Ухвала

від 20.02.2019 по справі 509/1843/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 509/1843/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (згідно ордеру),

представника третьої особи - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглядаючи в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача житлово-будівельний кооператив Лагуна про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебувала адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача житлово-будівельний кооператив Лагуна , в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Сухолиманської сільської ради від 07 червня 2016 року №123-VII.

17 грудня 2018 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області справу №509/1843/17 передано на підставі ст.29 КАС України за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Супровідним листом від 02 січня 2019 року №44 Овідіопольським районним судом Одеської області направлено справу №509/1843/17 до Одеського окружного адміністративного суду.

08 січня 2019 року за вх. №133/19 вказана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Вовченко О.А.

Ухвалою від 14 січня 2019 року судом прийнято до розгляду адміністративну справу №509/1843/17. Визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу та призначено підготовче засідання.

07 лютого 2019 року до суду за вх.№4358/19 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, яку обґрунтовує тим, що спір у цій справі не є публічно-правовим, оскільки фактично стосується правомірності набуття речових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості та користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, відтак, з урахуванням суб'єктного складу, має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

20 лютого 2019 року до суду від позивача за вх.№6127/19 надійшли заперечення на заяву про закриття провадження у справі, у яких зазначає те, що спірна земельна ділянка надавалась у власність забудовникам громадянам України які замовили будівництво ТОВ Перспектива яке розташоване у с. Сухий Лиман Овідіопольського району Одеської області. 21 вересня 2012 року була винесена постанова у Овідіопольському районному суді Одеської області за позовом ТОВ Перспектива до Сухолиманської сільської ради Одеської області визнано противоправним та скасовано рішенні Сухолиманської сільської ради засідання X сесії VI скликання від 21.12.2011 року №135-VI Про розроблення проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду земельної ділянки приблизною площею 15 га. для житлової та громадської забудови з метою подальшої передачі в оренду на конкурентних засадах є противоправним та підлягає скасування, а адміністративні позови підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача у задоволенні заяви про закриття провадження по справі просив відмовити.

Представник відповідача просив задовольнити заяву про закриття провадження у справі.

Представник третьої особи заяву відповідача про закриття провадження по справі підтримав.

Розглянувши заяву відповідача, заслухавши позицію сторін, суд дійшов висновку, що існують підстави для закриття провадження у даній адміністративній справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 4 КАС України в частині 1 пункті 1 дає визначення терміну адміністративна справа , а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

За загальним правилом юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, зокрема у справах по спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду (статті 4, 20 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є рішення Сухолиманської сільської ради від 07 червня 2016 року №123-VII Про надання громадянам України (членам ЖБК Лагуна ) дозволу на складання проектів відведення у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і спору (присадибних ділянок) в с.Сухий Лиман .

Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду по справі № 363/2449/14-а від 14.03.2018 року, зазначено, що сільська рада як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо передачі земельної ділянки в приватну власність у порядку, визначеному законом та не здійснює при цьому владні управлінські функції. Тому предметом позову є саме перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що не є предметом розгляду за правилами КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішення).

Приписами ч.2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суд зазначає, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення стосувалось майнових прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення Сухолиманської сільської ради від 07 червня 2016 року №123-VII Про надання громадянам України (членам ЖБК Лагуна ) дозволу на складання проектів відведення у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і спору (присадибних ділянок) в с.Сухий Лиман є захистом майнових прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права постійного користування на спірну земельну ділянку та наявності майна (незавершене будівництво житлових будинків) на спірній земельній ділянці.

Отже, у цій справі існує невирішений спір про право на земельну ділянку, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено і у постановах Верховного Суду від 29 травня 2018 року по справі №495/5913/14-а; від 03 липня 2018 року №753/15528/16.

Таким чином, зважаючи на викладене, Одеський окружний адміністративний суд вважає, що не є судом, який встановлений законом при розгляді даної справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на вищевикладене, суддя дійшов до висновку про закриття провадження у даній адміністративній справі.

Одночасно суддя роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.183, п.1 ч.1 ст.238, ст.ст. 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області - задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача житлово-будівельний кооператив Лагуна про визнання протиправним та скасування рішення.

Суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.02.2019 року.

Суддя О.А. Вовченко