Постанова

від 04.12.2018 по справі 810/832/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/832/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Техно Лайф до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0038461302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11 жовтня 2016 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 11 жовтня 2016 року №00384611302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату, неперерахування, або несвоєчасне перерахування єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 4991,63 грн. штрафу та 554,62 грн. пені, за період з 23 грудня 2014 року по 04 лютого 2016 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню, у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що наданими ним письмовими доказами, зокрема, платіжними дорученнями, в повній мірі підтверджено своєчасність сплати єдиного внеску за період з 23 грудня 2014 року по 04 лютого 2016 року та заборгованість зі сплати єдиного внеску у позивача відсутня.

Сторони, будучі повідомлені про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи 25 жовтня 2011 року за №13551020000003811 та перебуває на податковому обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.7 т.1).

11 жовтня 2016 року в.о. начальника Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення №0038461302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с.206 т.1), яким на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування застосовано до ТОВ Техно Лайф штраф у розмірі 4991,63 грн. за період з 23 грудня 2014 року до 04 лютого 2016 року та нараховано пеню у розмірі 554,62 грн. (0,1% від суми недоїмки).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про своєчасність сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що вказує на безпідставність та необґрунтованість рішення відповідача про нарахування штрафних санкцій та пені.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 наведеного Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.ч.7, 8, 10 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (ч.2 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ).

Згідно ч.10 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

В свою чергу, та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Техно Лайф своєчасно, протягом грудня 2014 року - лютий 2016 року щомісячно подавалась звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (фіскальних органів), які доставлялись до органів Державної фіскальної служби України засобами електронного зв'язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами та квитанціями про отримання (а.с.30-191 т.1).

На підтвердження своєчасної сплати (своєчасного перерахування) ТОВ Техно Лайф нарахованого єдиного внеску, матеріали справи містять платіжні доручення з відмітками банку про проведення, з призначенням платежу - єдиний внесок за попередній місяць: від 09 грудня 2014 року №289 на суму 1859,13 грн., від 19 січня 2015 року №136 на суму 1859,13 грн., від 10 лютого 2015 року на суму 1961,28 грн., від 16 березня 2015 року №182 на суму 1961,28 грн., від 14 квітня 2015 року №208 на суму 1961,28 грн., від 12 травня 2015 року №229 на суму 1961,28 грн., від 03 червня 2015 року №312 на суму 1961,28 грн., від 09 липня 2015 року №320 на суму 1961,28 грн., від 06 серпня 2015 року №320 на суму 1961,28 грн., від 10 вересня 2015 року №360 на суму 1957,72 грн., від 13 жовтня 2015 року №407 на суму 1961,28 грн., від 13 листопада 2015 року №461 на суму 1978,33 грн., від 16 грудня 2015 року №492 на суму 1961,28 грн., від 12 січня 2016 року №524 на суму 3976,34 грн., від 17 лютого 2016 року №569 на суму 1229,82 грн. (а.с.234-242 т.1).

Перераховані згідно вказаних платіжних доручень суми єдиного внеску відповідають сумам, визначених позивачем у поданій контролюючому орану звітності.

З наявного в матеріалах справи витягу з інтегрованої картки платника податків ТОВ Техно Лайф з єдиного внеску (а.с.214 т.1) вбачається, що станом на початок 2015 року у позивача була наявна переплата з єдиного внеску в розмірі 10,37 грн. та протягом періоду з 23 грудня 2014 року по 04 лютого 2016 року (за який нараховано штрафні санкції та пеню оскаржуваним рішенням) позивачем у повному обсязі та своєчасно сплачувався єдиний внесок, а саме не пізніше 20 числа наступного місяця.

Крім того, відповідно до листа ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 25 травня 2018 року №394/9/26-53-13-01-09 (а.с.230 т.1) за даними інтегрованої картки платника ТОВ Техно Лайф за технологічним кодом 71010000 (єдиний внесок) з 25 грудня 2014 року по 03 грудня 2015 року сума нарахованого (задекларованого платником) єдиного внеску становила 21485,42 грн.; сума, що сплачена у зазначений період становила 21485,42 грн.

Таким чином, враховуючи, що подача звітності, нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23 грудня 2014 року по 04 лютого 2016 року була здійснена позивачем у відповідності до норм Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (до 20 числа наступного місяця) та станом на 01 січня 2015 року у позивача була наявна переплата по єдиному внеску на 10,37 грн., колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, передбачених ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо відсутності з боку позивача несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску за період з 23 грудня 2014 року по 04 лютого 2016 року, що підтверджено належними і допустимими доказами і свідчить про безпідставність оскаржуваного рішення відповідача, яке порушує майнові права ТОВ Техно Лайф , є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 10 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма