Постанова

від 11.12.2018 по справі 826/16099/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/16099/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Антоненко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року

у справі №826/16099/17 (розглянутої в порядку письмового провадження)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Капітолій А

до відповідача Державної фіскальної служби України

третя особа: Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Капітолій А звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило :

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню введення в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А сплачений ПДВ, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України повернути на діючий електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року в розмірі 2 282,4 тис. грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відобразити відповідне збільшення у витягу системи електронного адміністрування податку на додану вартість;

- встановити судовий контроль за виконанням постанови суду по даній адміністративній справі шляхом зобов'язання посадових осіб відповідача та третьої особи подати у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що неприведення даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідність з показниками податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року грубо порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А , зокрема, мирно володіти своїм майном та не узгоджується із закріпленими в Україні принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення Товариству з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Зобов'язано Державну фіскальну службу України повернути на діючий електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року в розмірі 2 282 361,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відобразити відповідне збільшення у витягу системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Зобов'язано Державну фіскальну службу України надати суду звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання ним законної сили.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державною фіскальною службою України, було подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на підставі статті 184 Податкового кодексу України рішенням ДФС України анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ КАПІТОЛІЙ А , а тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а тому підстав для задоволення судом першої інстанції позовних вимог позивача були відсутні.

Позивачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А зареєстроване як платник податку на додану вартість, починаючи з 01 серпня 2012 року.

27 листопада 2014 року комісією Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було прийнято рішення №651 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А (податковий номер 331406215539) на підставі підпункту ж пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, тобто у зв'язку з наявністю запису в державному реєстрі про відсутність ТОВ КАПІТОЛІЙ А за його місцезнаходженням.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, на момент анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивач мав задекларований податковий кредит в розмірі 2 282 361,00 грн.

За результатами судового оскарження рішення №651 від 27 листопада 2014 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ КАПІТОЛІЙ А постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року адміністративний позов позивача задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 651 від 27 листопада 2014 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А (індивідуальний податковий номер 331406215539), а також зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області внести до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію ТОВ "КАПІТОЛІЙ А" платником ПДВ з 01 серпня 2012 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року постанова Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі №815/494/15 залишено без змін, а судове рішення набрало законної сили.

ТОВ КАПІТОЛІЙ А неодноразово зверталось щодо добровільного виконання рішення суду у справі №815/494/15, проте до реєстру платників ПДВ внесено запис стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А лише 27 листопада 2015 року.

Разом з тим, поновивши реєстрацію платника податку на додану вартість з 01 серпня 2012 року податковий орган не відобразив на його особовому рахунку №37516000258843 від'ємне значення податку на додану вартість на суму 2 282,4 тис. грн., на ТОВ КАПІТОЛІЙ А мав право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до моменту анулювання підприємства платником податку на додану вартість.

Оскільки станом на 01 лютого 2015 року діяло рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, ТОВ КАПІТОЛІЙ А електронний рахунок не відкрило та було позбавлене можливості подати податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року у зв'язку з порушенням посадовими особами органів Державної фіскальної служби обов'язку виконання судового рішення про поновлення позивача в статусі платника податку на додану вартість.

21 грудня 2015 року ТОВ КАПІТОЛІЙ А подало до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС у Одеській області декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій задекларувало загальний обсяг постачання у сумі 93,7 тис. грн. та суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2 282,4 тис. грн. (рядок 24).

Квитанцією №2 підтверджується прийняття податковим органом зазначеної податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Водночас, податок на додану вартість в сумі 2 282,4 тис. грн. в електронному кабінеті платника не відображено.

Товариство з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А звернулось до Державної фіскальної служби України листом №03 від 06 березня 2017 року стосовно не зарахування суми від'ємного значення по декларації з ПДВ за червень 2015 року у збільшення суми ПДВ, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду вказаного листа відповідачем надана відповідь №16790/6/99-99-12-03-01-15 від 01 серпня 2017 року, відповідно до змісту якої з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. Відповідачем зазначено, що від'ємне значення, задеклароване у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року не бере участі при розрахунку реєстраційної суми, оскільки відповідно до вимог підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційну суму збільшено на залишок від'ємного значення одноразово 03 серпня 2015 року.

В подальшому, листом №30/8-17 від 30 серпня 2017 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України щодо вжиття вичерпних заходів щодо запобігання порушень конституційно закріплених прав на мирне володіння ТОВ КАПІТОЛІЙ А своїм майном та забезпечення збільшення суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ТОВ КАПІТОЛІЙ А має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення по декларації з ПДВ за червень 2015 року в розмірі 2 282,4 тис. грн.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю податкового органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про необґрунтованість дій відповідача та відповідно наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на встановлену бездіяльність податкового органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 200-1.1. статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Як визначено пунктами 200-1.4 та 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України).

З аналізу викладених норм вбачається, що на електронному рахунку платника ПДВ обліковуються суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми податку, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, а також суми податку у вигляді зарахованих платником чи з бюджету коштів.

Водночас, в разі анулювання реєстрації платника ПДВ в силу приписів пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України до бюджету з електронного рахунку списуються кошти, а рахунок закривається.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569).

Згідно з пунктом 2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Таким чином, електронний рахунок відкривається саме з метою перерахування платником ПДВ коштів для досягнення необхідної суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, чи суми податку для сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції станом на 01 лютого 2015 року діяло рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, Товариством з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А електронний рахунок у лютому 2015 році не було відкрито.

При цьому, на електронному рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ обліковуються не тільки внесені платником кошти, а і суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, що сплачені при ввезенні товарів на митну територію України тощо.

Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що на момент анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивач мав задекларований податковий кредит в розмірі 2 282 361,00 грн.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 19 січня 2015 року №1403/7/99-99-19-03-01-17 Про систему електронного адміністрування ПДВ система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), та розрахунках коригування до них;

сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;

сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Оскільки адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є Державна фіскальна служба України, тому останньою не забезпечено автоматичний облік суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю КАПІТОЛІЙ А має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 2 282 361,00 грн., з огляду на що суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення вказаної суми на електронному рахунку позивача.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо бездіяльності відповідача, що виразилась у нездійснення дій щодо збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неодноразового звернення позивача до відповідача з метою забезпечення збільшення суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Державну фіскальну службу України повернути на діючий електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість.

Нормами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачами в даному випадку не виконано.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга не містить посилань та доводів в чому саме полягає неправильність чи неповнота досліджених доказів, встановлених обставин, або порушення норм процесуального права лише описує зміст позовні вимог та встановлені судом обставини.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2018 року.