13.2. Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс навчально-оздоровчого комплексу "Зв'язківець" підрозділу Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" (Далі - Майновий комплекс), склад і вартість якого визначено відповідно до висновку незалежної оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертно-аналітичний центр" "Про переоцінену вартість об'єкта оцінки", складеного станом на 30.09.07 (надалі - Висновок). Вартість майна згідно вищевказаного висновку становить 876 169,44 грн. Вищевказаний висновок затверджено Міністерством транспорту і зв'язку України та узгоджено ЗД УДППЗ "Укрпошта". В орендну надаються основні засоби на суму 855 912,00 грн - відповідно до Висновку. Викупу підлягають оборотні засоби на суму 20 257,44 грн. - відповідно до Висновку. Оборотні засоби орендар викуповую на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно із підписанням цього договору. Перелік основних фондів приведено у Додатку № 4 до цього Договору.

13.3. Пунктом 1.2. договору визначено, що майновий комплекс, який передається в оренду, розташований за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 83.

13.4. Умовами пункту 1.6. договору передбачено, що майно майнового комплексу знаходиться на балансі орендаря і враховується окремо від іншого майна орендаря на його окремому балансі із зазначенням того, що майно є орендованим.

13.4. Початок користування майновим комплексом наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна, згідно п. 2.1. договору.

13.5. Акт прийому-передачі орендованого майна, що є Додатком № 2 до договору, підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

13.6. Пунктами 3.1., 3.2. договору в редакції Додаткової угоди від 29.11.2012 №1 до договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786, із змінами та доповненнями. Розмір орендної плати за перший після перегляду місяць оренди становить без ПДВ - 11 961,37 грн., який в подальшому підлягає коригуванню орендарем на індекс інфляції за кожний наступний місяць (Додаток 1).

13.7. Відповідно до п. 3.5. договору в редакції Додаткової угоди від 22.03.13 №3 до договору узгоджено, що сплата орендних платежів до бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця, наступного за місяцем, що підлягає оплаті.

13.8. Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що амортизаційні відрахування на орендоване Майно накопичується на відповідному субрахунку рахунку № 42 "Додатковий капітал" та залишаються у розпорядженні орендаря і використовуються на відновлення орендованого майна.

13.9. Поліпшення орендованого майна, здійсненні за рахунок амортизаційних відрахувань є державною власністю, відповідно до п. 4.2. договору.

13.10. Пунктом 5.3 узгоджено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити до бюджету орендну плату.

13.11. Згідно п. 5.4. договору, в редакції Додаткової угоди від 22.03.13 № 3 до договору, встановлено, що орендар зобов'язаний щомісяця, до 12 числа місяця, наступного за місяцем, що підлягає оплаті, подати орендодавцю копії платіжних документів, що підтверджують внесення орендної плати до бюджету.

13.12. У разі припинення договору оренди або його розірвання за погодженням орендодавцем повернути органу, уповноваженому управляти майном підприємства, орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря, згідно п. 5.13 договору.

13.13. Умовами п. 9.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

13.14. Пунктом 9.3 встановлено, що за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендарю збитки в розмірі подвійної місячної орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, що підтверджує фактичне повернення орендованого майна (п. 5.13 Договору).

13.15. Договір діє з 30.05.08 р. по 01.02.18 р. строком на 9 років і 10 місяців, відповідно п. 10.1. договору.

13.16. Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.04.2016 у справі №908/764/16, яке набрало законної сили, було розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу навчально-оздоровчого комплексу "Зв'язківець" підрозділу Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" №2361 від 30.05.2008 із змінами, який укладено між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ "ОРЕОЛ-07". Зобов'язано ТОВ "ОРЕОЛ-07" повернути цілісний майновий комплекс навчально-оздоровчого комплексу "Зв'язківець" підрозділу Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта", який розташований за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 83, Міністерству інфраструктури України за участю РВ ФДМУ по Запорізькій області у відповідності до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.97 № 847 (копія рішення а.с.28-32).

13.17. Також, наведеним рішенням стягнуто з ТОВ "ОРЕОЛ-07" заборгованість з орендної плати в сумі 295 675 грн 58 коп., пеню в сумі 79 472 грн 76 коп., штраф у сумі 29 567 грн 56 коп. за період з лютого 2015 року по лютий 2016 року.

13.18. У подальшому, 19.05.2016 РВ ФДМУ по Запорізькій області направило ТОВ "ОРЕОЛ-07" лист від 19.05.2016 №11-13-02748, у якому повідомило відповідача про припинення договору оренди цілісного майнового комплексу навчально-оздоровчого комплексу "Зв'язківець" - підрозділу ЗД УДППЗ "Укрпошта" від 30.05.2008 №2361 та необхідності підписання примірників угоди про припинення договору. Також, позивач направив відповідачу примірники угоди про припинення договору для підписання останнім .

13.18. На час звернення позивача до господарського суду Запорізької області, відповідач відповіді на вказаний лист не надав та не повернув примірники підписаної угоди про припинення договору.

14. Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

15. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та акти законодавства.

16. За змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

17. Проте, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, позивачем не наведено існування законодавчих та договірних підстав виникнення у відповідача саме грошового зобов'язання зі сплати 152 292 грн невикористаних орендарем амортизаційних відрахувань.

18. Пунктом 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначені умови щодо порядку використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна, зокрема, зазначено, що амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів; орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

19. Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що орендоване майно включається до балансу підприємства, господарського товариства із зазначенням, що це майно є орендованим. Таке правило передбачено саме для майна, орендованого у складі цілісного майнового комплексу, на відміну від оренди окремого індивідуально визначеного майна, для якого включення до балансу орендаря не передбачено, згідно абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

20. Згідно з ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування взятого в оренду майна.

21. Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (надалі - Порядок), затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року №847, забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.

22. Відповідно до пункту 13 вказаного Порядку, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передаточним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендного підприємства.

23. У даному випадку, як встановлено судами, довідка про рух коштів та передаточний баланс не складались, залишок амортизаційного фонду не визначено.

24. Як встановлено під час розгляду справи та вже було зазначено вище, пунктом 4.1. договору передбачено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно накопичується на відповідному субрахунку рахунку №42 "Додатковий капітал" та залишаються у розпорядженні орендаря і використовуються на відновлення орендованого майна. Поліпшення орендованого майна, здійсненні за рахунок амортизаційних відрахувань є державною власністю, відповідно п. 4.2. договору.

25. Позивач обґрунтовуючи підставність стягненні амортизаційних відрахувань посилається, при поданні даного позову, на п. 9 та 15 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.97 № 847).

26. Відповідно до пункту 9 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, на який посилається позивач, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше відносяться до державної частки майна в цілісному майновому комплексі.

27. Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передавальним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (пункт 15 Порядку).

28. Таким чином, абсолютно правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що ні Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ні Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, а ні Договором оренди №2361 від 30.05.2008 із змінами, який укладено між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ "ОРЕОЛ-07", не встановлено жодних зобов'язань щодо повернення чи сплати відповідачем грошових коштів залишку амортизаційного фонду на користь держави (грошового зобов'язання), що повністю спростовує доводи касаційної скарги з цього приводу.

29. Ні Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ні Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди не встановлено жодних зобов'язань щодо сплати орендарем залишку амортизаційного фонду у вигляді грошових коштів.

Відповідно до Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року за № 92, "амортизація" являє собою систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Статтею 14.1.3 Податкового кодексу України визначено, що амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Таким чином, амортизаційні відрахування не передбачають будь-яких грошових сплат, а відображають в бухгалтерському обліку розподіл вартості необоротного активу, зокрема, нерухомого майна з врахуванням встановлених законодавством норм зносу в процесі експлуатації та залишкової вартості. (Висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного суду від 14.11.2018 у справі №921/2/18.

30. Відповідно до части 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Переглядаючи, в межах свої повноважень, судові рішення у даній справі, Верховним Судом не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін.

33. Крім цього, Суд вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).

34. В іншому ж подана скарга зводиться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд матеріалів справи та встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

35. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

36. Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

37. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийняті за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

38. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін судових рішень першої та апеляційної інстанцій у цій справі, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі № 908/3510/16 (в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 25, 91 грн та залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на суму 152 292 грн) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі № 908/3510/16 (в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 25, 91 грн та залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на суму 152 292 грн) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко