Справа № 521/16159/18
Провадження №2/523/5350/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2018 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Батько про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ
В провадженні Суворовського суду м. Одеси перебуває позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Батько про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В прохальній частині позова позивач просив забезпечити позов, шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2, що знаходиться у ТОВ Батько (код ЄДРПОУ 30747276).
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Так, частини 2 статті 149 ЦПК України зазначає, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.150 ЦПК).
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частина 1 статті 151 ЦПК України визначає форму та зміст заяви про забезпечення позову, з якою звертається учасник справи до суду. Пунктом 7 вказаної частини передбачено зазначення інших відомостей, потрібних для забезпечення позову.
Звертаючись до суду із вимогою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, позивач не вказує на яке майно (рухоме/нерухоме) просить накласти арешт, не надає належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що об'єкт нерухомого майна належить на праві власності відповідачу. Без вказаних відомостей суд позбавлений на даний час вирішити питання щодо забезпечення позовних вимог у виді накладання арешту.
Суд звертає увагу позивача, що у відповідность до п. 1 ст. 32 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень інформація про зареєстроване права на нерухоме майно та їх обтяжень, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків передбачених цим Законом , а відтак позивач самостійно може надати суду підтверджуючи документи належності відповідачу на праві власності об'єкту нерухомості, на який він просить накласти арешт.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що позивачем надано не було.
Згідно частини 9 статті 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявникові, про що постановляє ухвалу.
Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.149-153 ЦПК України, -
УХВАЛИВ
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали було складено 16.11.2018року.
Суддя -
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2018 |
Оприлюднено | 12.12.2018 |
Номер документу | 78478315 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Дяченко В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні