Рішення

від 11.12.2018 по справі 910/13324/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2018Справа № 910/13324/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом Державного підприємства "КИЇВМАШСЕРВІС", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІІНВЕСТ", м.Київ

про стягнення 42 751,01 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Електромережі , м.Київ

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "КИЇВМАШСЕРВІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІІНВЕСТ" про стягнення 42 751,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Державного підприємства "КИЇВМАШСЕРВІС" (як поручителя за договором поруки б/н від 18.07.2018) заборгованості в розмірі 42 751,01 грн., яка виникла на підставі договору про постачання електричної енергії №81885 від 22.08.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБІІНВЕСТ".

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі", у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для подання відповіді на відзив, а третій особі - письмових пояснень щодо позову.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що позивач та третя особа не повідомили відповідача про укладання договору поруки від 18.07.2018 та про виконання поручителем зобов'язань за основним договором. Також, відповідач зазначає, що укладений між позивачем та третьою особою договір поруки від 18.07.2018 є удаваним правочином та фактично направлений на заміну кредитора у зобов'язанні. Крім цього, строк оплати за рахунком №81885016/7/1 від 26.07.2018 не настав.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБІІНВЕСТ" (споживач) укладено договір №81885 на постачання електричної енергії, відповідно до пунктів 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Як встановлено, згідно із рахунками №81885016/5/3 від 26.05.2018 та №81885016/7/1 від 26.07.2018 станом на липень 2018 у ТОВ "МБІІНВЕСТ" виникла заборгованість перед ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" за договором на постачання електричної енергії від 22.08.2014 №81885 у загальному розмірі 42 751,01 грн.

З метою врегулювання питання щодо наявної у ТОВ "МБІІНВЕСТ" заборгованості за спожиту електричну енергію, 18.07.2018 між Державним підприємством "КИЇВМАШСЕРВІС" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі" (кредитор) укладено договір поруки (далі - договір поруки), за змістом пунктів 1.1., 3.1. якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії ТОВ "МБІІНВЕСТ" (боржник), які виникли за договором на постачання електричної енергії від 22.08.2014 №81885 (основний договір), укладеним між кредитором та боржником. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії сумою 42 751,01 грн.

Згідно із п. 5.1. договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання за основним договором поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього у 5-денний термін з дня отримання вимоги від кредитора.

За умовами п. 5.2. договору від 18.07.2018 після виконання поручителем зобов'язання боржника за основним договором до поручителя, що виконав таке зобов'язання, переходять усі права кредитора за основним договором.

Відповідно до п. 5.3. договору поруки поручитель зобов'язаний протягом 10 днів з дня виконання зобов'язання у письмовій формі повідомити про це боржника, зазначивши дату, суму і форму виконання та надати завірені копії документів, що підтверджують таке виконання.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що у поручителя, що виконав вимоги зобов'язання, виникає право вимоги до боржника у повному обсязі виконаного поручителем зобов'язання на користь кредитора, а боржник зобов'язаний виконати зобов'язання перед поручителем протягом 10 днів з дня одержання боржником від поручителя повідомлення про платіж.

Відповідно до п. 8.6. договору поруки від 18.07.2018, цей договір є невід'ємною частиною договору на постачання електричної енергії від 22.08.2014 №81885.

19.07.2018 директором ДП "КИЇВМАШСЕРВІС" Курбетом А.О. згідно умов договору поруки від 18.07.2018 здійснено оплату суми заборгованості ТОВ "МБІІНВЕСТ" за договором №81885 згідно рахунків №81885016/5/3 від 26.05.2018 та №81885016/7/1 від 26.07.2018 на загальну суму 42 751,01 грн. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями квитанцій №0.0.1088846538.2, №0.0.1088849491.2 (арк.справи 15) та довідкою ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" від 06.09.2018 №3/09/4-205 (арк.справи 17).

Отже, позивач вважає, що у відповідача, в силу приписів ст. 554 Цивільного кодексу України , п.п. 5.2., 5.4. договору поруки виник перед позивачем обов'язок сплатити основну заборгованість за договором №81885 від 22.08.2014 року в розмірі 42 751,01 грн.

За вищенаведених обставин позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 42 751,01 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що позивач та третя особа не повідомили відповідача про укладання договору поруки від 18.07.2018 та про виконання поручителем зобов'язань за основним договором. Також, відповідач зазначає, що укладений між позивачем та третьою особою договір поруки від 18.07.2018 є удаваним правочином та фактично направлений на заміну кредитора у зобов'язанні. Крім цього, строк оплати за рахунком №81885016/7/1 від 26.07.2018 не настав.

Проаналізувавши доводи позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке:

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктами 1, 2 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно п. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України встановлено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Пунктом 4.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 року " Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" визначено, що відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207 , частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

За загальним правилом, волевиявлення боржника щодо укладення договору поруки не є обов'язковим, а відтак у силу статей 203 , 215 , 553 ЦК України відсутність згоди боржника не є підставою для визнання недійсним договору поруки, укладеного поручителем та кредитором боржника.

Водночас господарським судам слід виходити з того, що з урахуванням частини другої статті 556 та пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, є заміна кредитора у зобов'язанні. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що уклавши договір поруки б/н від 18.07.2018 року (який не оскаржений та є чинним на моменти прийняття рішення) сторонами досягнуто взаємної згоди щодо усіх їх істотних умов та вказаний договір був укладений у повній відповідності із вимогами законодавства.

Враховуючи вищевикладене, договір поруки від 18.07.2018 року укладався між Державним підприємством "КИЇВМАШСЕРВІС" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі" за взаємною згодою та за відсутності законодавчих заборон на укладення такого правочину, у відповідності до принципу свободи договору.

Суд відзначає, що посилання відповідача стосовно неповідомлення позивачем та третьою особою відповідача про виконання поручителем зобов'язань за основним договором не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи наявні копії повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні №02 від 18.09.2018 із описом вкладення у цінний лист №0100410994911, претензії №1 від 18.09.2018 із описом вкладення у цінний лист №0100410994920 (арк.справи 22-29).

Твердження відповідача про ненастання строку оплати по рахунку №81885016/7/1 від 26.07.2018 відповідно до умов договору поруки від 18.07.2018, суд до уваги не приймає та зазначає, що укладання та виконання договору поруки не змінює обсягу відповідальності боржника, а також не встановлює строк виконання зобов'язання зі сплати поручителем.

Крім того, будь-які докази оплати у подальшому заборгованості відповідачем за вказаним рахунком у матеріалах справи відсутні.

Інші заперечення відповідача судом не приймаються з огляду на таке:

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 Про судове рішення , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно із положеннями вказаної вище Постанови Пленуму ВГСУ, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, відповідачем не надано належних доказів на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги зміст п.2 ст.556 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІІНВЕСТ" заборгованості на суму 42 751,01 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення вимог позивача, у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги Державного підприємства "КИЇВМАШСЕРВІС" задовольнити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІІНВЕСТ" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, будинок 46-А; ідентифікаційний код 32775766) на користь Державного підприємства "КИЇВМАШСЕРВІС" (02222, м. Київ, вулиця Пухівська, будинок 4; ідентифікаційний код 36716107) суму у розмірі 42 751 (сорок дві тисячі сімсот п'ятдесят одна) грн. 01 коп.; судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.12.2018.

Суддя В.В. Князьков