Ухвала

від 10.12.2018 по справі 148/1709/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1709/18

Провадження № 2/127/4527/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

за участю: представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

представника третьої особи - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вінниця цивільну справу за позовом Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпоряджень,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.

В підготовчому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ФОП ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовим клопотання про закриття провадження у справі, оскільки на його думку даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

В підготовчому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання у зв'язку з безпідставністю.

Представник відповідача до підготовчого засідання не з'явився із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши клопотання, думки та доводи сторін з приводу останнього, дослідивши матеріали по справі, дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних міркувань.

предметом даного спору є визнання незаконним та скасування розпоряджень голови Вінницької обласної державної адміністрації від 23.03.2018 року №234 Про поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду , від 25.04.2018 року №341 Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 29.03.2018 року №234 .

Зі змісту оскаржуванних розпоряджень вбачається, що останніми поновлено договір оренди земель водного фонду від 25.10.2007 року, зареєстрований 05.02.2008 року №040882900001 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на земельні ділянки, площами 5,1598 га, з кадастровим номером 0524382900:02:000:0541; 2,4055 га, з кадастровим номером 0524382900:02:000:0539; 2,1047 га, з кадастровим номером 0524382900:02:000:0540; на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району за межами населеного пункту терміном на 10 років. Проте, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадянин ОСОБА_3 станом на 23.03.2018 року припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням 30.12.2016 року, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі за №21680060003004930. Тоді, як Вінницькою обласною державною адміністрацією при прийняття оскаржуваних розпоряджень не було перевірено вказані обставини.

Надання земельних ділянок з водними об'єктами в оренду третій особі призвело до створення соціальної напруги в громаді с. Нестерварки, зниження рівня води у криницях громадян тощо.

Відповідно до ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 5 ЗК України визначено, що земельне законодавство базується, зокрема, на таких принципах: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю.

Відповідно до ч.ч.1, 8 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Пунктом є-1 статті 15-1 ЗК України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Це положення узгоджується з вимогами частини другої статті 16 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV Про оренду землі , згідно з яким укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частинами першою та шостою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, з моменту укладення між землекористувачем та органом виконавчої влади договору оренди землі виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки притаманні цивільним правовідносинам (які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 04.04.2018 року по справі №465/7909/15-а.

Відповідно до постанови ОСОБА_4 палати Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі №809/739/17 колегія суддів Судової палати дійшла висновку, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовна вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування земельною ділянкою), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 07.02.2018 року (справа №К9901/1884/18).

У справі, що розглядається, відповідач, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст.5 ЗК України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

З доводів позивача, змісту позовних вимог та встановлених у цій справі обставин убачається, що Кинашівська сільська рада звернулася до суду за захистом свого права та інтересу, яке, на її думку, порушене у зв'язку з передачею земельної ділянки третій особі з недотриманням вимог ЗК України. Позивач вважає, що оскаржувані розпорядження порушують права та інтереси Кинашівської сільської ради, оскільки спірні земельні ділянки з водними об'єктами знаходяться на території Кинашівської сільської ради, надання таких земельних ділянок з водними об'єктами в оренду третій особі призвело до створення соціальної напруги в громаді с. Нестерварки, зниження рівня води у криницях громадян тощо.

Таким чином, цей спір стосується приватноправових відносин, адже існує речове право третьої особи на земельну ділянку, що виникло в результаті та після реалізації оскаржуваних рішень. Питання щодо порушення прав та інтересів позивача внаслідок неправомірного використання земельної ділянки має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 4 ст.11 ЦК України передбачено, що у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з п.10 ч.2 ст.16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст.21 ЦК передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

А тому, розгляд та вирішення даного спору віднесено до суду цивільної юрисдикції в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. В той час, як пістав для розгляду даного спору в порядку господарського судочинства суд не вбачає.

Аналогічна правова позиція також була сформульована Вінницьким окружним адміністративним судом у своїй ухвалі від 11.09.2018 року у справі №802/1725/18-а за позовом Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про скасування розпоряджень.

Тому, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 19, 21 ЦК України, ст.ст.2, 5, 15-1, 93, 122, 124 ЗК України, ст.ст.255, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_2 про закриття провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 12.12.2018 року.

Суддя: