Постанова

від 10.12.2018 по справі 760/12422/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року м. Київ

Справа №760/12422/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/1889/2018

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю Гармонія на рішення Солом'янського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Шереметьєвої Л.А. 20 серпня 2018 року у м. Києві, повний текст рішення складений 07 вересня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю Гармонія про визнання трудових відносин припиненими,

В С Т А Н О В И В

У травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати припиненими трудові відносини, які виникли між ним та Підприємством об'єднання громадян Промактивгруп .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 лютого 2013 року рішенням Ради Всеукраїнської громадської організації інвалідів Гармонія його було призначено на посаду директора Підприємства об'єднання громадян Промактивгруп .

Пунктом 5.5 Статуту встановлено, що директор уповноважується засновником з обов'язковим укладанням при цьому між засновником та директором контракту на керівну діяльність з управління підприємством.

З 2013 року відповідачем щороку приймалось рішення щодо укладання з ним трудового контракту. 12 лютого 2018 року у зв'язку з закінченням строку дії укладеного контракту припинились його повноваження як директора підприємства. Новий контракт не був підписаний сторонами, і позивач висловив своє заперечення щодо цього. Відповідно до вимог трудового законодавства 12 лютого 2018 року на підприємстві був виданий наказ №ПА000000004 про його звільнення з посади директора з 12 лютого 2018 року в зв'язку з закінченням строку дії контракту згідно з ч. 2 ст. 36 КЗпП України.

Однак, станом на 05 травня 2018 року збори учасників підприємства з питання його звільнення з роботи не збиралися, рішення про звільнення його з роботи не приймалось.

Вважає, що діями відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Громадської організації Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю Гармонія про визнання трудових відносин припиненими - задоволено.

Визнано трудові відносини між ОСОБА_2 та Підприємством об'єднання громадян Промактивгруп , оформлені контрактом №1 від 13 лютого 2017 року з Громадською організацією Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю Гармонія про призначення ОСОБА_2 на посаду директора, припиненими на підставі вимог п. 2 ст.36 КЗпП України внаслідок закінчення строку дії контракту, з 12 лютого 2018 року.

Стягнуто з Громадської організації Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю Гармонія 704, 80 гр. судового збору на користь держави.

Не погодилась із рішенням суду Громадська організації Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю Гармонія , її представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду реальним обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач вказує на те, що на дату подачі даної апеляційної скарги статутні документи та майно Підприємства знаходяться у позивача, що робить неможливим здійснити звільнення позивача з посади директора та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Також зазначає, що у зв'язку з утриманням статутних документів та печатки, розтратою майна Підприємства та доведення Підприємства до стану банкрутства ними було подано заяву в поліцію про вчинення Позивачем кримінального правопорушення і 16 липня 2018 року відкрито кримінальне провадження № 12018110100001580 за статтею 1ч. 1 ст. 92 КК України. Проте зазначені факти і докази не були взяті судом до уваги та не враховані при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на те, що відповідач не надав будь-яких доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 76,77,80 ЦПК України, та які б підтверджували його доводи та спростовували оскаржуване рішення. А тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Єрмоленко Н.М. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила її задовольнити.

Позивач та його представник ОСОБА_6 заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Президії Ради Всеукраїнської громадської організації інвалідів Гармонія від 13 лютого 2013 року позивач був призначений на посаду директора Підприємства об'єднання громадян Промактивгруп .

Згідно з п. 1.2 Статуту Підприємства об'єднання громадян Промактивгруп його засновником є Всеукраїнська громадська організація інвалідів Гармонія .

Відповідно до пунктів 5.1, 5.3.6 Статуту підприємство очолює директор, який діє на підставі єдиноначальності та несе відповідальність за результати діяльності підприємства перед засновником.

Прийняття рішень з наступних питань відноситься до виключної компетенції Засновника, зокрема призначення директора підприємства та звільнення його на умовах, визначених в Контракті, що укладається між засновником та директором.

Пунктом 5.5 Статуту передбачено, що директор підприємства уповноважується засновником, з обов'язковим укладанням при цьому між засновником та директором контракту на керівну діяльність з управління підприємством /а.с. 7-18/.

На виконання рішення Президії Ради Всеукраїнської громадської організації інвалідів Гармонія 13 лютого 2013 року між ним та відповідачем, як засновником підприємства, був укладений Контракт №1, який у подальшому неодноразово переукладався, останній раз 13 лютого 2017 року строком дії до 12 лютого 2018 року /а.с. 19/.

З Контракту №1 укладеного з директором підприємства від 13 лютого 2017 року вбачається, що цей Контракт є строковим трудовим договором, на підставі якого виникають трудові відносини між керівником та засновником.

Згідно з п. 2.12 Контракту засновник звільняє керівника по закінченню Контракту, достроково за вимогою керівника, а також у випадку порушень законодавства, Статуту підприємства та умов Контракту.

Пунктом 5.2 Контракту встановлено, що цей Контракт припиняється: після закінчення строку дії Контракту; за згодою сторін; з ініціативи засновника до закінчення строку дії Контракту у випадках, передбачених п. 5.3 Контракту; з ініціативи керівника до закінчення терміну дії Контракту, у випадках, передбачених п. 5.4 цього Контракту; з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 5.5, 5.6 Контракту за один місяць до закінчення строку дії Контракту він може бути за згодою сторін продовжений при перегляді умов у разі необхідності або укладений на новий термін, який становить 1 рік.

Якщо за місяць до закінчення дії цього Контракту він не був розірваний сторонами, то це не означає, що він продовжується автоматично на новий термін, який становить 1 рік.

В пунктах 6.1, 6.4 Контракту зазначено, що цей Контракт діє з 13 лютого 2017 року до 12 лютого 2018 року.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

12 лютого 2018 року був виданий наказ про звільнення позивача з посади директора /а.с. 20/.

Відповідач, як засновник, відмовлявся приймати рішення про звільнення позивача, а тому останній неодноразово звертався з цього приводу з письмовими заяви, однак відповідач вважає видання ним наказу про звільнення незаконним, при цьому не заперечуючи проти звільнення, однак вимагає попередньо передати документацію та товари підприємства / а.с. 20 - 28 /.

Позивач вважає, що такими діями відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що строк дії контракту позивача закінчився та продовжений не був, а зазначені відповідачем обставини, за наявності яких вони не звільняють позивача, не можуть бути перешкодою для звільнення позивача з роботи після закінчення строку дії контракту, оскільки вказані обставини, мають інший шлях вирішення та на питання звільнення не впливають.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Однак список способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ч.2 ст. 16 ЦК України не є вичерпним.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії Контракту закінчився 12 лютого 2018 року, та відповідно до п. 5.5 Контракту строк його дії продовжений не був. Позивач виявив бажання закінчити трудові відносити із Підприємством, що відображено в Протоколі № 1 від 28 лютого 2018 року (а.с. 89).

В свою чергу відповідачем, на виконання умов контракту №1 від 13 лютого 2017 року позивача було зобов'язано надати звіт про результати діяльності підприємства до 10 березня 2018 року, про що повідомлено листом №1-01-12, тобто питання про звільнення позивача з посади директора відповідачем вирішено не було. А тому керівник підприємства змушений був звернутись до суду з приводу його звільнення та відновлення його прав, як працівника.

Беручи до уваги вищевикладене, суд розцінює бездіяльність відповідача щодо припинення трудових відносин з ОСОБА_4, як протиправною, що порушує трудові права позивача як працівника, а тому застосування судом такого способу захисту як припинення правовідносин, відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що статутні документи та майно Підприємства знаходяться у позивача, що робить неможливим здійснити звільнення позивача з посади директора та внесення відповідних зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та наявність відкритого кримінального провадження № 12018110100001580 відносно позивача за ч. 1 ст. 92 КК України, колегія суддів до уваги не приймає виходячи з такого.

Так, не завершення дорученої роботи, не передача справ фінансово-господарської діяльності, а ні інші обставини не звільняють відповідача від обов'язку припинити трудові відносини з позивачем у зв'язку з закінченням строку дії трудового договору, оскільки відповідач не позбавлений можливості вирішити вказані питання в іншому порядку передбаченому законодавством. Наявність кримінального провадження та проведення аудиторської перевірки також не є підставою для відмови в припиненні трудових відносин з позивачем. Так як припинення трудових правовідносин не є підставою для звільнення від відповідальності передбаченої чиним законодавством.

Однак всупереч вищенаведеним вимогам трудового законодавства відповідач не виконав свій обов'язок щодо розірвання трудового договору з позивачем у зв'язку з закінченням строку його дії.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Громадської організації Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю Гармонія - залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений 11 грудня 2018 року.