Постанова

від 04.12.2018 по справі 658/1901/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 658 /1901/18-ц

Номер провадження: №22-ц/819/341/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

Орловської Н.В.,

секретар судового засідання Прушинська О.В.,

позивач ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3,

представник третьої особи Булах О.І.,

представник третьої особи Горбунова К.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, треті особи: приватне підприємство СВ-Імпекс , Фермерське господарство Нива , про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позову зазначила, що шлюбні відносини між нею та відповідачем фактично припинені, тому просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 травня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Каховського міськвиконкому Херсонської області, про що зроблено актовий запис № 63.

Також позивач просила поділити спільне майно подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності, визнавши за ОСОБА_2 право особистої власності на:

-комплекс Виробнича база вартістю 390000 грн;

-установку для вентиляції та кондиціювання повітря вартістю 1147358 грн 33 коп.;

-фільтр автоматичний вартістю 80912 грн 50 коп.;

-трактор колісний Беларусь - 1221,2 вартістю 165000 грн;

-трактор Беларусь 920 вартістю 127500 грн.

В обґрунтування позову в частині поділу спільного майна подружжя ОСОБА_2 зазначила, що за час шлюбу ОСОБА_6 розпочав підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець, з 2009 року зареєстрував ПП Агро-Максі та є його кінцевим бенефіціаром. Вважаючи, що все майно яке належить ПП Агро-Максі придбано під час перебування у шлюбі, за кошти сім'ї та використовувалось для отримання прибутку в інтересах сім'ї, воно є спільним майном подружжя, тому позивач має право на ? частину майна ПП Агро-Максі .

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя задоволено частково.

Шлюб ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 19 травня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Каховського міськвиконкому Херсонської області, про що зроблено актовий запис № 63, розірвано.

У позовних вимогах щодо поділу спільного майна подружжя відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поділ спільного майна подружжя та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги у цій частині задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП СВ-Імпекс доводи апеляційної скарги не визнало, як безпідставні і такі, що не грунтуються на законі, у зв язку із чим просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзиви інших учасників справи до суду апеляційної інстанції до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що сторони з 19 травня 2000 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Позивач обґрунтовуючи вимогу про поділ майна подружжя посилалась на те, що відповідач з 2006 року займався підприємницькою діяльністю, як фізична особа-підприємець, а з квітня 2009 року зареєстрував Приватне підприємство Агро-Максі , майно якого є спільним майном подружжя, а тому підлягає поділу між сторонами.

Відповідно норм ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно норм ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 61 Сімейного кодексу України (далі - СК України) об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 07 квітня 2009 року зареєстроване Приватне підприємство Агро-Максі з місцем знаходження у м. Каховка, вул. Велика Куликовська, 77-А, засновником якого є ОСОБА_6, з внеском до статутного фонду 700500,00 грн, з 05 травня 2016 року ОСОБА_6 є керівником вказаного підприємства (а.с. 24-28).

Відповідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПП Агро-Максі на праві власності належить комплекс, виробнича база, розташована за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вулиця Соборності, 130/1.

Відповідно листа ПП Агро-Максі від 14.08.2018 року щодо балансової вартості основних засобів підприємства станом на 31.12.2017 року, до складу майна належить трактор колісний Беларусь-1221.2 та фільтр автоматичний, які позивач просить виділити їй у власність.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що всі спірні обєкти, які позивач просить визнати спільною сумісною власністю подружжя та поділити між сторонами належать ПП Агро-Максі і перебувають у нього на обліку, як основні засоби підприємства, однак при цьому підприємство до участі у справі не залучено, хоча рішення у справі може вплинути на його інтереси, права та обов'язки щодо спірного майна.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про поділ спірного майна, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідно до ст.ст.62, 66 ГК України підприємство є юридичною особою, якому належить право власності на майно, у тому числі і яке передане засновником до статутного фонду як внесок і з моменту внесення майна до статутного фонду підприємство є єдиним власником майна й це майно не може одночасно перебувати у власності інших осіб.

При цьому в разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-79цс13.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи встановлені обставини у справі та норми матеріального права, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, зважаючи на принцип диспозитивності судового процесу, відповідно якого позивач розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, приймаючи до уваги те, що з інших визначених законом підстав позовні вимоги не заявлялися, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, дійшов вірних висновків про неналежно обраний позивачем спосіб захисту, що повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. ст. 367,375 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом поданя касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

Н.В.Орловська