Постанова

від 11.12.2018 по справі 326/1422/16-а(2-а/326/40/2016)

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа № 326/1422/16-а(2-а/326/40/2016)

провадження № К/9901/30447/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Богданенка І.Ю., Дадим Ю.М., Уханенка С.А. від 14 лютого 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області щодо відмови в зарахуванні періоду роботи підчас відбування покарання у Арбузинській виправній колонії № 83 з 16 березня 1981 року по 15 листопада 1985 року;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області зарахувати до загального трудового стажу період роботи в Арбузинській виправній колонії № 83 Арбузинського району Миколаївської області під час відбуття покарання у вигляді позбавлення волі за період з 16 березня 1981 року по 15 листопада 1985 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Приморського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

3. Рішення суду мотивоване тим, що законодавством, що діяло в період відбування позивачем покарання у вигляді позбавлення волі не було передбачено зарахування до страхового стажу періоду роботи під час відбування покарання в місцях позбавлення волі.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено.

Постанову Приморського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нову, якою у позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи під час відбування покарання в Арбузинській виправній колонії № 83 Арбузинського району Миколаївської області з 16 березня 1981 року по 15 листопада 1985 року.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_2 період роботи під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі з 16 березня 1981 року по 15 листопада 1985 року в Арбузинській виправній колонії № 83 Арбузинського району Миколаївської області.

5. Рішення суду мотивоване тим, що на час відбування покарання позивачем, сплата страхових внесків не була передбачена діючим на той час законодавством, а тому йому не може бути відмовлено у зарахуванні цього періоду до загального трудового стажу роботи, необхідного для призначення пенсії, лише з підстав не перерахування виправною установою таких коштів з нарахованої заробітної плати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Приморське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та залишити в силі постанову Приморського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області із заявою про визначення права та призначення пенсії за віком.

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області листом від 5 жовтня 2016 року № 31/П-11 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком посилаючись на відсутність необхідного загального трудового стажу. Окрім того відповідач зазначив, що не може зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії період відбування покарання в Арбузинській виправній колонії № 83 Арбузинського району Миколаївської області з 16 березня 1981 року по 15 листопада 1985 року, у зв'язку з несплатою внесків на соціальне страхування за цей період.

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що питання зарахування до страхового стажу роботи в'язнів за період до 1 січня 2004 року регулюється пунктом a статті 56 Закону України Про пенсійна забезпечення де чітко вказано, що до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до частин 6 статті 50 Виправно-трудового кодексу України (в редакції, що діяла на час відбування покарання позивачем та зупинив свою дію з 1 січня 2004 року) час роботи засуджених у період відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі до трудового стажу не зараховується, крім випадків, спеціально передбачених у законі. Тобто, саме ця норма діяла та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

10. Відзиву на касаційну скаргу Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року ОСОБА_2 не подано.

11. Приморським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області заявлено клопотання про заміну сторони у справі, в порядку статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній до 15 грудня 2017 року, з управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області на його правонаступника - Приморське об'єднане управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Згідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

13. Згідно із пунктом а частини 3 статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується, крім іншого: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

14. Статтею 50 Виправно-трудового кодексу України, прийнятого Верховною Радою УРСР 23 грудня 1970, який діяв на час відбування кримінального покарання позивачем, та зупинив свою дію з 1 січня 2004 року, передбачено, що час роботи засуджених у період відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі до трудового стажу не зараховується.

15. Відповідно до частин 2, 4 статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Згідно з довідкою Арбузинської виправної колонії № 83 від 2 вересня 2014 року № 331 ОСОБА_2 отримував заробітну плату за період з 1981 року по 1985 рік, заробіток, який враховується при обчисленні пенсії, склав 0,0551943 грн.

17. Як убачається з листа Арбузинської виправної колонії № 83 від 27 жовтня 2015 року утримання до Пенсійного фонду із заробітної плати ОСОБА_2 за період відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі з 16 березня 1981 року по 15 листопада 1985 року не проводилось в зв`язку з тим, що підстав для відрахувань не було.

18. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що достатньою та необхідною правовою підставою для зарахування до страхового стажу особи, який враховується при призначенні їй пенсії, періоду відбування покарання у відповідному закладі обмеження чи позбавлення волі є наявність сукупності двох умов: 1) підтвердження трудового стажу особи відповідною довідкою; 2) сплата страхових внесків протягом такого періоду.

19. Згідно положень абзацу п'ятого частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

20. Період страхового стажу до 1 липня 2000 року підтверджується даними, обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

21. Отже, враховуючи те, що за період залучення позивача до оплачуваної роботи під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі в Арбузинській виправній колонії № 83 з 16 березня 1981 року по 15 листопада 1985 року не сплачувалось страхових внесків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказаний стаж не може бути зарахований до загального трудового стажу.

22. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постанові від 3 квітня 2018 року у справі № 211/3009/17.

23. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо якого виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесу до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

24. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України реорганізовано шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в Приморському районі та управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі та утворено Приморське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. За вказаних обставин клопотання Приморського об'єднаного управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області про заміну сторони у справі, у зв'язку з реорганізацією деяких територіальних органів Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України, відповідача - управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області його правонаступником - Приморським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

26. Виходячи з викладеного, та враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що у зв'язку із неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року підлягає скасуванню, постанова Приморського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 52, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача - управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області його правонаступником - Приморським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Касаційну скаргу Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року скасувати.

Постанову Приморського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців