Постанова

від 13.12.2018 по справі 813/599/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №813/599/14

адміністративне провадження №К/9901/6621/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Кравчука В.М. від 04 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Запотічного І.І., суддів Довгої О.І., Ліщинського А.М. від 24 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Датекс С до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Датекс С (далі - позивач/Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач/Інспекція), в якому, з урахуванням уточнень вимог, просив: 1) визнати протиправними дії по внесенню до інформаційних баз даних, а саме до підсистеми Обробка податкової звітності та платежів АС Податковий блок Міндоходів України, результатів проведеної позапланової перевірки по складеному акту від 23 липня 2013 року №125/22-10/36153038; 2) зобов'язати вилучити з інформаційних баз даних (з підсистеми Обробка податкової звітності та платежів АС Податковий блок Міндоходів України) результати перевірки за актом від 23 липня 2013 року №125/22-10/36153038, подані зі знаком мінус та з посиланням на цей акт перевірки; 3) зобов'язати утриматись від дій щодо використання та врахування висновків акту перевірки у базах даних (підсистеми Обробка податкової звітності та платежів АС Податковий блок Міндоходів України) як податкову інформацію з метою виконання завдань, визначених Податковим кодексом України (далі - ПК України), до винесення відповідних судових рішень по кримінальним справам щодо керівника позивача, по яким слідчим була винесена постанова про проведення позапланової перевірки.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що внесення змін до автоматизованих інформаційних систем, що використовуються контролюючими органами, можливе лише після визначення платнику податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а тому, оскільки за результатами документальної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися й, відповідно, не узгоджувалися, дії відповідача по внесенню до інформаційних баз даних на підставі висновків акта перевірки від 23 липня 2013 року №125/22-10/36153038 інформації є протиправними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2015 року, позов задоволено повністю.

Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що самостійна зміна, коригування чи іншим способом врахування результатів перевірки відповідачем в АС Податковий блок показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки останній, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. За наведеного, а також враховуючи, що перевірка проводилась на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України й ненадання відповідачем доказів наявності відповідного судового рішення чи постанови уповноваженого органу, якою б було призначено проведення цієї перевірки, суди дійшли висновку про протиправність оскаржуваних дій контролюючого органу по внесенню інформації до інформаційної бази даних АС Податковий блок на підставі висновків акта перевірки від 23 липня 2013 року №125/22-10/36153038.

Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилалась на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, оскільки внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації є обов'язком податкового органу та така інформація є лише службовою інформацією і не визначає змісту прав та обов'язків платника податків, а тому підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог відсутні.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із даним позовом та розгляду справи судами попередніх інстанцій) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям право має один і той же зміст.

Таким чином обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями ПК України.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Отже дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій контролюючого органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права неодноразово була висловлена Верховним Судом України у постановах від 03, 10 та 17 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 2479а15 та 2944а15 відповідно), а також Верховним Судом у постановах від 07 березня 2018 року та 25 квітня 2018 року (справи №№ 808/3720/14, 826/1902/15 та 813/8411/13-а відповідно).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Один Два Три (код ЄДРПОУ 34029127), ТОВ БК APT Груп (код ЄДРПОУ 37241554), ТОВ ВТ-Техбуд (код ЄДРПОУ 36873235), ТОВ АРС Трейд (код ЄДРПОУ 37451200), ТОВ Будівельна компанія АРС (код ЄДРПОУ 37264634), ПП Юридична фірма Фортеця (код ЄДРПОУ 36520226), ТОВ Ейс контракшен менеджмент (код ЄДРПОУ 36757122), ТОВ Викуп (код ЄДРПОУ 35917680), ТОВ БК Київбудмонтаж (код ЄДРПОУ 37143832), ТОВ БТК Євробуд (код ЄДРПОУ 33499358), ТОВ Лідерком (код ЄДРПОУ 35197074), ТОВ Гарант-буд-сервіс (код ЄДРПОУ 37635291), ПП Біко Агротрейд (код ЄДРПОУ 36677875), ТОВ Інтеграл Ай ти (код ЄДРПОУ 37403533),ТОВ Компанія Аджанта-У країна (код ЄДРПОУ 32667423), ТОВ Автоприватінвест (код ЄДРПОУ 32492498), ПП СМУ-600 (код ЄДРПОУ 21687550) за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2013 року, результати якої оформлені актом від 23 липня 2013 року №125/22-10/36153038, на підставі якого здійснено коригування в електронних базах даних податкових органів, в тому числі і в АІС Податковий блок , показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства за вказаний період.

Вимог про оскарження дій контролюючого органу щодо призначення перевірки, повідомлення про її призначення та процедури проведення перевірки позивачем не заявлялось.

З огляду на викладене та відсутність доказів визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення відповідного податкового контролю, а також доказів прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу зобов'язань на підставі згаданого акта перевірки, підстави для виключення з вказаних інформаційних баз контролюючих органів інформації, внесеної на підставі такого акта, відсутні, позаяк внесення інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків та не порушує права позивача.

Таким чином при постановленні оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що заявлені позовні вимоги можуть бути задоволеними.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Датекс С відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду