Ухвала

від 06.12.2018 по справі 910/5538/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.12.2018Справа № 910/5538/18

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І. , розглянувши при секретарі судового Мазур В.М. у відкритому судовому засіданні

справу № 910/5538/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-Універсал"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Мотор Груп"

про стягнення 5087,00 євро, що еквівалентно 161 970,08 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стукович М.А., довіреність № б/н від 29.10.2018р.;

від відповідача: Шевцова О.В., довіреність № 181324805 від 26.10.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД-Універсал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Мотор Груп" про стягнення 5087,00 євро, що станом на 10.04.2018р. згідно офіційним курсом НБУ становить 161 970,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про виготовлення конструкцій, поставки матеріалів, виконання шеф-монтажних і монтажних робіт № 06032017 від 06.03.2017р. в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2018р.суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/5538/18 та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, яке призначив на 08.11.2018р. Зобов'язано позивача у строк до 30.05.2018р. подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на грузинську мову: ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2018р. про відкриття провадження у справі № 910/5538/18 у п'яти примірниках, позовної заяви у трьох примірниках та судового доручення про вручення документів у двох примірниках. Ухвалено направити копію нотаріально посвідченого перекладу позовної заяви, ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/5538/18 з судовим дорученням на грузинській мові для вручення в порядку, передбаченому Договором між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 09.01.1995 через Міністерство юстиції Республіки Грузія. Зупинено провадження у справі.

30.05.2018р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача отримано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про долучення документів на виконання ухвали від 08.08.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018р. відмовлено в задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-Універсал" про розгляд справи № 910/5538/18 за правилами загального позовного провадження.

06.06.2018р. Господарський суд м. Києва звернувся до Міністерства юстиції Республіки Грузія з проханням про вручення відповідачу за кордоном судових документів.

20.07.2018р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

В подальшому, відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2018р. в частині зупинення провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018р. № 910/5538/18 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю " Омега Мотор Груп" залишено без задоволення, ухвалу Господарського міста Києва від 08.05.2018р. у справі № 910/5538/18 залишено без змін.

01.11.2018р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення доказів понесення судових витрат та заява про збільшення розміру позовних вимог.

Станом на 08.11.2018р. судом не одержано від Міністерства юстиції Республіки Грузія підтвердження про вручення відповідачу судових документів. Проте, до суду надійшло рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення № RК 0104414354А, з якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Мотор Груп" отримало копію нотаріально посвідченого перекладу позовної заяви та ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/5538/18.

У зв'язку із викладеним, враховуючи попередньо визначену дату судового засідання в ухвалі Господарського суду м. Києва від 08.11.2018р., суд ухвалою від 08.11.2018р. поновив провадження у справі № 910/5538/18.

В судовому засіданні 08.11.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги та заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вирішив відкласти вирішення заяви про закриття провадження у справі та прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2018р. судове засідання у справі № 910/5538/17 відкладено на 22.11.2018р.

21.11.2018р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018р. судове засідання у справі №910/5538/17 відкладено на 06.12.2018р.

В судовому засіданні 06.12.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги та заперечив проти задоволення заяви відповідача про закриття провадження у справі

Представник відповідача підтримав заяву про закриття провадження у справі та просив суд її задовольнити.

Розглянувши заяву відповідача про закриття провадження у справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про закриття провадження у справі відповідач зазначив, що спір у даній справі має розглядатися компетентними судами за місцезнаходженням відповідача, тобто в Республіці Грузія.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на положення ч. 1 статті 21 договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 09.01.1995р. (надалі - Договір).

Згідно умов ч. 1 статті 21 Договору, якщо даний Договір не встановлює іншого, суди кожної з Договірних Сторін компетентні розглядати цивільні справи, якщо відповідач має на її території місце проживання. За позовами до юридичних осіб вони компетентні, якщо на території цієї Договірної Сторони знаходиться орган управління, представництво або філіал юридичної особи.

Відповідачем повідомлено, що на території України не знаходяться ні органи управління відповідача, ні його представництво або філіал.

З огляду на вищенаведене , відповідач вважає, що відповідно до положень Договору лише суди Республіки Грузії компетентні розглядати спори, що виникли між позивачем та відповідачем з Договору на виготовлення конструкцій, поставки матеріалів, виконання шеф-монтажних і монтажних робіт № 06032017 від 06.03.2017р.

При цьому, відповідач вважає, що при розгляді зазначеного спору підлягають до застосуванню вимоги ч. 1 ст. 21 Договору, як спеціальна норма ("lex specialis"), яка визначає конкретний порядок взаємовідносин між двома конкретними державами, в той час як положення Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993р. (надалі - Конвенція) є загальною нормою ("lex generali").

Також відповідачем зазначається про те, що Конвенція, на яку посилається позивач, була ратифікована Україною 10.11.1994р., в той час як Договір між Україною та Грузією був ратифікований Україною 22.11.1995р., тобто більше ніж на 1 рік пізніше ніж Конвенція.

Відповідно до загальновизнаних правил вирішення темпоральних колізій норм права, застосуванню підлягає норма, яка була прийнята пізніше. А оскільки в даному випадку має місце колізія міжнародних норм права, то моментом прийняття такої норми є її ратифікація.

Позивач проти задоволення заяви про закриття провадження у зазначеній справі заперечив, посилаючись на те, що при вирішенні питання щодо місця розгляду зазначеної справи слід керуватися законодавством Грузії, відповідно до якого спір має бути розглянути господарським судом міста Києва.

В умовах пункту 13.1 договору № 06032017 від 06.03.2017р. сторони погодили, що у випадку виникнення спорів чи непорозумінь сторони застосовують всі міри по їх врегулюванню шляхом проведення переговорів. При недосягненні згоди, спори підлягають розгляду в порядку, передбаченому законодавством Грузії.

Позивачем зазначено, що умовами статті 386 Цивільного кодексу Грузії (нотаріальний переклад додавався до позову) при виникненні сумніву щодо місця виконання, грошове зобов'язання має бути виконане за місцезнаходженням (за місцем проживання або юридичною адресою) кредитора.

Оскільки кредитор по невиконаному зобов'язанню знаходиться в місті Києві, то зазначений позов має розглядатися в Господарському суді міста Києва.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Мотор Груп" про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що остання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою і другою статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до частини першої статті 366 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Отже, вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суд повинен керуватись не тільки нормами внутрішнього процесуального законодавства, а й колізійними нормами, які містяться перш за все у двосторонніх міжнародних договорах про правову допомогу та інших міжнародних договорах.

Питання підсудності судам України справ з іноземним елементом регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" (далі - Закон) та міжнародними договорами.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону, іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, зокрема, якщо, хоча б один учасник правовідносин є іноземною юридичною особою.

Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, серед іншого як: підсудність судам України справ з іноземним елементом (ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Підстави визначення підсудності справ за участі іноземного елемента судам України наведені в ст.ст. 76, 77 цього Закону.

Статтею 76 Закону встановлено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;

6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;

9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;

10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;

11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Судом встановлено, що в умовах договору № 06032017 від 06.03.2017р. сторони не передбачили підсудність справи з питань, що виникають з даного договору судам України.

Підстави для виключної підсудності даної справи українським судам, передбачені ст. 77 Закону, також відсутні.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" підстави для підсудності даної справи за участі грузинської компанії судам України, перелічені у цих статтях, - відсутні.

Непідсудність даної справи судам України встановлена чинним двостороннім міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України.

Договором між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 09.01.1995р., ратифікованим постановою Верховної Ради України від 22.11.1995р., встановлено правила визначення міжнародної підсудності - визначення компетентного суду у спорах між об'єктами господарювання України та Республіки Грузія.

Відповідно до п. 1-2 ст. 21 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 09.01.1995р., якщо даний Договір не встановлює іншого, суди кожної з договірних сторін компетентні розглядати цивільні справи, якщо відповідач має на її території місце проживання. За позовами до юридичних осіб вони компетентні, якщо на території цієї договірної сторони знаходиться орган управління, представництво або філіал юридичної особи.

Як зазначено відповідачем та не спростовано позивачем, на території України не знаходяться ні органи управління відповідача, ні його представництво або філіал.

Суди договірних сторін розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода сторін. При наявності такої угоди суд припиняє провадження по справі за заявою відповідача, якщо така заява зроблена до наведення заперечень по суті позову. Виключна компетенція судів не може бути змінена угодою сторін.

Враховуючи вищевказані норми Законів України, міжнародного Договору між Україною та Республікою Грузія, з урахуванням того, що умови договору № 06032017 від 06.03.2017р. не містять положень, які передбачили б підсудність справи з питань, що виникають з даного договору судам України, то суд доходить висновку, що зазначений спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Дана справа є підсудною та підлягає вирішенню у суді на території місцезнаходження відповідача, а саме - компетентними судами Республіки Грузія. Отже, дана справа не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Судом до спірних правовідносин не застосовуються положення ч. 6 статті 20 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах з огляду на те, що вимоги ч. 1 ст. 21 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах є спеціальною нормою ("lex specialis"), яка визначає конкретний порядок взаємовідносин між двома конкретними державами, в той час як положення Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 (надалі - Конвенція) є загальною нормою ("lex generali").

Крім того, Конвенція, на яку посилається позивач, була ратифікована Україною 10.11.1994р., в той час як Договір між Україною та Грузією був ратифікований Україною 22.11.1995р., тобто більше ніж на 1 рік пізніше ніж Конвенція. Відповідно до загальновизнаних правил вирішення колізій норм права, застосуванню підлягає норма, яка була прийнята пізніше, тобто положення умов міжнародного договору.

Також суд вважає безпідставними посилання позивача на положення пункту 13.1 договору № 06032017 від 06.03.2017р., який зазначає про застосування до спірних правовідносин законодавства Республіки Грузія, з огляду на те, що зазначена домовленість не змінює правил підсудності визначених нормами чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З огляду на те, що судом встановлено, що спір у справі № 910/5538/18 не підлягає вирішенню в господарських судах, то провадження у зазначеній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Судом роз'яснюється позивачу, що зазначений спір має розглядатися компетентними судами за місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Мотор Груп".

Також з огляду на вимоги ч. 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне повернути позивачу з Державного бюджету судовий збір у розмірі 2 429,56 грн. сплачений за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. сплачений за збільшення розміру позовних вимог.

Керуючись п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 231, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву відповідача про закриття провадження у справі.

2. Закрити провадження у справі №910/5538/18 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

3. Роз'яснити позивачу, що даний спір віднесено до юрисдикції компетентних судів за місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Мотор Груп".

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "КПД-Універсал" (03065, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 16-А, код ЄДРПОУ 23380181) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 429,56 грн., сплачений на підставі платіжного доручення №4490 від 12.04.2018р. за подачу позовної заяви, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., сплачений на підставі платіжного доручення № 5088 від 30.10.2018р. за збільшення розміру позовних вимог оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

5. Дана ухвала є підставою для повернення судового збору, відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір .

6. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.12.2018р.

СуддяА.І. Привалов