Ухвала

від 13.12.2018 по справі 752/22579/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22579/18

Провадження №: 1-кп/752/1803/18

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

13.12.2018 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження № 12018100090009005 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України

з участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України надійшов до Голосіївського районного суду м. Києва із Київської місцевої прокуратури № 1.

30.10.2018 року судом винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду, вказавши на відсутність підстав, передбачених п.п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Захисник ОСОБА_6 просив суд повернути обвинувальний акт прокурору, вказавши на те, що формулювання обвинувачення, викладене в акті, суперечить кваліфікації дій, вказаній прокурором, що унеможливлює сторону захисту належним чином здійснювати захист особи. Крім того, вказав, що реєстр матеріалів досудового розслідування містить документи, які в матеріалах провадження відсутні, містить документ протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 , який не має жодного відношення до даного кримінального провадження, містить посилання на дві постанови в п.п. 9, 10, хоча одна з них винесена поза межами досудового розслідування.

Крім того, захисник подав дві скарги на постанови прокурору від 8.08.2018 року та 14.08.2018 року про визначення територіальної підслідності даного кримінального провадження, в яких просив їх скасувати, оскільки прокурор вийшов за межі своїх повноважень. Дане провадження було внесено до ЄРДР за фактом вчинення злочину на території Голосіївського району м. Києва, завершено злочин, згідно акту, також в Голосіївському районі м. Києва. За таких обставин прокурор Київської місцевої прокуратури № 9 не мав право проводити досудове розслідування, оскільки його юрисдикція не поширюється на зазначений район. Крім того, захисник звернув увагу на те, що за наявності спору про підслідність з боку сторони захисту та сторони обвинувачення, прокурор в порушення вимог ст.218 КПК України не звернувся до вищестоящої прокуратури, а вирішив вказане питання самостійно з порушенням вимог закону.

Також захисник просив звернути увагу на те, що під час досудового розслідування в вересні 2018 року він оскаржив постанову слідчого про відмову в задоволенні його клопотань про проведення ряду слідчих дій. Не дивлячись на те, що скарга розглянута не була, досудове розслідування стороною обвинувачення було завершено, хоча в подальшому його скарга судом була задоволена. Фактично він був позбавлений можливості зібрати докази сторони захисту у визначений законом спосіб.

Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника ОСОБА_6 та подані скарги. Крім іншого, просив звернути увагу на те, що вказана в обвинувальному акті заява про вчинення злочину від громадянина ОСОБА_7 , про яку зазначено і в реєстрі матеріалів відсутня, як і протоколи допиту в якості підозрюваного даного громадянина, оскільки дійсне прізвище заявника ОСОБА_8 . Також вказав на відсутність у реєстрі витягу з ЕРДР.

Крім того, захисник вказав, що під час досудового розслідування ним також було подано скаргу на постанову слідчого про відмову в проведенні ряду слідчих дій. Не дивлячись на те, що сторона обвинувачення знала про її наявність та не вирішення по суті, закінчила досудове розслідування. Разом з тим, скарга була задоволена, слідчого було зобов`язано провести ряд слідчих дій. Але враховуючи те, що досудове розслідування було завершене, сторона захисту фактично позбавлена права зібрати свої докази у визначений законом спосіб.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання та скарги своїх захисників.

Прокурор вказав, що всі процесуальні документи складені вірно, підстав для повернення обвинувального акту немає, вважав, що територіальну підслідність визначив вірно.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, а також клопотання сторони захисту та долучені до них додатки, скарги з додатками, суд дійшов до наступних висновків.

Даний обвинувальний акт, враховуючи місце вчинення злочину, підсудний Голосіївському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення провадження у справі на даній стадії немає.

Разом з тим, суддя вважає, що надісланий до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України, не відповідає вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалівдосудового розслідуванняскладається слідчимабо прокуроромі надсилаєтьсядо судуразом зобвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

В порушення зазначених вимог закону реєстр матеріалів досудового розслідування, долучений до обвинувального акту, не відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вірно вказали захисники у реєстрі міститься посилання на протоколи допиту підозрюваного ОСОБА_7 (п.п. 18, 19), разом з тим, згідно наданих суду стороною обвинувачення документів вбачається, що в даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру вручалось лише ОСОБА_3 , даних про виділення матеріалів кримінального провадження відносно інших осбі в рамках даного провадження не має. За таких обставин, вказівки в реєстрі на вказані документи суперечать вимогам ст. 110 КПК України.

Крім того, згідно долучених стороною захисту додатків до клопотання вбачається, що заявником у даному провадженні був ОСОБА_8 , проте в обвинувальному акті та в реєстрі матеріалів фігурує інше прізвище ОСОБА_7 , що також є порушенням вимог закону та підлягає усуненню.

Крім того, як вірно вказала сторона захисту в реєстрі матеріалів досудового розслідування в п. 18 міститься вказівка на процесуальний документ, дата складання якого свідчить про винесення його поза межами даного кримінального провадження, що також свідчить про недоліки акту та реєстру, які слід усунути.

Крім того, в п. 11 реєстру невірно вказана дата рішення суду, що було підтверджено стороною захисту наданими додатками. Прокурор вказав, що незначні неточності могли бути допущені. На думку суду, вказаний недолік реєстру свідчить на не дотримання вимог ст. 110 КПК України і також підлягає усуненню стороною обвинувачення.

Наведені вище недоліки у своїй сукупності дають підстави суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 291 КПК України повернути даний обвинувальний акт.

Крім того, на думку суду, прокурором було не дотримано і вимог ст.ст. 290, 293 КПК України. Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування, у ОСОБА_3 в період досудового розслідування було чотири захисники, процесуальні рішення про прийняття відмови останнього від участі того чи іншого захисника у реєстрі відсутні, крім того, згідно наданих захисниками рішень слідчих суддів, винесених після завершення досудового розслідування, останні були уповноважені захищати ОСОБА_3 в період досудового розслідування. Разом з тим, в реєстрі матеріалів відсутні дані про те, що захисникам ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 відкривались матеріали досудового розслідування та відсутні дані про вручення вказаним захисникам копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Вказані недоліки, на думку суду, враховуючи те, що обвинувальний акт повертається прокурору, слід усунути перед повторним направленням справи до суду з метою забезпечення права на захист обвинуваченого ОСОБА_3 .

Є обґрунтованими і доводи сторони захисту про неможливість ними зібрати у визначений законом спосіб всі докази у зв`язку із закінченням досудового розслідування та ігнорування стороною обвинувачення поданих ними скарг на бездіяльність слідчого в процесі зібрання доказів стороною захисту, що проявилось у закінченні досудового розслідування до їх вирішення в суді. Разом з тим, на сьогодні усунути вказані порушення на даній стадії процесу неможливо.

Заслуговують на увагу і доводи сторони захисту щодо неконкретності викладено в обвинувальному акті обвинувачення, які не є підставою для повернення акта прокурору, разом з тим, можуть та повинні бути усунуті стороною обвинувачення під час усунення виявлених недоліків з метою дотримання права на захист обвинуваченого. Крім того, усунення вказаних захистом недоліків не призведе до затягування судового розгляду у разі виникнення потреби зміни обвинувачення в суді.

Відповідно до п. 5 ч 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити, крім іншого, фактичні обставини кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунутому в порядку, встановленому КПК України.

Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений повинні знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошує на тому, що у тексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод («Абрамян проти Росії», «Ващенко проти України») вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яка стосується відповідних фактів, є необхідним для підготовки адекватного захисту, та є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

У постанові від 24.11.2016 року № 5-328 кс Верховний Суд України зазначив, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

В даному випадку, суд вважає, що фактичні обставини провадження та формулювання обвинувачення суперечать викладеній стороною обвинувачення правовій кваліфікації дій ОСОБА_3 , а тому є неконкретними. Сторона захисту, як про це зазначено у клопотаннях захисників, не може адекватно захистити обвинуваченого, оскільки в кваліфікації дій останнього вказано про отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди для себе чи третьоїособи за вчинення дій або бездіяльності з використаннямнаданих їйповноважень вінтересах того,хто надаєтаку вигоду або в інтересах третьої особи, проте при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення ОСОБА_3 вказано про отримання останнім неправомірної вигоди лише для себе за вчинення лише дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах лише того, хто надає таку вигоду. Вказане позбавляє можливості сторону захисту, як про це заявлено ними у своїх клопотаннях, належним чином здійснювати захист обвинуваченого під час судового розгляду, крім того, може призвести до скасування будь-якого прийнятого судом кінцевого рішення у зв`язку із порушенням права на захист обвинуваченого.

Враховуючи викладене вважаю за необхідне повернути прокурору обвинувальний акт для усунення наведених судом недоліків та забезпечення дотримання права на захист обвинуваченого ОСОБА_3 .

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту стороні обвинувачення, скарги захисника про скасування постанов прокурора про визначення територіальної підслідності суд вважає на даній стадії процесу слід залишити без задоволення. Вказане не позбавляє права сторін звертатися із аналогічними скаргами під час підготовчого та судового розгляду даного провадження після його повернення від органу досудового розслідування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд

ухвалив:

клопотання захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту задовольнити.

обвинувальний акту кримінальномупровадженні №12018100090009005по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнізлочину,передбаченого ч.3ст.368-3КК України,повернути прокуроруКиївської місцевоїпрокуратури №9для усуненнявиявлених недоліків.

В задоволенні скарг захисника ОСОБА_6 про скасування постанов прокурора про визначення територіальної підслідності відмовити.

Ухвала судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1