Рішення

від 12.12.2018 по справі 905/1708/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.2018 м.Харків Справа № 905/1708/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівалент", м.Донецьк

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", м.Покровськ, Донецька область

про стягнення 333132,35 грн.

за участю представників :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквівалент", м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", м.Покровськ, Донецька область, про стягнення 333132,35 грн., з яких: 215800,00 грн. - основний борг, 58118,17 грн. - пеня, 47166,43 грн. - інфляційні втрати, 12047,75 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №1849п від 14.06.2016р. в частині оплати товару.

Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/1708/18.

Ухвалою суду від 17.09.18р. позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

08.10.18р. від позивача до суду надійшов лист про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 10.10.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1708/18; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.11.18р.

05.11.18р. на електрону адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, аналогічний за своїм змістом відзив на позовну заяву надійшов до канцелярії суду 08.11.18р.

Ухвалою суду від 06.11.18р. підготовче засідання відкладено на 28.11.18р.

Ухвалою суду від 28.11.18р. закрито підготовче провадження у справі №905/1708/18; призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2018р.

Представник позивача у судове засідання 12.12.18р. не з'явився, про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.18р. не з'явився, про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, викладене, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.06.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еквівалент" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Шахтоуправління "Покровське" (нині - Приватне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське" та далі-Покупець) укладений договір №1849п., згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно умов цього договору обладнання та продукцію виробничо-технічного призначення, у подальшому - товар. Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору ціна за договором відповідає рівню звичайних цін. Сторони обізнані про ціни, що склались на ринку.

За умов п.3.2 договору Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на підставі рахунку в наступному порядку:

- 50% від вартості партії товару перераховується у формі передоплати на підставі рахунка на передоплату, що виставлений продавцем;

- 50% від вартості партії товару перераховується протягом 10-ти днів з дати поставки товару, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.

Умови, місце фактичної передачі (поставки) товару обумовлюються сторонами у додаткових угодах. Момент переходу права власності на товар визначається відповідно до умов поставки. Вантажоодержувачем товару є Покупець, якщо інше не обумовлено у додаткових угодах (п.4.1 договору).

За фактом відвантаження товару Продавець надає Покупцю наступні документи: видаткову накладну (товаро-транспортну накладну при відвантаженні вантажним автомобільним транспортом); при відвантаженні залізничним транспортом оформлюється перевізний документ (накладна) в електронному вигляді в програмі АС Клієнт УЗ ; сертифікат якості (п.4.5 договору).

Цей договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2017р. Будь-які зміни, доповнення та додатки до договору мають силу, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін (п.8.1 договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Згідно додаткової угоди №1 від 22.08.2016р. до договору №1849п від 14.06.2016р. сторонами узгоджено поставку товару - гідророзподільник РСД-05, у кількості 900 шт., ціною 1583,33 грн. за од. без ПДВ, загальною вартістю 1 710 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 22.08.2016р. до договору Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на підставі рахунку в наступному порядку:

- 50% від вартості партії товару перераховується у формі передоплати на підставі рахунка на передоплату, що виставлений продавцем;

- 50% від вартості партії товару перераховується протягом 30-ти днів з дати поставки товару.

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад Покупця м.Покровськ Донецької області (Інкотермс 2000 року) протягом 10 днів з дати 50% передоплати. Датою поставки вважається дата відмітки про його отримання, вказана в товаро-транспортній накладній (п.3 додаткової угоди №1 від 22.08.2016р. до договору).

Додаткова угода підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Згідно додаткової угоди №2 від 02.09.2016р. до договору №1849п від 14.06.2016р. сторонами узгоджено поставку товару: гідронасосу 310.2.28.05.05, у кількості 10 шт., ціною 8900,00 грн. за од. без ПДВ; гідронасосу 310.12.05.00, у кількості 10 шт., ціною 7895,00 грн. за од. без ПДВ; гідронасосу 210.12.01.03, у кількості 10 шт., ціною 7646,67 грн. за од. без ПДВ; гідронасосу 310.4.56.03.06, у кількості 50 шт., ціною 10065,00 грн. за од. без ПДВ; гідронасосу 313.3.56.50.04, у кількості 10 шт., ціною 25535,00 грн. за од. без ПДВ; гідронасосу 310.3.112.00.06, у кількості 10 шт., ціною 15175,00 грн. за од. без ПДВ; блок управління 100ВНМ, у кількості 10 шт., ціною 5500,00 грн. за од. без ПДВ; блок управління 101ВН(605.20А), у кількості 10 шт., ціною 5500,00 грн. за од. без ПДВ; загальною вартістю 1517720,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №2 від 02.09.2016р. до договору Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на підставі рахунку в наступному порядку:

- 50% від вартості партії товару перераховується у формі передоплати на підставі рахунка на передоплату, що виставлений продавцем;

- 50% від вартості партії товару перераховується після отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.

Кінцевий термін повідомлення продавцем про готовність товару до відвантаження - 10 днів з дати 50% передоплати.

У випадку прострочки повідомлення продавцем покупця в порядку, вказаному в даному пункті, продавець сплачує покупцю неустойку у розмірі 5% від вартості товару, за кожен день прострочки повідомлення.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад Покупця м.Покровськ Донецької області (Інкотермс 2000 року) протягом 3-х днів з дати повної оплати. Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, вказана в товаро-транспортній накладній (п.3 додаткової угоди №2 від 02.09.2016р. до договору).

Додаткова угода підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання додаткової угоди №1 від 22.08.2016р. до договору на підставі видаткових накладних №26 від 30.09.2016р. на суму 190000,00 грн., №29 від 27.10.2016р. на суму 190000,00 грн. та на виконання додаткової угоди №2 від 02.09.2016р. до договору на підставі видаткової накладної №27 від 24.10.2016р. на суму 241560,00 грн., поставлено відповідачу товар на загальну суму 621560,00 грн., який був прийнятий представниками відповідача, що підтверджується підписами останніх та штампами підприємства відповідача на відповідних видаткових накладних без зауважень та заперечень.

Наряд чи довіреність на отримання ТМЦ на ім'я представника відповідача до позовної заяви не додано, проте відсутність наряду/довіреності за наявності інших первинних документів, котрі підтверджують факт здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Аналогічні висновки містяться в постанові Вищого господарського суду України від 11.06.15р. у справі №903/679/14.

Предмет продажу означений правочином, ідентичні найменуванню товару, придбаного за наведеними видатковими накладними.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

Відповідно до банківських виписок з 01.09.2016р. по 19.10.2016р. та з 01.10.2016р. по 08.11.2016р. відповідач здійснив часткову оплату товару на виконання умов додаткової угоди №1 від 22.08.2016р. до договору №1849п від 14.06.2016р.: 26.09.2016р. - у розмірі 50000,00 грн., 30.09.2016р. - у розмірі 45000,00 грн., 19.10.2016р. - у розмірі 20000,00 грн., 24.10.2016р. - у розмірі 50000,00 грн., 25.10.2016р. - 25000,00 грн., загалом у сумі 190000,00 грн., та на виконання умов додаткової угоди №2 від 02.09.2016р. до договору №1849п від 14.06.2016р.: 06.10.2016р. - у розмірі 120760,00 грн., 13.10.2016р. - у розмірі 50000,00 грн., 25.10.2016р. - у розмірі 45000,00 грн., загалом у сумі 215760,00 грн.

Відтак, залишок боргу за вказаним договором становить 215800,00 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору №1849п від 14.06.2016р. та додаткових угод №1 від 22.08.2016р., №2 від 02.09.2016р. до нього, зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав не своєчасно та не в повному обсязі.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором з оплати товару в загальному розмірі 215800,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нараховані та пред'явлені до стягнення 3% річних у розмірі 12047,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 47166,43 грн. та на підставі п.7.2 договору пеня у розмірі 58118,17 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Внаслідок укладення договору купівлі-продажу №1849п від 14.06.2016р. між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Як визначено в ст.655 Господарського кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п.3.2 договору Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на підставі рахунку в наступному порядку: 50% від вартості партії товару перераховується у формі передоплати на підставі рахунка на передоплату, що виставлений продавцем; 50% від вартості партії товару перераховується протягом 10-ти днів з дати поставки товару,якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

Умовами п.2 додаткової угоди №1 від 22.08.2016р. до договору сторонами узгоджено, що Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на підставі рахунку в наступному порядку: 50% від вартості партії товару перераховується у формі передоплати на підставі рахунка на передоплату, що виставлений продавцем; 50% від вартості партії товару перераховується протягом 30-ти днів з дати поставки товару.

За вказаних підстав, відповідач мав сплатити 50% від вартості партії товару, отриманого від позивача відповідно до умов додаткової угоди №1 від 22.08.2016р. до договору згідно:

- видаткової накладної №26 від 30.09.2016р. до 30.10.2016р. (включно), втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч.5 ст.254 ЦК України, кінцевим строком оплати є 31.10.2016р. (перший робочий день);

- видаткової накладної №29 від 27.10.2016р. до 26.11.2016р. (включно), втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч.5 ст.254 ЦК України, кінцевим строком оплати є 28.11.2016р. (перший робочий день).

У п.2 додаткової угоди №2 від 02.09.2016р. до договору сторонами узгоджено, що Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на підставі рахунку в наступному порядку: 50% від вартості партії товару перераховується у формі передоплати на підставі рахунка на передоплату, що виставлений продавцем; 50% від вартості партії товару перераховується після отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відвантаження. Кінцевий термін повідомлення продавцем про готовність товару до відвантаження - 10 днів з дати 50% передоплати.

При цьому, повідомлень про готовність товару до відвантаження сторонами суду не надано, матеріали справи не містять.

Стаття 531 Цивільного кодексу України передбачає можливість позивача як боржника відносно обов'язку з поставки виконати своє зобов'язання достроково - діюче законодавство України та умови договору не містять обмеження такого права. В свою чергу, прийняття відповідачем дострокової поставки товару без зауважень дає підстави стверджувати про узгодження сторонами такого порядку виконання цього зобов'язання, що в силу його зустрічного характеру у розумінні ст.538 Цивільного кодексу України з розглядуваним обов'язком з оплати, обумовлює необхідність виконання відповідачем такого обов'язку.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, за висновками суду, строк виконання грошового зобов'язання визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, тобто оплата товару за накладною №27 від 24.10.2016р. пов'язана з моментом його прийняття.

З огляду на викладене, відповідач остаточно повинен був розрахуватись у день прийняття товару за видаткової накладною №27 від 24.10.2016р., тобто 24.10.2016р.

Окрім того, відповідач у встановленому договором порядку не відмовився від прийняття поставлених товарів та не повідомив продавця про будь-які недоліки чи невідповідності. Будь-яких актів невідповідності з приводу поставленого товару сторони не надали.

Судом не взято до уваги лист позивача №29/03-01 від 29.03.2016р., оскільки з останнього не вбачається що він стосується спірних поставок товару, а також рахунок №871 від 30.04.2016р., який містить посилання до договір №117П від 23.06.2011р., що не є предметом розгляду у спірних правовідносинах.

Відтак, товар був поставлений продавцем та прийнятий належним чином відповідачем без застережень щодо недоліків та відсутності необхідних товаросупровідних документів.

Оплата вартості отриманого товару здійснена частково на загальну суму 405760,00 грн. та прострочена заборгованість складає 215800,00 грн., а саме за видатковими накладними: №26 від 30.09.2016р. у сумі 95000,00 грн., №29 від 27.10.2016р. - 95000,00 грн., №27 від 24.10.2016р. - 25800,00 грн.

Враховуючи, наведені вище норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару за договором купівлі-продажу №1849п від 14.06.2016р. та додатковими угодами №1 від 22.08.2016р., №2 від 02.09.2016р. до нього згідно вищевказаних накладних у останнього виникло зобов'язання з його оплати.

Сплату вищевказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором №1849п від 14.06.2016р. щодо повної оплати поставленого товару у строки обумовлені сторонами договору не виконав, а отже прострочив виконання зобов'язання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин, враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 215800,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних загалом за період з 11.10.2016р. по 04.09.2018р. в загальному розмірі 12047,75 грн. та інфляційні витрати загалом за період з листопада 2016р. по квітень 2018р. в загальному розмірі 47166,43 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначений період нарахування річних та арифметично невірно здійснено розрахунок.

Здійснивши перерахунок 3% річних, на суму боргу 95000,00 грн. за період з 01.11.2016р. по 04.09.2018р., на суму 25800,00 грн. за період з 04.11.2016р. по 04.09.2018р., на суму 95000,00 грн. за період з 29.11.2016р. по 04.09.2018р., судом встановлено дійсний розмір цих вимог у сумі 11709,66 грн.

З наведених підстав, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 11709,66 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.18р. у справу №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначений період для нарахування інфляційних нарахувань.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань, на суму боргу 95000,00 грн. за період листопад 2016р.-квітень 2018р., на суму 25800,00 грн. за період листопад 2016р.- квітень 2018р., на суму 95000,00 грн. за період грудень 2016р.-квітень 2018р., суд дійшов висновку, що розмір інфляційних нарахувань, який підлягає стягненню становить 45119,55грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон» .

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас, порушення зобов'язано є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

У відповідності до норм ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Приписами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати поставленого товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки, але не більше ніж за 180 днів прострочки оплати.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідачів пені в сумі 58118,17 грн. (нарахування здійснено на суму 215800,00 грн. за період з 05.11.2017р. по 04.09.2018р.).

За висновками суду, вказані позовні вимоги є неправомірними, враховуючи, що позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України та п.7.2 договору, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання здійснюється не більше ніж за 180 днів прострочки оплати від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені за період з 05.11.2017р. по 04.09.2018р. є неправомірним.

З наведених підстав, вимога щодо стягнення пені не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівалент", м.Донецьк, до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", м.Покровськ, Донецька область, про стягнення 333132,35 грн., з яких: 215800,00 грн. - основний борг, 58118,17 грн. - пеня, 47166,43 грн. - інфляційні втрати, 12047,75 грн. - 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (85300, Донецька область, м.Покровськ, пл.Шибанкова, буд.1А, код ЄДРПОУ 13498562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівалент" (83017, Донецька область, м.Донецьк, бул.Шевченка, буд.25, код ЄДРПОУ 32788508) суму основного боргу у розмірі 215800,00 грн., 3% річних в сумі 11709,66 грн., інфляційні витрати в сумі 45119,55 грн. та судовий збір в розмірі 4089,44 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 12.12.18р.

Суддя М.О. Лейба