Постанова

від 28.11.2018 по справі 918/551/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Справа № 918/551/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОВА-ГРУП" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.09.2018р. у справі №918/551/18 (суддя Марач В.В.)

за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі № 918/551/18

за позовом ОСОБА_2 (м. Запоріжжя)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОВА-ГРУП" (м. Рівне)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (м. Рівне)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Городище)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рівненської районної державної адміністрації (м. Рівне)

про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів учасників товариства, статуту товариства та запису про державну реєстрацію змін

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_4;

третьої особи - ОСОБА_1 - ОСОБА_4;

третіх осіб - не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОВА-ГРУП" про визнання недійсним та скасування рішення товариства, оформленого протоколом загальних зборів учасників відповідача №8 від 11.06.2018 р. та статуту, а також запису про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства.

Також позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом арешту корпоративних прав, що належать ОСОБА_1 у ТОВ "Компанія "Нова-Груп" та заборони приймати рішення щодо відчуження нерухомого майна ТОВ "Компанія "Нова-Груп".

Обґрунтовуючи вимоги заяви, позивач посилається на те, що вона була учасником ТОВ "Компанія "Нова-Груп" з часткою у статутному фонді в розмірі 40% і що без її згоди директор не міг вчиняти дій щодо відчуження нерухомого майна товариства, так як згідно розділу III статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства відносяться рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, з обов'язковою умовою того, що за таке рішення проголосують не менше як 75% голосів учасників. Однак, іншим учасником товариства 11.06.2018 р. без участі позивача проведено збори учасників товариства на яких зменшено частку позивача до 25% і введено нового учасника у товариство ОСОБА_1 з часткою 37,5%.

Заявник стверджує, що вказані дії щодо внесення змін до статуту товариства та зменшення частки позивача у статутному капіталі товариства були вчинені учасниками з метою отримання кворуму голосів для продажу нерухомого майна товариства у вигляді 75% голосів. Відтак, заявник вважає, що існує порушення її прав як учасника ТОВ "Компанія "Нова-Груп", що, на думку останньої, існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.Тому, з метою недопущення подальшого порушення права власності позивача та права участі у товаристві вказує про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.09.2018 р. у справі №918/551/18 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на корпоративні права, що належать ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нова-Груп"; в решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції, посилаючись на ст. 136-140 ГПК України, ст 167 ГК України, ст. ст. 316, 328 ЦК України, зазначив, що оскільки що в даному випадку позивачем, як учасником товариства оспорюються дії учасників товариства по зміні учасників , по зміні статутного капіталу товариства та перерозподілу часток його учасників, то, відповідно, вчинення учасниками товариства до винесення рішення у справі дій по передачі (продажу, дарування, тощо) іншим особам частки, належної їм у товаристві, може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову та до подальшого порушення права позивача на участь у товаристві, тому дійшов висновку вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права, що належать ОСОБА_1 в товаристві.

При цьому, в частині вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приймати рішення щодо відчуження нерухомого майна товариства відмовив, оскільки нерухоме майно товариства не є предметом позову у даній справі, і, відповідно такі заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали , зупинити її дію, задоволити клопотання скаржника про витребування матеріалів даної справи з суду першої інстанції, розгляд скарги здійснювати з повідомленням учасників справи, скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на корпоративні права, що належать ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нова-Груп".

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що позивач не надав до суду першої інстанції жодного доказу про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсно проводили чи мали на меті проводити реалізацію майна товариства після внесення змін до статуту товариства 11.06.2018р.

Скаржник звертає увагу суду, що позивачем у даній справі жодні дії учасників товариства не оспорюються; жодним належним та допустимим доказом не підтверджено, що скаржник має намір продати свої корпоративні права. Суд першої інстанції, забезпечивши позов, виходив із підстав, які не були зазначені в заяві позивача про забезпечення позову, чим порушив норми процесуального права, тобто не задоволив заяву позивача з вказаних у ній підстав, а наклав арешт з підстав, які сам вважав за потрібне.

Крім того, суд, всупереч ч. 1 ст. 137 ГПК України, наклав арешт на корпоративні права третьої особи, а не відповідача по справі, хоча чинне законодавство не передбачає такого заходу забезпечення позову, чим фактично заборонив скаржнику брати участь (реєструватися для участі) у загальних зборах товариства, що прямо заборонено нормами закону.

Скаржник зазначає, що заява про забезпечення позову є не першою по даній справі, тобто позивач зловживає своїми процесуальними правами.

Також скаржник вказує, що 26.10.2018р. відбудуться загальні збори учасників відповідача з порядком денним щодо погодження попереднього договору оренди приміщення за адресою: м.Житомир, вул. Гранітна, 16, з авансовим внеском 2200000 грн., яке буде побудоване відповідачем. Однак, після винесення судом оспорюваної ухвали підписання попереднього, а в подальшому - основного договору оренди стало неможливим, що призвело фактично до втрат фінансового характеру, які понесені через необґрунтоване забезпечення позову шляхом арешту корпоративних прав одного із учасників товариства.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 р. скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду; відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про витребування із Господарського суду Рівненської області матеріалів справи №918/551/18; зупинено дію оскаржуваної ухвали; відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 28.11.2018р. об 15:00 год.

Також, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОВА-ГРУП" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду, зупинити її дію, розгляд скарги здійснювати з повідомленням учасників справи, скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на корпоративні права, що належать ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нова-Груп", в решті ухвалу суду залишити без змін.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що позивач не надав до суду першої інстанції жодного доказу про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсно проводили чи мали на меті проводити реалізацію майна товариства після внесення змін до статуту товариства 11.06.2018р.

Скаржник вказує, що стратегія керівництва ТОВ "Компанія "Нова-Груп" спрямована на розвиток товариства, розширення його потенціалу, отримання прибутків. Так, 26.10.2018р. відбудуться загальні збори учасників відповідача з порядком денним щодо погодження попереднього договору оренди приміщення за адресою: м.Житомир, вул. Гранітна, 16, з авансовим внеском 2200000 грн., яке буде побудоване відповідачем. Однак, після винесення судом оспорюваної ухвали підписання попереднього, а в подальшому - основного договорів оренди стало неможливим, що призвело фактично до втрат фінансового характеру, які понесені через необґрунтоване забезпечення позову шляхом арешту корпоративних прав одного із учасників товариства.

Також скаржник зазначає, що структура права власності ТОВ "Компанія "Нова-Груп" на нерухоме майно не змінювалась, що підтверджується інформацією з ДРПВНМ - товариство має у власності частину незавершеного будівництва за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 16.

Скаржник звертає увагу суду, що наклавши арешт на корпоративні права третьої особи - ОСОБА_1, суд фактично заборонив йому брати участь (реєструватися для участі) у загальних зборах товариства, що прямо заборонено нормами закону. Застосований захід забезпечення позову уже наніс шкоди товариству, що є однозначно неспівмірною (значно більшою) до забезпечення позову.

Крім того, апелянт зазначає, що заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору. В позовній заяві позивач оскаржує зменшення її частки на 15 %, а суд першої інстанції наклав арешт на частку ОСОБА_1 в розмірі 37,5%, чим також порушив принцип співмірності забезпечення позову. Окрім того, в заяві про забезпечення позову позивачем не було зазначено відповідно до вимог п. 6 ст. 139 ГІІК України - пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 р. скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду; зупинено дію оскаржуваної ухвали; відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 28.11.2018р. об 15:00 год.; об'єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОВА-ГРУП" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.09.2018 р. у справі № 918/551/18.

На виконання вимог ухвали суду від 31.10.2018 р., Господарським судом Рівненської області супровідним листом (вх. №3627/18 від 09.11.2018 р) надіслано до апеляційного суду належним чином завірену копію позовної заяви з додатками та ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі.

Представник ОСОБА_2 надіслав до суду відзиви на апеляційні скарги (вх. №4960/18 від 19.11.2018 р. та вх. №4961/18 від 19.11.2018 р.), в яких зазначає, що внаслідок прийняття товариством рішення №8 від 11.06.2018 р. частка позивача в статутному капіталі була зменшена із 40% до 25 %, в результаті чого було порушено її право власності на корпоративні права.

Позивач зазначає, що у випадку задоволення позову повністю захистяться її законні права та інтереси шляхом відновлення права власності на частку в статутному капіталі товариства у розмірі 40 % статутного капіталу, що у грошовій формі відповідає 20 000 грн., а інша частка, розміром 60%, буде належати ОСОБА_3, що у грошовій формі відповідає 30 000 грн., а також учасники товариства повернуться до редакції статуту товариства, що затверджена протоколом загальних зборів учасників № 3 від 19.05.2016 р.

Позивач звертає увагу суду, що системний аналіз ст.137 ГПК України дає підстави для висновку, що дана норма дозволяє судам вживати заходи забезпечення позову шляхом заборони іншим особам (окрім відповідачів) вчиняти дії щодо предмета спору та вживати інші ніж передбачені у пунктах 1-9 цієї частини заходи, які необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Крім того, забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі не зменшує її кількість у статутному капіталі товариства та не впливає на обсяг корпоративних прав їх власників. Арешт корпоративних прав ОСОБА_1 у товаристві жодним чином не порушує його корпоративних прав, а лише обмежує право на їх відчуження, а тому посилання скаржника на те, що суд першої інстанції заборонив йому участь (реєстрацію для участі) у загальних зборах є безпідставним. Так само не заслуговують на увагу посилання скаржника на те, що оскаржувана ухвала призводить до фінансових втрат відповідача, оскільки він не може підписати договори через неможливість проведення загальних зборів.

При цьому, позивач звертає увагу суду, що товариство є власником об'єкта нерухомого майна, площею 8036,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Гранітна, буд.16., загальною ринковою вартістю - близько 70 000 000 грн. Тобто, ОСОБА_1 при сплаті 30 000 грн. внеску до статутного капіталу товариства, отримав у власність корпоративні права товариства, ринкова вартість майна якого складає близько 70 000 000 грн., а отже останній отримав право на певну частку прибутку (дивідендів) даного товариства та активів у разі ліквідації останнього, а у позивача зменшилася частка у товаристві, що автоматично призводить до отримання менших прибутків (дивідендів) та в подальшому позивач отримає менше активів, які припадуть на її частку.

ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія "НОВА-ГРУП" подали до суду відповіді на відзиви на апеляційні скарги (вх. №6213/18 від 26.11.2018 р. та №6214/18 від 26.11.2018 р.), в яких спростовують доводи, наведені у відзивах на апеляційні скарги, просять суд скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.

В судовому засіданні 28.11.2018р. представник скаржників підтримала доводи апеляційних скарг, просить їх задоволити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Позивач та треті особи не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 28.11.2018р., хоча про день. час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, заслухавши пояснення представника скаржників, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про:

- визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Компанія "НОВА-ГРУП", оформленого протоколом №8 від 11.06.2018р.;

- визнання недійсним та скасування статуту ТОВ "Компанія "НОВА-ГРУП" (в новій редакції), який затверджений протоколом загальних зборів товариства №8 від 11.06.2018р.;

- скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства №16081050005012298 від 12.06.2018 р.

Позивачем до суду першої інстанції подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права, що належать ОСОБА_5 у ТОВ "Компанія "НОВА-ГРУП" та заборони приймати рішення щодо відчуження нерухомого майна товариства.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, заявник посилається на те, що дії відповідача щодо внесення змін до статуту товариства та зменшення частки позивача у статутному капіталі товариства порушують її права як учасника товариства та були вчинені з метою отримання кворуму голосів для продажу нерухомого майна товариства, тобто, існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тому з метою недопущення подальшого порушення права власності позивача та права участі у товаристві вказує про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити визначені ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В ч. 1 ст. 139 ГПК України наведені вимоги до заяви про забезпечення позову. Так, заява подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Тобто, імперативними приписами ч. 1 ст. 139 ГПК України визначено обов`язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши подану заявником заяву про вжиття заходів забезпечення позову, апеляційний суд зазначає, що останнім, при зверненні із нею, не дотримано вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України та не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, виходячи з норм ст. 141 ГПК України, на що у своїй апеляційниій скарзі звертає увагу ОСОБА_1

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, норми процесуального закону регламентують принцип диспозитивності судового процесу, згідно з яким особа самостійно здійснює свої процесуальні права та обов'язки без втручання суду.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2,4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зазначені норми містять імперативні процесуальні приписи як для позивача щодо додержання вимог до форми та змісту заяви про забезпечення позову, так і для суду , який зобов" язаний повернути заяву у випадку недотримання позивачем вказаних вимог.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дійшла висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову у даній справі підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України, оскільки не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що є порушенням імперативних приписів ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Відтак, апеляційні скарги ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОВА-ГРУП" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.09.2018 р. у справі № 918/551/18 підлягають задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції - скасуванню.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги на підставі ст.129 ГПК України підлягає стягненню з позивача на користь апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОВА-ГРУП" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.09.2018 р. у справі № 918/551/18 - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.09.2018 р. у справі № 918/551/18 - скасувати. Заяву ОСОБА_2 від 12.09.2018р. (вх. 1576 від 12.09.2018р. )про забезпечення позову повернути заявнику .

3. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (35341, Рівненська обл., Рівненський р-н., АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) 1762 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОВА-ГРУП" (33009, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 109-А, код 40277397) 1762 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Господарському суду Рівненської області видати судові накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

7. Матеріали оскарження ухвали повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2018 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.