Постанова

від 11.12.2018 по справі 925/437/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2018 р. Справа№ 925/437/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства Едельвейс

на рішення Господарського суду Черкаської області, ухваленого 13.09.2018, повний текст якого складений 19.09.2018,

у справі № 925/437/18 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Приватного підприємства Едельвейс

до Монастирищенської міської ради Черкаської області

про стягнення 181 302, 71 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача збитків в сумі 181 302,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що незаконні та протиправні рішення відповідача призвели до того, що позивач витратив кошти на придбання та добудову житлового будинку, законність чого не заперечувалась відповідачем, на відповідних стадіях, та в наступному призвело до втрати власності розміром вісімнадцяти квартир в житловому будинку № 3 по провулку Щорса міста Монастирище Черкаської області.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018, повний текст якого складений 19.09.2018, у справі № 925/437/18 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивачем не доведено наявності усіх складових цивільного правопорушення, як то: протиправної поведінки відповідача та його вини, що є обов'язковою умовою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, в той час як судом не встановлено і причинно-наслідкового зв'язку між збитками і протиправною поведінкою, що унеможливлює висновок про обґрунтованість позову;

- позивач у позовній заяві взагалі не навів та не підтвердив належними доказами, в чому ж полягає протиправна поведінка відповідача, внаслідок якої йому було завдано шкоди;

- а ні позовна заява, а ні матеріали справи не містять будь-яких ґрунтовних розрахунків та доказів заподіяння позивачеві збитків на суму 181 302,71 грн.

Водночас при розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції зазначив про неможливість застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки відмова у позові через необґрунтованість вимог виключає відмову в позові за пропуском позовної давності

Не погоджуючись з рішенням, Приватне підприємство Едельвейс звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 і ухвалити нове, про задоволення позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що:

- оспорюване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а розгляд справи відбувся всупереч принципу диспозитивності господарського судочинства;

- мотивувальна частина рішення не містить оцінку кожного аргументу, наведеного позивачем, зокрема те, що рішення відповідача про визнання права за позивачем визнано незаконним, що передбачає відшкодування завданої прийняттям цього рішення шкоди незалежно від вини відповідача, в той час як шкодою є доходи позивача, які б він отримав від реалізації майна.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2018 справа № 925/437/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою від 09.11.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.:

- Приватному підприємству Едельвейс поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі № 925/437/18;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Едельвейс на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі № 925/437/18;

- справу № 925/437/18 призначено до розгляду на 11.12.2018 о 15:00;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень - до 28.11.2018;

- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі № 925/437/18;

- повідомлено учасників судового процесу, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Станом на 11.12.2018 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та жодних клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач та відповідач представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

12.03.1993 Монастирищенська фірма Кофі як продавець та Монастирищенське Мале приватне підприємство Едельвейс як покупець уклали договір купівлі-продажу (а.с. 16), за яким продавець продав покупцю незакінчений 30-ти квартирний житловий будинок № 3, який розміщений в м. Монастирише по провулку Щорса.

16.03.1993 складено акт про передачу Монастирищенською фірмою Кофі в незакінченому стані 30-ти квартирного житлового будинку № 3 по провулку Щорса на баланс ПМП Едельвейс (а.с. 17).

Розпорядженням голови Монастирищенської районної державної адміністрації №110 від 08.04.1996 введено в експлуатацію та поставлено на баланс ПМП Едельвейс 30-ти квартирний житловий будинок № 3 по провулку Щорса в м. Монастирище (а.с. 19).

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 11 від 24.04.1998 визнано право власності на 30-ти квартирний житловий будинок № 3 по провулку Щорса в м. Монастирище за ПМП Едельвейс на 100%, Черкаському МБТІ вказано зареєструвати дане будівництво (а.с. 20).

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 137 від 26.04.2001 виділено ПМП Едельвейс земельну ділянку в розмірі 0,30 га по провулку Щорса в м. Монастирище в зв'язку з купівлею незакінченого 30-ти квартирного житлового будинку в постійне користування.

Рішенням п'ятої сесії Монастирищенської міської ради № 5-4 від 18.10.2002 скасовано рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 11 від 24.04.1998 Про визнання права власності на жилий будинок по пр. Щорса, 3 за ПМП Едельвейс , вказано Монастирищенському відділу Черкаського БТІ анулювати свідоцтво про право власності ПМП Едельвейс на цей будинок ( а.с. 21).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.03.2003 у справі № 09/448 за позовом МПМ Едельвейс до Монастирищенскої міської ради частково задоволено позов, визнано недійсним рішення п'ятої сесії Монастирищенської міської ради від 18.10.2002 № 5-4 Про скасування рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 11 від 24.04.1998 Про визнання права власності на житловий будинок по пр. Щорса, 3 за ПМП Едельвейс .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2003 рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2003 у справі № 09/448 скасовано та постановлено нове рішення, яким в задоволенні позову про визнання недійсним рішення сесії міської ради відмовлено (а.с. 50-51).

Рішенням двадцять шостої сесії Монастирищенської міської ради від № 26-34 від 24.02.2006 Про прийняття в комунальну власність міста квартир № 15, № 25, № 28 будинку по пров. Щорса прийнято у комунальну власність міста квартири № 15, № 25, № 28 будинку № 3 по пров. Щорса (а.с. 22).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.02.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011, у справі № 11-12/2575 за позовом ПП Едельвейс до Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, Монастирищенської міської ради про визнання набуття права власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради до ПП Едельвейс і ТОВ Кераміка Монастирища про визнання недійсним договору відмовлено у задоволенні вимог ПП Едельвейс про визнання за ним права власності на 30-ти квартирний житловий будинок по пр. Щорса, 3 в м. Монастирище.

28.04.2015 Ковалишенко Федір Іванович отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 129/2014. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з ПП Едельвейс код 21354707 юридична адреса: м. Монастирище, вул. Гайдара, 30 (а.с. 15).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що незаконні протиправні рішення відповідача призвели до того, що позивач витратив кошти на придбання та добудову житлового будинку, законність чого не заперечувалась відповідачем на відповідних стадіях, та в наступному призвело до втрати власності, розміром вісімнадцяти квартир, в житловому будинку № 3 по провулку Щорса міста Монастирище Черкаської області, а ціна позову визначена позивачем виходячи з загальної площі однієї з переданих у комунальну власність квартир в спірному будинку і на яку на даний час відповідачем видано ордер, площа такої квартири становить 34,9 кв.м.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

За змістом частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є заподіяння майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Стаття 56 Конституції України встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з приписами ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Отже, відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, в той час як відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 по справі №916/336/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт неправомірності дій органу державної влади має бути встановлений у встановленому чинним законодавством порядку, а саме, підтверджений відповідним судовим рішенням, яке буде мати преюдиційне значення для цієї справи про відшкодування шкоди.

Відповідно до частин 1, 3 статті 2 КАС України , завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в п. 7 КАС України , відповідно до якого - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами ст. 140 Конституції України , місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Таким чином, Монастирищенська міська рада Черкаської області як орган місцевої влади є суб'єктом владних повноважень, будь-які рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскаржені саме до адміністративного суду.

Доказів наявності рішення суду щодо визнання неправомірними дій відповідача з приводу невизнання за позивачем права власності на спірний будинок позивачем суду не надано, в той час як, з огляду на приписи чинного законодавства, вказані обставини при розгляді цієї справи вирішені бути не можуть.

Слід зазначити і про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено й наявності шкоди та її розмір, адже будь-яких доказів на підтвердження посилань позивача на те, що ним витрачались власні кошти для добудови спірного будинку, суду не надано, так само як й доказів на підтвердження площ квартир у спірному будинку.

Також колегія суддів, зазначає про те, що з наявних в матеріалах справи доказів не можна встановити, за яку саме квартиру (номер, власник тощо) позивач просить стягнути заявлені у цій справі збитки.

Позивачем належними та допустимими доказами, якими в даному випадку є відповідне судове рішення, не доведений факт неправомірності дії/бездіяльності відповідача, наявність та розмір збитків, а відтак, фактично, не доведено наявність всіх необхідних елементів для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 181 302,71 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного підприємства Едельвейс задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі № 925/437/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Едельвейс на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі № 925/437/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі № 925/437/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі № 925/437/18.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/437/18.

Повний текст постанови складено: 13.12.2018

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець