ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
13 грудня 2018 року Справа № 915/532/17
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали заяви Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, пров. Б. Капон, 16) про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у справі
за позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. І.Виговського, 18) в інтересах держави
в особі: Управління містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3; ідентифікаційний код 24063287)
про: стягнення заборгованості в розмірі 169737,02 грн. та зобов'язання повернути нежитлове приміщення,
В С Т А Н О В И В:
27 червня 2017 року Господарським судом Миколаївської області винесено рішення у справі № 915/532/17, яким вирішено:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Первомайська міжгосподарська пересувна механізована колона” (55000, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 19; ідентифікаційний код 01353373) на користь Управління містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3; ідентифікаційний код 24063287) заборгованість зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном у сумі 169737,02 грн. на розрахунковий рахунок № 33218871700009, МФО 826013, місцевий бюджет Первомай. УК/м. Первомайськ/22080401.
3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство “Первомайська міжгосподарська пересувна механізована колона” (55000, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 19; ідентифікаційний код 01353373) повернути за актом приймання-передачі Управлінню містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради нежитлове приміщення площею 202,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Первомайськ, вул. Грушевського, 19.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Первомайська міжгосподарська пересувна механізована колона” (55000, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 19; ідентифікаційний код 01353373) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; ідентифікаційний код 02910048) судовий збір у розмірі 8250,47 грн. на розрахунковий рахунок № 35215058000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172.
11 липня 2017 року, на виконання вищевказаного рішення суду, було видано відповідні накази.
12 грудня 2018 року Первомайський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою № 49175/11 від 07.12.2018, в якій просить суд змінити спосіб виконання наказу № 915/532/17 виданого 11.07.2017 Господарським судом Миколаївської області про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Первомайська міжгосподарська пересувна механізована колона» повернути за актом приймання-передачі Управлінню містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради нежитлове приміщення площею 202,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Первомайськ, вул. Грушевського, 19, на зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Первомайська міжгосподарська пересувна механізована колона» повернути Управлінню містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради нежитлове приміщення площею 202,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Первомайськ, вул. Грушевського, 19.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 326, абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).
Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).
У відповідності до змісту ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
При цьому, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені в статті 170 ГПК України.
Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи – підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Крім того, виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про виконавче провадження”, враховуючи можливість застосування судом аналогії закону (ч. 10 ст. 11 ГПК), заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. При цьому, заява має також відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 164 ГПК і за необхідності – у частині п'ятій названої статті.
Частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено такі вимоги до позовної заяви: позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, та повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб-підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Проте, Первомайським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області:
по-перше, в заяві № 49175/11 від 07.12.2018 не вказано:
1) номеру справи, прізвища та ініціалів судді, що суперечить вимогам п. 3 ч. 1 ст. 170 ГПК України;
2) повного найменування сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження, поштових індексів, ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, офіційних електронних адрес та адрес електронної пошти сторін, що суперечить вимогам п. 7 ч. 1 ст. 170 в сукупності з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України;
по-друге, до заяви № 49175/11 від 07.12.2018 не додано:
1) документів, які підтверджують відправлення учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів, що суперечить п. 6 ч. 1 ст. 170 в сукупності з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Водночас, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 331 ГПК України, якою передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, зазначена норма передбачає обізнаність вказаних осіб стосовно заявлених вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Однак заявником до заяви не додано належних документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів, а саме – опису вкладення.
2) документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала заяву, що суперечить ч. 2 ст. 170 в сукупності з ч. 2 ст. 162, ч. 5 ст. 164 ГПК України.
Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Заява № 49175/11 від 07.12.2018 подана від імені юридичної особи – Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та підписана державним виконавцем Габун К.С.
Водночас, до заяви не додано жодного документа на підтвердження цих відомостей.
У відповідності до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи сукупність наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про повернення заявнику вищевказаної заяви без розгляду.
За загальним правилом, повернення заявнику поданої заяви без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою самою заявою в порядку, встановленому ГПК України, після усунення її недоліків.
Таким чином, керуючись ст. ст. 170, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 49175/11 від 07.12.2018 та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Додатки (лише на адресу заявника): заява № 49175/11 від 07.12.2018 з доданими до неї документами.
Суддя О.Г. Смородінова
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2018 |
Оприлюднено | 14.12.2018 |
Номер документу | 78518207 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Смородінова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні