Ухвала

від 11.12.2018 по справі 509/1843/17

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1843/17

УХВАЛА

11 грудня 2018 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Бочарова А.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_2 про відвід судді Кириченко П.Л., надану по адміністративній справі за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива

до

ОСОБА_1 сільської ради Овідіопольського району Одеської області,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Житлово-будівельний кооператив Лагуна ,

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченко П.Л. перебуває на розгляді зазначена адміністративна справа.

10.12.2018 року від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про відвід головуючому по справі судді Кириченко П.Л., яка обґрунтована тим, що суддя Кириченко П.Л. безпідставно не допустив до участі у справі представника третьої особи та незважаючи на явну очевидність відсутності у матеріалах справи документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази, суддя не розглянув клопотання про залишення позову без розгляду.

Предмет спору: оскаржуване рішення відповідача № 123-УІІ Про надання громадянам України (членам ЖБК Лагуна ) дозволу на складання проектів відведення у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) в с. Сухий Лиман ніяким чином не порушує будь-які права, свободи або законні інтереси позивача, оскільки останнім в позові не наведено посилань на жоден акт чинного законодавства, з якого би безпосередньо слідувала його протиправність, тобто відсутній предмет адміністративного позову.

Такий висновок підтверджується постановою Овідіопольського районного суду від 10.07.2017 року у справі № 509/2331/16-а, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 року, яким відмовлено позивачу в задоволені позову до ОСОБА_1 сільської ради Овідіопольського району Одеської області, 3-тя особа: ЖБК Лагуна про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Також ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 року у справі № 5017/461/2012 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Перспектива на рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2012 року про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином представник відповідача вважає, що ставлення судді Кириченка П.Л. до представників третьої особи на стороні відповідача та відповідача є упередженим та суперечить справедливому судовому процесу, який не спрямований на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та офіційне з'ясування всіх обставин справи, зокрема: неупередженого і своєчасного розгляду клопотання представника відповідача від 04.10.2018 року та безпідставне недопущення до участі у справі представника третьої особи на стороні відповідача.

Вказані обставини, на думку заявника, викликають значні сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Кириченко П.Л, у зв'язку з чим, останній не може брати участь у розгляді даної справи та підлягає відводу в силу положень ст.36 ч.1 п.4 КАС України.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.12.2018 року, у зв'язку з необґрунтованістю заявленого відводу, відповідно до вимог ч.4 ст.40 КАС України заяву про відвід передано на розгляд відповідно до ч.1 ст.31 КАС України.

Ознайомившись з заявою, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою, з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Як передбачено ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

У відповідності до ч.12 ст.40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Як вбачається з заяви, підставою для відводу судді є сумніви в його неупередженості, проте будь-яких доказів на підтвердження зазначеного не надано.

Заявник наполягає, що ставлення судді Кириченка П. Л. до представників третьої особи на стороні відповідача та відповідача є упередженим та суперечить справедливому судовому процесу, який не спрямований на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та офіційне з'ясування всіх обставин справи, зокрема: неупередженого і своєчасного розгляду клопотання представника відповідача від 04.10.2018 року та безпідставне недопущення до участі у справі представника третьої особи на стороні відповідача.

У справі П'єрсак проти Бельгії Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності, однобічності та неупередженості судді Кириченко П.Л. при вирішенні даної адміністративної справи, в зв'язку з чим підстави для відводу, передбачені п.4 ч.1 ст.36 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст.36, 40 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_2 про відвід судді Кириченко П.Л. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І.Бочаров