Рішення

від 05.12.2018 по справі 520/8958/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05 грудня 2018 р. справа № 520/8958/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В., представника позивача - Лупинос О.І., представника відповідача - Михайлова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг +" до Головного управління ДФС у Харківській області про 1) визнання протиправними дій з приводу проведення камеральної перевірки, 2) скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2018р. №0057961209, від 12.04.2018р. №0057971209, від 12.04.2018р. №0058011209, від 12.04.2018р. №0058021209, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Оберіг+ у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання протиправними дій ГУ ДФС у Харківській області з приводу проведення камеральної перевірки 19.03.2018р., 2) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року за №№ 0057961209, №0057971209, №0058011209, №0058021209.

Підставами позову є доводи про те, що правильність справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не може бути перевірена контролюючим органом у спосіб проведення камеральної перевірки, оскільки потребує вивчення документів про технічні характеристики приміщень. Крім того, зазначив, що владним суб'єктом зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам спірних правовідносин, а відтак, податкові повідомлення-рішення, прийнятті за результатами перевірки є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби України в Харківській області з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що під час здійснення камеральної перевірки діяв у межах та у спосіб визначених законом. За результатами даної перевірки були встановлені порушення вимог ст.266 Податкового кодексу України, а саме: занижено розмір податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що контролюючий орган провів камеральну перевірку податкової звітності ТОВ Оберіг + з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018р.

Результати перевірки оформлені актом від 19.03.2018р. №3866/20-40-12-69-20/37447172.

У вказаному акті відображені судження контролюючого органу про вчинення особою порушень вимог п.п.266.3.1, п.п.266.7.5, п.п.266.5.1 ст.266 Податкового кодексу України, а саме: безпідставно занижено розмір податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 30.088,38грн. у т.ч. до бюджету Валківської міської ради - 10.617,09грн., Старомерчицької селищної ради - 5.711,08грн., до бюджету Гонтово-Ярської сільської ради - 10.740,86грн., до бюджету Перекіпської сільської ради - 3.019,35 грн.

12.04.2018 року з посиланням на названий акт відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, прийняв податкове повідомлення-рішення №0057961209 про збільшення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 13.271,36 грн. (основний платіж -10.617,09 грн., штраф - 2.654,27 грн.), №0057971209 про збільшення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 7.138,85 грн. (основний платіж -5.711,08 грн., штраф - 1.427,77 грн.), №0058011209 про збільшення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 13.426,08 грн. (основний платіж -10.740,86 грн., штраф - 2.685,22 грн.), №0058021209 про збільшення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 3.774,19грн. (основний платіж -3.019,35 грн., штраф - 754,84 грн.) .

Як з'ясовано судом, юридичним мотивом для винесення оскарженого рішення владний суб'єкт обрав положення п.п.266.3.1, п.п.266.7.5, п.п.266.5.1 ст.266 Податкового кодексу України, а фактичним мотивом послугувало судження контролюючого органу про неправомірне визначення платником ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

ТОВ Оберіг+ скористалось правом на адміністративне оскарження зазначених рішень, однак скарги останнього залишені без задоволення.

Перевіряючи відповідність закону вищезазначених рішень контролюючого органу, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01.01.2011р. унормовані, насамперед, приписами ст.266 Податкового кодексу України, а процедура проведення камеральної перевірки - приписами ст.75 Податкового кодексу України.

Так, п.п.75.1 п.75 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.75.1.1 п.75 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як з'ясовано судом, невідповідність, на думку відповідача, сум податку, нарахованих позивачем у деклараціях за 2018 рік встановлено за наслідком дослідження податковим органом не тільки податкової звітності, але й рішень органів місцевого самоврядування (Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області, Перекіпської сільської ради Валківського району Харківської області, Гонтово-Ярської сільської ради Валківського району Харківської області, Валківської міської ради) про встановлення ставок місцевих податків і зборів.

Разом з тим, суд зазначає, що у силу п.п.75.1.1 п.75 ст.75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки мають бути виключно показники податкових декларацій (розрахунків) платника податків та відомості Єдиного реєстру податкових накладних, Системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та Системи електронного адміністрування реалізації пального.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складання розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Вивчення достовірності сформованих платником показників податкової звітності (зокрема, в аспекті технічних характеристик будівель та приміщень як об'єктів справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) під час камеральної перевірки не здійснюється.

Аналогічна по суті правова позиція з приводу змісту та предмету камеральної перевірки викладена Верховним Судом у постанові від 17.04.2018р. по справі №812/872/17.

Суд зазначає, що виявлення контролюючим органом недостовірності задекларованих позивачем показників грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача, документів про технічні характеристики будівель та приміщень.

Водночас із цим, суд зауважує, що відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено ознаки скоєння платником діянь, котрі містять ознаки порушення податкового законодавства у вигляді заниження розміру грошових зобов'язань за рахунок невірної кваліфікації фізичних параметрів речі матеріального світу, то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна по суті правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі № 804/6286/17, від 01.10.2018о. у справі №821/1648/17.

З огляду на викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах владний орган під час здійснення камеральної перевірки не забезпечив реалізацію управлінської функції у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України та вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв'язку з чим акт такої перевірки у даному випадку є доказом, здобутим з порушенням Закону, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутністю правових наслідків такої. Відповідно, прийняті на підставі такого акту податкові повідомлення - рішення не є правомірними та підлягають скасуванню.

Проте, керуючись ст.9 КАС України і продовжуючи розгляд спору з приводу збільшення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає, що відповідно до п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, у власності позивача перебуває: 1) нежитлова будівля з господарськими будівлями, що розташована за адресою: Харківська обл., Валківський район, с.Перекіп, вул.Леніна, 24 (договір купівлі-продажу ВРІ №676400, реєстровий №568 від 15.07.2011р.), 2) нежитлова будівля з господарськими будівлями, що розташована за адресою: Харківська обл., м.Валки, вул.Ков'язька (Дідоренка), 11 (договір купівлі-продажу ВРІ№676386, реєстровий №520 від 11.07.2011р.), 3) нежитлова будівля з господарськими будівлями, що розташована за адресою: Харківська обл., Валківський район, смт.Старий Мерчик, вул.Театральна, 62 (договір купівлі-продажу ВРО№133383, реєстровий №2001 від 23.12.2011р.), 4) нежитлова будівля з господарськими будівлями, що розташована за адресою: Харківська обл.., Валківський район, с.Гонтів Яр, вул.Першотравнева, 54 (договір купівлі-продажу ВРІ№676387, реєстровий №522 від 11.07.2011р.).

Всю площу (713,1 м.кв.) цих будівель позивач задекларував нульові ставки податку і відніс їх до нерухомості типу "9" (інша будівля).

Обставини декларування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (торгівельні будинки, які віднесено за типом об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості до - "6") в частині 190 кв.м., учасниками справи не оспорюються, відтак не є предметом розгляду у даному спорі.

Суд зазначає, що відповідно до форми подання декларацій суб'єктами господарювання, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015р. №408, у графі 2-10 суб'єкти господарювання визначають тип (код) об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (1-квартири, 2- житлові будинки, 3 - інші об'єкти нежитлової нерухомості, 4 - будівлі готельні, 5 - будівлі офісні, 6 - будівлі торгівельні, 7 - гаражі, 8 - будівлі для публічних виступів, 9 - інші будівлі).

Згідно з рішенням органів місцевого самоврядування на 2018 рік (Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області, Перекіпської сільської ради Валківського району Харківської області, Гонтово-Ярської сільської ради Валківського району Харківської області, Валківської міської ради) встановлено, що для господарських (присадибних) будівель - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні тощо, прибудови до житлового будинку застосовується ставка податку - 0 (нуль) % від розміру мінімальної заробітної плати.

З пояснень представника позивача, судом встановлено, що фактично перелічені об'єкти нерухомості є допоміжними (нежитловими) приміщеннями, до яких згідно з рішеннями органів місцевого самоврядування застосовується ставка податку - 0 % від розміру мінімальної заробітної плати. Однак, у зв'язку з відсутністю такого типу нежитлових приміщень у формі декларації, позивач їх задекларував як об'єкти нерухомості типу "9"( інша будівлі), але з нульовою ставкою.

При цьому, перелічені об'єкти нерухомості взагалі не використовуються в господарські діяльності, оскільки мають незадовільний технічний стан, потребують капітального ремонту, не облаштовані опалювальною, водопостачальною, каналізаційною, електропостачальною системами, що підтверджується, зокрема, актом обстеження нежитлових будівель ТОВ Оберіг + від 27.11.2018р.

Ці доводи платника не спростовані контролюючим органом у ході розгляду справи.

Доказів протилежного владним суб'єктом усупереч ч.2 ст.77 КАС України до матеріалів справи не подано.

Посилання відповідача на те, що рішення органів місцевого самоврядування на 2018 рік не встановлюють пільг та нульової ставки податку для жодного типу об'єктів нежитлової нерухомості юридичних осіб на 2018 рік спростовуються положеннями цих рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податковий орган спірних правовідносинах неправильно обрав спосіб реалізації функції контролю, унаслідок чого не встановив дійсних обставин суспільних відносин і невірно застосував ставку податку в розмірі 1,00 % та 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати (як для "інші будівлі", "будівлі торгівельні інші") до об'єктів нерухомості, відносно яких згідно з рішеннями органів місцевого самоврядування ставка податку підлягає 0% від розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, судом з'ясовано, що контролюючим органом для будівель, розташованих за адресою: Харківська обл., Валківський район, с. Гонтів Яр, вул.Першотравнева, 54, з площі - 288,5 м.кв. - застосовано ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 1%, у той час як Рішенням Гонтово-Яворської сільської ради Валківського району Харківської області ХІІІ сесії VІІ скликання №280-VІІ від 21.12.2017р. визначено, що для "інших будівель" - 0,3% від розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції у повній відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог відносно скасування оскаржених рішень.

Разом із тим, суд зазначає, що оскільки у спірних правовідносинах права та інтереси платника порушені саме оскарженими податковими повідомленнями рішеннями, то слід скасувавши такі рішення, відмовити у позові в частині вимоги про визнання протиправними дій з приводу проведення камеральної перевірки, адже ця вимога об'єктивно не здатна у даному конкретному випадку забезпечити неминуче, ефективне та дієве поновлення суб'єктивного права особи.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року №0057961209 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 13.271,36 гривень (за податковим зобов'язанням - 10.617,09 грн., за штрафними санкціями - 2.654,27 грн.)

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року №0057971209 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 7.138,85 грн. (за податковим зобов'язанням - 5.711,08 грн., за штрафними санкціями - 1.427,77 грн.)

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року №0058011209 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 13.426,08 грн. (за податковим зобов'язанням - 10.740,86 грн. , за штрафними санкціями - 2.685,22 грн.)

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року №0058021209 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 3.774,19 грн. (за податковим зобов'язанням - 3.019,35 грн., за штрафними санкціями - 754,84 грн.).

У решті позов - залишити без задоволення.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг+" (місце знаходження - Харківська обл., Валківський р-н, с.Перекіп, вул.Леніна,24, 63022, код ЄДРПОУ 37447172) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (місце знаходження - м.Харків, вул.Пушкінська, 46, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) витрати зі сплати судового збору у розмірі 7.048,00 (сім тисяч сорок вісім грн. 00 коп.)

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Роз'яснити, що рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч.3 ст.243 КАС України 13.12.2018р.

Суддя Старосєльцева О.В.